УДК 618.11-006.2-053.1/.31-07-08

Показання і методи хірургічного втручання в новонароджених із пренатально виявленими кістами яєчника залишаються предметом дискусій. 

Мета-узагальнити власний досвід лікування новонароджених із вродженими кістами яєчника.

Матеріали та методи. Роботу побудовано на результатах лікування 15 немовлят, яких оперували в І хірургічному відділенні КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»(КНП ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ») упродовж 2010–2021 рр. Для підтвердження діагнозу після народження у всіх новонароджених проведено ультрасонографію (УСГ). За ургентними показаннями одразу після народження госпіталізовано 7 (46,7%) дітей, 4 (26,7%) – упродовж першого місяця після народження і 4 (26,7%) – у плановому порядку протягом перших шести місяців життя. Проведено 9 (60%) відкритих і 6 (40%) лапароскопічних втручань. Післяопераційна летальність становила 6,7%. Статистичне опрацювання результатів дослідження виконано з використанням програми «StatPlus: mac, AnalystSoft Inc.» (version v8). 

Результати. Серед 54 плодів після народження наявність кісти підтверджено у 15 (27,8%) новонароджених, яких оперували. Показанням до ургентних втручань одразу після народження (46,7% дітей) була наявність великої (>6 см) кісти у черевній порожнині, яка у двох дітей зумовлювала дихальні розлади і ще у двох – кишкову непрохідність. Збільшення в розмірах кісти з больовим синдромом було показанням до невідкладного втручання упродовж першого місяця життя (26,7% дітей), а наявність кісти без тенденції до зменшення була показанням до планового лікування (26,7% дітей). Зберегти придатки матки вдалось у 20% пацієнтів, а видалити придатки матки довелось у 80%. 

Висновки. У разі антенатального виявлення кісти яєчника слід проводити динамічний УСГ-контроль, що має на меті моніторинг динаміки розмірів кісти. Показаннями до хірургічного втручання в неонатальному періоді є: 1) кісти діаметром >4 см; 2) обґрунтовані підозри на наявність ускладнень (перекрут, самоампутація, компресія органів черевної порожнини); 3) збільшення розмірів кісти після народження дитини. Метод хірургічного втручання потрібно обирати з урахуванням розміру та характеру кістозного утворення. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом КНП ЛОР «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ». На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. 

УДК 618.11-002.3+618.12-022.3:618.1-089:616-002.153

Анотація. Незважаючи на істотні досягнення у вивченні етіології, патогенезу, великий арсенал засобів терапії, згідно із даними сучасної світової медичної літератури, запальні процеси статевих органів займають перше місце у структурі гінекологічної захворюваності (60-65% від усіх гінекологічних хворих). Метою дослідження було оцінити клінічну ефективність, вплив на гормональний профіль пацієнток раннього фертильного віку застосування у складі комплексної терапії неускладнених форм запальних захворювань органів малого тазу комплексу рослинних компонентів (Женсімакс) у порівнянні з традиційною протизапальною терапією на основі аналізу даних літературних джерел та матеріалів власних спостережень. На підставі клінічного, лабораторного та інструментального обстеження і комплексного лікування 154 жінок раннього репродуктивного віку з неускладненими формами запальних захворювань органів малого тазу були стверджені результати вивчення ефективності, переносимості, безпечності застосування у складі комплексного лікування та впливу на ендокринний статус хворих рослинного засобу, який містить активні інгредієнти: кора сараки індійської (Saraca indica) – 113 мг; кора симплексу кистевидного (Symplocos racemosa) – 113 мг; кора витанії (Withania somnifera) – 113 мг; стебло сандалу білого (Santalum album) – 113 мг; корінь іпомеї (Ipomoea digitata) – 113 мг; коріння нарду індійського (Nardostachys jatamansi) – 113 мг; кореневища куркуми довгої (Curcuma longa) – 113 мг; стебла спаржі (Asparagus racemosus) – 113 мг; коріння гемідесмусу індійського (Hemidesmus indicus) – 113 мг; листя адатоди васики (Adhatoda vasica) – 113 мг; корінь солодки голої (Glycyrrhiza glabra) – 113 мг; плоди гарбуза воскоподібного (Beninca sacerifera) – 113 мг; квіти Вудфорт (Woodfordia fruticosa) – 113 мг у порівнянні з традиційною протизапальною терапією. Основна група пацієнток (78 осіб) отримувала поєднання традиційного протизапального лікування з комплексним рослинним засобом, група порівняння (76 хворих) – лише традиційну
протизапальну терапію. Констатовано, що застосування комплексного рослинного засобу (Женсімакс) у складі терапії запальних захворювань органів малого тазу в пацієнток раннього репродуктивного віку підвищує клінічну ефективність (швидше настає клінічний ефект, скорочує тривалість лікування), добре переноситься, не викликає системних реакцій, а також знижує ймовірність рецидивів у порівнянні з традиційним лікуванням. Клініко-лабораторне дослідження продемонструвало позитивні зміни гормонального профілю, нормалізацію менструального циклу у хворих раннього фертильного віку після застосування фітопрепарату в складі комплексної терапії запальних захворювань органів малого тазу.
Ключові слова: запальні захворювання геніталій, діагностика, комплексне лікування, ендокринний статус.

Актуальність. Первинна дисменорея (ПД) — один з найпоширеніших видів гінекологічної патології, що спостерігається у 31–52 % молодих жінок, серед яких у 10 % інтенсивність процесу призводить до інвалідності. Патогенез ПД враховує вплив представника ейкозаноїдів тромбоксану А2 з вираженою судинозвужувальною дією. У статті надані результати клініко-гормонального обстеження жінок з ПД та розроблена на цій основі методика лікування. Мета: розробити й оцінити ефективність лікування ПД з урахуванням багатокомпонентного патогенезу захворювання. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 60 жінок, випадковим чином розподілених на дві групи: 30 жінок із ПД (основна група) та 30 здорових жінок (контрольна група). Діагноз ПД встановлювався на підставі скарг пацієнток на болючі менструації та супутні симптоми, за винятком органічної гінекологічної патології та захворювань внутрішніх органів, на консультаціях у гінеколога й ендокринолога. Лікування хворих на ПД проводили комбінованим препаратом, до складу якого входять стандартизований екстракт Vitex agnus castus L., індол-3-карбінол, 3,3-диіндоліл-метан, екстракт пасифлори, екстракт каліфорнійської ешольції. Результати. В результаті лікування у хворих на ПД значно зменшилася інтенсивність болю, а у 60 % біль зник повністю, у всіх зник страх очікування наступної менструації, значно зменшилися прояви вегетативно-судинної системи (з 17 до 3 % пацієнток), вегетативні (від 10 до 0 % хворих), метаболічні й ендокринні (від 13 до 0 % хворих) розлади та розлади емоційно-психічної сфери (від 23 до 7 % хворих). Через 1 місяць після лікування поліпшення якості життя відзначали 70 % (21/30) пацієнток з ПД, а підвищення працездатності — 60 % (18/30), через 2 місяці — 93 % (28/30) і 83 % (25/30) відповідно. В жодної пацієнтки під час лікування не було виявлено побічних ефектів. Висновки. З огля­ду на безпеку та високу терапевтичну ефективність препарат на основі екстракту Vitex agnus castus можна рекомендувати для лікування молодих хворих із ПД тривалістю не менше трьох місяців.

Abstract.  Background. Primary dysmenorrhea (PD) is one of the most common types of gynecological pathology and is observed in 31–52 % of young women, in 10 % of them the pain is so intense that leads to disability. In the pathogenesis of PD consider a representative of eicosanoids — thromboxane A2 with a pronounced vasoconstrictor effect. The article presents the results of clinical and hormonal examination of women with PD and developed on this basis a method of treatment. The purpose was to develop and evaluate the effectiveness of treatment of PD, taking into account the multicomponent pathogenesis of the disease. Materials and methods. There were 60 women observation, randomly divided into two groups: 30 women with PD (main group) and 30 healthy women (control group). PD was diagnosed on the basis of patients’ complaints of painful menstruation and related symptoms, excluding organic gynecological pathology and diseases of the internal organs in consultation with a physician and endocrinologist. Treatment of patients with PD was performed with a combined drug, which includes a standardized extract of Vitex agnus castus L., indole-3-carbinol, 3,3-diindolyl-methane, passionflower extract, California escholzia extract. Results. As a result of treatment in patients with PD significantly reduced the intensity of pain, and 60 % completely disappeared pain, all disappeared fear of waiting for the next menstruation, significantly reduced the manifestations of autonomic vascular (from 17 % of patients to 3 %), autonomic (from 10 % of patients to 0 %), metabolic and endocrine (from 13 % of patients to 0 %) disorders and disorders of the emotional and mental sphere (from 23 % of patients to 7 %), no patient had a combination of symptoms.
Conclusions. Given the safety, high therapeutic efficacy, the drug based on Vitex agnus castus extract can be recommended for the treatment of young patients with PD lasting at least 3 months.
Keywords:  menstrual pain; hormonal balance; primary dysmenorrhea

UDC  618.11-007.1 

Abstract. Polycystic ovary syndrome (PCOS), an endocrine and metabolic disorder in women of reproductive age, is characterized by high androgen levels, irregular periods, and small cysts in the ovaries. PCOS affects approximately 10 % of reproductive age women of all races and ethnicities. PCOS has been recognized to affect women of reproductive age since antiquity and in the 21st century, it emerges as the most widespread and serious reproductive metabolic disorder in the world. PCOS is a multifactorial disorder that affects both the reproductive and metabolic health of women. In addition, PCOS is a leading symptom of infertility in women. Nevertheless, women with PCOS who become pregnant unfortunately have an increased risk of complications, such as gestational diabetes mellitus (GDM), preterm birth. Many people believe GDM disappears after childbirth, despite the fact that GDM is a warning symptom of type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, and cardiovascular disease. According to growing evidence, GDM complicates 40 % of PCOS pregnancies, suggesting that PCOS is a risk factor for GDM. Hence, PCOS is a lifelong disorder that can eventually lead to various long-term health complications, including chronic menstrual irregularity, infertility, endometrial hyperplasia, and endometrial cancer. Thus, it’s a scientific fact that both PCOS and GDM are significantly associated with each other. However, most studies on the risk of GDM in PCOS patients are retrospective. Therefore, there is no strong evidence whether PCOS is a risk factor for GDM or any other related factor. PCOS, a polygenic endocrinopathy, is in a true sense a set of diseases that worsen the state of the body. Reproductive and metabolic disorders associated with PCOS cause several clinical symptoms, such as irregular and painful periods, hirsutism, acanthosis nigricans, acne, psoriasis, anxiety, mood swings, patterned baldness, cardiovascular problems, type 2 diabetes, infertility, pelvic pain, low libido, low self-esteem, etc. Further studies are needed to understand the genetic and epigenetic contributions of PCOS, PCOS-related comorbidities, the role of placenta in nutrient availability, and influence of medications that may affect the long-term offspring health.
Keywords: polycystic ovary syndrome; pregnancy complications; gestational diabetes mellitus; PCOS-related comorbidities; review

Диференційований підхід до використання гіпертермічної та нормотермічної внутрішньочеревної хіміотерапії після циторедукції у пацієнтів з рецидивом раку яєчника / Differential approach to the use of hyperthermic and normothermic intraperitoneal chemotherapy after cytoreduction in patients with recurrent ovarian cancer

УДК: 618.11-006.6-036.65-003.93-085.277-085.832:617.55

Фецич Маркіян Тарасович. Диференційований підхід до використання гіпертермічної та нормотермічної внутрішньочеревної хіміотерапії після циторедукції у пацієнтів з рецидивом раку яєчника : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / М. Т. Фецич - Львів, 2022. - 209 с. - Бібліогр.: с. 179-198 (170 назв).

Удосконалення методів лікування хворих на рецидивний РЯ є актуальною і складною проблемою сучасної онкогінекології, та потребує розробки індивідуальної тактики лікування з урахуванням характеристик метастатичного процесу. Перспективним є намагання підвищити ефективість комбінованого лікування хворих з рецидивом раку яєчника, шляхом диференційованого застосування циторедуктивної хірургії, з наступною гіпертермічною або нормотермічною внутрішньочеревною хіміоперфузією, а відтак системною хіміотерапією. Представлене дослідження було проведено на кафедрі онкології і радіології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького на базі КЗ ЛОР Львівського державного онкологічного реґіонального лікувально-діагностичного центру (клінічна база кафедри) протягом 2015-2021 років.