Програма менеджменту медикаментозної безпеки вагітних

АНОТАЦІЯ

Непийвода О.М. Програма менеджменту медикаментозної безпеки вагітних. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України, 2023. Дисертація присвячена вирішенню важливої науково-практичної задачі – медикаментозної безпеки вагітних як пріоритетної складової загальної проблеми якості акушерсько–гінекологічної допомоги. Пропонується модель комплексного клінічного та організаційного вирішення цієї проблеми шляхом використання вперше опрацьованої Програми менеджменту медикаментозної безпеки вагітних із відповідною вперше розробленою електронною документацією. Встановлено, що досягнення раціональності фармакотерапії вагітних із загрозою викидня ускладнюється наявністю екстрагенітальної патології, обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, відсутністю достатньої кількості безпечних під час вагітності ЛЗ та можливості їх призначення. Неврахування зазначених факторів при призначенні ЛЗ вагітним збільшує ризик виникнення ліко-пов’язаних проблем (drug related problems, DRPs), подовження терміну госпіталізації та несприятливого результату фармакотерапії, зокрема, переривання вагітності. Менеджмент невиношування та загрози викидня під час вагітності повинен базуватися на сучасних міжнародних клінічних рекомендаціях щодо безпечного та ефективного застосування ліків, передбачати комплексний доказовообґрунтований підхід до лікування. Результати комплексного соціологічного дослідження вагітних засвідчили: алергічні прояви під час вагітності чи лактації проявлялись у 62,00±2,17% вагітних. Найпоширенішими були шкірні прояви (47,42±2,84 на 100 опитаних). Антигістамінні ЛЗ всього приймали 83,55±2,11% жінок, які мали під час вагітності чи лактації алергічні прояви. Жінки, які приймали антигістамінні ЛЗ, значно частіше були схильними до сезонних алергій (80,69±2,45%, р=0,01). Більшість вагітних, які вживали антигістамінні ЛЗ, були невиправдано безпечними до здоров’я свого та своїх дітей: фармацевтична неосвіченість; безвідповідальне самолікування; незнання необхідного обсягу добового застосування ЛЗ; недотримання прописаного способу застосування ЛЗ; приймання значної кількості різних антигістамінних ЛЗ (в середньому кожна жінка вживала 2,53±0,78 антигістамінних ЛЗ); безвідповідальне приймання із іншими ЛЗ (52,90±3,10% жінок); відсутність знань щодо виникнення побічних реакцій при вживанні антигістамінних медикаментів (42,08±3,07% жінок). Результати аналізу безпеки фармакотерапії вагітних показали, що в середньому на одну вагітну припадало майже 4 DRPs, серед яких переважали проблеми: технічні – 54,8%, вибору ЛЗ – 36%, лікові взаємодії – 5%; дозування – 4,2%. Із 59 призначених ЛЗ лише 18,6%, згідно класифікації FDA, були безпечними (категорія А та В); 61,5% вагітних вживали 2 потенційно небезпечних ЛЗ (категорія С); 18,5% вагітних – 1,3 небезпечних ЛЗ із доведеним ризиком для плоду (категорія D). При цьому, 40% вагітним було призначено 5 ЛЗ і більше одночасно, що потенційно зумовлює ризик для здоров’я не лише вагітної, але і плоду, та свідчить про наявність проблем нераціонального застосування ЛЗ під час вагітності. У 27 пацієнток із загрозою викидня виявлено 328 DRPs, серед яких переважали проблеми: вибору ЛЗ (майже 40 %), сучасної вітчизняної практики щодо належного призначення ЛЗ – 29 % та дозування – 18,0%. У форматі фідбеку за результатами дослідження сформульовано 11 ключових меседжів інформаційного супроводу фармакотерапії (фармацевтичної опіки), скерованих на акушера–гінеколога щодо усунення виявлених системних DRPs. Найчастіше у вагітних із антибіотиків застосовується амоксицилін. Достеменно виявлено у 15,3% вагітних підвищену чутливість до цього антибіотику, попри те, що вони ніколи не зазначали клінічних проявів алергії. Тож, при народженні дитина вже може бути сенсибілізованою, а перше введення амоксициліну, до якого в організмі дитини є певна кількість специфічних IgE, характеризується потенційним ризиком виникнення алергічних реакцій у майбутньому. Наведене дозволяє рекомендувати фармакозастереженність та завбачливість із цього важливого питання. Отримані результати дослідження дозволили запропонувати нове рішення покращення медикаментозної безпеки вагітних, а саме – розробку індивідуального електронного антенатального медикаментозного паспорта вагітних та майбутніх дітей. Такий підхід став новим перспективним способом прогнозування, попередження і зменшення ризиків виникнення алергічних реакцій як у вагітних, так і їх дітей. Вказана модель менеджменту фармакотерапії вагітних з акцентом на їх безпеку обґрунтовує необхідність використання запропонованого нами електронного документа при розробці галузевих програм із підвищення якості медичної допомоги вагітним та новонародженим в Україні, що в перспективі підвищить безпеку фармакотерапії через побічні реакції ЛЗ ще до їх введення. У подальшому – антенатальний паспорт вагітної трансформується в медикаментозний паспорт новонароджений дитини і стає частиною електронної медичної документації пацієнта на все його життя. У результаті успішного виконання дисертаційного дослідження нами вперше сформовано Програму менеджменту медикаментозної безпеки вагітних, що дозволяє стверджувати реалізацію запланованих завдань у повному обсязі. Її ключовими складовими стали: 1) оцінка раціональності призначень фармакотерапії (ідентифікація та вчасне попередження DRPs); 2) клініко–фармацевтичний супровід вагітних (формування ключових меседжів фармацевтичної опіки); 3) доказово-обґрунтований підхід до фармакотерапії (використання сучасних даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки ліків); 4) індивідуальний антенатальний медикаментозний паспорт вагітних; 5) налагодження та забезпечення позитивних взаємозв’язків між усіма дотичними до процесу медикаментозного лікування та координація реалізації всіх складових Програми.
Ключові слова: акушерсько-гінекологічна допомога, медикаментозна безпека вагітних, антигістамінні засоби, алергічні реакції вагітних, документація та програма менеджменту, раціональність лікарських призначень, модель фармацевтичної опіки вагітних.

https://drive.google.com/file/d/1NPqBQFCvMpDuSLWwN9Ixr-SvlC_vx975/view?usp=sharing