Репозитарій

УДК: 616.89-008.454-036.66-071

Важко лікована депресія — депресія, яка спричиняє значне навантаження, незважаючи на прикладені зусилля щодо лікування. В розуміння концепції «Важко лікована депресія» включаються як медичні аспекти, а також психічні, соціальні та середовищні чинники, які можуть бути бар’єрами на шляху до видужання [Cosgrove L. еt al., 2020]. Когнітивне функціонування  розглядають як один із маркерів депресивних розладів, поняття когнітивного дефіциту є невід’ємним складником депресивного стану (зниження концентрації уваги, порушення пам’яті, порушення процесів планування діяльності та прийняття рішень, сповільнення мови). На сучасному етапі когнітивні порушення при депресивних розладах є у фокусі уваги дослідників не лише як один із основних проявів хвороби, але і як один із визначальних критеріїв ефективності проведеного лікування  та подальшого  соціального  функ ціонування пацієнтів [Марута Н. О. та ін., 2021]. За даними різних авторів, когнітивні розлади при важко лікованих депресіях спостерігаються в 94 % випадків та зберігаються у вигляді резидуальної симптоматики в 44 % випадків в ремісії [Warren S. L. et al., 2021].

Метою нашого дослідження було вивчення динаміки когнітивних порушень при важко лікованих депресіях як маркера формування ремісії.

Уго Черлетті — італійський невролог, відомий завдяки відкриттю методу електросудомної терапії
(ЕСТ), що донині застосовується у психіатрії. Він народився 26 вересня 1877 р. в м. Конельяно (регіон
Венето) в Італії. Збереглися відомості про те, що його батько був викладачем у місцевій школі виноробства.
Також відомо, що сім’я майбутнього дослідника походила з Ломбардії.

Відомо, що  для  ефективного  управління  організацією необхідно  враховувати  наявні  та  можливі  проблеми  в  управлінні, які  можуть  бути забезпечені  за  допомогою  превентивної  політики  організації. Реальний  стан  управління  в Україні та його організаційної культури є недосконалим, про що свідчить малий рівень виробничої  ефективності  та  якості  трудової  дисципліни  значної  частини  вітчизняних підприємств та їх низька конкурентоспроможність. Необхідно осмислити наявні проблеми та сформувати більш адекватну сучасним умовам економіки модель вітчизняного менеджменту та його організаційної культури.

УДК 616.33/.34-02:616.988:578.834]-053.2

Пандемія коронавірусної інфекції 2019–2021 рр. об’єднала людство в пошуку ефективних методів діагностики, лікування та профілактики цієї інфекції. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Європі станом на 19.07.2021 р. зафіксовано 58 558 098 випадків інфекції, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2 (SARS-Cov-2) [1], а згідно з повідомленнями ЮНІСЕФ, понад 8700 дітей і підлітків померли від COVID-19, що становить 0,3 % від 2,7 мільйона смертей від COVID-19 у 78 країнах [2]. У квітні 2020 р. з’явилися повідомлення про асоційований із SARS-Cov-2 мультисистемний запальний синдром у дітей (MIS-C), який характеризується гарячкою та поліорганним ураженням, часто з порушенням гемодинаміки [3]. За клінічними проявами MIS-C подібний до хвороби Кавасакі, однак встановлено, що це окрема нозологічна одиниця. З-поміж найбільш характерних клінічних проявів цього синдрому відзначимо ураження легень, міокарда, шлунково-кишкового тракту (ШКТ), шкірні та неврологічні симптоми. За даними деяких авторів, найпоширенішими при MIS-C є гастроінтестинальні прояви, їх виявляють у 50–87 % дітей [4,5]. Абдомінальний синдром часто імітує гострий живіт, становлячи серйозну діагностичну проблему для педіатрів і дитячих хірургів, коли пацієнт не має катаральних симптомів.