УДК: 615.246.1:614.271].001.26

Чухрай Ірина Любомирівна. Оптимізація фармацевтичного забезпечення пробіотикам : дис. ... канд. фарм. наук. : [спец.] 15.00.01, 22 / І. Л. Чухрай. - Львів, 2021. - 245 с. - Бібліогр.: с. 177-207 (251 назва).

Чухрай І.Л. Оптимізація фармацевтичного забезпечення пробіотиками. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2021.
Досліджено асортимент пробіотиків (ПБ), зареєстрованих станом на 01.01.2020 р. в Україні, охарактеризовано його структуру та порівняно з аналогічним сегментом ринку Республіки Польща та Республіки Білорусь.
Проаналізовано цінові характеристики ринку ПБ України, порівняно економічну доступність ПБ в Україні та Польщі.
Вивчено бази даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки застосування ПБ. Встановлено патології, при яких рекомендоване застосування ПБ за медико-технологічними документами. Проаналізовано динаміку
оновлення асортименту ПБ у Державному формулярі лікарських засобів першого-дванадцятого випусків. Досліджено та порівняно інформативність електронних ресурсів про лікарські засоби та дієтичні добавки з ПБ.
Проведено експертну оцінку ПБ за наступними параметрами: ефективність, безпечність, частота призначення, група VEN (життєво важливі, необхідні та другорядні) та попит. Сформовано рейтинговий список ПБ. Розроблено комп’ютерну програму для спрощення системи вибору оптимального ПБ за заданими параметрами.
Опрацьовано модель оптимізації фармацевтичного забезпечення ПБ.

УДК 615.246:[616.34-022.7:578.832.91

Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ВГПН), нині включають розвиток інфекційних процесів у різних системах органів пацієнтів і в лікарнях різних напрямів роботи. Вважається, що HCAI - це інфекції, які вперше виникають через 48 годин або пізніше після госпіталізації або через 30 днів після отримання медичної допомоги. Метою нашого дослідження був ретроспективний аналіз захворюваності дітей на ІПЗ в Україні протягом 2009–2021 років.

Матеріали та методи. Статистичний аналіз поширеності зареєстрованих випадків ІПН в Україні за 2009–2021 роки за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України. Результати. Щороку в Україні в середньому реєструвалося 966 ± 489 випадків ІМС серед дітей різного віку. За віковим розподілом кількість щорічних випадків ІПН серед новонароджених до 1 місяця становила в середньому 65,8 %, від 1 місяця до 1 року — 5,9 %, від 1 до 17 років — 28,3 %. За нозологічною структурою ІПЗ серед дітей переважали інфекції окремих станів, що виникали в перинатальному періоді. У середньому кількість таких захворювань за 2010–2021 рр. становила 49,5 ± 7,5 % (серед дітей 0–17 років) і 13,8 % від загальної кількості випадків ІПН в Україні. Висновки. Останніми роками в Україні спостерігається недооцінка випадків ІПН серед дорослих пацієнтів та дітей. Тим не менш, показники, надані установами деяких регіонів (Одеської та Київської областей), дають змогу з певною часткою вірогідності скласти уявлення про структуру захворюваності на ВМС в країні. За віковою структурою ВМС у дітей (0–17 років) за 2009–2021 роки становили 22,06 % від загальної кількості ВМС. Найбільше випадків за вказаний період зареєстровано серед новонароджених – 65,8 % від усіх дітей з ІПН. Тому першочергові зусилля мають бути спрямовані на зниження ІПН серед новонароджених.

УДК 615.246.3:615.035(083.133)
   Можлива наявність різночитань у текстах інструкцій для медичного застосування лікарських засобів, що містять однакову діючу речовину, зареєстрованих на фармацевтичних ринках різних країн. Це стосується, насамперед, лікарських засобів, що вироблені в одній країні та поширюються на ринках інших держав. Внаслідок наявної асиметрії інформації можуть виникнути питання, пов’язані з неправильним прийомом лікарських засобів, особливо актуальною ця проблема є у зв’язку з туристичною активністю та трудовою міграцією населення.
Мета роботи –   встановлення розбіжностей в інструкціях для медичного застосування Ентеролу, зареєстрованого в різних країнах.
Матеріалами дослідження були реєстри лікарських засобів Франції, України, Білорусі, Болгарії, Польщі, Чехії й Росії та тексти інструкцій для медичного застосування лікарського засобу Ентеролу (Biocodex, Франція), зареєстрованого на фармацевтичних ринках вищенаведених країн.    Використано методи узагальнення, систематизації, контекстуального та порівняльного аналізу. Виявлено, що в оригінальній (французькій) інструкції для медичного застосування наведено два показання до застосування Ентеролу: лікування гострої діареї у дітей до 12 років та профілактика діареї, пов’язаної з прийомом антибіотиків у людей із ризиком розвитку діареї, спричиненої Clostridium difficile або рецидив діареї, спричиненої Clostridium difficile, тоді як в білоруській та російській інструкціях для медичного застосування – по одному показанню. У польській інструкції для медичного застосування зазначено 5 показань, у болгарській і чеській – по 8. Найбільшу кількість показань до застосування Ентеролу (11) наведено в українській інструкції для медичного застосування. У розділах «Показання», а також «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Побічні реакції», «Особливі заходи безпеки» та «Особливості застосування у період вагітності або годування груддю» проаналізованих інструкцій для медичного застосування наведено суперечливу інформацію, тобто в тексті однієї інструкції для медичного застосування відсутні відомості, що наявні в тексті іншої, причому жодна інструкція для медичного застосування не є ідентичною до інструкції для медичного застосування Ентеролу, зареєстрованого у Франції (країна-виробник). Власне ці інформаційні розбіжності, а також сприйняття інформації пацієнтом можуть спричинити неправильний прийом лікарського засобу та, як наслідок, лікопов’язані проблеми. Для мінімізації асиметрії інформації необхідно заявником при реєстрації лікарського засобу подавати нотаріально завірений переклад інструкції для медичного застосування країни-виробника.

Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД): цей термін зараз включає в себе розвиток інфекційних процесів у різних системах органів пацієнтів і у шпиталях різної спеціалізації. Вважається, що ІПНМД — це інфекції, які вперше виникають через 48 годин чи пізніше після госпіталізації або ж через 30 днів після отримання медичної опіки. Мета дослідження: ретроспективний аналіз захворюваності серед дітей в Україні на ІПНМД протягом 2009–2021 рр.

Матеріали та методи. Статистичний аналіз поширеності зареєстрованих випадків ІПНМД в Україні у 2009–2021 рр. за даними ЦГЗ МОЗ України. 
Результати. У середньому щороку в Україні реєстрували 966 ± 489 випадків ІПНМД серед дітей різного віку.
За віковим розподілом серед пацієнтів дитячої категорії з ІПНМД в середньому щороку на новонароджених дітей до 1 місяця життя припадало 65,8 %, від 1 місяця до 1 року — 5,9 %, від 1 до 17 років — 28,3 %. За нозологічною структурою ІПНМД у дітей превалювали інфекції окремих станів, що виникають в перинатальному періоді. У середньому відсоток таких хвороб за 2010–2021 рр. становив 49,5 ± 7,5 % (серед дітей 0–17 років) та 13,8 % від загальної кількості випадків ІПНМД в Україні. Висновки. Останніми роками в Україні спостерігався недооблік випадків ІПНМД як серед дорослих пацієнтів, так і серед дітей. Показники, надані установами окремих регіонів (Одеська та Київська області), дають змогу з певною мірою вірогідності отримати уявлення про структуру захворюваності на ІПНМД в цілому у країні. За віковою структурою ІПНМД у дітей (0–17 років) за 2009–2021 рр. становили 22,06 % від загальної кількості ІПНМД. Найбільшу кількість випадків за вказаний період зафіксовано серед новонароджених дітей, що становить 65,8 % від усіх дітей з ІПНМД. Тож основні зусилля повинні бути спрямовані на зниження рівня ІПНМД серед малюків.