Репозитарій

Мета: з’ясування частоти маніфестації патологічних змін у молочних залозах при скринінговому мамографічному обстеженні у рандомізованій 
вибірці жінок зрілого і літнього віку.
Матеріал та методи. За результатами  опрацювання рандомізованої вибірки архівних анонімізованих мамограм 100 жінок (50 – зрілого і 50 – літінього віку), що проходили скринінговий або профілактичний огляд. Проведено оцінку стану молочних залоз по шкалі BI-RADS за ступенем ризику наявності новоутворів, використовуючи наступні категорії оцінки: 0 – неповне дослідження (потрібне дообстеження); 1 – негативна (новоутвору не виявлено); 2 – доброякісні зміни.
Результати та висновки. Скринінгові огляди молочних залоз жінок різних вікових груп, результати яких відкривають можливість проведення ранньої діагностики патологічних змін, набирають особливого значення. Встановлено, що серед жінок зрілого та літнього віку, які проходять скринінгові або профілактичні мамографічні обстеження лише у 19% в молочних залозах верифіковано тільки вікові зміни. Доброякісні зміни у вигляді кальцинатів, кальцифікованих судин, аксилярних чи інтрамамарних лімфатичних вузлів без метастатичних ознак переродження, які відповідають категорії 2 по шкалі BI-RADS виявлено в одній молочній залозі або білатерально у 72% обстежених осіб. 28% обстежених жінок зрілого та літнього віку потребують додаткового обстеження для верифікації діагнозу. Встановлено, що серед жінок зрілого та літнього віку за даними мамографії категорії 1 і 2 за шкалою BI-RADS частіше маніфестовані справа, категорія 0 – зліва, а частота маніфестації змін, що відповідають категорії 0 за шкалою BI-RADS серед осіб літнього віку збільшується у порівнянні із зрілим. Вивчення частоти виявлення патологічних змін у молочних залозах при скринінгових обстеженнях у рандомізованих вибірках може стати теоретичним підґрунтям для прогнозування динаміки захворюваності МЗ жінок різних вікових груп, визначення груп ризику та розпрацювання профілактичних заходів щодо патології молочних залоз різного ґенезу та способів її ранньої діагностики.

УДК. 618. 177 : 618. 14 ] - 053. 84 - 073. 75 - 073. 48

 На основі аналізу 78 медичних карт пацієнток віком від 27 до 42 років (середній вік 34±0,5 роки) з порушенням репродуктивної функції, комплексно обстежених і пролікованих відповідно до чинних протоколів Міністерства охорони здоров’я України протягом останніх п’яти років у лікувальних закладах міста Львова, в яких трубний фактор безпліддя був верифікованим як пріоритетний, ретроспективно проведено порівняльну оцінку результатів рентгенівської гістеросальпінгографії та ехогістеросальпінгоскопії. Метою дослідження було порівняння діагностичної цінності обстеження жінок пізнього репродуктивного віку з первинним і вторинним непліддям, у яких трубний фактор був пріоритетним, за допомогою традиційної рентгенівської гістеросальпінгографії та ехогістеросальпінгоскопії на підставі аналізу даних власних спостережень та джерел сучасної наукової медичної літератури. Залежно від методики обстеження прохідності маткових труб, хворі методом сліпої рандомізації були розподілені на дві клінічні групи. Основну групу склали 39 жінок, в яких оцінку прохідності маткових труб та діагностику стану порожнини матки здійснювали за допомогою ехогістеросальпінгоскопії. Групу спостереження – 39 пацієнток, в яких дослідження патології порожнини матки та визначення прохідності фаллопієвих труб та рівня їх оклюзії проводили традиційною рентгенівською гістеросальпінгографією. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що класична рентгенівська гістеросальпінгографія може бути використана як скринінговий метод для обстеження жінок з трубним фактором порушенням репродуктивного здоров’я. Вважаємо, що ультразвукова контрастна діагностика прохідності маткових труб та патології порожнини матки має більшу прогностичну цінність, тому що застосування кольорового доплерівського картування та доплерометрії дозволяє оцінити гемодинаміку маткових труб, наявність 3D режиму сканування краще виявити патології порожнини матки, які можуть негативно впливати на фертильність, процедура краще переноситься хворими і більш безпечна (дозволяє уникнути впливу променевого навантаження на статеві органи) у порівнянні з традиційною рентгенівською гістеросальпінгографією, проте точність інтерпретації при даному методі дослідження, значною мірою залежить від якості апаратури, що використовується, кваліфікації і досвіду спеціаліста.

УДК: 616.13/.16-018.74

Анотація. Наявність деформації епоніхеального краю нігтьової пластини, його “скручення”, зазубреностей, спікул, крайових ділянок розшарування й оніхолізису свідчить про значну ймовірність виникнення рецидиву вростання та є показами до виконання локальної матриксектомії. Скручений ніготь або кліщеподібний ніготь (pincer nail), а також шатроподібна деформація нігтя являють собою дистрофічні вроджені або набуті деформації, при яких краї нігтьової пластини “скручуються” або відбувається перегинання нігтя по всій довжині з вторинною компресією м’яких тканин. У статті ретро- та проспективно проаналізовано за п'ятирічний період 469 випадків деструктивних гнійно-некротичних поверхневих хронічних, комбінованих та поєднаних уражень дистальних відділів пальців кисті та стопи у хворих, віком 14-95 років (367чоловіків та 102 жінки), прооперованих у хірургічних відділеннях комунальної 4 міської лікарні, клінічних поліклінік No2 і No5 м. Львова. Виявлена залежність між даними анамнезу, клінічними проявами (y=16,9 p<0,05, r=0,7), а також поширеністю уражень мікозом шкіри та нігтьових пластин з артеріальною патологією (y=15,5, P<0,05, r=+0,8), яка корелює з віком пацієнтів. Вдосконаленометоди хірургічного лікування шатроподібної деформації, піднігтьового гіперкератозу та оніхогрифозу з рецидивуючою інкарнацією або без вростання з урахуванням патогенезу та морфогенезу деструктивного ускладненого
поліоніхомікозу. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучків пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя. Вогнища оніхолізису та деструкції гіперкератозу, які призводять до вторинного оніхолізису, відшарування нігтьової пластини та вторинної інкарнації (χ2=15,23, р<0,0211) обгрунтовують доцільність малотравматичної оніхоектомії з одноетапним послідовним видаленням дерматофітоми і крайовою резекцією росткової зони зі зміненими епоніхеальними тканинами. Констатовано, що виникнення скрученого нігтя або кліщеподібного нігтя (pincer nail), а також шатроподібної деформації нігтьової пластини морфогенетично асоціюється з деформацією нігтьового ложа, розшаруванням нігтя, вогнищевим оніхолізисом, серединною каналікулярною дистрофією та оніхорексисом, що нерідко детермінує двостороннє вростання нігтьової пластини. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучки пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя.

 Клімактерій (у перекладі з грецької – щабель сходів) – фізіологічний перехідний період у житті жінки, впродовж якого на фоні вікових змін внаслідок генетично запрограмованого припинення функціонування яєчників у репродуктивній системі відбуваються процеси інволюції, що характеризуються зниженням репродуктивної і менструальної функції, і який у 75% жінок, ускладнюється розвитком клімактеричного синдрому. За даними сучасних дослідників, клімактеричний синдром – симптомокомплекс, що характеризує несприятливу адаптацію організму до фізіологічної інволюції або операційного «вимкнення» функції яєчників. Метою нашої роботи було порівняти клінічну ефективність фітотерапії клімактеричного синдрому на основі аналізу сучасних літературних даних і матеріалів власних спостережень та дослідити переносимість і безпечність застосування деяких негормональних фітопрепаратів. На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естрогенгестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва “Naturex” (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з чотирьох активних компонентів – ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А та формононетіну (Клеверол), виробник – фармацевтична компанія “Ядран”, Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; встановлено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.