Особливої актуальності набувають проблеми забезпечення екологічно-чистого довкілля, збереження та зміцнення здоров’я населення. Дослідження проблеми впливу навколишнього середовища великих міст на здоров'я мешканців має виняткове значення тому, що дві третини населення України проживають у містах і мають потребу в ефективній інфраструктурі для охорони довкілля і здоров'я.
Взаємозв'язок, що існує між здоров'ям населення і чинниками ризику їх проживання в умовах забрудненого довкілля є надзвичайно складним. Внаслідок цього досить різним є сприйняття різноманітних чинників ризику населенням і відповідне застосування заходів профілактики.

Профілактичні заходи охорони здоров’я базуються на методологічних і методичних принципах гігієнічної лабораторної діагностики, пріоритетом якої є дослідження стану природного і соціального середовища життєдіяльності, здоров’я людини (популяції) та з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між впливом чинників середовища і можливими змінами стану здоров’я населення. Із цією метою гігієнічна лабораторна діагностика використовує різноманітні (епідеміологічні, демографічні, статистичні, клінічні, експериментальні) методи дослідження, вагоме місце серед яких відводиться лабораторним дослідженням об’єктів довкілля, які базуються на точних та високочутливих методах індикації.

УДК 616.831.9-002.1-02:576.851.136]-053.2

Висвітлено та узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу та лікування лістеріозу у дітей, сучасні погляди на проблему. Найбільш розповсюдженою клінічною формою є лістерійний менінгіт. В Україні реєструється у вигляді спорадичних випадків. Описано рідкісний випадок лістеріозу з розвитком менінгіту у 4-річної дівчинки, затяжним перебігом хвороби та відсутністю чіткого паралелізму між загальним станом і динамікою змін у лікворі. Застосованим комплексом лікувальних заходів, що включали потужну антибактерійну терапію, досягнуто повного клінічного одужання хворої дитини на 28-й день стаціонарного лікування. Наведеним випадком аргументовано доцільність врахування результатів бактеріоскопічного дослідження ліквору (виявлення грампозитивних паличок) і виділення L. monocytogenes при бактеріологічному дослідженні. 

Інфекційні захворювання дихальних шляхів посідають провідне місце в структурі захворюваності дітей раннього віку. Основними збудниками гострих респіраторних вірусних інфекцій, які викликають симптоми гострого стенозуючого ларинготрахеїту (ГСЛТ), є парагрип, аденовірус, бокавірус, грип. Пандемія коронавірусної інфекції внесла свої корективи в етіологічну структуру хвороб, які ускладнюються ГСЛТ. Попередні штами COVID-19 спричиняли легкий перебіг захворювання, подібний до ГРВІ, або з відсутністю клінічної симптоматики. Проте в 0,8–1 % пацієнтів діагностовані тяжкі ураження легень із гострим респіраторним дистрес-синдромом. При появі штаму омікрон змінилася клінічна симптоматика коронавірусної хвороби: все частіше спостерігалися висока гарячка, що погано коригувалася антипіретиками та розвиток ГСЛТ.

Adenocarcinoma is the most common type of bronchogenic
carcinoma in pediatric patients. It often has a poor prognosis, and stage 4 of the disease is observed in approximately 50% of the diagnosed cases.1
We present the case of a 17-year-old female patient with a complaint of unproductive cough for 4 months, which intensified during exercises and air temperature changes. Intrusive cough, increased fatigue, and appetite and weight loss were observed. Chest X-ray revealed a right-sided pleural effusion. Drainage of the right pleural cavity was performed and Mycobacterium tuberculosis (Mbt) was detected in the exudate using polymerase chain reaction (PCR).