Репозитарій

УДК: 616.718.19:618.179]-009.7-036.12-07

Мета дослідження: вивчення значущості рівнів фактора некрозу пухлин α (tumor necrosis factor, TNF-α) та нейтрофічного фактора мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF) у крові хворих із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ).

Матеріали та методи. В обстежувану когорту увійшли 150 пацієнток із СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Рівні TNF-α у сироватці крові та BDNF у плазмі крові досліджували за допомогою імуноферментного аналізу. Для вивчення інтенсивності болю використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ).

Результати. Середня концентрація TNF-α у сироватці крові була достовірно більшою у жінок групи A (10,76±0,55 пг/мл) та групи В (14,65±0,95 пг/мл), ніж у контрольній групі (5,02±0,31 пг/мл). Середня концентрація BDNF у плазмі крові була вищою у жінок у групі A (1473,88±53,02 пг/мл; р<0,001) та у групі В (1711,65±66,79 пг/ мл; p<0,01) порівняно з контрольною групою (1082,91±56,24 пг/мл). Рівні TNF-α (р<0,001) та BDNF (р<0,01) достовірно є вищими у крові пацієнток із СХТБ та підозрою на поєднані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів (група В), ніж у пацієнток із СХТБ та підозрою на ендометріоз (група А). Між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем TNF-α у крові виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок (r=0,56) у пацієнток групи А та групи В (r=0,62). Сильний прямий кореляційний зв’язок між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем BDNF у крові встановлено у жінок групи А (r=0,74) та групи В (r=0,83). Виявлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,65) між тривалістю захворювання та рівнем TNF-α у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,72) – групи В. Також встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,67) між тривалістю захворювання та рівнем BDNF у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,78) – групи В.

Висновки. У жінок із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання органів репродуктивної системи виявляються вірогідно вищі концентрації TNF-α та BDNF у крові порівняно зі здоровими жінками (р<0,001). Наявність прямого кореляційного зв’язку між інтенсивністю болю, тривалістю захворювання та рівнями TNF-α та BDNF дозволяють припустити можливість їхнього використання у якості об’єктивних маркерів ефективності діагностичних і терапевтичних заходів.

The objective: to study the significance of the levels of tumor necrosis factor α (TNF-α) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in the blood of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS).

Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) included the patients with CPPS and suspicion of endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). Serum TNF-α and plasma BDNF levels were investigated by enzyme-linked immunosorbent assay. A visual analog scale (VAS) was used to study pain intensity.

Results. The mean concentration of TNF-α in blood serum was significantly higher in women of group A (10.76±0.55 pg/ml) and group B (14.65±0.95 pg/ml) than in the control one (5.02±0.31 pg/ml). The mean concentration of BDNF in blood plasma was higher in women in group A (1473.88±53.02 pg/ml; p<0.001) and in group B (1711.65±66.79 pg/ml; p<0.01) compared to the control group (1082.91±56.24 pg/ml). The levels of TNF-α (p<0.001) and BDNF (p<0.01) are significantly higher in the blood of patients with CPPS and suspected combined benign proliferative diseases of the reproductive organs (group B) than in patients with CPPS and suspected endometriosis (group A). Between the intensity of pain according to VAS and the level of TNF-α in the blood a direct correlation of medium strength was found (r=0.56) in patients of group A and group B (r=0.62). A strong direct correlation between the intensity of pain according to VAS and the level of BDNF in the blood was established in women of group A (r=0.74) and group B (r=0.83). Between the disease duration and the level of TNF-α in the blood of patients a direct correlation of medium strength (r=0.65) in group A and a direct strong correlation (r=0.72) in group B were determined. Between the duration of the disease and the level of BDNF in the blood of patients a direct correlation of average strength was also establishe, a strong correlation (r=0.67) was determined in group A and a direct strong correlation (r=0.78) – group B.

Conclusions. Women with CPPS and suspicion of benign proliferative diseases of the organs of the reproductive system have significantly higher concentrations of TNF-α and BDNF in the blood compared to healthy women (p<0.001). The existence of a direct correlation between the intensity of pain, the duration of the disease, and the levels of TNF-α and BDNF suggest the possibility of their use as objective markers of the effectiveness of diagnostic and therapeutic measures.

Синдром хронічного тазового болю є комплексним процесом і переважно охоплює декілька систем органів. Гінекологічні аспекти синдрому хронічного тазового болю можна розділити на чотири різні складові: інтраабдомінальний біль, вагінальний біль, біль, пов’язаний із м’язами тазового дна, та біль сексуального характеру. Поширеними гінекологічними причинами хронічного тазового болю є ендометріоз, аденоміоз, вульвовагінальний больовий синдром, дисфункція м’язів тазового дна та біль, пов’язаний із сексуальною сферою у жінок. У цій статті наведено опис гінекологічного обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем і розглянуто найпоширеніші гінекологічні захворювання та методи їхнього лікування. Проведено огляд літератури, який включав рекомендації Міжнародного товариства з питань нетримання сечі, Європейської асоціації урологів та Міжнародної асоціації з вивчення болю. Гінекологічне обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем починається з ретельного збору анамнезу та фізикального огляду. Лабораторні тести, візуалізаційні дослідження та діагностичні процедури можуть використовуватись як допоміжні методи для більш точного встановлення діагнозу. Методи лікування включають фізіотерапевтичні, медикаментозні, ін’єкції у тригерні точки та хірургічні втручання.

Оскільки діагностика та лікування хронічного тазового болю можуть бути складними, важливо, щоб лікарі були знайомі з різними аспектами даного синдрому для забезпечення належної допомоги пацієнткам. Ретельний збір анамнезу і фізикальне обстеження, спрямовані на виявлення причин болю, можуть допомогти визначити наступний крок в обстеженні та лікуванні. Однак гінекологічна патологія є однією з багатьох, але не єдиною, що може бути пов’язана з хронічним тазовим болем. Це своєю чергою зумовлює необхідність мультимодального та мультидисциплінарного підходу під час ведення пацієнток із хронічним тазовим болем.

Chronic pelvic pain syndrome is a complex process and mostly includes several organ systems. The gynecologic aspects of chronic pelvic pain syndrome can be divided into four distinct components: intra-abdominal pain, vaginal pain, pelvic floor pain, and sexual pain. The сommon gynecological causes of chronic pelvic pain are endometriosis, adenomyosis, vulvovaginal pain syndrome, pelvic floor muscle dysfunction, and sexual pain in women.

This article describes the gynecological examination of patients with chronic pelvic pain and discusses the most common gynecological diseases and methods of their treatment. A review of the literature was conducted, which included the recommendations of the International Society for Urinary Incontinence, the European Association of Urology, and the International Association for the Study of Pain.

Gynecological examination of patients with chronic pelvic pain begins with a history taking and physical examination. Laboratory tests, imaging examinations, and diagnostic procedures can be used additional methods to make a more accurate diagnosis. Treatment methods include physical therapy, medication, trigger point injections, and surgery.

Because the diagnosis and treatment of chronic pelvic pain can be complex, it is important that physicians know the various aspects of this syndrome to be able to provide appropriate care for patients. Detailed history taking and physical examination for identifying the cause of the pain can help to determine the next step in evaluation and treatment. However, gynecological pathology is one of many, but not the only, that can be associated with chronic pelvic pain. This, it is necessary to perform a multimodal and multidisciplinary approach in the management of patients with chronic pelvic pain.

УДК: 616.89:[616.988:578.834.1]-036

   As the COVID-19 pandemic progresses, the observed increase in mental health issues requires more and more clinical attention. Mental disorders have become a major cause for disturbances in social adjustment, primarily due to disorders that fall into three clusters: prolonged fatigue (asthenia) with cognitive impairment; anxiety disorders with sleep disorders; and depression. The last two are also found in individuals who have not contracted SARSCoV-2; they are seen as a result of their exposure to the stress of the pandemic. Therefore, to successfully manage the consequences of the pandemic, it is necessary to develop a cohesive clinical interpretation of mental disorders related to COVID-19 infection. Our proposed model would encompass all the above manifestations as follows: а) for the general population — by the triad of ‘nosogenic reactions’ with excessive (hyper-), normal (normo-) or ignoring (hyponosognostic) psychological responses to stress related to the semantics and individual signifi cance of the SARS-CoV-2 diagnosis (nosos); b) for long COVID — by the biopsychosocial model as a typical combination of neurotoxic asthenia with cognitive impairment (Bonhoeff er’s neurobiological factor) that exacerbates ‘nosogenic’ anxiety and sleep disorders (psychological factor) and thus provokes a depressive response (as a social maladaptive factor).

   З прогресуванням пандемії COVID-19 спостерігається зростання проблем з психічним здоров’ям, що вимагає дедалі більшої уваги клініцистів. Саме ці проблеми призводять до основних порушень соціальної адаптації, передусім через розлади, розподілені на три «кластери»: тривалу астенію (втому) з когнітивними порушеннями, тривожні розлади з розладами сну та депресії. Останні виявляються також в осіб, які не хворіли на SARS-CoV-2, та оцінюються як результат впливу стресу внаслідок пандемії. Щоб успішно подолати наслідки пандемії необхідно випрацювати цілісну клінічну інтерпретацію психічних розладів, пов’язаних із коронавірусною інфекцією COVID-19. Запропонована у нашому дослідженні модель охопила б усі вищезазначені прояви в такий спосіб: а) для загальної популяції — тріадою «нозогенних реакцій» з надмірним (гіпер-), нормальним (нормо-) або іґноруючим (гіпо-нозогностичним) психологічним реагуванням на стрес, пов’язаний зі смислом та особистою значимістю діагнозу «SARS-CoV-2» (нозосом); б) для лонг COVID: біопсихосоціальною моделлю, як типовою комбінацію нейротоксичної астенії з когнітивними порушеннями за К. Бонгофером (нейробіологічний фактор), яка посилює «нозогенну» тривогу і порушення сну (психологічний фактор), що в низці випадків провокує депресію (як фактор соціальної дезадаптації).

УДК: 616.89-008.441.14: 616.716.8-018.46-002]-036-099

   Appropriate surgical tactics and pathogenetic therapy are of great importance for toxic osteomyelitis in drug addicts. Therefore, in our study, with long-term integrated treatment, systemic and pathogenetically conditioned drug therapy was used, and appropriate surgical treatment, aimed at removal of necrotized areas of the mandibular bone, was performed. We believe that due to the treatment, despite the total destruction of the mandible, it was possible to stop the destructive bone processes and to preserve life for such a patient and to create conditions for subsequent reconstructive operations. The treatment was aimed at reducing the disability of patients with the persistent rejection of substance abuse.

The authors of the article consider decelerating structures made of homogeneous material, which have a periodic structure in space. Such systems are used to concentrate the energy of high-frequency electromagnetic waves in order to increase the sensitivity of devices designed for their registration, increase the efficiency of the interaction of a beam of free electrons with a slowed electromagnetic field, for the manufacture of structural elements in waveguide devices, and for generators of monochromatic radiation in the terahertz and optical ranges (effect Vavilov-Cherenkov radiation). The parameters of the wave process are studied on the basis of an exact analytical solution based on the cylindrical Bessel and Hankel functions for a decelerating system with axial symmetry in the form of a spiral. To obtain numerical solutions, the optimization problem of the system of nonlinear equations of a complex variable is solved. The conducted studies establish the relationship between the transverse and longitudinal wave numbers and the attenuation coefficient of the electromagnetic wave. A detailed analysis of the solutions of the equation showed that, in addition to the classical solution that determines the surface wave, other solutions are possible for which the concentration of the electromagnetic field inside the structure is higher.