Репозитарій

УДК 616.71-007.234+616.72-002.77)-092:612.015.31

Вступ. До основних чинників ризику виникнення остеопорозу (ОП) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) належать: сімейна схильність, вік, жіноча стать, менопауза, хронічний запальний процес та його лікування. 
Актуальним завданням є оцінювання чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА, а також чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА за результатами лабораторних досліджень кальцієво-фосфорного обміну та маркерів кісткового ремоделювання, що уможливить поліпшення діагностики порушень мінеральної щільности кісткової тканини (МЩКТ). 
Мета дослідження. Визначити показники кальцієво-фосфорного обміну та ремоделювання кісток як чинники ризику виникнення порушень мінеральної щільности кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит.
Матеріяли й методи дослідження. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю РА залучено 76 хворих (64 жінки (84,21 %) у пременопаузальному періоді та 12 чоловіків (15,78 %) віком від 38 до 60 років (середній вік на час обстеження жінок 48,67 ± 2,34 року, чоловіків – 45,42 ± 2,78 року)), які вживали метилпреднізолон за схемою дозою від 4,0 мг/добу та коротким курсом під час загострення до 24,0 мг/добу та не отримували лікарські засоби для лікування порушень МЩКТ. Усім хворим оцінювали МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п’яткової кістки, визначали показники кальцієво-фосфорного обміну та маркерів ремоделювання кісток. 
Результати дослідження. У хворих на РА з остеопенією зниження показника фосфору в сечі вказує на те, що ризик виникнення остеопенії у хворих на РА достовірно вищий, ніж у хворих на РА, у яких ці показ-ники в межах референтних значень, p< 0.000. Для ОП у хворих на РА підвищення показника йонізованого кальцію або зниження показника фосфору в сечі свідчить про те, що ризик мати ОП достовірно вищий (p< 0,050), ніж у хворих на РА, у яких ці показники в нормі. Згідно з отриманими результатами, підвищення показника β-CrossLaps у хворих на РА є чинником ризику виникнення остеопенії та ОП, p< 0,050. Також проаналізовано усі можливі варіанти констеляцій показників кальцієво-фосфорного обміну та маркерів 
ремоделювання кісток. Виявлено, що констеляція зниженого показника остеокальцину та підвищеного показника йонізованого кальцію має сильний кореляційний зв’язок і є чинником ризику виникнення остеопорозу у хворих на РА (р< 0,023).

Висновки. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопенією достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне зниження показника фосфору в сечі або підвищення в сироватці крови показника С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопорозом достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне підвищення лише показника йонізованого кальцію в сироватці крови або лише зменшення вмісту фосфору у сечі, або лише підвищення показника у сироватці крови С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині, або одночасне підвищення показника йонізованого кальцію у сироватці крови та зниження показника остеокальцину.
Ключові слова: кальцієво-фосфорний обмін, ремоделювання кісток, остеопороз, остеокальцин, ревма-тоїдний артрит, мінеральна щільність кісткової тканини.

Книга-спомин присвячена 90-річчю від дня народження непересічної особистості, лікаря, професора Івана Дмитровича Тимчука. В анестезіологічній спільноті ім’я І. Д. Тимчука широко відоме, адже на теренах Західної України він був організатором і першим завідувачем кафедри анестезіології та реаніматології у Львові. У ювілейному виданні зібрано дати, факти, спогади про життя талановитого і відданого своїй професії клініциста, вченого та викладача. Подано хронологічний покажчик наукових праць І. Д. Тaимчука та публікацій про вченого. Зміст книги доповнено фотоматеріалами із родинного архіву. Для науковців, студентів, лікарів та всіх, хто цікавиться розвитком медичної науки та освіти в Україні. 

Background. Antimicrobial therapy is a common practice in pediatrics. Aim. The main objective was to determine and characterize the profile of antibiotic
prescriptions in pediatric outpatients. Methods. This was a retrospective observational study performed in two pharmacies in Lviv (October 2021). 113 written doctor’s prescriptions for outpatient children were collected. Results. Antibiotics were administered for 44.2% (95%CI 34.9%–53.9%) of patients. The main reasons for antibiotic prescriptions were acute tonsillitis (30.0%) and acute upper respiratory tract infections (26.0%). Macrolides, cephalosporins, penicillins, and sulfonamides with trimethoprim presented 40.0%, 36.0%, 20.0%, and 4.0% of antibiotic prescriptions, respectively. Antimicrobials from the Access group accounted for 26.0% of antibiotic prescriptions (instead of at least 60.0%, WHO) and antibiotics from the Watch group constituted 74.0% (instead of a maximum of 40.0%, WHO). Antibiotics were prescribed to 61.9% of outpatients with acute upper respiratory tract infections, 93.7% of patients with acute tonsillitis, and 45.5% – with otitis media instead of the recommended 0-20% (ESAC-Net). The first-line antibiotics were used in 23.1% of cases of acute upper respiratory infections, 26.7% of cases of acute tonsillitis, and 40.0% of otitis media, which is below the acceptable range (80–100%, ESAC-Net). In total, 22 antibiotic-associated drug-related problems (DRPs) were found in 34.0% of written doctor’s prescriptions with antimicrobials. The most common were: (1) excessive length of therapy (36.4%) and (2) potential drug-drug interactions (31.8%). Conclusions. The rate of antibiotic prescriptions for children is high and associated with different DRPs. The majority of antibiotic prescription quality indicators are outside the recommended ranges. Thus, effective interventions and campaigns to improve antibiotic therapy in children are needed.

Новину відредагував: library-lnmu - 7-03-2024, 11:52

The aim: To determine the concentration of markers of the immune-inflammatory response (IL-1β, IL-10, IL-1β / IL-10, hsCRP) in oral fluid in patients with diseases of periodontal tissues in combination with general somatic pathology.

Materials and methods: The study was conducted at Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of therapeutic dentistry FPGE, Lviv, Ukraine. The patients were divided into two groups: the main group – 144 patients (with periodontal tissue diseases on the background of general somatic pathology) and the control group – 30 somatically and dentally healthy persons, in whose oral fluid was determined the concentration of IL-1β, IL-10, hsCRP by the enzyme immunoassay method.

Results: As a result of our research, it was found that in people with periodontal tissue diseases, against the background of general somatic pathology, there is an activation of the immune-inflammatory response, which aggravates the course of general somatic and dental diseases in this contingent of patients. Conclusions: Therefore, in patients with periodontal tissue diseases on the background of somatic diseases, a significant increase in the level of the pro-inflammatory cytokine IL-1β and hsCRP was determined against the background of a decrease in the anti-inflammatory cytokine IL-10 in the oral fluid compared to the values in the control group.

KEY WORDS: hsCRP, IL-10, IL-1β, oral fluid, periodontal tissue diseases

УДК: 616.314.18-243:34+52.14-(616.359-007.56)]-07

Метою дослідження була оцінка ефективності розроблених схем комплексного лікування захворювань тканин пародонта у хворих із загальносоматичною патологією за динамікою пародонтальних та гігієнічних індексів. Лікування було проведено 134 хворим із запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта на тлі соматичних патологій. Використовували дві розроблені схеми комплексного лікування захворювань пародонта, які включали як місцеву терапію, так і загальні призначення із враху- ванням значень індексу CPITN. Усі хворі були розподілені на 2 групи: основну (73 (54,48 %) хворих), лікування яких проводилось із застосуванням розроблених нами схем, та порівняльну (61 (45,52 %) хворих), у яких лікування пародонтологічної патології здійснювалась за загальноприйнятими схемами. Оцінювали динаміку значень індексів РМА, OHI-S та вакуумної проби стійкості капілярів ясен до лікування захворювань пародонта за ме- тодикою В.І. Кулаженко, через 3, 6 та 12 місяців після лікування. Через 12 місяців у хворих основної групи зауважували покращення усіх індексних оцінок, тоді як у групі порівняння значення даних індексів знаходились нижче вихідних значень. Лікування захворювань пародонта при значеннях індексу CPITN ≤ 2 та > 2 балів на тлі загальносоматичної патології, із застосуванням розроблених нами схем сприяло ліквідації запалення, покращенню гігієни порожнини рота і нормалізації гемодинаміки в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у найближчі та віддалені терміни спостереження.