"Клініко-мікробіологічні і біохімічні особливості кольок у немовлят, асоційованих з антибіотикотерапією

Моштук О.С. Клініко-мікробіологічні і біохімічні особливості кольок у
немовлят, асоційованих з антибіотикотерапією.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 228 – педіатрія (галузь знань 22 – охорона здоров’я) – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2024.

У своїй практиці лікарі-педіатри часто зустрічають немовлят із симптомами з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), причиною яких є функціональні розлади. Ведення таких пацієнтів потребує особливої уваги,
адже в основі патології лежать складні патогенетичні механізми, тому будь-яке лікарське втручання повинно бути обґрунтованим. Немовлята у ранньому віці мають високий ризик інфекцій вторинних, через імунну систему, що розвивається. У той час як безліч факторів керує розвитком імунної системи, вплив навколишнього середовища на мікробіоту може відігравати вирішальну роль, яку потенційно можна змінити. Останні дані свідчать про те, що порушення мікробіоти через використання антибіотиків призводить не тільки до негайного підвищення ризику виникненння функціональних гастроінтестинальних розладів, але й до погіршення здоров’ям в подальшому, пов’язаних з аутоімунними та запальними захворюваннями.
Функціональні гастроінтестинальні розлади (ФГІР) – це порушення функції органів травлення, пов’язані зі зміною їхньої регуляції, що супроводжуються різноманітною комбінацією (залежно від віку) персистуючих
або рецидивуючих гастроінтестинальних симптомів без структурних порушень.
У дисертаційній роботі представлено науково обґрунтоване нове рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – оцінка порівняльного зв’язку між якісною мікробною колонізацією та станом процесів травлення у
кишечнику і розвитком кольок; вивчення кількісних особливостей окремих показників клітинного (CD3+, CD8+, CD56+), гуморального (CD19+, CD20+) імунітету при кольках різного ступеня важкості клінічних проявів, у немовлят віком від 2 тижнів до 6 місяців, яких лікували антибіотиками в період від
народження до 6 місяців віку.
Об’єктом дослідження стали функціональні розлади травлення уточнені (кольки) у немовлят з 2- х тижнів життя до 6 місяців життя, що отримували антибіотикотерапію.
Предметом дослідження були епідеміологічні, клініко-лабораторні, додатково: мікробіологічні дослідження калу, імунологічне дослідження крові.
Методологія проведення дослідження складалася із семи етапів, кожен з яких реалізував вирішення завдань роботи та формував дизайн дослідження.
Дизайн дослідження: просте, когортне, одноцентрове, обсервативно - аналітичне, ретроспективно - проспективне. У дослідженні, в яке було залучено 103 немовлят з кольками, діагностованими за Римськими критеріями IV, віком з 2- х тижнів життя до 6 місяців, середній вік 2 місяці, в анамнезі яких було лікування антибіотиками, основну групу сформували немовлята з важким перебігом кольок (n=43). Немовлята з легкими клінічними проявами кольок увійшли в групу порівняння (n=34) визначали особливості мікробної колонізації кишечнику та функціонального стану травлення, за результатами вивчення копрограми при
кольках. Для досягнення поставленої мети нами проведено макроскопічне і мікроскопічне дослідження калу, оцінку клініко-анамнестичних показників: акушерського анамнезу, терміну гестації, статі, антропометричних даних, анамнезу захворювання, нозологічної характеристики захворювань та отриманого немовлятами лікування. Проводили вивчення кількісних особливостей окремих показників клітинного (CD3+, CD8+, CD56+), гуморального (CD19+, CD20+) імунітету при кольках різного ступеня важкості клінічних проявів, у вибраної категорії немовлят. Для досягнення поставленої мети нами проведено оцінку клініко-анамнестичних показників: акушерського анамнезу, терміну гестації, статі, антропометричних даних, анамнезу захворювання, нозологічної характеристики захворювань та отриманого немовлятами лікування, визначення вибраних імунологічних показників (СD) в периферичній крові в дітей обох груп. Для статистичного аналізу були використані методи описової і аналітичної статистики. У зв’язку з негаусівським розподілом отриманих даних
(перевірка за допомогою критерію Шапіро-Вілкса) середні величини подавали як медіану із 1 та 3 квартилями (Ме [25%; 75%]). Їх порівняння між досліджуваними групами проводили за допомогою критерію Манна-Уїтні (U). Відсоткові показники представлено у вигляді часток із середньою арифметичною похибкою (Р±mр, %). Для порівняння частот у групах застосовували точний критерій Фішера (F) у малих вибірках та критерій Пірсона (2) у більших вибірках. Для оцінки кореляції непараметричних і рангових характеристик використовували критерій Тау-Кендала. Мінімальним значенням достовірності усіх отриманих даних вважали р<0,05.
Результати, проведеного нами мікробіологічного дослідження калу узгоджуюються з тим, що порушення балансу мікробного «пейзажу» кишечнику є передбачуваним джерелом утворення надмірної кількості газів у
ньому та яскравої клінічної маніфестації кольок у немовлят, в анамнезі яких була антибіотикотерапія. Немовлят з важким клінічним перебігом кольок, порівняно з немовлятами, кольки у яких мали легкий перебіг відрізняла тяжкістю проявів кольок за тривалістю періодів «безпричинного» плачу (год): в основній групі більше половини дітей (55,81±7,57%) мали 3 ступінь тяжкості та більше третини (37,21±7,37%) – другу, тоді як в групі порівняння в усіх дітей (100%) була 1 ступінь тяжкості стану (р<0,001). У немовлят з важким перебігом кольок, при бактеріологічному дослідженні калу, спостерігалося значне зменшення біфідобактерій, лактобацил, кишкової палички, що, в свою чергу, зумовлювало суттєву активізацію умовно-патогенних ентеробактерій та ентерококів, а з присутністю в копрограмі йодофільних бактерій вказувало на те, що кольки є різновидом функціональних розладів травлення, бродильної диспепсії, зокрема, у немовлят віком від 2 тиж до 6 міс., в анамнезі яких була антибіотикотерапія. Отримано достовірну різницю між показниками
копрограми у дітей досліджуваних груп, а саме реакція калу у немовлят була кисла, р<0,001. Із загальної кількості досліджуваних осіб основної групи (81,40%) мали нейтральний жир у зразках випорожнень, виявлені жирні кислоти(67,44%), р<0,001. Спостерігали наявність йодофільної флори у немовлят основної групи 88.37 відносно 61,76%, (р=0,008), наявні мила 88,37% в основній групі та 26,47 % в порівняльній (р<0,001) та слизу 83,72 % в основній та 0 в групі порівняння, р<0,001. У немовлят з важким клінічним перебігом кольок віком від 2 тижнів до 6 місяців, яких лікували антибіотиками в період від народження до 6 місяців віку, при імунологічному дослідженні крові, спостерігалися значні відхилення окремих показників як клітинного так і гуморального імунітету: CD3+; CD4+; CD19+ в сторону зменшення значень та в бік збільшення, кластерів диференціацї CD8+; CD20+; NK-клітини CD56+.
Досліджено і обгрунтовано особливості кількісного визначення популяцій та субпопуляцій лімфоцитів, а також зв’язок між імунологічним дослідженням крові і мікроскопічним дослідженням калу, оцінюючи загальний стан немовлят з кольками, які отримували антибіотикотерапію.
Результати проведеного нами дослідження доповнили дані про перебіг кольок у немовлят з двох тижнів до шести місяців, які отримували антибіотикотерапію зміни у складі мікробіоти та недостатність перетравлення в
тонкій кишці, що передує бродильній диспепсії. Патологічна мікробна колонізація та фукціональні порушення процесів травлення у всіх відділах кишечнику сприяють підсиленню процесів бродіння в товстому кишечнику та є передбачуваним джерелом надмірного утворення кишкових газів у немовлят і маніфестації кольок. Яскравість клінічної картини перебігу кольок у немовлят попередньо лікованих антибіотиками асоціюється з імунологічними зрушеннями у вигляді дизбалансу роботи імунної системи в сторону зниження імунологічної реактивності організму, незважаючи на активацію окремих показників кластерів диференціації імунних клітин CD8+; CD20+; NK-клітини CD56+. З урахуванням цих аспектів, важливо враховувати, що застосування
антибіотиків не тільки сприяє виникненню функціональних порушень травлення, представлених кольками у всіх немовлят, залучених у дослідження, але й негативно впливає на функціональну спроможність клітинних і
гуморальних ланок імунітету. Продемонстровано, що немовлят з важким клінічним перебігом кольок,
порівняно з немовлятами, кольки у яких мали легкий перебіг відрізняла тяжкістю проявів кольок за тривалістю періодів «безпричинного» плачу (год): в основній групі більше половини дітей (55,81±7,57%) мали 3 ступінь тяжкості та більше третини (37,21±7,37%) – другу, тоді як в групі порівняння в усіх дітей (100%) була 1 ступінь тяжкості стану (р<0,001). У немовлят з важким перебігом кольок, при бактеріологічному дослідженні калу, спостерігалося значне зменшення біфідобактерій, лактобацил, кишкової палички, що, в свою чергу, зумовлювало суттєву активізацію умовно-патогенних ентеробактерій та ентерококів, а з присутністю в копрограмі йодофільних бактерій вказувало на те, що кольки є різновидом функціональних розладів травлення, бродильної диспепсії, зокрема, у немовлят віком від 2 тиж до 6 міс., в анамнезі яких була антибіотикотерапія.
У немовлят з важким клінічним перебігом кольок віком від 2 тижнів до 6 місяців, яких лікували антибіотиками в період від народження до 6 місяців віку, при імунологічному дослідженні крові, спостерігалися значні відхилення окремих показників як клітинного так і гуморального імунітету: CD3+; CD4+;
CD19+ в сторону зменшення значень та в бік збільшення, кластерів диференціацї CD8+; CD20+; NK-клітини CD56+. Вперше доведено прогностичну інформативність вивчення кількісних особливостей окремих показників клітинного (CD3+, CD8+, CD56+), гуморального (CD19+, CD20+) імунітету при кольках різного ступеня важкості клінічних проявів; оцінювання порівняльного зв’язку між якісною мікробною колонізацією та станом процесів травлення у кишечнику і розвитком кольок у немовлят віком від 2 тижнів до 6 міс, яких лікували антибіотиками в період від народження до 6 міс віку, з урахуванням клінічної важкості проявів кольок, шляхом вивчення порівняльних характеристик клініко-демографічних показників та якісних результатів бактеріологічного дослідження калу. Доповнено наукові дані щодо формування характеру та перебігу важкості стану немовлят з кольками, які отримували антибіотикотерапію. Вперше доведено діагностичну інформативність імунологічних досліджень і його зв’язок із змінами у копрологічному і бактеріологічному дослідження калу.
Розширено уявлення про діагностичну цінність рутинних методів обстеження, мікробіологічних, мікроскопічних, що використовуються для верифікації діагнозу кольок, розроблено ранні прогностичні критерії виникнення кольок у немовлят, виникнення кольок у немовлят, досліджуючи рівень визначення популяцій та субпопуляцій лімфоцитів, а також зв’язок між імунологічним дослідженням крові і мікроскопічним дослідженням калу на природному і доповненому вигодовуванні. Отримані результатами дослідження мають важливе практичне значення для ранньої діагностики та медичного менеджменту кольок у немовлят, віком від 2 тижнів до 6 міс, яких лікували антибіотиками в період від народження до 6 міс віку, з урахуванням клінічної важкості проявів кольок, шляхом вивчення порівняльних характеристик клініко-демографічних показників, якісних результатів бактеріологічного дослідження калу та виявлення кількісних
особливостей окремих показників клітинного (CD3+, CD8+, CD56+), гуморального (CD19+, CD20+) імунітету.
Ключові слова: немовлята, кольки, мікробна колонізація кишечнику, функціональні розлади травлення; CD3+; CD8+; CD56+; CD19+; CD20+.

https://drive.google.com/file/d/1U-BK05u-_y0IO0d_BzAoYOcGnGq8glLm/view?usp=sharing