Репозитарій

УДК: 614.274:615.03

В магістерській роботі проаналізовано 177 реальних рецептів та проведено комплексне дослідження з порівняння лікопов’язаних проблем (DRPs), ідентифікованих у паперових і електронних рецептах за класифікацією PCNE v9.1. Досліджено проблемні питання, пов’язані з рецептурними лікарськими засобами на основі анкетного опитування фармацевтів і пацієнтів. Описано клініко-фармацевтичні кейси, на основі власного практичного досвіду фармацевта з виявлення DRPs, що виникали в процесі відпуску ліків за рецептом в умовах аптеки та потребували різних підходів до їх вирішення. Систематизовано і сформульовано елементи доказової фармацевтичної опіки при відпуску рецептурних ліків 3-х фармакотерапевтичних груп (антидепресанти, антипсихотичні та протиепілептичні) у розрізі показань, класів рекомендацій та рівнів доказів, які можуть бути використанні для розробки відповідних протоколів фармацевта. За результатами проведених досліджень опрацьовано клініко-фармацевтичну складову менеджменту рецептурних лікарських засобів, що включає 5 напрямків, впровадження яких дозволить вчасно вирішувати ідентифіковані лікопов’язані проблеми, уникати суперечливих ситуацій зі споживачами при відпуску ліків за рецептом, підвищити якість фармацевтичної опіки та покращити результати фармакотерапії.

УДК 615.33:005:616-053.2

У магістерській роботі проаналізовано особливості менеджменту застосування антимікробних засобів у педіатричній практиці. Досліджено асортимент антибіотиків у формі суспензій для перорального застосування, які представлені на фармацевтичному ринку України. За результатами аналізу інструкцій для медичного застосування суспензій антибіотиків, ідентифіковано та систематизовано потенційні ліко-пов’язані проблеми (drug-related problems, DRPs) антибіотикотерапії у дітей. За результатами анкетного опитування батьків дітей (n=153), вивчено реальну практику застосування антибіотиків у педіатричній практиці, визначено типові DRPs, які виникають при використанні рідких та твердих лікових форм вищевказаних лікарських засобів. Сформовано інформаційну листівку для батьків, яка може використовуватися як ефективний інструмент менеджменту антибіотик-асоційованих DRPs у педіатрії.

The file contains experimental data used in the article «Cytokine Profiles in the Lymphocytes of Patients with Arterial Hypertension and COVID-19» Fomenko Iryna, Biletska Liliia, Sklyarova Helen, ³Sklyarov Eugene, Vari G. Sandor, Kobylinska Lesya

Patient’s blood was used for this study. The control group consisted of 20 healthy individuals. Group 1 included 25 patients with AH admitted to the hospital with a hypertensive crisis, and Group 2 included 25 patients with AH and polysegmental pneumonia associated with coronavirus infection. ELISA determined cytokine levels. Lymphocytes were isolated from blood in a Ficoll density gradient.

Concentrations of the cytokines (IL-1β, IL-2, IL-6, IL-7, IL-8, IL-25, and IL-32α) were measured according to the manufacturer’s instructions: Human IL-1 beta ELISA Kit (ab214025), Abcam, Cambridge, UK; for IL-1β; Human IL-2 ELISA Kit (ab270883), Abcam, Cambridge, UK; for IL-2; Human IL-6 ELISA Kit (ab178013), Abcam, Cambridge, UK; for IL-6, Human IL-7 ELISA Kit (ab46031), Abcam, Cambridge, UK; for IL7; Human IL-8 ELISA Kit (ab214030), Abcam, Cambridge, UK; for IL-8; Human IL-25 ELISA Kit (ab272200), Abcam, Cambridge, UK; for IL25 and Human IL-32α ELISA Kit (ab267616), Abcam, Cambridge, UK. Absorbance was measured at 450 nm using a microplate reader (StatFax). The serum level of each cytokine was calculated according to the standard curves and expressed as pg/mL.

УДК: 614.35:615.03:615.017:615.065

У магістерській роботі сформовано модель фармацевтичної опіки (ФО) при застосуванні високоризикових ліків. Проведено оцінку алгоритмів формування переліків та проаналізовано 15 іноземних списків таких ліків, на онові якого відібрано лікарські засоби та фармакотерапевтичні групи, що можуть бути основою формування вітчизняного переліку ліків асоційованих з ризиками. Встановлено, що не існує уніфікованого переліку таких засобів, що потребує ретельного опрацювання. Наша модель ФО, окрім класичних етапів менеджменту медикаментозного процесу (повного медикаментозного анамнезу, оцінки взаємодій, врахування супутніх патологій та інших станів) передбачає впровадження, так званого, «подвійного чекапу» для високоризикових ліків на кожному етапі ФТ, що передбачає перевірку дозувань, взаємодій і небажаних ефектів двома незалежними фахівцями: лікарем та клінічним фармацевтом. Модель ФО орієнтована виключно на виконання функцій, передбачених у посадовій інструкції клінічного фармацевта: перевірка дозування, аналіз взаємодій, контроль за небажаними ефектами, а також надання консультацій пацієнтам щодо застосування ліків і моніторинг ефективності ФТ. Розроблена нами модель ФО є прототипом, що має гнучкий характер і може змінюватися залежно від потреб пацієнта та конкретного високоризикового ЛЗ. Це дозволяє адаптувати процес менеджменту до індивідуальних умов і особливостей пацієнта, що є важливим для досягнення оптимальних результатів у ФТ високоризиковими ліками.

УДК 615.031:616-056.3-085

У магістерській роботі встановлено, що якість життя пацієнтів із харчовими алергіями безпосередньо залежить від доступності та ефективності джерел інформації про спосіб життя, харчування, симптоми харчових алергій, дій у разі їх виникнення, особливостей застосування лікарських засобів тощо. При цьому формати та засоби надання інформації пацієнтам із харчовими алергіями в рамках забезпечення належної фармацевтичної опіки можуть бути різноманітними, залежно від цілей, контексту та потреб самих пацієнтів: 1) усна комунікація; 2) письмовий формат, 3) візуальний формат; 4) соціальні мережі; 5) Web-портали та сайти; 6) мобільні додатки. Експертна оцінка форматів інформаційного супроводу пацієнтів за 12 критеріями (репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, точність, достовірність, стабільність (сталість змісту), цінність, чіткість, корисність, дієвість), кожен з яких оцінювався за 5-ти бальною системою, дала можливість визначити джерела-лідери з точки зору якості наданого контенту – мобільні застосунки (4,06 бали), web-сайти та сторінки (3,91 бали) та комунікація з фахівцем в аптеці (3,89 бали). Результати експертної оцінки дали можливість визначити низку проблемних питань у системі інформаційного забезпечення, вирішення яких сприятиме ефективній фаховій комунікації та консультації, уникненню помилок, зниженню ризиків побічних ефектів лікарських засобів і досягненню кращих результатів лікування, що у свою чергу сприятиме підвищенню якості життя пацієнтів із харчовими алергіями.