УДК 614.25/31:004.94

Проблема. Стаття присвячена розробленню структурної моделі системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту. Обґрунтовано доцільність компонентів системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту, а також їх вплив на покращення процесів планування та реалізації медичних проектів. Від розуміння основних аспектів цієї моделі залежить успішність розробки та впровадження інтелектуальних інформаційних систем для проектного  менеджменту в медицині.
Мета. Обґрунтувати особливості створення систем планування медичних проектів, на їх основі  запропонувати структурну модель системи планування медичних проектів, яка базується на моделях обчислювального інтелекту, що дають можливість автоматизувати та оптимізувати різні аспекти медичних проектів та оцінити ефективність розробленої структурної моделі на практиці.
Методи дослідження. Використано методи аналізу та синтезу складових процесів предметної галузі та управління проектами, індукції та дедукції, абстрагування й конкретизації, аналогій для обгрунтування  особливостей створення систем планування медичних проектів. Під час розробки структурної моделі використано методологію SADT, системний підхід, теорію та методи моделювання систем, аналізу та синтезу чинників впливу складових проєктного середовища на складові медичних проектів. Для визначення вимог  медичних організацій до системи планування медичних проектів використано метод експертних оцінок  Розроблено програмний продукт мовою Python 3.11, який реалізує її функціональні можливості. 
Основні результати дослідження. Обґрунтовано доцільність розроблення структурної моделі системи  планування медичних проектів. Вона базується на моделях обчислювального інтелекту, що дає змогу автоматизувати та оптимізувати різні процеси планування медичних проектів. Обґрунтована структурна модель системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту включає базу даних (БД), базу знань (БЗ) та 8 системно взаємопов’язаних блоків. Вона передбачає системне формування баз даних (БД) та знань (БЗ) із реальних даних електронної системи медичних записів (ЕМЗ).
Це забезпечує навчання моделей обчислювального інтелекту для планування складових медичних проектів.
На підставі розробленої нейронної мережевої моделі, що навчена на даних діючої електронної системи медичних записів, виконано кількісне оцінення тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей.  Встановлені тенденції зміни тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей від зміни головних  чинників, які їх зумовлюють.
Висновки та конкретні пропозиції автора. Отримані результати лежить в основі підвищення якості та точності підтримки прийняття рішень для оцінення тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей із різними станами їх захворювання. Подальші дослідження стосуються впровадження структурної моделі системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту в медичній практиці. Це вимагає великих зусиль у зборі та аналізі медичних даних, а також забезпечує високу конфіденційність та конфіденційність інформації. Отримані результати досліджень суттєво покращують точність процесів планування проектів лікування пацієнтів, зменшують їх ризики та підвищують якість отриманих продуктів – наданих медичних послуг

УДК: 614.25

Aim. The research aims at improving the quality of rendering medical care in the urology departments of health care facilities by conducting the clinical audit with advanced study of causes of dissatisfaction of patients with the medical service provided.

Material and Methods. Sociological research included the questioning of 405 patients who were treated in the urology departments of the municipal nonprofit enterprise of the Lviv Regional Council "Clinical Emergency Hospital". The respondents estimated the quality of providing health care in the sphere of medical service, informational content, financing, the quality of diagnosis and treatment. Methods of structural-logical analysis, systemic approach and analysis, calculation of mean and relative values, calculation of satisfaction index with services provided are used in this work.

Results and Discussion. The determination of the level of respondents' satisfaction with inpatient treatment showed that, in total, that the number of dissatisfied among the interviewed were 7.16±1.28 % persons. The focus-group of such persons was singled out: patients of active working age, financially - able, mainly with higher education, most often with diagnosis of urolithiasis, who suffered from pain syndrome, with late appealing for medical care (more than 24 hours), they were operated on and waited for the quick results of treatment, even despite the positive final result of treatment. These patients demanded more attention of a doctor, were dissatisfied with the work of paramedical personnel, conflicted with ward neighbors, had claims to availability and quality of medical equipment, sanitary state of premises of the department.

Conclusions. The results of the clinical audit targeting the satisfaction of patients with medical services provided as one of the forms of receiving the patient feedback concerning the quality of medical aid, point out, on one hand, the appropriate level of availability of services, interpersonal attitudes, infrastructure, execution of technical demands as to quality and standard compliance by the staff of department. While, on the other hand, the audit results indicate the presence of dissatisfied with some certain services in the department. The focus-groups of dissatisfied make it possible to take into account the personal approaches in rendering medical aid to such categories of population, that in total will improve and increase the quality of providing medical services. Basing on the results of clinical audit, the recommendations as to the perfection of medical care management in the urology departments of health care facilities.

615.15:614.25:(614.2+615:061.25):(100):(477):316.422]:001.8

Кремінь, Юлія Ігорівна. Наукове обгрунтування професійної ролі фармацевтичного фахівця на засадах положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації в умовах трансформації українського суспільства : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / Ю. І. Кремінь . - Львів, 2023. - 278 с. - Бібліогр.: с. 64-197 (260 назв) . 

У дисертації узагальнено наявні та представлено нові науково-методичні підходи до розв’язання конкретного наукового завдання імплементації у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації щодо професійної ролі фармацевтичного фахівця. Отримані науково-теоретичні тапрактичні результати дозволяють сформулювати такі висновки:

1. За результатами аналізу положень Всесвітньої організації охорони здоров’я і Міжнародної фармацевтичної федерації та теоретичних надбань вітчизняних і зарубіжних дослідників установлено особливості реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця та встановлено питання, які потребують подальших розвідок, а саме: доречність з’ясування стану обізнаності фармацевтичних фахівців, студентів-фармацевтів та відвідувачів аптек з концепцією «фармацевт десяти зірок»; вивчення особливостей реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця у фармацевтичній освіті, фармацевтичному законодавстві та аптечних реаліях, а також рівня задоволеності матеріальною та моральною стороною роботи фармацевтичних фахівців як чинника належної реалізації професійних ролей; теоретичне осмислення й деталізація професійних ролей фармацевтичного фахівця та імплементація парадигми «фармацевт десяти зірок» у фармацевтичний сектор України.

2. На підставі опитування 528 фармацевтичних фахівців, 511 студентів- фармацевтів та 1000 відвідувачів аптек з’ясовано низький рівень їхньої обізнаності з основними професійних ролей фармацевтичного фахівця, позаяк лише дещо більше третини фармацевтичних фахівців та студентів-фармацевтів і десята частина відвідувачів аптек зазначила усіх їх вірно. За різницею думок фармацевтичних фахівців у регіональному аспекті встановлено відмінність понад 10% між мінімальним і максимальним значенням згоди для трьох професійних ролей – контактної особи, ініціатора позитивних змін та довічного учня. З боку відвідувачів аптек різниця думок за регіональним аспектом становила більш ніж 25% для професійної ролі лідера й понад 10% для професійних ролей – учителя, менеджера, довічного учня та підприємця.

   Порівняльне ранжування результатів анкетування українських респондентів з даними опитування польських фармацевтичних фахівців, студентів-фармацевтів та відвідувачів аптек вказало на наявність узгодженість обізнаності у студентів стосовно професійних ролей уповноваженого ухвалювати рішення (1 ранг) та менеджера (7 ранг), фармацевтичних фахівців – ініціатора позитивних змін (6 ранг), відвідувачів аптек – контактної особи (3 ранг), лідера (5 ранг). При цьому виявлена розбіжність думок на 5 і більше рангів між двома групами фармацевтичних фахівців щодо реалізації таких професійних ролей як контактна особа, учитель, підприємець і лідер, між студентами – контактна особа, надавач допомоги, підприємець та лідер, між відвідувачами аптек – підприємець й ініціатор позитивних змін.

   3.При вивченні 40 нормативно-правових актів, що регулюють фармацевтичну діяльність України, з’ясовано відсутність регулювання професійних ролей лідера та ініціатора позитивних змін. Своєю чергою при дослідженні ставлення 1623 фармацевтичних фахівців до перспективи регулювання фармацевтичного ринку у порівнянні з 420 польськими респондентами встановлено наявність побоювань українських фармацевтичних фахівців щодо зростання цін на лікарські засоби (76,8% респондентів), зниження середньомісячного товарообігу аптек (61,2%), обмеження доступу до лікарських засобів через запровадження географічних і демографічних змін (59,5%) та зменшення загальної кількості аптек (42,5%) на противагу польським, позаяк в аналогічних питаннях їх більшість зазначила відсутність такої стурбованості (78,6%, 86,2%, 87,4% та 65% відповідно).

   4. Під час дослідження вакансій фармацевтичних фахівців з поміж 10 великих українських АМ, які були розміщенні на сайтах work.ua та robota.ua, з’ясовано проблематику реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця в аптечних реаліях, позаяк вона через клієнтоорієнтованість та комерційну складову зводиться насамперед до продавця ЛЗ та не сприяє належній реалізації основних професійних ролей надавача послуг, лідера, учителя, довічного учня, ініціатора позитивних змін та дослідника, а подальша концентрація аптечних мереж нівелює професійну роль підприємця. Зазначене перешкоджає якісному наданню фармацевтичної допомоги та фармацевтичного забезпечення як беззаперечним чинникам пацієнтоорієнтованого фармацевтичного простору.

   5. Результати проведеного анкетування 348 фармацевтичних фахівців стосовно задоволеності їх матеріальною та моральною стороною роботи показали, що більш ніж 9 з 10 фармацевтичних фахівців вважають недостатньою свою оплату праці за виконаний ними обсяг роботи. Спостережено різницю думок фармацевтичних фахівців за регіональним іпосадовим аспектом та виявлено низький рівень застосування матеріальних і моральних стимулів, а також наявність демотиваційних факторів. Запропоновано сім управлінських рішень задля кращої мотивації фармацевтичних фахівців, належної якості виконання ними своїх основних професійних ролей та протидії професійному вигоранню.

   6. На основі дослідження освітньо-професійних програм 22 закладів вищої фармацевтичної освіти з підготовки магістрів фармації за спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація встановлено, що загалом зустрічається 15 загальних компетенцій і 35 фахових компетенцій та виявлено розбіжність у наповненні освітньо-професійних програм зазначеними компетентностями. Завдяки аналізу взаємозв’язку загальних компетенцій із складовими концепції «фармацевт десяти зірок» з’ясовано, що проаналізовані загальні компетенції недостатньо відображають професійну роль довічного учня, а фахові компетенції – уповноваженого ухвалювати рішення та учителя.

   Шляхом порівняння взаємозв’язку основних професійних ролей фармацевтичного фахівця відповідно до парадигми «фармацевт десяти зірок» та Стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 Фармація, промислова фармація для другого (магістерського) рівня виявлено наявність 9 загальних компетенцій для спеціалізації 226.01 Фармація та 226.02 Промислова фармація, а також 21 фахову компетенцію – для спеціалізації 226.01 й 23 фахових компетенцій – для спеціалізації 226.02, а також з’ясовано, що лише по 1 загальній компетенції характеризують професійні ролі надавача допомоги, довічного учня підприємця, тоді як фахові компетенції спеціалізації 226.01 не відображають професійної ролі довічного учня, а 226.02 – підприємця.

   За результатами аналізу проєкту професійного стандарту «Фармацевт» показано, що трудові функції нерівномірно відображають основні професійні ролі фармацевтичного фахівця, зокрема професійні ролі надавача допомоги іменеджера характеризують по 7 з 18 професійних компетенцій, учителя – 4, уповноваженого ухвалювати рішення, контактної особи та дослідника – по 3 та довічного учня і підприємця – по 1, тоді як жодна з них не окреслює діяльність професійних ролей лідера та ініціатора позитивних змін. В ході публічного громадського обговорення подано пропозиції щодо узгодження загальних компетенцій освітнього стандарту та проєкту професійного стандарту, уточнено одну професійну компетенцію та додано чотири трудових функцій з відповідними професійними компетенціями.

   7.Шляхом декомпозиції ключової професійної ролі з погляду основних професійних ролей фармацевтичного фахівця отримано структурно-вербальну модель у вигляді 50 часткових професійних функцій, а саме: три часткові функції характерні для довічного учня; по п’ять – для надавача допомоги, уповноваженого ухвалювати рішення, учителя, лідера, дослідника, підприємця та ініціатора позитивних змін; по шість – для контактної особи та менеджера, яка уможливлює розуміння сутності поліфункціональної складно організованої професійної діяльності фармацевтичного фахівця.

   8. Опрацьовано та впроваджено в освітній процес Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького навчально-методичний комплекс нової вибіркової дисципліни «Теорія та практика реалізації концепції «фармацевт десяти зірок» для студентів II курсу, що охоплює 5 тем для детального розгляду кожної професійної ролі фармацевтичного фахівця. Студенти, що вивчали дисципліну, високо оцінили параметри якості та забезпечення освітнього процесу (у межах 4,6-4,8 бала за оціночною шкалою від 1 до 5) та результатів викладання дисципліни (у межах 4,3-4,8 бала) за загальної оцінки 4,6 бала, а 93,8% з них порадили б дисципліну за вибором наступним поколінням студентів.

   9.Сформовано концептуальну модель з імплементації концепції «фармацевт десяти зірок» у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України як сукупність трьох складових – фармацевтичної практики, освіти й науки, а також запропоновано заходи щодо її реалізації, а саме: зазначена парадигма має стати підґрунтям нових нормативно-правових актів з фармацевтичної діяльності, її положення мають входити до тематики освітніх компонент дипломної та післядипломної підготовки фармацевтичних фахівців, галузева та університетська фармацевтична наука має здійснювати вивчення міжнародного і вітчизняного досвіду розвитку ключової та основних професійних ролей фармацевтичного фахівця з метою формування їх професійної ідентичності через професійне самовизначення, персоналізацію та самоорганізацію.

    10. Уперше опрацьовані, уточнені та удосконалені в дисертації теоретичні та методичні підходи знайшли застосування у практичній роботі 12 фармацевтичних організацій та науково-освітньому процесі 8 ЗВФО.