Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК 616.9-037:504.7(477)

Початок нового тисячоріччя ознаменувався суттєвим зростання рівнів біологічних небезпек і загроз, незважаючи на прогрес і нові досягнення у боротьбі з інфекційними хворобами. Зміна кліматичних умов з тенденцією до збільшення середньобагаторічних температур зумовила перерозподіл і структурні зміни в ареалах поширення біологічних видів тварин, птахів, рептилій та багатьох інших компонентів, які формують паразитарні системи зооантропонозів. Просторові зміни ензоотичних територій з переформатуванням суперареалів зумовили зростання ризиківураження населення збудниками особливо небезпечних природно-осередкових інфекцій та інвазій.
З урахуванням існуючих тенденцій змін низки епідеміологічно значимих абіотичних і біотичних чинників, проаналізовано наявні та потенційні загрози для України внаслідок змін клімату й обумовлених цим просторових змін природних осередків, їх тривалості функціонування, появи нових збудників. Прогнозується появанових патогенів і формування активних автохтонних природних і змішаних осередків комариних трансмісивних інфекцій, переважно дифузного типу. Є висока ймовірність укорінення на території держави нових збудників або високовірулентних генетичних варіантів ендемічних патогенів. Потенційну небезпеку становлять збудники гарячок Чикунгун’я, денге, Зіка, Західного Нілу (нові генотипи), а також малярії.
Територіями ризику поширення гарячок денге, Чикунгун’я, а також малярії будуть АР Крим, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Чернівецька і Закарпатська області. Гарячка Західного Нілу розширить ареал з охопленням північних територій у зоні Полісся, а також є реальна загроза заміни цього збудника у західному регіоні на високовірулентний нейроінвазивний генотип внаслідок поширення останнього з території Румунії. Група комариних інфекцій стане домінуючою серед трансмісивних природно-осередкових інфекцій з переважанням поліготальних осередків.

Проведено аналіз наукової літератури за останні 5 років, яка стосується діагностики CDI. Також нами було обстежено пацієнтів, що зверталися у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню з передбачуваним діагнозом CDI за останні 3 роки. Обстеження пацієнтів з CDI повинно проводитись всебічно. При верифікації діагнозу слід враховувати дані анамнезу, об’єктивного обстеження, результати лабораторних та інструментальних методів дослідження. Серед запропонованих методів варто звернути увагу на ультразвукову діагностику. Це недорогий, неінвазивний, доступний метод, який з високою імовірністю  дозволяє виявити типові ознаки характерні для Сlostridium difficile інфекції.

УДК 616.98:616.34-002]-02-074

Проведено динамічне спостереження за хворими, що перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні з діагнозами: Сlostridium difficile-інфекція, псевдомембранозний коліт (ПМК) та антибіотико-асоційована діарея. Типові ультразвукові ознаки, характерні для CDI, були наявними у 16 пацієнтів з 22 обстежених. У чотирьох – змін на ультразвуковому дослідженні (УЗД) не було, а у двох – виявлено тільки зниження перистальтики. Серед досліджуваних пацієнтів фіброколоноскопія (ФКС) проводилась у п’яти випадках, з них у чотирьох пацієнтів виявлено псевдомембранозні бляшки, характерні для ПМК. Використання інструментальних методів для верифікації Сlostridium difficile-інфекції має не менш важливе значення, ніж лабораторні методи. Серед запропонованих методів варто звернути увагу на ультразвукове дослідження. Це недорогий, неінвазивний метод, який дозволяє виявити типові ознаки, характерні для Сlostridium difficile-інфекції. 

Популярні наукові праці, статті та інше