УДК: 616.8-053.2:613.2+618.3
Поширеність харчової алергії (ХА) стрімко зростає, особливо серед дітей раннього віку. Введення прикорму є критичним періодом у формуванні імунної толерантності до харчових алергенів. Метод Baby-led weaning (BLW), що передбачає самостійне вживання їжі немовлятами, потенційно може змінювати профіль сенсибілізації до алергенів. Вплив BLW на розвиток ХА залишається недостатньо вивченим.
Мета роботи – порівняти рівень сенсибілізації до харчових алергенів серед дітей, які отримували прикорм за методикою BLW і традиційним способом, з урахуванням наявності атопічного дерматиту (АД).
Матеріали і методи. Досліджено 120 дітей, розподілених на чотири групи залежно від типу прикорму (BLW або традиційний) та наявності АД. Рівень сенсибілізації до харчових алергенів оцінювали за допомогою панелі «Харчова-4» (22 алергени) методом імуноферментного аналізу (ІФА).
Результати та їх обговорення. Найвищі рівні сенсибілізації до харчових алергенів виявлено у дітей з АД незалежно від типу прикорму (p = 0,301). Водночас серед дітей без АД немовлята на BLW прикормі мали вищий рівень сенсибілізації до харчових алергенів порівняно з групою традиційного прикорму (p = 0,015). Сенсибілізація до білків коровʼячого молока частіше зустрічалася у дітей з АД на BLW прикормі, ніж у немовлят із традиційним прикормом. Також у дітей, які отримували BLW, частіше виявляли сенсибілізацію до додаткових харчових алергенів. Окрім цього, рівень загального IgE у дітей без АД, які отримували BLW прикорм, був вищим, ніж у дітей на традиційному прикормі (p = 0,029).
Висновки Немовлята на BLW прикормі, незалежно від наявності АД, демонструють підвищену схильність до сенсибілізації харчовими алергенами порівняно з традиційним прикормом. Це вказує на необхідність подальших досліджень щодо безпечності BLW у контексті розвитку ХА
Background. The prevalence of food allergy (FA) is rapidly increasing, particularly among young children. The introduction of complementary feeding is a critical period for the development of immune tolerance to food allergens. Baby-led weaning (BLW), a feeding method that allows infants to self-feed, may potentially alter the sensiti-zation profile to allergens. However, the impact of BLW on FA development remains insufficiently studied.
Purpose – to compare the level of sensitization to food allergens among children introduced to complementary feeding using the BLW method versus the traditional approach, considering the presence of atopic dermatitis (AD).
Materials and Methods A total of 120 children were examined and divided into four groups based on the type of complementary feeding (BLW or traditional) and the presence of AD. Sensitization to food allergens was assessed using the «Food-4» panel (22 allergens) by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA).
Results The highest levels of sensitization to food allergens were observed in child- ren with AD, regardless of the feeding method (p = 0.301). However, among childrenи without AD, infants following the BLW method had a significantly higher level of sensitization to food allergens compared to those receiving traditional complementary feeding (p = 0.015). Sensitization to cowʼs milk proteins was more frequently detected in BLW-fed infants with AD compared to children with AD on traditional complementary feeding. Additionally, BLW-fed infants showed sensitization to a wider range of food allergens. Furthermore, among children without AD, those following the BLW method had higher total IgE levels than those on traditional complementary
feeding (p = 0.029).
Conclusions  Infants introduced to complementary feeding via the BLW method, regardless of the presence of AD, exhibit a higher tendency toward food allergen sensitization compared to those following traditional feeding. These findings highlight the need for further research on the safety of BLW in the context of FA developmen

УДК 616.8-008.615:616-001]:616.8:355.11

Вступ. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із найтяжчих станів для діагностики, оскільки на відміну від інших психосоматичних хвороб не визначено стабільне поєднання симптомів, що зумовлює доцільність вивчення клінічних проявів.
Мета. Оцінити прояви та поширеність симптомів ПТСР у поранених з мінно-вибуховими травмами та посттравматичними ампутаціями кінцівок.
Матеріал та методи. Діагностика ПТСР проведена відповідно уніфікованого клінічного протоколу. У дослідженні прийняли участь 22 військовослужбовців (чоловіки): 10 пацієнтів (середній вік – 34,90±2,60 р., час від травми – 3,96±0,98 міс.) у ранньому періоді травми та 12 пацієнтів (середній вік – 42,33±2,54 р., час від отримання травми – 6,83±2,05 міс.) з центру реабілітації. Результати опрацьовано статистично,
рівень достовірності р<0,05.
Результати. Пацієнти з мінно-вибуховими посттравматичними ампутаціями кінцівок найчастіше відмічали проблеми із засинанням або сном (68,2%), уникали згадок про травмівну подію (22,7%) та відмічали нервовість і дратівливість через звичайні подразники (22,7%). Пацієнти з ампутаціями кінцівок у гострому періоді мали більш виражені відчуття ізоляції та втрати здатності переживати прихильність до інших та більше дратувались через звичайні подразники, ніж у реабілітаційному періоді. За умов ампутації верхніх кінцівок частішими були відчуття відсторонення і ізоляції та проблеми зі сном, ніж за умов ампутації нижньої кінцівки.
Висновки. Серед проявів ПТСР у ранньому періоду найбільш частою ознакою бути проблеми із засинанням або сном. Більш виражені прояви ПТСР реєструвались у пацієнтів з посттравматичними ампутаціями кінцівок під час гострого періоду та за умов ампутації верхньої кінцівки.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, посттравматичні ампутації, ранній період,
реабілітація.

УДК : 616.8-06:[616.988:578.834]-036-07

Бакун Олена-Наталія Андріївна. Клінічно-параклінічна характеристика психоневрологічних розладів при постковідному синдромі. : ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / О.-Н. А. Бакун. - Львів, 2025. - 141 с. - Бібліогр.: с. 117-135. (159 назв).

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної медицини – підвищенню ефективності діагностики психоневрологічних розладів у пацієнтів із постковідним синдромом. Наукове дослідження реалізується в межах мультидисциплінарного підходу, який передбачає участь фахівців різних галузей (неврології, психології, психіатрії, лабораторної діагностики) у комплексному клінічно-діагностичному супроводі пацієнтів.

  1. Патогномонічними скаргами розвитку психоневрологічних розладів при постковідному синдромі у гострому періоді захворювання є скарги на розлади сну, порушення пам’яті та хиткість при ході (р<0,05).
  2. Кашель і хиткість при ході з високою ймовірністю (р<0,05) можуть вказувати на розвиток психоневрологічних розладів при постковідному синдромі.
  3. Предикторами виникнення психоневрологічних розладів віддаленого періоду у гострому періоді COVID-19 є високі рівні (p<0,005) ПОЛ, СМ, продуктів ОМБ та низький рівень L-аргініну (p<0,0001).
  4. Постковідний синдром асоціюється з вираженими порушеннями психічного здоров’я (р<0,05), оскільки через 12 тижнів рівні астенічних проявів і тривоги перевищували у 1,9 рази показники групи без ПС, а депресії - у 2,9 рази.
  5. У пацієнтів із постковідним синдромом вже у гострому періоді коронавірусної хвороби було вірогідне зниження когнітивної (р<0,05) функції по відношенню до пацієнтів групи без ПС і без суттєвих покращень (p>0,05) через 12 тижнів.
  6. Через 12 тижнів після стаціонарного лікування у пацієнтів, які розвинули ПС зменшувалась кількість кореляційних зв’язків в біохімічній сфері (з 6 до 2) та збільшувалась у психокогнітивній (із 3 до 15), підкреслюючи шкідливість наслідків метаболічної інтоксикації для психологічного здоров'я появою 12 нових кореляційних зв’язків у психологічній і когнітивній сферах, як між собою, так і з біохімічними показниками, яких не було у гострому періоді COVID-19.
  7. Багатофакторний регресійний аналіз виявив основні біохімічні предиктори (СМ, ПОЛ та ОМБ при довжині хвилі 530 нм), які впливають на рівні астенії, депресії та когнітивних порушень у пацієнтів із постковідним синдромом. Усі три моделі є статистично значущими (р<0,05) і пояснюють суттєву частку варіації відповідних психоневрологічних симптомів.
  8. При визначенні біохімічних предикторів якості життя та рівня тривоги у пацієнтів із постковідним синдромом жоден не залишився в моделі, оскільки вираженість тривоги й оцінка якості життя є складними багатофакторними показниками, котрі важко пояснити лише біохімічними параметрами.


 

УДК: 616.8-009.614-021.1:617.55-007.43-089

Ушневич Жанна Олександрівна. Реґіонарна анестезія в хірургії гриж передньої черевної стінки впрограмі швидкого відновлення :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / Ж. О. Ушневич. - Львів, 2025. - 214 с. - Бібліогр.: с. 172-200 (193 назви).

Ушневич Ж.О. Реґіонарна анестезія в хірургії гриж передньої черевної стінки впрограмі швидкого відновлення. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – «Медицина» (22 – Охорона здоров’я) – Львівський
національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2025.
Мета дослідження полягала в покращенні якості періопераційного ведення пацієнтів, які переносять операції з приводу гриж передньої черевної
стінки шляхом застосування реґіонарної анестезії в програмі швидкого відновлення на підставі вивчення маркерів стресу, варіабельності ритму серця,
швидкості післяопераційного відновлення та ефективності знеболення. Обстежено та проаналізовано 91 пацієнта, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургії №3 Комунального некомерційного підприємства «Львівська обласна клінічна лікарня» за період з 2022 по 2025 рр.

УДК 616.8–008.615–02:616-001–039.51]–07

   Під час мінно-вибухової хвилі (blast traumatic brain injury) головний мозок отримує струс — контузію, яка має віддалені наслідки у вигляді посттравматичного стресового розладу (ПТСР), не завжди діагностується, а відтак не отримує вчасно ефективного лікування.