Репозитарій

Сучасні ефективні методи лікування онкологічних захворювань дозволяють збільшити виживаність хворих, проте актуальною є проблема ускладнень протипухлинної терапії, що пов’язана з її токсичним впливом на серцево-судинну систему. У 2022 році Європейським товариством кардіологів (ESC), а саме робочою групою з кардіоонкології ESC, опубліковано перші рекомендації щодо вирішення проблем кардіоонкології, розроблені в співпраці з Європейською гематологічною асоціацією (EHA), Європейським товариством терапевтичної радіології та онкології (ESTRO) і Міжнародним товариством кардіоонкології (ICOS). Кардіоонкологію названо новою міждисциплінарною галуззю, метою якої є покращити діагностику, лікування й профілактику серцево-судинних ускладнень протипухлинної терапії. У цій настанові представлено базову оцінку серцево-судинної токсичності протипухлинних препаратів, основні методи ранньої діагностики ускладнень, на підставі результатів яких приймаються рішення про ризик/користь лікування онкологічних захворювань. Настанова містить рекомендації щодо первинної і вторинної профілактики, лікування серцево-судинних ускладнень та спостереження за пацієнтами, які отримували потенційно кардіотоксичну протипухлинну терапію.
Стратифікація ризиків побудована на вже відомих факторах серцево-судинних захворювань з урахуванням побічних ефектів протипухлинних препаратів різних груп. Відповідно до цієї стратифікації пацієнтів поділяють на групи з низьким, помірним, високим і дуже високим ризиком, що визначає стратегію лікування. На підставі нових протоколів надаються рекомендації щодо профілактики та лікування залежно від результатів обстежень, відсутності/наявності захворювань серцево-судинної системи, класу протипухлинних препаратів та індивідуального підходу. У настанові звертається особлива увага на довгострокове, часто пожиттєве спостереження за хворими, які пройшли потенційно кардіотоксичну терапію, та розроблено відповідну стратегію планування програми такого спостереження. Настанова дозволить лікарям різних спеціальностей покращити допомогу хворим з онкологічними захворюваннями, зменшити потенційні кардіотоксичні ризики й підвищити якість життя таких пацієнтів.
У цій частині нашої статті розглядаються стратифікація ризиків розвитку серцево-судинних ускладнень протипухлинної терапії та стратегії їх діагностики й профілактики.

Modern effective methods of oncological diseases treatment allow to improve the survival of patients. However, the problem of antitumor therapy complications associated with toxic effect on the cardiovascular system is relevant. The first ESC Cardio-Oncology Guidelines 2022 was issued in 2022 by the European Society of Cardiology (ESC), was developed in collaboration with the European Hematology Association (EHA), the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology (ESTRO) and the International Cardio-Oncology Society (IC-OS): was developed by a Working Oncology Group on Cardio-Oncology of the European Society of Cardiology (ESC). Cardio-Oncology is a new interdisciplinary field, the goal of which is to improve the diagnosis, treatment and prevention of anticancer therapy cardiovascular complications. The first ESC Cardio-Oncology Guidelines 2022 presents a basic assessment of the anticancer drugs cardiovascular toxicity, the main methods of early diagnosis of complications. All decisions about the risk-benefit of cancer treatment are made based on the results of these methods. The guidelines include recommendations for primary and secondary prevention, treatment of cardiovascular complications and follow-up of patients receiving potentially cardiotoxic anticancer therapy. Risk stratification is based on factors of cardiovascular diseases, taking into account the side effects of anticancer drugs of different groups. The patients are divided into groups with low, moderate, high and very high risk according to this stratification. It is important to determine the treatment strategy. Based on the new protocols, recommendations for prevention and treatment are provided depending on the results of examinations, the presence or absence of the cardiovascular diseases, the anticancer drugs class and individual approach. The guidelines pay special attention to long-term, life-long monitoring of patients undergoing potentially cardiotoxic treatments.The appropriate strategy for planning a monitoring program was also developed. The Guidelines will allow doctors of various specialties to improve the care of cancer patients, to reduce potential cardiotoxic risks and to improve the quality of life of such patients. In this part of article, risk stratification of the cardiovascular complications development of anticancer therapy and strategies for their diagnosis and prevention are considered.

Резюме. Постковідний синдром є мультисиндромальним клінічним станом унаслідок залучення багатьох систем людського організму, ураження яких відбувається навіть після легкого чи безсимптомного перебігу гострого COVID-19. У статті висвітлено класифікацію та критерії діагностики постковідних станів, їх основні клінічні прояви, патогенетичні механізми розвитку ускладнень і напрямки реабілітації пацієнтів. Ключові слова: коронавірусна хвороба, постковідний синдром, ускладнення, реабілітація, вірус SARS-CoV-2.

Abstract. Post-COVID syndrome is a multi-syndromal clinical condition, involving many systems of the human body, even after a mild or asymptomatic course of acute COVID-19. The article provides an overview of the classification and diagnostic criteria of post-COVID conditions, the main clinical manifestations, pathogenetic mechanisms of the development of complications and directions for rehabilitation of patients. Keywords: coronavirus disease, post-COVID syndrome, complications, rehabilitation, SARS-CoV-2 virus.

BLS (Basic Life Support) — базова підтримка життєдіяльності — комплекс заходів, спрямований на підтримку або відновлення життєдіяльності організму в позалікарняних умовах, а також до прибуття бригади швидкої медичної допомоги. До базової підтримки життя належать: забезпечення прохідності дихальних шляхів, підтримка зовнішнього дихання та кровообігу без використання спеціального обладнання, окрім пристроїв особистого захисту. Раптова зупинка кровообігу (РЗК) є однією з основних причин смерті в Європі від 350 000 до 700 000 осіб на рік [1]. При первинному аналізі серцевого ритму у 25-30% потерпілих із РЗК виявляється фібриляція шлуночків (ФШ). При реєстрації ритму одразу після втрати свідомості, що зазвичай здійснюється за допомогою автоматичного зовнішнього дефібрилятора (AЗД), частка пацієнтів із ФШ може становити від 59 до 65% [2]. Більшість постраждалих можуть бути врятовані у випадку негайної допомоги на місці пригоди. Затримка часу призводить до переходу ФШ в асистолію і смерті пацієнта.

 BLS (Basic Life Support) — basic life support — a set of measures aimed at supporting or restoring the vital activity of the body in out-of-hospital conditions, as well as before the arrival of an emergency medical aid team. Basic life support includes: ensuring the patency of the respiratory tract, maintaining external breathing and blood circulation without the use of special equipment, except for personal protective equipment. Sudden circulatory arrest (SCA) is one of the main causes of death in Europe, accounting for 350.000 to 700.000 people per year [1]. During the initial heart rhythm analysis, ventricular fibrillation (VF) is detected in 25-30% of patients with SCA. When the rhythm is registered immediately after loss of consciousness, which  is usually performed with the help of an automatic external defibrillator (AED), the proportion of patients with HF can be from 59 to 65% [2]. Most of the victims can be saved in the case of immediate assistance at the scene of the accident. A delay in time leads to the transition of VF to asystole and the death of the patient.

Резюме. У статті висвітлено діагностичні особливості та підхід до лікування обструктивної форми гіпертрофічної кардіоміопатії за допомогою алкогольної септальної абляції, яка є сучасним альтернативним методом у лікуванні таких хворих.

АСА є ефективним і безпечним методом лікування обструктивної форми ГКМП, що може бути застосований як альтернатива хірургічному втручанню, який приводить до покращення клінічного стану пацієнта, а саме підвищення толерантності до фізичного навантаження, зменшення задишки, зниження частоти госпіталізацій, усунення загрозливих життю аритмій

Робота присвячена вивченню впливу сечової кислоти (СК) на перебіг артеріальної гіпертензії (АГ).Мета.Вивчити гендерні та статеві особливості стану ліпідного, вуглеводного, жирового обміну у хворих на АГ залежно від рівня СК. Матеріали і методи.Обстежено 98 хворих (42 чоловіки та 54 жінки) на АГ ІІ стадії 1-3 ступенів, середній вік яких становив 54,6±8,1 років. Хворі були розподілені на 2 групи. І група (n=59) – хворі на АГ з гіперурикемією, ІІ група (n=39) – хворі на АГ без гіперурикемії. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб без ознак АГ, репрезентативних за віком та статтю. Результати. Встановлено, що рівень СК в обстежених хворих перевищив показники практично здорових осіб у  жінок на 49,1% (р˂0,01), а у чоловіків – на 20,8%. Найвищий рівень СК спостерігали у віці понад 60 років (р˂0,05). Збільшення концентрації СК у хворих на АГ асоціюється з підвищенням ТГ, ІМТ, глікованого гемоглобіну та зниження ХС ЛПВЩ. Висновки. У хворих на АГ достовірно частіше виявляється гіперурикемія у жінок ніж чоловіків та у віці понад 60 років. За умови поєднання АГ з гіперурикемією встановлено більш виражені порушення ліпідного, жирового, вуглеводного обміну.

The work is devoted to studing the influence of uric acid on the course of arterial hypertension. Purpose. To study the gender and sex characteristics of the state of lipid, carbohydrate, fat metabolism in patients with arterial hypertension depending on the level of uric acid. Materials and methods. 98 patients (42 men and 54 women) with stage II hypertension of 1-3 degrees were examined, the average age of which was 54.6±8.1 years. Patients were divided into 2 groups. Group I (n=59) – patients with hypertension and hyperuricemia, Group II (n=39) – patients with hypertension without hyperuricemia. The control group consisted of 20 practically healthy persons without signs of hypertension, representative in terms of age and sex.The results. It has been found that the level of uric acid in the examined patients exceeded the indicators of practically healthy persons in women by 49.1% (р˂0.01), and in men by 20.8%. The highest level of uric acid was observed at the age under 60 years (р˂0.05). An increase in uric acid concentration in patients with hypertension is associated with an increase in TG, glycated hemoglobin and a decrease in HDL. Conclusions. In patients with hypertension, hyperuricemia is significantly more common in women than in men and at the age under 60 years. In the case of a combination of hypertension with hyperuricemia, more pronounced disorders of lipid, fat, and carbohydrate metabolism have been established.