УДК: 355.65:664.87: 613.2/.3(477+1-622 НАТО)

Для забезпечення високого рівня фізичного, когнітивного, емоційного стану військовослужбовців, виконання службово-бойових завдань необхідне забезпечення повноцінним харчуванням особового складу, налагодження логістики постачання харчових продуктів у польових умовах з відривом від баз постачання.

Боєздатність Збройних Сил України (ЗСУ) та ефективність виконання ними поставлених завдань у значній мірі залежить від рівня працездатності, фізичної та психоемоційної витривалості, тривалої концентрації уваги бійців, функціональних резервів їх організму, що визначається, серед іншого, якістю харчування. В умовах агресії, розгорнутої проти нашої держави, виникає гостра необхідність забезпечення військовослужбовців безпечним та якісним харчуванням.

Різноманітність раціонів пайків, їх комплектація, технологічні (реторт-пакети) та тактичні (безполуменеві нагрівачі) інновації є суттєвим кроком в напрямку оптимізації харчування військовослужбовців Збройних Сил України. Відповідне харчування з точки зору якості та кількості, а також адекватна гідратація необхідні для забезпечення фізичної здатності та розумової працездатності військовослужбовців на оптимальному рівні.

В Україні вимоги до раціону харчування військовослужбовців регламентуються постановою Кабінету Міністрів України №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» від 29 березня 2002 р. Впродовж 2018 - 2019 рр. ЗСУ перейшли на нову систему харчування згідно наказу Міністра оборони України №591 «Про затвердження Каталогу продуктів харчування» від 15 листопада 2019 р. Сухпайки як країн НАТО, так і України забезпечують харчові потреби (енергетичних, макро- та мікроелементів) військовослужбовців, які несуть службу у різноманітних кліматичних умовах. Добовий набір продуктів ДПНП-Р для військовослужбовців ЗСУ відповідає вимогам сухпайків країн НАТО, містить достатню різноманітність харчових продуктів (страв), враховує релігійні, етнічні та культурні особливості, біологічно повноцінний за макро- та мікронутрієнтим складом, відповідає вимогам за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками, простий у використанні, придатний до тривалого споживання задля збереження здоров'я, забезпечення високої боєздатності військовослужбовців ЗСУ при виконанні будь-якої складності бойових завдань.

УДК: 616-084:001.5:[615.9:615.015.13:577.1]

Пріоритетним напрямом профілактичної медицини є встановлення безпечного рівня вмісту хімічних речовин у різних об’єктах довкілля. Навіть, якщо окремо взята речовина потрапляє в організм нижче допустимого рівня, то вся сукупність ксенобіотиків може суттєво збільшити загальне токсичне навантаження. Тому, особливої актуальності набувають дослідження щодо виявлення механізмів формування хімічної патології при впливі різноманітних сполук на низьких та надзвичайно низьких дозах або адаптації до їх впливу.

В останні роки сформувався новий самостійний напрямок профілактичної токсикології – вивчення токсичних ефектів в умовах дії малих та надмалих доз та концентрацій ксенобіотиків.

Ефекти малих доз токсичних речовин як хімічних чинників малої інтенсивності (низького рівня впливу) найбільш виражені при комбінованій та комплексній дії у поєднанні з іншими хімічними, фізичними (іонізуюче випромінювання, різні види хвильової енергії), клімато-географічними та іншими факторами. При цьому важливе значення мають тимчасові параметри впливу на організм негативних факторів і прояви їх ефектів у часі. Синергізм в дії різних хімічних токсикантів і фізичних факторів несе відповідальність за розвиток екологічних хвороб. Вчені доводять, що наявність сильних синергічних ефектів підтверджує факт сумісної дії фізичних і хімічних факторів, які посилюють чутливість біооб'єктів до дії інших (або тих самих) агентів у високих дозах.

Питання природи ефектів надмалих доз (концентрацій), трактування механізми взаємодії ксенобіотиків з біомішенями, а також питання вибору «оптимальних» альтернативних біологічних моделей для різних типів речовин та перенесення цих даних на людину представляють самостійну, ще до кінця невивчену медико-біологічну проблему

Оцінка ефектів малих та надмалих доз представляє інтерес у зв'язку з можливою роллю низькоінтенсивних факторів хімічної та фізичної природи в індукції таких патологічних проявів, як «множинна хімічна чутливість» (Multiple Chemical Sensitivity) або «хвороба довкілля» (Environmental illness). Це вимагає нового погляду на токсичність, яка залежить не так від величини дози, як від особливостей взаємодії доза-біооб'єкт.

Із практичної точки зору дослідження проблеми малих та надмалих доз є важливим завданням, вирішення якого може призвести до уточнення поглядів на токсичність хімічних сполук, зміни підходів до їх нормування та відкриття нових напрямів їх оцінки.

   Раціональне харчування – це харчування, що забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, сприяє поліпшенню її здоров’я і профілактиці захворювань.

   Що таке раціональне харчування? Що є його основою? Як правильно побудувати свій раціон? Яким продуктам харчування надавати перевагу? В якій кількості необхідно споживати ті чи інші продукти, щоб задовольнити організм у необхідних харчових речовинах? Такі запитання повинна ставити перед собою кожна сучасна людина, щоб уміти правильно орієнтуватися в різноманітті, яке надає харчова промисловість, і розумно робити вибір на користь свого здоров'я. 

   Раціональне харчування (rасіо – розумний) – це доцільно організоване та своєчасне постачання до організму людини поживної та смачної їжі, яка містить оптимальну кількість харчових речовин, необхідних для підтримування життя, росту, розвитку та підвищення працездатності. 

УДК 612.39:618.2:613.261/.27

Вагітність є фізіологічним станом, у процесі якого формується функціональна система мати-дитина, особлива біологічна співдруж-ність двох організмів.

Період вагітності розцінюється як зміна соціальної ситуації розвитку, яка призводить до значних особистісних змін жінки: формуванню нової внутрішньої позиції – позиції матері та виникненню особливої психологічної структури – внутрішньої картини вагітності, в якій відображаються соматичні та емоційні зміни.

Тому, періоди гестації та пологів характеризуються значним психоемоційним напруженням і посиленням соматовегетативних функцій, вираженість яких залежить від індивідуальних особливостей психічного і фізичного стану жінки.

Історично, зачаття нового життя пов’язувалось з широкою наявністю різноманіття харчових продуктів в раціоні майбутьої мами. Багато вибухів популяції в різні історичні епохи було зумовлено змінами у кількості та різноманітності доступних харчових нутрієнтів – зокрема демографічний сплеск неоліту, що почався 10 тисяч років тому.

Наприклад, у Стародавньому Єгипті, чоловіки, щоб стати батьками, зверталися по допомогу lдо бога Міна, одним з елементів поклоніння якому був салат-латук. Цьому зеленому овочу приписувались властивості афродизіака. З іншими божествами родючості, наприклад, Діонісом у грецькій міфології та Юноною у римській, асоціювали свіжий інжир.

І це далеко не весь перелік: кулінарні книги трьохсотрічної давності рекомендують охочим до батьківства найрізноманітнішу їжу: від яєць свійських тварин до баклажанів. Згідно з поширеним уявленням, організм мав "розігрітись" належною їжею, щоб породити нове життя.

Сучасні науковці довели, що харчування, фізична активність та спосіб життя впливають не тільки на тривалість і якість життя, але і на такі аспекти здоров'я, як фертильність. Науковці Гарвардського університету провели кількарічне дослідження на тему безпліддя, в якому взяли участь 19 тисяч жінок. Виявилось, що харчування і спосіб життя відповідальні приблизно за дві третини випадків безпліддя, пов’язаних з розладами овуляції. Інші дослідження, проведені на тваринах, довели, що певний тип харчування як жінок, так і чоловіків перед планованим зачаттям суттєво позначається на здоров’ї майбутніх нащадків.

Харчування військовослужбовців забезпечується відповідно до законодавства та нормативних документів, що регулюють питання харчування у Збройних Силах України (ЗСУ). Відповідно до статті 47 «Про Збройні Сили України» вони мають право на щоденне безкоштовне харчування. Харчування військовослужбовців повинно відповідати санітарногігієнічним вимогам, нормам а також стандартам якості та калорійності продуктів харчування. Оптимізація системи харчування військовослужбовців досягається шляхом впровадження різноманітних раціонів, використання широкого асортименту продуктів, розроблення сухих пайків, призначених для харчування в умовах бойових дій. Харчування військових країн НАТО зазвичай дуже різноманітне та залежить від країни, місця розташування військових частин та бюджету на забезпечення військових потреб. У багатьох країнах-членах НАТО військові отримують раціони харчування, які забезпечують енергетичні потреби організму. Ці раціони можуть бути різних типів, наприклад, сухі раціони з готовими стравами, консервовані страви або свіжа їжа, яку необхідно готувати на місці.
Надзвичайно важливим є якість та безпека харчових продуктів у індивідуальних раціонах харчування військовослужбовців, особливо в умовах війни.