Стрімкий розвиток аптечної справи в Україні потребує переосмислення та перенацілювання професійних ролей (ПР) фармацевтичного фахівця (ФФ) в суспільстві та системі охорони здоров’я, так як він не лише виготовляє і реалізує лікарські засоби (ЛЗ), а й є рівноправним
учасником процесу фармакотерапії, а саме надавачем фармацевтичних послуг та фармацевтичної інформації.
Метою роботи є аналіз стану реалізації ПР ФФ у вітчизняній фармацевтичній практиці.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були положення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ) та наукові працістосовно ПР ФФ, а також аналіз опису вакансій на сайтах work.ua та robota.ua серед великих аптечних мереж (АМ). Використані методи критичного аналізу, конкретизації та наукового узагальнення.
Результати. Здійснено аналіз наукових праць, положень ВООЗ та МФФ стосовно ПР ФФ, а також проаналізовано опис фармацевтичних вакансій 10 великих АМ України на сайтах work.ua та robota.ua.
Висновки. На підставі вивчення опису вакансій 10 великих АМ та критичного аналізу даних літератури з’ясовано, що нині ПР вітчизняного ФФ зводяться насамперед до ролі продавця ЛЗ. Для наповнення ПР українських ФФ тим змістом, який характерний для світової
фармацевтичної спільноти, необхідно: створити таку систему підготовки кадрів, яка б дозволяла ФФ успішно реалізовувати ті ролі, що вимагає їхня професія в сучасних умовах з погляду положень ВООЗ і МФФ; розробити нові та удосконалити чинні національні нормативно-правові документи щодо ПР ФФ із залученням власне ФФ і фармацевтичних саморегулівних організацій; опрацювати зазначеними організаціями медіа-лінгвістичні технології для формування позитивного образу ФФ, що сприятиме відновленню іміджу фармацевтичної професії та в перспективі дозволить вирішити одну з найважливіших проблем сучасності – проблему довіри до аптеки й ФФ і, як наслідок, матиме позитивний вплив на здоров’я населення
The aim: The purpose of the research is to study the understanding of student pharmaceutical youth the eating behavior in the context of the EBW and obesity.
Materials and methods: The material of the study was anonymous questionnaire survey the students of the pharmaceutical faculties from Ukraine.
Results: The results of the questionnaire were analyzed using methods of statistics, comparison and generalization. Almost 9 out of 10 respondents from both universities
consider the reason of obesity a sedentary lifestyle and poor nutrition, and the most effective way to treat it is physical activity, though only 36.3% and 28.4% of students of
the corresponding samples have it constantly.
Conclusions: The questionnaire showed a lack of eating behavior, of their knowledge of the basic issues of the EBW and obesity, as well as differences in personal perception
and the desire for the practical implementation of queries regarding the weight of their body that may further affect the professional ability of young specialists in influencing
the processes of formation and improving the quality of their lives and patients’ lives.
Функціональний стан слухової труби (СТ) забезпечується трьома функціями ( еквіпрессорно-вентиляційна, дренажна, захисна) і впливає на розвиток патологічних змін у середньому вусі.
Мета роботи. на основі клінічних досліджень вибрати оптимальний список діагностичних методів визначення. стану слухової труби (СТ) На основі нашого клінічного досвіду з 1970 р. над розробкою і застосуванням діагностичних методів обстеження СТ, ми прийшли до висновку, що їх обхідно розділити на три групи в залежності від стану барабанної перетинки, (БП): 1. Загальні, які можна застосувати при будь якому стані БП; 2. – тільки при цілій БП; 3. методики – застосовуються при перфорованій БП. До загальних відносимо: анамнез і використання спеціального опитувальника, в який входять 7-м симптомів, характерних для дисфункції СТ (7 QETD (7- questioners Eustachian Tube Dysfunction). Оптична отомікроскопія і риноскопія з оглядом глоткового вічка слухової труби, звукова тубоманометрія (сонтубоманометрія), обстеження в спеціальній барокамері. Ці методики в основному діагностують еквіпресорно-вентиляційну функцію СТ До другої групи включаємо імпедансну тимпанометрію
з тестом Вільямса (з пробою Вальсальва), а для визначення стану відкриття та закриття СТ при внутрішньо-барабанному тиску менше 100 мм вод. ст. проведення її при декількох тестах (ковтання, Тойнбі, ковтання, Вальсальва, ковтання) = динамічну імпедансометрію. До третьої групи входять: аспіраційно-дефляційний метод (Фліберга- Міллера) і транстимпанальне нагнітання кольорового антисептика через перфорацію. При хро-
нічному запаленні СТ з вираженою її дисфункцією засосоиуємо визначення сурфактантів у виділення СТ, а при потребі імунологічні обстеження цих виділень.При анамнезі захворювання використовуємо опитувальники: 7 QETD (7 – questioners Eustachian Tube Dysfunction) з обов’язковою оцінкою в балах важкості розладів функцій труби Нами у 2017 році перекладено на українську мову симптоми цього опитувальника. Симптоми: 1. Відчуття тиску у вухах. 2. Біль у вухах. 3. Відчуття закладеності чи води у вусі. 4. Вушні симптоми при застуді чи синуситі. 5. Постійний тріск чи окремі звуки тріски. 6. Дзвін у вухах. 7. Відчуття приглушеного слуху/ Кожен симптом оцінюється в балах. Оптична отомікроскопія. Зміни і стадії ателектазу в ненатягненій частині БП за класифікацією M. Tos (1980]. Нормальний стан – 0 ступінь; 1ст. ателектаз (ретракція) pars flaccida барабанної перетинки до молоточка з наявністю між ними повітря; 2 ст. – ателектаз ненатягненої частини перетинки до шийки молоточка із
початковим зростанням з нею, рухомість її частково збережена з початковим фіброзно-адгезивним процесом; 3 ст. – ателектаз більшої частини ненатягненої частини БП із зрощенням з шийкою і голівкою молоточка, рухомість обмежена, при тесті Вальсальва випинає назовні у вигляді «балончика» – тобто уже утворена рухома, самоочисна ретракційна кишеня (РК); 4 ст. дефект в ділянці кісткового перстня зі значною ретракцією ненатягненої частини БП і утворення ретракційної кишені, нерухомої при тесті Вальсальва, яка зрощена з шийкою та голівкою молоточка та стінками атика. Ателектаз натягненої частини БП визначаємо за J. Sade (1979) – барабанна перетинка в нормі; –1ст. – середнього ступеня ателектаз всіх квадрантів БП, при пробі Вальсальва БП випинає, а після ковтання стає в нормальне положення; –2 ст. – ателектаз всіх частин барабанної перетинки, верхні квадранти зрощені з коваделком – це початок адгезивного процесу в середньому вусі; 3 ст. – значний ателектаз всієї БП, яка зрощена з промонторіюмом – тобто тотальний адгезивний середній отит. Оптичний огляд носової порожнини, носоглотки, глоткового вічкоа СТ проводимо згідно методики американського професора з Бостону D.Poe., при якій встановлюємо стан глоткового вічка при ковтанні та активність дренажу, кількість і активність виділень з труби. Імпедансна тимпанометрія: при одержанні тимпанограми С-2 ми застосовуємо записи тимпанограм в декількохсанах: перший запис при декількох ковтаннях, що визначає активність відкриття СТ, другий при тесті Вальсальва зсув на тимпанограми С на А вказує на пасивне відкриття труби при підвищеному тиску в носоглотці; наступний запис при тесті Тойнбі – зміни положення тимпанограми вказують на активність відкриття труби. Ми назвали цю методику в 1971 р. «динамічна тимпанометрія». Порівнявши одержані дані цієї методики із сонотубоманметрією виявили їх взаємну кореляцію. При перфорації барабанної перетинки додатково застосовуємо дуже просту методику аспіраційно- вентиляційну (або метод вирівнювання тиску) згідно шведського вченого К. Flisberg (1963, 1966) і американського дослідника C. Miller, (1965). В 1971 р. ми назвали її вушною пнемотубометрією. Визна чається можливість проходження повітря через труб спочатку підвищений тиск в 500 мм вод. с., опісля знижений – 300 мм вод. ст. Визначення дренажної функції методом транстимпанального введення кольорової антисептичної рідини, ця методика була детально описана німецьким вченим E.Urbantsitsh в 1906 році. Ми наявність виділення рідни у глотковому вічку спостерігаємо за допомогою оптичного його огляду і в 1971 р. назвали цю методику «вушна оптична хромосальпінгоскопія».
Висновки. Для повноцінного визначення функціонального стану слухової труби необхідно застосувати декілька методів обстеження.
Ключові слова: слухова труба, фунціональний стан, обстеження.
Ischemic stroke belongs to the leading causes of death and disability in the world and Ukraine. The surviving rates depend on the quality of the provided medical care. The research aimed to analyze the quality of medical care related to pharmacotherapy of ischemic stroke. The clinical indicators for quality are the quantitative or qualitative indicants that have evidence or consensus of direct influence on it. Six of them relate to acute ischemic stroke
pharmacotherapy (namely, thrombolytic, antiplatelet, anticoagulant, and lipid-lowering agents use at different stages of hospital stay) and were investigated in this retrospective analysis of 151 patients’ medical records of one of the specialized hospital departments in Lviv city. The clinical indicators for quality of medical care showed that pharmacological treatment using antithrombotics (antiplatelets and anticoagulants) at the admission to the hospital
corresponded to standards and quality was defined as high with rates of 65.6% and 85.4%. At discharge, the indicator analysis of pharmacotherapy revealed existing problems for antithrombotic (2 indicators) and lipid-lowering (1 indicator) pharmacotherapy with rates of 33.3% and 47.7%.
The outcomes concluded the existence of problems related to pharmacotherapy. The complex of three algorithms was introduced to improve the quality of medical care.
Анотація. Розглянуто проблему поєднання хронічних риносинуситів із синдромом обструктивного апное сну. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю обох патологій у популяції, а також їх суттєвим впливом на якість життя та ризиком розвитку ускладнень. Хронічний риносинусит визначається тривалістю запальних змін у ділянці носа та придаткових пазух понад три місяці й характеризується такими проявами як закладеність носа, виділення з носа та болем. Додаткову значущість має такий фенотип хронічного риносинуситу як алергічна хвороба центральних відділів носа, що часто трапляється у пацієнтів й може залишатися недостатньо діагностованою. Одонтогенний риносинусит – ще один важливий аспект, оскільки патологія верхнього ряду зубів що межують з верхньощелеповою пазухою може призводити до вторинного запалення у ній та у носі. Представлені результати обстеження 37 пацієнтів різного віку й ступеня тяжкості синдрому обструктивного апное сну, у яких у 94,59 ± 3,72% випадків виявлено наявність хронічного риносинуситу. У 25 (67,57 ± 7,70 %) алергічний риносинусит (23 (62,16 ± 7,71 %) із алергічною хворобою центральних відділів носа та 2 (5,41 ± 3,72 %) із тотальним поліпозом носа та пазух). У 12 (32,43 ± 7,70 %) –
вторинний одонтогенний хронічний риносинусит, у меншої частки пацієнтів 9 (24,32 ± 7,06 %) виявлено порушення архітектоніки носа у вигляді
викривлення або/та шипа носової перегородки. Частина осіб (18 пацієнтів) із хронічним алергічним запаленням не підозрювала про алергічний патогенез процесу. У 7 осіб із встановленим раніше алергічним ринітом симптоми не контролювались належним чином і продовжували турбувати періодична закладеність носа та постназальні затікання. Алергологічна патологія носа та пазух часто поєднувалась або з одонтогенним процесом та/або із порушеннями архітектоніки носової порожнини. Отримані дані підтверджують наявність тісного взаємозв’язку між синдромом обструктивного апноє сну і запальними процесами у носі й придаткових пазухах. При цьому часто потрібний інтегрований підхід, що поєднує отоларингологічні, стоматологічні та алергологічні методи діагностики й лікування. Комбінація декількох різновидів хронічних
риносинуситів у одного хворого ускладнюють клінічну картину, призводячи до більш виражених епізодів зупинки дихання й підвищеної сонливості вдень, ризику ускладнень при супутній серцево-судинній патології. Результати роботи вказують на необхідність вчасної діагностики та комплексного лікування первинних і вторинних різновидів хронічного риносинуситу, включно з усуненням стоматологічної патології, корекцією анатомічних порушень архітектоніки носової порожнини, контролю алергологічної патології носа, що забезпечить зменшення загального навантаження на дихальну систему під час сну.
Ключові слова: хронічний риносинусит, синдром обструктивного апное сну, алергічна хвороба центральних відділів носа, одонтогенний
риносинусит, викривлення носової перегородки