Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту на тлі рекурентного тонзиліту

Бежук Ю.А. «Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактики хронічного катарального гінгівіту на тлі рекурентного тонзиліту» – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 221 – «Стоматологія» – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2024.
Запальні захворювання тканин пародонта визнані домінуючими у загальній структурі патологічних процесів порожнини рота. Згідно даних ВООЗ високий рівень гінгівіту і пародонтиту простежується однаковою
мірою як в дорослих пацієнтів (у віці 35-44 роки – 65-98,5%), так у підлітків та осіб молодого віку (15-19 років – 55-89%). Взаємозв’язок патологічних процесів, що відбуваються у тканинах пародонтального комплексу і глотки, має велике значення з огляду на схожість їх етіологічних та патогенетичних ланок. Зазначені патологічні процеси можуть бути причиною порушення рівноваги між умовно-патогенною мікрофлорою і місцевими та загальними чинниками імунного захисту та зумовлювати розвиток інфекційних та запальних захворювань. Рекурентний тонзиліт поширений в усіх вікових групах і посідає одне з перших місць у структурі ЛОР-патології (від 23,7-35% до 54-79% випадків). Незважаючи на те, що у рамках сучасного фармацевтичного ринку представлена велика кількість препаратів для місцевого лікування запальних
захворювань тканин пародонта і патології ротоглотки, не втрачає актуальності розробка патогенетично обґрунтованих лікувально- профілактичних схем із залучанням препаратів, які б вплинули на зменшення
рецидивів (профілактика загострень) та володіли здатністю забезпечення стійкої ремісії патологічного процесу в тканинах пародонта.
Метою нашого дослідження було підвищення ефективності комплексного лікування та профілактики захворювань пародонта при рекурентному тонзиліті з позицій імунологічних аспектів, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту на тлі рекурентного тонзиліту у пацієнтів основної та порівняльної груп, а також визначення імунологічних показників, особливостей мікробіоценозу
ротоглотки та ясенної боріздки. Також важливим етапом даної дисертаційної роботи було розпрацювання та проведення доклінічних мікробіологічних досліджень та досліджень на клітинних культурах in vitro патогенетично спрямованої екстемпоральної пародонтальної гелевої композиції на основі гіалуронату натрію та декаметоксину (ГКГНД). За допомогою клінічних та лабораторних методів у пацієнтів основної групи з хронічним катаральним гінгівітом на тлі рекурентного тонзиліту, було доведено ефективність лікувально-профілактичного комплексу з включеною у нього ГКГНД. Відповідно до визначених завдань та поставленої мети нами було обстежено 90 пацієнтів віком від 19 до 40 років на базі ЛОР відділення КНП «Львівська обласна клінічна лікарня». Загальну інформацію щодо наявності діагнозу «рекурентний тонзиліт» одержували під час аналізу “Медичної карти стаціонарного хворого” (003/0). З числа обстежених пацієнтів із рекурентним тонзилітом у 77 осіб (85,5 %) було виявлено хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ). З решти 13-ти осіб – у 4-х виявлено хронічний генералізований пародонтит початкового ступеня тяжкості, у 6-х – генералізований пародонтит І ступеня тяжкості, у 3-х – генералізований пародонтит ІІ ступеня тяжкості. Подальше стоматологічне обстеження, інексна діагностика та лікувально-профілактичні заходи проводилися на кафедрі терапевтичної стоматології, пародонтології та стоматології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Для формування групи порівняння серед пацієнтів, які звернулися за стоматологічною допомогою з різних причин на кафедру терапевтичної стоматології, пародонтолології та стоматології ФПДО, було відібрано 51 пацієнта з ХКГ без ознак тонзилогенних захворювань. Таким
чином, у дослідженні взяло участь 128 осіб, з яких було сформовано дві групи: основну, до якої увійшли 77 хворих із ХГК на тлі рекурентного тонзиліту, та порівняльну, яку склала 51 особа із ХКГ, не обтяженого
тонзилярною інфекцією. При з’ясуванні основних клінічних симптомів перебігу ХКГ встановлено, що пацієнти за умов рекурентного тонзиліту мали більш виражений та інтенсивніший характер патологічних змін в тканинах ясен, а саме: у пацієнтів основної групи явища яскравої гіперемії та набряк ясенних сосочків на тлі збільшених мигдаликів з такою ж застійною гіперемією, спостерігали у 68,83±5,31% пацієнтів, що у 1,8 рази перевищувало показники групи порівняння (39,22±6,90 %, p<0,01). У 71,43±5,18 % пацієнтів із ХКГ на
тлі рекурентного тонзиліту діагностували виражену кровоточивість ясенних сосочків, у групі порівняння відсоток осіб із значною кровоточивістю був у 1,7 рази меншим (43,14±7,00 % p<0,01). Пацієнтів з помірною кровоточивістю міжзубних сосочків в основній групі було достовірно менше, ніж у групі порівняння (56,86±7,00 % проти 28,57±5,18 % у основній групі, p<0,01). Пацієнти основної групи (63,64±5,51 %) скаржились на відчуття свербіння у яснах. У групі порівняння таких осіб було у 1,8 рази менше
(35,29±6,76 %, p<0,01). Больові відчуття у яснах, особливо при натисканні на них, відчували 66,23±5,42 % пацієнтів із ХКГ, асоційованим із тонзилітом. Особи без супутньої патології на дискомфорт у ділянці ясен скаржились у 1,6 рази менше (41,18±6,96 %, p<0,05). Однією з основних скарг пацієнтів обох груп дослідження була наявність галітозу, проте у основній групі відчутний неприємний запах з рота зауважували 72,73±5,11 % осіб, у групі порівняння відсоток осіб із галітозом був у 1,8 рази меншим (39,22±6,90 %, p<0,01). Згідно критеріїв оцінювання індексу РМА, референтне значення індексу в пацієнтів основної групи (51,77±6,80 %) знаходилось на нижній межі тяжкого ступеня запалення у пародонті, тоді як у осіб групи порівняння відзначали середній ступінь запального процесу ясен (35,56±4,82 %, p<0,01). Усереднений показник індексу кровоточивості ясенних сосочків PBI у пацієнтів із ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту (0,86 ± 0,07 бали) у 1,6 рази перевищував значення, що були отримані у пацієнтів без супутньої патології (0,52 ± 0,05 бали) із достовірністю р<0,01. Референтне значення гігієнічного індексу OHI-S у обох групах відповідало «задовільній» гігієні порожнини рота, проте показник основної групи був у 1,4 рази вищим, ніж у групі
порівняння (1,47±0,11 бали та 1,08±0,08 бали відповідно, р<0,01). З метою визначення видового спектру і частоти виявлення мікроорганізмів задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної боріздки було проведено мікробіологічне дослідження 77 пацієнтам групи А (основної групи) з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту, 51 пацієнтові з ХКГ з групи Б (група порівняння) та групи В, яка слугувала контролем та включала
10 стоматологічно та соматично здорових пацієнтів. Встановлено, що бета-гемолітичні стрептококи групи А виявили у 97,40±1,82% проти 25,49±6,16 % у групі Б, р 1 <0,01 на слизовій оболонці зіву та 68,83±5,31% проти 25,49±6,16% у групі Б, р 1 <0,01 – у ясенній боріздці. У осіб групи В бета-гемолітичні стрептококи були присутні в кількості від 10 4 до 10 5 КУО/мл, що дозволяло розглядати їх присутність як носійство на тлі повної відсутності цих мікроорганізмів у ясенній боріздці пацієнтів цієї ж групи В. Мікроорганізм Str. pyogenes виявляли на слизовій ротоглотки та мигдаликів пацієнтів групи А у 2,9 рази частіше, ніж у групі Б (62,34±5,56 % та 21,57±5,81 % відповідно, р 1 <0,01). У осіб з групи контролю В піогенний стрептокок не виділяли. Мораксели у осіб групи А простежувались у 4,2 рази частіше, ніж у групі Б (24,67±4,94% проти 5,88±3,32%, р 1 <0,01). Pseudomonas aeruginosa та K. pneumoniae було виділено у 15,58±4,16% обстежених пацієнтів тільки групи А. Кількість фузобактерій у групі А була у 1,9 рази вищою, ніж у групі Б (38,96±5,59 % проти 19,61±5,61%, р 1 <0,01). Мікроорганізми Rothia sp та A. haemolyticum зустрічались у біотопах зіву групи А у 4,3 та 5,6 рази частіше порівняно з групою Б, р 1 <0,01. У 19,48±4,54% пацієнтів тільки групи А у
ясенній боріздці було ідентифіковано Rothia рр. та A. haemolyticum (20,77±4,65%). Candida spp виявляли у групі А (58,44±5,65%), порівняно з групою Б та В (35,29±6,76 % проти 10,00±2,08%, р<0,01) у біотопі зіву та у 49,35±5,73 % осіб групи А та у 31,37±6,56 % групи Б у ясенній боріздці. Інші представники аеробної мікрофлори – S. aureus, S. epidermidis, було представлено у 14,28±4,01% та 27,27±5,11% обстежених групи А. У групі Б дані види виявляли у суттєво меншої кількості осіб (3,92±2,24% та 13,72±4,86%, р 1 <0,01). У вищезазначених груп дослідження також проводили імунологічні дослідження. Встановлено, що рівень секреторного імуноглобуліну класу А у ротоглотковому секреті (РГС) обстежених пацієнтів групи А суттєво
перевищував аналогічні показники у групах Б і В (за середніми значеннями – 4,3±0,21 г/л, 0,55±0,06 г/л та 2,15±0,13 г/л відповідно, р<0,05). У РГС пацієнтів групи А простежено найвищий рівень α- та γ-інтерферону, порівняно з групами Б і В: 201±23,45 пг\мл та 180±16,73 пг\мл проти 20,00±2,11 пг\мл та 60,00±6,28 пг\мл у групі Б, р 1 <0,01; та 29,00±3,04 пг\мл і 20,50±2,34 пг\мл у групі В, р<0,01. Концентрація імунних комплексів (ІК) у РГС осіб групи Б виявилась найвищою – 50,00±5,13 од.опт.щ, у той час як у групі А значення були у 2 рази меншими – 24,90±2,53 од.опт.щ, р 1 <0,01, а у пацієнтів групи В – у 3,3 рази меншим (15,00±1,18 од.опт.щ, р<0,01). У групі А, мало місце значного підвищення (р<0,01) рівнів імуноглобулінів класів (M, G, A, E) порівняно з іншими групами. ЦІК були найвищими у групі А (132,0±21,50 од.опт.щ.), у групі Б – у 1,4 рази нижчими (93,0±10,00 од.опт.щ., p<0,01), у групі В спостерігали найнижчі показники ЦІК у сироватці крові (44,0±5,00 од.опт.щ., p<0,01). Цитокінові (ІЛ-1β та інтерферон-γ) реакції
змінювались у групах А (53,34±7,87 пг/мл та 45,52±6,12 пг/мл) і Б (38,57±5,36 пг/мл та 34,43±4,87), проте у групі А вони були суттєво підвищеними, р<0,01. Таким чином, можна висловити припущення, що високі показники зазначених цитокінів були зумовлені вираженим запальним процесом слизової оболонки ясен, глотки та піднебінних мигдаликів. З метою підвищення ефективності лікування та профілактики ХКГ у
пацієнтів на рекурентний тонзиліт, що увійшли в основну групу, було розпрацьовано алгоритм лікувально-профілактичних заходів, у який було включено застосування патогенетично спрямованої гелевої композиції (ГКГНД). За схемою лікування 77 пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту були розподілені на дві групи (основну та групу порівняння). У пацієнтів основної групи (39 пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту)
проводилося лікування згідно розробленого нами лікувально- профілактичного комплексу, що включав розроблену гелеву композицію ГКГНД та додаткове призначенням таблетованого засобу для розсмоктування «Гексаліз» та вітамінного комплексу «Супрадин Імуно Форте». У групі порівняння (38 пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту) лікування проведено згідно загальноприйнятих протоколів надання медичної допомоги МОЗ України за спеціальністю «Терапевтична стоматологія» та додатковим призначенням препарату «Аскорутин». Клінічні результати (відразу після лікування) ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту згідно розпрацьованого лікувально-профілактичного комплексу у пацієнтів основної групи показали суттєве покращення стану тканин пародонта: зникали болючість в яснах, неприємний запах з порожнини рота;
простежувалась нормалізація кольору, консистенції та конфігурації міжзубних сосочків; ясна набували блідо-рожевого кольору. Значення індексу PMA засвідчувало ліквідацію запального процесу в тканинах ясен
(0,61±0,07% проти 4,09±0,32 % у групі порівняння, p<0,05). У пацієнтів основної групи значення індексу PBI зменшувалися у 10,75 разів до 0,08±0,01 бала ніж до лікування , p<0,01 проти 0,27±0,03 бали у групі
порівняння, p<0,05. Значення гігієнічного індексу OHI-S (0,61±0,06 бали) відповідали критерію «добра» гігієна. Застосування традиційних методів лікування ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту у групі порівняння хоч і призвело до покращення гігієни ротової порожнини у найближчі терміни спостереження, проте у всіх лікувальних періодах рівень гігієни порожнини рота характеризувався як «задовільний». У віддалені терміни (через 1 та 6 місяців після лікування) значення індексу РМА в основній групі засвідчували відсутність запального процесу в тканинах ясен (0,64±0,07 %, та 0,80±0,08 %, відповідно, p<0,01 проти 7,25±0,33 %, та 8,52±0,36 % – у групі порівняння, p>0,05). Показник індексу кровоточивості PBI у пацієнтів основної групи залишався на тому ж рівні, що і безпосередньо після лікування (0,07±0,01 бали, та 0,09±0,01 бали, відповідно, p<0,01). Значення індексу PBI було достовірно вищим у групі порівняння на усіх термінах спостереження. Рівень індексу OHI-S становив 0,63±0,06 бали, та 0,72±0,09 бали, відповідно, p<0,01 проти 1,15±0,10 бала та
1,28±0,12 бала у групі порівняння, p>0,05. Позитивним ефектом лікування пацієнтів основної групи стало
пригнічення з мікробіоценозів задньої стінки глотки та піднебінних мигдаликів та ясенної боріздки одного із найбільш патогенних стрептококів – Str. pyogenes відразу після лікування та 1 місяць після нього та збудника
інфекцій ЛОР-органів - S. pneumoniae, впродовж усіх термінів спостереження. Також простежувалося зникнення представників факультативно-анаеробної мікрофлори Rothia sp, A. haemolyticum, бактерій родини Actinomycetaceae, Pseudomonas aeruginosa, та грибів роду Candida з мікробного пейзажу як зіву і мигдаликів, так і з ясенної боріздки. У віддалені терміни лікування в основній групі спостерігали симбіотну мікрофлору:
відсоток виділення S. salivarius з ясенної боріздки складав 60,25±7,94%, p<0,01. У групі порівняння даний вид простежувався у 42,24±8,12%, що було у 1,4 рази менше ніж в основній групі, p<0,01. Проте зауважували незначне зростання в біотопі ясенної боріздки кількості бета-гемолітичних стрептококів в основній групі (розглядали як носійство) та в групі порівняння (5,22±0,65%, p<0,01). А також незначне зростання S. aureus (0,27±0,04%, p<0,01), бактерій родини Actinomycetaceae (1,15±0,07%, p<0,01) та грибів
роду Candida (0,96±0,05%, p<0,01) у мікробіоценозах задньої стінки глотки та мигдаликів. Відзначали суттєве зменшення рівня імуноглобуліну класу sIgA у РГС пацієнтів основної групи, показник, якого був у межах 4,33±0,21 г/л до лікування та 1,58±0,10 г/л у віддалені терміни, відповідно p<0,01 проти 4,32±0,21 г/л та 3,26±0,17 г/л у групі порівняння, p<0,01. Вміст імуноглобулінів класів М, G, А та Е у сироватці крові, включаючи реагіновий вид достовірно зменшився у обох групах, проте у основній групі значення
були нижчими, ніж у групі порівняння, що вказувало на зниження сенсибілізації даної категорії пацієнтів. Зниження концентрації прозапального інтерлейкіну-1β в різні терміни лікування в пацієнтів основної
групи (26,13±3,56) відразу після лікування, 27,29±3,58 пг/мл – 1 міс. після лікування, 30,32±4,06 пг/мл – 6 міс. після лікування, p<0,01.) і регуляторного противірусного γ-інтерферону (24,23±3,15 пг/мл відразу після лікування, 23,28±3,12 пг/мл - 1 міс. після лікування, 27,03±3,22 пг/мл – 6 міс. після лікування, p<0,01.), свідчило про зниження мікробно-вірусного навантаження на слизову оболонку тканин ясен та лімфоїдну тканину піднебінних мигдаликів. Зниження ЦІК та ІК, як одних з важливих патогенетичних чинників розвитку хронічного катарального гінгівіту, вказувало на згасання запального процесу та ефективність застосування лікувально- профілактичного комплексу в пацієнтів основної групи. При дії основних складників розпрацьованої гелевої композиції (ГКГНД) на in vitro клітини піднебінних мигдаликів, знижувався вміст прозапальних чинників: інтерлейкіну-1β та імунних комплексів. Разом з тим, гелева композиція стимулювала продукування клітинами мигдаликів протимікробного чинника – антистрептолізіну-О, стимулюючи таким чином продукцію антитіл проти антигенів гемолітичного стрептококу. Клінічна апробація отриманих результатів щодо особливостей клінічного перебігу, мікробіоценозу ротоглотки і ясенної боріздки, а також імунологічних показників місцевого та загального імунітету у пацієнтів з ХКГ на тлі рекурентного тонзиліту, стала основою для встановлення тісного взаємозв’язку між тканинами пародонтального комплексу та ротоглотки. Клінічна ефективність розпрацьованих нами лікувально- профілактичних заходів із застосуванням ГКГНД повною мірою забезпечує ремісію патологічного процесу в тканинах пародонта та ротоглотки.

Ключові слова: рекурентний тонзиліт, хронічний катаральний гінгівіт, тканини пародонта, локальний та системний імунітет, мікрофлора ясенної борозни та зіву, клітинні технології in vitro, гелева композиція, лікувально-профілактичний комплекс.

SUMMARY

Bezhuk Yu.A. «Features of the clinical course, treatment and prevention of chronic catarrhal gingivitis with concurrent recurrent tonsillitis». – Manuscript. Dissertation for a scientific degree of Doctor of Philosophy, specialty 221 "Dentistry" – Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Lviv, 2024. Inflammatory diseases of periodontal tissues are recognized as dominant in the overall structure of pathological processes in the oral cavity. According to WHO data, a high level of gingivitis and periodontitis is observed to the same extent in adult patients (aged 35-44 years - 65-98.5%), and in teenagers and young adults (15-19 years old - 55-89%). The relationship of pathological processes occurring in the tissues of the periodontal complex and the pharynx is of great importance given the similarity of their etiological and pathogenetic links. Thus, these pathological processes can lead to a violation of the balance between conditionally pathogenic microflora and local and general factors of immune protection and to the development of infectious and inflammatory diseases. Recurrent tonsillitis is common in all age groups and occupies one of the first places in the structure of ENT pathology (from 23.7-35% to 54-79%). Despite the fact that the modern pharmaceutical market presents a large number of drugs for the local treatment of inflammatory diseases of periodontal tissues and oropharyngeal pathology, the development of pathogenetically based treatment and prevention schemes with the involvement of drugs that would affect the reduction of relapses (prevention of exacerbations) and had the ability to ensure stable remission of the pathological process in the periodontal tissues. The aim of our study was to increase the effectiveness of complex treatment and prevention of periodontal diseases in recurrent tonsillitis from the standpoint of immunological aspects, by studying the features of the clinical course of chronic catarrhal gingivitis in patients with recurrent tonsillitis in the main group and the comparison group, by determining the features of the microbiocenosis of the oropharynx and gingival groove, as well as immunological indicators in a selected group of patients. Also, an important stage in our research was to develop and conduct preclinical microbiological and in vitro cell culture studies of a pathogenetically directed extemporaneous periodontal gel composition based on sodium hyaluronate and decamethoxine (GCSHD). With the help of clinical and laboratory methods, in patients of the main group with chronic catarrhal gingivitis with concurrent recurrent tonsillitis, the effectiveness of the treatment-prophylactic complex with (GCSHD) included in it was proven. In addition, 90 people aged 19 to 40 were examined at the ENT department of the Lviv Regional Clinical Hospital for the defined tasks and the set goal. General information about the presence of a diagnosis of "recurrent tonsillitis" was kept during the analysis of the "Medical card of a hospital patient" (003/0). Among the examined patients with recurrent tonsillitis, chronic catarrhal gingivitis (CCG) was detected in 77 people (85.5%). Of the remaining 13 people, 4 had chronic generalized periodontitis of initial severity, 6 had generalized periodontitis of the 1st degree of severity, and 3 had generalized periodontitis of the 2nd degree of severity. Further dental examination, needle diagnostics and curative and preventive measures were carried out at the Department of Therapeutic Dentistry, Periodontology and Dentistry of the FPGE of Danylo Halytsky Lviv National Medical University. To form a comparison group among patients who sought dental care for various reasons at the Department of Therapeutic Dentistry, Periodontology and Dentistry of the FPGE, 51 patients with CCG without signs of tonsillogenic diseases were selected. Thus, 128 people took part in the study, from which two groups were formed: the main one, which included 77 patients with CCG with concurrent recurrent tonsillitis, and the comparative group, which consisted of 51 people with CCG not burdened by tonsillar infection. When clarifying the main clinical symptoms of the course of CCG, it was established that patients with recurrent tonsillitis had a more pronounced and more intense nature of pathological changes in the tissues of the gums, namely: in the patients of the main group, the phenomenon of bright hyperemia and swelling of the gingival papillae against the background of enlarged tonsils with the same stagnant hyperemia was observed in 68.83±5.31% of patients, which was 1.8 times higher than the indicators of the comparison group (39.22±6.90%, p<0.01). In 71.43±5.18% of patients with CCG with concurrent recurrent tonsillitis, pronounced bleeding of the gingival papillae was diagnosed, in the comparison group the percentage of people with significant bleeding was 1.7 times lower (43.14±7.00% p<0, 01). There were significantly fewer patients with moderate interdental papilla bleeding in the main group than in the comparison group (56.86±7.00% vs. 28.57±5.18% in the main group, p<0.01). Patients of the main group (63.64±5.51%) complained of itching in the gums. In the comparison group, there were 1.8 times fewer such persons (35.29±6.76%, p<0.01). Painful sensations in the gums, especially when pressing on them, were felt by 66.23±5.42% of patients with CCG associated with tonsillitis. Persons without accompanying pathology complained of discomfort in the gum area 1.6 times less (41.18±6.96%, p<0.05). One of the main complaints of patients in both research groups was the presence of halitosis, however, in the main group, 72.73±5.11% of people noticed
a noticeable unpleasant odor from the mouth, in the comparison group, the percentage of people with halitosis was 1.8 times lower (39.22 ±6.90%, p<0.01). According to the evaluation criteria of the PMA index, the reference value of the index in the patients of the main group (51.77±6.80%) was at the lower limit of the severe degree of inflammation in the periodontium, while in the comparison group, the average degree of the inflammatory process of the gums was noted (35.56± 4.82%, p<0.01). The average indicator of the bleeding index of the gingival papillae PBI in patients with CCG with concurrent recurrent tonsillitis (0.86 ± 0.07 points) was 1.6 times higher than the values ​​obtained in patients without concomitant pathology (0.52 ± 0.05 points ) with reliability p<0.01. The
reference value of the OHI-S hygiene index in both groups corresponded to "satisfactory" oral hygiene, but the indicator of the main group was 1.4 times higher than that of the comparison group (1.47±0.11 points and 1.08±0. 08 points respectively, p<0.01). In order to determine the species spectrum and the frequency of detection of microorganisms of the back wall of the pharynx, palatine tonsils, and gingival groove, a microbiological study was conducted on 77 patients of group A (the main group) with CHC on the background of recurrent tonsillitis of the pharynx, palatine tonsils, and gingival groove, a microbiological study was conducted on 77 patients of group A (main group) with CCG with concurrent recurrent tonsillitis, 51 patients with CCG from group B (comparison group) and group B, which served as a control and included 10 dentally and somatically healthy patients. It was established that beta-hemolytic streptococci of group A were detected in 97.40±1.82% against 25.49±6.16% in group B, p1<0.01 on the mucous membrane of the pharynx and 68.83±5.31% against 25.49±6.16% in group B, p1<. 0.01 - in the gingival groove. In individuals of group B, beta-hemolytic streptococci are present in the amount of 10 4 to 10 5 CFU/ml, which made it possible to consider their presence as a carrier against the background of the full group of these microorganisms in the gingival struggle of this group B. Str. pyogenes was detected on the mucous membrane of the oropharynx and tonsils of patients of group A 2.9 times more often than in group B (62.34±5.56% and 21.57±5.81%, respectively, p1<0.01). Pyogenic streptococcus was not isolated from persons from control group B. Moraxella in individuals of group A was observed 4.2 times more often than in group B (24.67±4.94% vs. 5.88±3.32%, p1<0.01). Pseudomonas aeruginosa and K.pneumoniae were isolated in 15.58±4.16% of examined subjects of only group A. The number of fusobacteria in group A was 1.9 times higher than in group B (38.96±5.59% against 19 .61±5.61%, p1<0.01). Microorganisms Rothia sp and A. haemolyticum were found in the pharynx biotopes of group A 4.3 and 5.6 times more often compared to group B, p1<0.01. In 19.48±4.54% of patients of group A only, Rothia yr. and A. haemolyticum (20.77±4.65%) were identified in the gingival groove. Candida spp was detected in group A (58.44±5.65%), compared to groups B and B (35.29±6.76% vs. 10.00±2.08%, p<0.01) in the biotope of the pharynx and in 49.35±5.73% of individuals of group A and 31.37±6.56% of group B in the gingival groove. Other representatives of the aerobic microflora S. aureus, S. epidermidis were present in 14.28±4.01% and 27.27±5.11% of the examined subjects of group A, in group B these species were detected in a significantly smaller number of individuals (3.92 ±2.24% and
13.72±4.86%, p1<0.01). Immunological studies were also performed in the above research groups. It was established that the level of secretory immunoglobulin of class A in the oropharyngeal secretion (ORG) of the examined patients of group A significantly exceeded similar indicators in groups B and B (on average values ​​- 4.3±0.21 g/l, 0.55±0.06 g/l and 2.15±0.13 g/l, respectively, p<0.05). The highest level of α- and γ-interferon was observed in the ORG of patients of group A, compared to groups B and B: 201±23.45 pg/ml and 180±16.73 pg/ml versus 20.00±2.11 pg/ml and 60.00±6.28 pg/ml in group B, p1<0.01; and 29.00±3.04 pg/ml and 20.50±2.34
pg/ml in group B, p<0.01. The concentration of immune complexes (IC) in the ORG of individuals of group B turned out to be the highest - 50.00±5.13 units.opt.sh, while in group A the values ​​were 2 times lower - 24.90±2.53 units. opt.sh, p1<0.01, and in patients of group B – 3.3 times less (15.00±1.18 units of opt.sh, ьp<0.01). In group A, there was a significant increase (p<0.01) in the levels of immunoglobulin classes (M, G, A, E) compared to other groups. Circulating immune complexes (CIC) were the highest in group A (132.0±21.50 units of opt.sh.), in group B – 1.4 times lower (93.0±10.00 units of opt.sh., p<0 ,01), group B had the lowest CIC values ​​in blood serum (44.0±5.00 units, p<0.01). Cytokine (IL-1β and interferon-γ) responses varied in groups A (53.34±7.87 pg/ml and 45.52±6.12 pg/ml) and B (38.57±5.36 pg/ml ml and 34.43±4.87), however, they were significantly increased in group A, p<0.01. Thus, it can be assumed that the high levels of these cytokines were due to the pronounced inflammatory process of the mucous membrane of the gums, pharynx, and palatine tonsils.
In order to improve the effectiveness of treatment and prevention of CCG in patients with recurrent tonsillitis included in the main group, an algorithm of therapeutic and preventive measures was developed, which included the use of a pathogenetically directed gel composition (GCSHD). According to the treatment scheme, 77 patients with CCG with concurrent recurrent tonsillitis were divided into two groups (the main group and the comparison group). The patients of the main group (39 patients with CCG with concurrent recurrent tonsillitis) were treated according to the treatment and prevention complex developed by us, which included the developed gel composition of GCSHD and the additional appointment of the tablet resorbing agent "Hexalize" and the vitamin complex "Supradin Immuno Forte". In the comparison group (38 receptions with CCG with concurrent recurrent tonsillitis), the treatment was carried out according to the generally accepted protocols for the provision of medical care of the Ministry of Health of Ukraine in the specialty "Therapeutic dentistry" and the additional prescription of the drug "Ascorutin". The clinical results (immediately after treatment) of CCG with concurrent recurrent tonsillitis in accordance with the developed treatment and prevention
complex, the patients of the main group showed a significant improvement in the condition of the periodontal tissues: soreness in the gums, unpleasant odor from the oral cavity disappeared; the normalization of the color, consistency and configuration of the interdental papillae was observed; the gums acquired a pale pink color. The value of the PMA index testified to the elimination of the inflammatory process in the gum tissues (0.61±0.07% versus 4.09±0.32% in the comparison group, p<0.05). In patients of the main group, the values ​​of the PBI index decreased by 10.75 times to 0.08±0.01 points compared to before treatment, p<0.01 versus 0.27±0.03 points in the comparison group, p<0.05. The values ​​of the OHI-S hygiene index (0.61±0.06 points) corresponded to the criterion of "good" hygiene. Although the use of traditional methods of treatment of CCG with concurrent recurrent tonsillitis in the comparison group led to an improvement in oral hygiene in the near term of observation, the level of oral hygiene was characterized as "satisfactory" in all treatment periods.
In the long term (1 and 6 months after treatment), the values ​​of the PMA index in the main group showed the absence of an inflammatory process in the gum tissue (0.64±0.07% and 0.80±0.08%, respectively, p<0 .01 against
7.25±0.33%, and 8.52±0.36% in the comparison group, p>0.05). The PBI bleeding index in patients of the main group remained at the same level as immediately after treatment (0.07±0.01 points and 0.09±0.01 points, respectively, p<0.01). The value of the PBI index was significantly higher in the comparison group at all follow-up
periods. The level of the OHI-S index was 0.63±0.06 points and 0.72±0.09 points, respectively, p<0.01 against 1.15±0.10 points and 1.28±0.12 points in the comparison group, p>0.05. A positive effect of the treatment of patients in the main group was the elimination of one of the most pathogenic streptococci from the microbiocenoses of the back wall of the pharynx and palatine tonsils and gingival groove – Str. pyogenes immediately after treatment and 1 month after it and the causative agent of infections of ENT organs - S. pneumoniae, during all periods of observation. Disappearance of representatives of the facultatively anaerobic microflora Rothia sp, A. haemolyticum, bacteria of the family Actinomycetaceae, Pseudomonas aeruginosa and fungi of the genus Candida from the microbial landscape of the pharynx and tonsils, as well as the gingival sulcus. is also observed. During long- term treatment, symbiotic microflora was observed in the main group: the percentage of S. salivarius exit from the gingival groove was 60.25±7.94%, p<0.01. In the comparison group, this type was observed in 42.24±8.12%, which is 1.4 times less than in the main group, p<0.01. However, in the biotope of the gingival sulcus, a slight increase in the number of beta-hemolytic streptococci was noted in the main group (considered as a carrier) and the comparison group (5.22±0.65%, p<0.01). And also a slight increase in S. aureus (0.27±0.04%, p<0.01), bacteria of the Actinomycetaceae family (1.15±0.07%, p<0.01) and Candida fungi (0.96 ±0.05%, p<0.01). ) in microbiocenoses of the back wall of the pharynx and tonsils. A significant decrease in the level of immunoglobulin sIgA in the ORG of patients of the main group was noted, the indicator of which was within the range of 4.33±0.21 g/l before treatment and 1.58±0.10 g/l in the long term, respectively, p<0 .01 versus 4.32±0.21 g/l and 3.26±0.17 g/l in the comparison group, p<0.01. The content of immunoglobulins of classes M, G, A and E in blood serum, including the reagin type, significantly decreased in both groups, however, in the main group, the values ​​were lower than in the comparison group, which indicated a decrease in sensitization of this category of patients. Decrease in the concentration of pro-inflammatory interleukin-1β in different periods of treatment in patients of the main group (26.13±3.56) immediately after treatment, 27.29±3.58 pg/ml – 1 month. after treatment, 30.32±4.06 pg/ml - 6 months. after treatment, p<0.01) and regulatory antiviral γ-interferon (24.23±3.15 pg/ml immediately after treatment, 23.28±3.12 pg/ml - 1 month after treatment, 27, 03±3.22 pg/ml - 6 months after treatment, p<0.01.), indicated a decrease in the microbial and viral load on the mucous membrane of the gingival tissues and the lymphoid tissue of the palatine tonsils. A decrease in CIC and IC, as one of the important pathogenetic factors in the development of chronic catarrhal gingivitis, indicated the fading of the inflammatory process and the effectiveness of the treatment-prophylactic complex in patients of the main group. When the main components of the developed gel composition (GCSHD)
acted on in vitro cells of the palatine tonsils, the content of pro-inflammatory factors: interleukin-1β and immune complexes decreased. At the same time, the gel composition stimulated the production by tonsil cells of an antimicrobial factor - antistreptolysin-O, thus stimulating the production of antibodies against antigens of
hemolytic streptococcus. The clinical approbation of the obtained results regarding the features of the clinical course, microbiocenosis of the oropharynx and gingival groove, as well as immunological indicators of local and general immunity in patients with CCG with concurrent recurrent tonsillitis, became the basis for establishing a close relationship between the tissues of the periodontal complex and the oropharynx. The clinical effectiveness of the treatment and preventive measures developed by us with the use of GCSHD fully ensures the remission of the
pathological process in the tissues of the periodontium and oropharynx.

Key words: recurrent tonsillitis, chronic catarrhal gingivitis, periodontal tissues, local and systemic immunity, microflora of the gingival sulcus and pharynx, cell technologies in vitro, gel composition, treatment and prevention
complex.

https://drive.google.com/file/d/1aHVmiGcCPa6dhnNNIIkp7fp__vWMXxAf/view?usp=sharing