Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

ABSTRACT

The aim: To examine the features of experiences of bereavement reactions and the severity of comorbid mental health problems in persons who lost loved ones during the pandemic.

Materials and methods: 191 volunteers aged 18-60 years participated in this study. All participants were tested during 2018-2020. To assess the mental health problems was used International Neuropsychiatric Interview (MINI) and a set of IAPT scales; to the psycho-emotional distress severity associated with loss of loved ones – Inventory of Complicated Grief, with verification of symptoms of complicated grief based on an independent assessment of two experts; and the quality of life satisfaction was assessed by the Quality of Life Enjoyment and Satisfaction Questionnaire, Short Form.

Results: The results show an association between the severity of symptoms of depression, general anxiety, social avoidance, and loss during the pandemic. The level of psychoemotional distress was associated with the experience of bereavement as a traumatic event for a group of participants who experienced loss during the pandemic and, at the same time, before the pandemic was associated with the severity of depression. Regardless of the time of loss, people who demonstrated signs of complicated grief have a more pronounced comorbid psychopathology, a higher level of psycho-emotional distress, and a lower level of satisfaction with life quality.

Conclusions: It has been established that a person’s ability to experience loss as a traumatic experience and grieve during the pandemic is modified with the context of the life situation and reflects those challenges that impose quarantine restrictions

. Станом на 2020 рік 1,0 млрд людей у світі досягли віку 60 років або більше та процес старіння населення світу продовжується. Згідно з прогнозами до 2030 року ця цифра зросте до 1,4 млрд, тобто літньою буде кожна шоста людина. До 2050 року кількість осіб у віці 60 років і старше подвоїться та складатиме 2,1
млрд. Збільшується також чисельність людей старечого віку. Очікується, що з 2020 до 2050 року кількість світового населення у віці 80 років і старше потроїться та дорівнюватиме 426 млн (WHO, 2023). З огляду на такі демографічні тенденції ВООЗ розробила Глобальну стратегію та план дій щодо старіння та здоров'я
(WHO, 2017). Для досягнення найкращих результатів щодо загального здоров’я, якості життя (ЯЖ), забезпечення автономії літньої людини використовується підхід всебічного геріатричного оцінювання, що передбачає реалізацію індивідуальних діагностичних та лікувально-відновлювальних програм
мультидисциплінарною командою (Єна Л.М.,  Христофорова Г.М., 2022). Внесок фармацевта у такий багатопрофільний процес може здійснюватися шляхом надання фармацевтичної опіки (ФО) (The Pharmacist Guide to Implementing Pharmaceutical Care, 2019). Корекція застосування лікарських засобів (ЛЗ) не
впливає на показники смертності літніх пацієнтів, однак може зменшити кількість звернень за екстреною допомогою та забезпечити позитивний вплив на ЯЖ (Настанова Duodecim: Перегляд режиму терапії ЛЗ у пацієнтів похилого віку, 2017). Тож, серед завдань, що стоять перед фармацевтом при наданні ФО
геріатричним пацієнтам уникнення застосування потенційно недоцільних ліків, стримування поліфармації / поліпрагмазії, попередження проявів побічних реакцій (ПР) на ЛЗ, забезпечення коректного дозування ліків тощо.

Популярні наукові праці, статті та інше