Репозитарій

Introduction. Poor regulation of active substances in disinfectants in Ukraine holds their legalization on the national market. Cluster approach in the hygienic regulation practice is one of the ways to address this issue. The aim of the study is to establish group-based hygiene regulations for the benzalkonium chloride (BC) cluster. Materials and methods of research. The subject of research is BC homologues. The research is based on the analysis of national and international scientific publications and legislative acts regarding BC toxic effects and hygienic regulations. Results. BC is a mixture of the benzalkonium chloride compounds homologues. The homologues ratio in a mixture plays a key role in assigning CAS numbers to BC. The average lethal doses with oral administration for all BC homologues are below 500 mg/kg. BC skin and oral absorption does not exceed 10 %. BC does not affect reproductive system and does not cause neonatal development abnormalities; it has no carcinogenic and mutagenic properties. Typical adverse effects of BC are related to compound irritant activity. Pursuant to EU regulation 1907/2006, substances with similar physicochemical, toxicological and ecotoxicological properties can be considered as a cluster. The data for reference substance of the cluster make it possible to predict the impact of other substances from this group on human health and environment. In case of BC, alkyl (C12–C16) dimethylbenzylammonium chloride was chosen as the reference substance. In Ukraine, the hygienic regulation sets 0.5 mg/m3 as occupational exposure limit for this substance. Following the clusters principle, it is advisable to introduce group hygiene regulations for all BC homologues based on alkyl (C12–C16) dimethylbenzylammonium chloride.
Conclusions. The implementation of cluster approach when developing exposure limits for chemical compounds in environmental medium makes it possible to introduce group hygienic regulations of 0.5 mg/m3 as occupational exposure limit for all BC homologues.
Key words: alkylbenzyldimethylammonium chloride, benzalkonium chloride, hygiene norm, cluster approach, group hygienic regulations

UDC 616-057:613.63/.65:547

Introduction. The situation of recent years during the SARS-CoV-2 pandemic has aggravated the problem of an insufficient number of approved hygienic standards of active substances included in disinfectants. This, in turn, has become a deterrent to the introduction of such agents into practice. For the proper organization of chemical safety of the workforce new methods of substantiating hygienic standards need to be developed. One of the ways to overcome the outlined higher problem, which will significantly speed up the resolution of the situation, is the introduction of read-across as an express method of substantiating the maximum permissible concentrations for a group (cluster) of compounds.

The purpose of the research is to substantiate the possibilities of developing group regulations for this cluster of compounds in the air of the working area based on data about the physicochemical and toxicological characteristics of dialkyldimethylammonium chloride С₈-С₁₀ homologues.

Results. Similar chemical structure of dialkyldimethylammonium chloride C₈-C₁₀ homologues determines their similarity in terms of physicochemical and toxicological properties. All substances are solids in their aggregate state, dissolve well in water, have the ability to penetrate biological membranes and disrupt their integrity. According to parameters of acute oral toxicity, dialkyldimethylammonium chloride C₈-C₁₀ homologues belong to moderately hazardous substances – hazard class 3, do not cause systemic toxicity; the main negative manifestation of their influence is an irritating effect which further provokes signs of general toxicity. The substances do not have carcinogenic, mutagenic effects, they do not affect reproductive function. The most studied representative of the cluster is didecyldimethylammonium chloride (DC₁₀DAC), which is accepted as a standard (analogue) for all dialkyldimethylammonium chloride C₈-C₁₀ homologues. In Ukraine a temporary hygienic standard for didecyldimethylammonium chloride in the air of the working area (approximately safe exposure level, ASEL) has been approved at the level of 0.2 mg/m³, where the limiting criteria for harmfulness are pronounced irritating effect on the skin and mucous membranes of the eyes and an acute inhalation effect. The calculation standard for quaternary ammonium compounds proposed by Dotson G.S. et al. is 0.1 mg/m³. Both standards belong to the II class of safety.

Conclusions. The read-across method allows for accepting didecyldimethylammonium chloride (DC₁₀DAC) as a standard (analogue) for all dialkyldimethylammonium chloride C₈-C₁₀ homologues. The hygienic regulation of the permissible content of didecyldimethylammonium chloride obtained on the basis of additional experimental studies as a result of the application of the cluster approach will be legitimate for dioctyldimethylammonium chloride (DC₈DAC); octyldecyldimethylammonium chloride (DC_8-10DAC), didecyldimethylammonium chloride (DC₁₀DAC) and their mixtures with different percentage ratios.

Keywords: dialkyldimethylammonium chloride C₈-C₁₀ homologues, dialkyl(C₈-C₁₀)dimethylammonium chloride, dioctyldimethylammonium chloride, didecyldimethylammonium chloride, read-across, hygienic standard, cluster approach, group hygienic regulation.

Належна оцінка безпечності та ефективності дезінфектантів є базою для збереження здоровʼя медичного персоналу та ресурсів медичних закладів. Метою дослідження була оцінка подразнювальної дії нових для України дезінфікуючих засобів «LONZABAC GA» (діюча речовина кокоспропілендіамінгуанідину ацетату) та «BARDAP 26» (діюча речовина – біс(дeцил)(2-гідроксиетил)метилазаніум пропаноат) в тесті HET-CAM з застосуванням цифрової мікрокамери для обʼєктивізації отриманих результатів. Тест HET-CAM кваліфікується як первинний скринінговий тест на толерантність тканин до дезінфекційних засобів.  Встановлено, що «LONZABAC GA» та «BARDAP 26» викликають виражену подразнювальну дію на хоріоалантоїсну оболонку курячих ембріонів. Їх слід використовувати з обмеженнями щодо концентрації активних діючих речовин із попереднім випробуванням ефективності вибраних безпечних концентрацій з позиції біоцидної активності.
Ключові слова: подразнювальна дія, тест HET-CAM, дезінфікуючі засоби.

УДК: 616–008.9:612

Мета дослідження – вивчити вплив L-аргініну і диклофенаку натрію на зміни прооксидантно-антиоксидантного балансу в печінці, селезінці та легенях щурів за умов водно-іммобілізаційного стресу. Матеріал і методи. Дослідження проводили на 50 щурах-самцях масою 180-240 г з дотриманням вимог міжнародних біоетичних принципів. Водноіммобілізаційний стрес (ВІС) моделювали за методикою Takagi et al.
Експериментальних тварин було розподілено на п’ять груп, по 10 у кожній. Інтактні тварини ввійшли до 1-ї контрольної групи; до 2-ї – тварини, яким моделювали ВІС; до 3-ї – тварини, яким уводили диклофенак натрію у дозі 40 мг/кг per os за 30 хв до моделювання стресу; до 4-ї – тварини, яким уводили Lаргінін у дозі 10 мг/кг per os за 30 хв до моделювання стресу; до 5-ї – тварини, яким уводили диклофенак у дозі 40 мг/кг і L-аргінін у дозі 10 мг/кг per os за 30 хв до моделювання стресу. Забір матеріалів для дослідження проводили під тіопенталовим знечуленням (40 мг/кг). Виділяли печінку, селезінку та легені, які в подальшому гомогенізували. Стан системи антиоксидантного захисту оцінювали за активністю супероксиддисмутази (СОД) і каталази (КАТ). Активність прооксидантних процесів визначали за вмістом ТБК-активних продуктів, рівнем окисної модифікації білків (ОМБ) і молекул середньої маси (МСМ). Статистичну обробку результатів проводили за критерієм Стьюдента, з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 8.0. Статистично достовірними розбіжності вважали при p<0,05. Результати. Розвиток ВІС сприяв зростанню інтенсивності прооксидантних процесів у печінці: ТБК-активних продуктів на 41%, ОМБ - на 76%, МСМ - на 160%; у легенях: ТБК-активних продуктів на 43%, ОМБ - на 71%, МСМ - на 99%; у селезінці: ТБК-активних продуктів на 110%, ОМБ - на 87%, МСМ - на 205%. При корекції диклофенаком натрію спостерігалося зниження прооксидантних процесів у печінці: ТБК-активних продуктів - на 27%, ОМБ - на 48%, МСМ - на 34%; у легенях: ТБК-активних продуктів - на 23%, ОМБ - на 40%, МСМ - на 19%; у селезінці: ТБК-активних продуктів - на 28%, ОМБ
достовірного зниження не спостерігалося, МСМ - на 37%. При корекції Lаргініном також знижувалася активність вказаних процесів, проте менш виражено у всіх органах. У печінці: ТБК-активних продуктів на - 23%, ОМБ - на 31%, МСМ - на 11%; у легенях: ТБК-активних продуктів - на 14%, ОМБ - на 19%, МСМ - на 11%; у селезінці: ТБК-активних продуктів - на 32%, ОМБ достовірного зниження не спостерігалося, МСМ - на 27%. Активність  антиоксидантних ферментів, за умов розвитку ВІС, різко знижувалася у печінці: СОД - на 42%, КАТ - на 34%; у легенях СОД і КАТ - на 30 %, у селезінці  СОД - на 56%, КАТ - на 40,5%. Уведення диклофенаку натрію призводило до зростання активності вказаних ферментів у печінці: СОД - на 49%, КАТ - на 17%; у селезінці: СОД - на 51%, КАТ - на 17%.; у легенях: СОД - на 17%, КАТ достовірно не підвищувалася. Уведення L-аргініну проявляло слабший вплив на нормалізацію активності антиоксидантних ферментів. У печінці активність СОД зростала на 20%, КАТ – на 12%, у легенях: СОД і КАТ достовірно не підвищувалися, спостерігалася лише тенденція до зростання; у селезінці: СОД - на 29%, КАТ - на 15%. Поєднана дія обох препаратів показала найкращі результати: спостерігалася нормалізація прооксидантних процесів, лише рівень ендогенної інтоксикації залишався дещо підвищеним у всіх досліджуваних органах. Активність антиоксидантних ферментів відповідала рівню контрольних показників. Отриманий результат вказує на доцільність поєднаного застосування досліджуваних препаратів. Висновки 1. Виявлено, що під впливом стресових чинників найбільші зміни в про- та антиоксидантному балансі спостерігалися в селезінці, трохи слабші - у печінці і найменші - у легенях досліджуваних тварин.  2. Показано, що диклофенак натрію у дозі 40 мг/кг за умов самостійного введення при ВІС достовірно знижував вміст прооксидантних показників, проявляв нормалізуючу дію на активність антиоксидантів у всіх досліджуваних органах щурів. Препарат достовірно підвищував активність СОД та сприяв стабілізації активності каталази. 3. Уведення L-аргініну у дозі 10 мг/кг за тих самих умов відзначалось зниження прооксидантних процесів, достовірним підвищенням активності СОД у печінці та селезінці та спостерігалася тенденція до зростання каталазної і супероксиддисмутазної активності в легенях щурів. Встановлено, що поєднана дія препаратів відзначалась найбільш ефективним
впливом на стан системи про- та антиоксиданти, оскільки у всіх досліджуваних органах щурів активність СОД та каталази підвищувалась до
значень у контрольній групі, що супроводжувалося достовірним зниженням рівня прооксидантних показників до контрольних величин.– оцінити частоту солечутливості і хронічної хвороби нирок (ХХН) у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) та окремі клінічні симптоми з урахуванням солечутливості/солерезистентності та ХХН 

Ключові слова: прооксидантні процеси, антиоксидантні ферменти, печінка, селезінка, легені, диклофенак натрію, Lаргінін. 

Resume. The aim of the study. To investigate the impact of L-arginine and diclofenac sodium on changes in the prooxidant-antioxidant balance in liver, spleen and lungs in water-immersion restraint stress in rats. Materials and methods. The study was conducted on 50 male rats weighing 180-240 g in accordance with the international bioethical principles. Water-immersion restraint stress (WIRS) was modeled according to the method of Takagi et al.
Experimental animals were studied in five groups (n = 10 per group) as follows: (1) intact animals; (2) those in which WIRS was simulated; (3) animals receiving diclofenac sodium (40 mg/kg) per os 30 minutes before WIRS; (4) animals receiving L-arginine (10 mg/kg) per os 30 minutes before WIRS. For sample collection, the rats were deeply anesthetized (thiopental sodium, 40 mg/kg). The liver, spleen and lungs were isolated and homogenized. The state of antioxidant defense system was assessed by the activity of superoxide dismutase (SOD) and catalase (CAT). To evaluate the activity of prooxidative processes, the levels of thiobarbituric acid reactive substances (TBARS), oxidative protein modification (OPM) and middle mass molecules (MMM) were investigated. The statistical analysis was performed according to Student’s criterion, using Microsoft Excel 8.0 software. Differences were considered statistically significant at p<0,05. Result. The development of WIRS led to the increase in the prooxidant processes intensity in liver: TBARS by 41%, OPM by 76%, MMM by 160%; in lungs: TBARS by 43%, OPM by 71%, MMM by 99%; in spleen: TBARS by 110%, OPM by 87%, MMM by 205%. When corrected with diclofenac sodium, a decrease in prooxidant processes was observed in the liver: TBARS by 27%, OPM by 48%, MMM by 34%; in the lungs: TBARS by 23%, OPM by 40%, MMM by 19%; in the spleen: TBARS by 28%, insignificant decrease in OPM, MMM by 37%. The activity of these processes decreased in all organs also when the condition was corrected with L-arginine, although less noticeably: in the liver: TBARS by 23%, OPM by 31%, MMM by 11%; in the lungs: TBARS by 14%, OPM by 19%, MMM by 11%; in the spleen: TBARS by 32%, no statistically significant decrease in OPM, MMM by 27%. The activity of antioxidant enzymes under the conditions of WIRS development abruptly decreased in the liver: SOD by 42% and CAT by 30%; in the lungs: SOD and CAT by 30%; in the spleen: SOD by 56%, CAT by 40%. The administration of diclofenac sodium led to an increase in the activity of these enzymes in the liver: SOD by 49%, CAT by 17%; in the spleen: SOD by 51%, CAT by 17%; no significant change in CAT; in the lungs: SOD by 17% and no significant change in CAT. The administration of Larginine had less effect on the normalization of antioxidant enzyme activity. The activity of SOD increased by 20%, CAT – by 12% in the liver; in the lungs SOD and CAT did not increase reliably, only a tendency to increase was observed; in the spleen, the activity of SOD increased by 29%, and CAT by 15%. The combined effect of both drugs showed the best results: normalization of prooxidant processes was observed, only the level of endogenous intoxication remained slightly elevated in all studied organs. The activity of antioxidant enzymes coincided with the level of control indicators. The obtained result indicates the expediency of the combined use of the studied pharmaceuticals.
Conclusions  1. It was found that the greatest changes in the pro- and antioxidant balance under the influence of stress factors were observed in the spleen, slightly less distinct in the liver, and minor in the lungs of the studied animals. It was shown that diclofenac sodium at a dose of 40 mg/kg significantly reduced the level of prooxidant markers, manifested a normalizing effect on the activity of antioxidants in all studied organs of rats. The drug reliably increased the activity of SOD and contributed to the stabilization of catalase activity. The administration of L-arginine at a dose of 10 mg/kg under the same conditions was marked by a decrease in prooxidant processes, a significant increase in SOD activity in the liver and spleen, and a tendency to increase catalase and superoxide dismutase activity in the lungs of rats. The study revealed that the combination of the pharmaceuticals had the most significant effect on the state of pro- and antioxidant system, since the activity of SOD and catalase increased to the control group values, which was accompanied by a serious decrease in the level of prooxidant indicators to the control values 

Key words: prooxidant processes, antioxidant enzymes, liver, spleen, lungs, diclofenac sodium, L-arginine.

Рatients with diabetes have more complications and higher mortality from COVID-19. This is due to the fact that diabetes impairs the immune response. Hyperglycemia causes a violation of the immune response, which in turn cannot control the spread of pathogenic microorganisms and therefore patients
with diabetes are more susceptible to infections. The purpose of the work ₋₋ analysis of bibliometric databases of literature on new developments in diabetes and COVID-19 and focused on clinical recommendations for patients with diabetes infected with COVID-19. The search methods included a literature review of scientific articles that studied diabetes and COVID-19. According to the results of the analysis of the articles obtained as a result of the search in the PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape databases, a combination of the terms “diabetes and SARS-CoV-2”, “diabetes and COVID-19”, “pathogenesis of diabetes in case of COVID-19”, "pancreas", "clinical features", "diagnosis", "treatment", "clinical recommendations", we found 32 messages from 2020 to 2022. The main parameters  of the study were outpatients and inpatients with diabetes and COVID-19 of middle and elderly age starting from 46 years and up to 82 years of age in France, China, the USA, Great Britain, in which a nationwide, retrospective, populationbased study was conducted. The following concomitant diseases are included in the main studies: arterial hypertension, cardiovascular diseases, heart failure, chronic kidney disease, chronic obstructive pulmonary disease, myocardial infarction, cerebrovascular diseases. Issues of pathogenetic mechanisms in DM and COVID-19, as well as management of patients with DM and COVID-19 are highlighted.
Key words. Diabetes mellitus, СOVID-19, SARS-CoV-2, angiotensin-converting enzyme-2, cytokines.