Репозитарій

З кожним роком активна діяльність людини сильніше впливає на стан довкілля і, на жаль, негативні наслідки антропогенної діяльності превалюють над позитивними впливами на навколишнє середовище. Впродовж низки останніх років в наукових напрямках досліджень спостерігається радикальна зміна співвідношення наукових інтересів у бік вивчення захворюваності, поширеності, смертності а також пошуку ефективних методів профілактики та лікування епідемічно небезпечних інфекцій – таких як COVID-19. Це одночасно супроводжується поширенням хронічних неінфекційних, екологозалежних та професійних захворювань. Не піддаючи сумніву значущість питань запобігання інфекційних спалахів, слід приділяти чималу увагу розв’язання екологічних проблем у їх сучасному розумінні, пам'ятаючи про беззастережну пріоритетність завдань запобігання виникнення потенційної хімічної екопатології. В наукових публікаціях останніх років підкреслюють значиму роль та окремо розглядають наступні види антропогенного, у т.ч. техногенного, впливу - сельбищного, аграрного, промислового, транспортного, мілітарного, радіоактивного.Величезні за обсягами зміни довкілля відбуваються внаслідок збройної агресії проти України.

Вплив на здоров’я людей здійснюється через фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів. Вплив шкідливого виробничого середовища на працюючих також залишається актуальним для України. Щороку в Україні встановлюється близько 5 тис. нових випадків профзахворювань. Така тенденція спостерігається упродовж останніх років. Близько 25% осіб працездатного віку виконують трудові обов’язки в шкідливих і небезпечних умовах, які не можуть бути поліпшені через неможливість застосування сучасних технологічних і технічних рішень.

До комплексу впливів антропогенних факторів довкілля та виробничого середовища в багатьох випадках додається дія шкідливих звичок на здоров’я сучасної людини. Проблема збереження здоров’я населення та активного довголіття залишається надзвичайно актуальною для світової спільноти, перш за все, для медичної науки і практики. Тому дослідження впливу на здоров’я людини сукупності шкідливих чинників з розробкою та обґрунтуванням профілактичних заходів є надзвичайно актуальними для України.

Питання досягнення активного довголіття людини по суті залишається недосяжним без впровадження ефективних інструментів профілактичної медицини. В числі заходів, спрямованих на оздоровлення умов життя окрім впливових заходів індивідуальної профілактики (передусім у розумінні здорового способу життя), сьогодні в Україні, на жаль, втрачає пріоритет вся гамма можливих медичних і немедичних напрямків профілактики неінфекційних захворювань.

Серед загальноприйнятих моделей виникнення головних неінфекційннх хвороб сьогодні розрізняють екологічну, генетичну, акумуляційну (метаболічну) та онтогенетичну. Це зводить завдання профілактики до усунення зовнішніх патогенних агентів, запобігання та усунення генетичних дефектів, керованої модифікації метаболічних процесів і сповільнення старіння. У такому разі, зважаючи на взаємопроникнення всіх чотирьох механізмів, потрібно вбачати високий сенс профілактичної мінімізації захворюваності з метою досягнення максимальної сумісної з біологічною природою людини тривалості здорового життя на засадах доклінічної і донозологічної діагностики та усунення преморбідних станів.

Поширенням стійкості збудників інфекцій до специфічних терапевтичних засобів зумовило розроблення низки стратегій ВООЗ щодо їх раціонального застосування, пошуку нових препаратів. У центрі уваги фахівців переважно є проблеми антибіотикорезистентності бактеріальних агентів, останні ВООЗ за тягарем для охорони здоров’я розділило на три підгрупи. Однак, подібна ситуація є і з іншими таксономічними групами збудників, зокрема грибами, рикетсіями, хламідіями і вірусами.

Purpose: Diabetes care, particularly type 2 diabetes (T2D), is recognised as a growing challenge in emergency situations. During the humanitarian crisis of war in Ukraine, it is important to focus on ensuring that patients have access to essential medicines for T2D. Since 1 April 2017, the Ministry of Health of Ukraine has been implementing the government programme "Aordable medicines". e List of reimbursed medicines necessary for the treatment of hypertension, diabetes and bronchial asthma includes 3 glucose lowering medicines (GLMs) - gliclazide, metformin, glibenclamide. From 01 April 2019, electronic prescribing has been implemented as part of the "Aordable Medicines" programme. It is important to investigate changes in the availability and aordability of GLMs for the treatment of T2D during the war and future directions in 2022-2023 in Ukraine.
Methods: Information from the State Register of Medicinal Products of the Ministry of Health of Ukraine from March 2023 and February 2022 (before the start of the war) was the subject of the study. Marketing, analytical, graphical, generalisation analyses were applied. Analysis of the cost of 1 DDD GLM according to the WHO ATC/DDD index and solvency ratio analysis were applied.
Results: is study is based on actual data from before the war in Ukraine and now shows that the aordability and
availability of GLMs during the war in 2022-2023 has not changed dramatically. e 'Aordable Medicines' program
was stably implemented, with €111.9 million allocated in 2023 and within 6 months of 2023. e National Health
Service of Ukraine reimbursed €42.8 million to pharmacies for the Reimbursement List. Most Ukrainian manufacturers and foreign GLMs are very aordable due to the reimbursement system. From October 2023, 23 names of test stripes were included in the Reimbursement list of the "Aordable medicines" programme. However, foreign GLMs of innovative groups are moderately aordable for the working population based on the calculated solvency ratio.

Хантавіруси (родина Hantaviridae) — збудники особливо небезпечних природно-осередкових інфекційних захворювань, які спричиняють у людей геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС) і хантавірусний кардіопульмональний синдром (ХКПС) (Lee H.W. et al., 1978; Butler J.C. et al., 1994; Ткаченко У.А., 2002). Ареалом поширення збудників ГГНС є азійсько-європейський регіон, а ХКПС — американський континент. Відомо понад 20 серотипів збудників ГГНС, з яких найактуальнішими є Hantaan, Dоbrоvа/Веlgrаd, Saaremaa, Seoul, Puumala, а для ХКПС — Sin Nombre virus, Black Creek Canal virus, Bayou virus, New York virus, Andes. Резервуарами хантавірусів у природі є дрібні ссавці, переважно гризуни, і для кожного серотипу хантавірусу є властивий специфічний вид гризуна-резервуара, що обумовлює відмінності їх географічного поширення. У Східній Азії (Китай, Російська Федерація (РФ) і Південна Корея) захворювання спричиняється вірусом Hantaan; у скандинавських країнах, Західній Європі і на заході РФ — вірусом Puumala. У балканському природному осередку циркулює вірус Dоbrоvа/Веlgrаd, серотип Seoul — в усьому світі. У Центральній Європі та Скандинавії останніми роками виявлено випадки ГГНС, що спричинена хантавірусом Saaremaa (Dzagurova T.K. et al., 2018; Curtis J.L. et al., 2019). Клінічна маніфестація ГГНС суттєво різниться при ураженні різними серотипами хантавірусів. Найтяжчі клінічні форми зумовлені Hantaan, Seoul, Dobrava з розвитком класичних п’яти фаз ГГНС. Зараження людей серотипом Puumala маніфестує нефронефритом і має легший клінічний перебіг (Виноград Н.О., 2004; Clement J. et al., 2019).
Чинниками ризику ураження людей хантавірусами є приналежність до професійних груп ризику, перебування на ендемічних територіях, останньому сприяє інтенсифікація різних видів міграції населення: трудова, військова, рекреаційна, паломницька тощо.