Репозитарій

UDC 577.615.324-027.2.615.076

   Creation of novel remedies efficient in supporting wound healing remains an actual task in pharmacology. Hydrogels showed high efficiency in wound healing and tissue regeneration due to viscosity, elasticity and fluidity that provide them with functional characteristics similar to that in extracellular matrix. The aim of the study was to create chitosan-based hydrogels functionalized with different components (chondroitin-6-sulfate, hyaluronic acid, N-stearoylethanolamine) and to estimate their biocompatibility and biodegradability in vitro. For the first time, a lipid substance N-stearoylethanolamine (NSE) known as suppressor of pro-inflammatory cytokines expression was used as hydrogel component (1.95 mg/g). FTIR analysis confirmed the complexation of chitosan molecule with hyaluronate, chondroitin-6-sulfate, NSE. MTT-test and Trypan blue exclusion test were used to study hydrogels cytotoxicity towards human cells of different tissue origin. Biodegradability of hydrogels was evaluated using direct hydrogel contact with cells and cellindependent degradation. It was shown that chondroitin-6-sulfate (<2 mg/ml), hyaluronic acid (<2 mg/ml) and NSE (26 μg/ml) did not demonstrate significant toxic effects towards pseudonormal human cells of the MCF10A, HaCat, HEK293 lines and mouse cells of the Balb/3T3 line. The studied hydrogels were stable in saline solution, while in a complete culture medium containing 10% fetal bovine blood serum they underwent degradation in >24 h. The identified biodegradability of the chitosan-based hydrogels is important for the release of noncovalently immobilized NSE into biological medium. Further studies on laboratory animals with experimental wounds are expected to explore the potential of created hydrogels as anti-inflammatory
and wound-healing agents.
K e y w o r d s: chitosan hydrogels, chondroitin-6-sulfate, hyaluronic acid, N-stearoylethanolamine, FTIR analysis, human pseudonormal cells, toxicity, biodegradability

УДК 616-035

Упродовж останнього десятиріччя поширеність захворювань органів сечовидільної системи серед дітей раннього віку в Україні не зменшується, незважаючи на успіхи, досягнуті в розвитку методів їх діагностики та лікування. Зростає частота їх нетипового прогредієнтного малосимптомного перебігу. Щороку збільшується і частота природжених вад розвитку органів сечовивідної системи (ПВР ОСС). Вади розвитку органів
сечовидільної системи становлять від 26,0 до 35,0 % усіх випадків природжених вад [1–3]. У зв’язку з цим науковцями розглядаються можливі причини цього і висуваються гіпотези про сукупність несприятливих екзогенних та ендогенних факторів, що реалізують «програму» хвороби на всіх рівнях організму, починаючи з клітинного.

УДК 616.61-053.2:575:576.5

Сьогодні спостерігається тенденція до стійкого зростання захворювань нирок серед дітей різного віку. Поширеність захворювань сечової системи у дітей варіюється значно і становить від 5,6 до 27,5 випадків на 1000 дітей. До найпоширеніших захворювань входять дисметаболічні (обмінні) нефропатії, які становлять від 27% до 64% від усіх випадків захворювань сечової системи у дітей. Усі дисметаболічні нефропатії врешті-решт призводять до утворення кристалів кальцію в ниркових канальцях, що може призвести до розвитку сечокам'яної хвороби, інтерстиційного нефриту, інфекційних ускладнень та хронічної ниркової недостатності. З цієї причини важливим є проведення досліджень щодо функціонального стану паренхіми нирок.

 УДК: 616.314:615.242-071

Метою цієї роботи було на прикладі об’ємного післяекстракційного дефекту нижньої щелепи оцінити збереження вертикальних параметрів альвеолярного відростка за умов використання композиції автологічного дентин-графту та збагаченого тромбоцитами фібрину у найближчі (3 міс.) та віддалені (12 міс.) терміни спостереження. Об’єкт та методи. Представлено клінічний випадок пацієнтки Ж., 45 р., яка звернулась у відділення щелепно-лицевої хірургії Львівської ОКЛ. Виконано конусно-променеву комп'ютерну томографію, ортопантомографію, проведено хірургічне лікування за рекомендованим протоколом. Результати. Часткова або повна втрата зубів, незалежно від причин її виникнення супроводжується фізіологічною редукцією (атрофією) альвеолярних відростків щелеп у вертикальній та горизонтальній площинах, яка є показанням до кістково-пластичного заміщення післяекстракційних дефектів. Технологія виготовлення та застосування подрібненого зубного дентину для заміщення різноманітних дефектів альвеолярних відростків дозволила розглядати автологічний дентин-графт як “золотий стандарт” регенеративної кісткової хірургії завдяки його унікальним остеогенним, остеоіндуктивним та остеокондуктивним властивостям, а його поєднання зі збагаченим тромбоцитами фібрином, що містить фактори росту, має додатковий
позитивний вплив на загоєння м’яко- та кістково-тканинних ран та регенеративні процеси. Продемонстровано клінічний приклад заміщення об’ємного післяекстракційного дефекту нижньої щелепи з використанням композиції автологічного дентину та збагаченого тромбоцитами фібрину з одномоментною імплантацією. Контрольні променеві обстеження, проведені через 3 та 12 міс. після операції засвідчили, що новоутворена кісткова тканина у ділянці колишніх дефектів не відрізняється за структурою та щільністю від навколишніх ділянок, а що найважливіше – не констатовано жодної вертикальної втрати висоти реконструйованого альвеолярного відростка. Висновок. Усе наведене вище свідчить, що композиція автологічного дентину та збагаченого тромбоцитами фібрину може бути перспективною терапевтичною опцією для заміщення післяекстракційних дефектів, проведення горизонтальної або вертикальної аугментації альвеолярних відростків.