Репозитарій

УДК 616.311.2.-002-084.12-053:612.014.4

Складна екологічна ситуація на Західній Україні, природні геохімічні особливості (дефіцит фтору, йоду) створюють передумови для зниження соматичного та стоматологічного здоров’я дітей. Тому актуальним є питання розробки комплексних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику розвитку патологічних процесів в тканинах пародонта та підвищення ефективності їх лікування. Мета роботи - вивчити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, які проживають на екологічно забруднених та йододефіцитних, фтородефіцитних територіях (м. Яворів та м. Жидачів). Під спостереженням знаходились діти віком 12-15 років. 59 дітей склали основну групу та 42 дитини контрольну групу (м. Львів, який належить до екологічно чистого регіону). Дітям з основної групи проводили лікування за розробленою нами схемою, в той час як дітям з контрольної групи проводилось лікування згідно протоколів МОЗ України надання медичної допомоги за спеціальністю «Терапевтична стоматологія». Наш комплекс для лікування хронічного катарального гінгівіту включав наступні місцеві заходи: професійну гігієну порожнини рота; традиційні протизапальні засоби (настоянки ромашки, звіробою, календули); аплікації на поверхню ясен гелю «Холісал»; застосування зубної пасти «Лакалут Актив Гербал» та ополіскувача «Лакалут Актив». Для загального лікування застосовували: «Кіндер Біовіталь Лецитин, гель» для підсилення функції імунної системи та «Аскорутин» для зменшення проникливості та ламкості капілярів. Оцінка найближчих результатів лікування проводилась візуально, з урахуванням зміни клінічних симптомів (на 5-6 добу) та за допомогою пародонтальних та гігієнічних індексів, імунологічних показників. Пародонтологічний статус оцінювали за індексами папілярно-маргінально-альвеолярний, комунальний пародонтальний індекс та індекс кровоточивості ясен. Гігієну ротової порожнини визначали згідно індексу Федорова-Володкіної. З метою оцінки адаптаційних можливостей організму та визначення чинників ризику виникнення уражень тканин пародонта нами досліджено вміст лейкоцитів у ротовій рідині дітей. У найближчі терміни лікування нами було виявлено зниження значень пародонтальних індексів як у основній, так і в контрольній групах. Так, на 5-6 день після початку лікування хронічного катарального гінгівіту значення папілярно-маргінально- альвеолярного індексу в основній групі становило 20,16±1,95%, що було значно нижче у порівнянні з групою контролю – 33,21±1,82%. Після лікування виявлено зниження індексу кровоточивості у дітей основної групи – до 0,94±0,11 бала проти 1,42±0,15 бала у групі контролю. Аналізуючи зміни комунально пародонтального індексу, виявлено більш значне його зниження у дітей основної групи (1,09±0,15 бала) у порівнянні з контрольною групою (1,39±0,16 бала). Поряд з нормалізацією клінічного стану тканин пародонта у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які знаходились під нашим спостереженням, відмічали покращення гігієни порожнини рота, що може бути обумовлено, на нашу думку, проведенням професійної гігієни, контролем якості чищення зубів, а також бесідами з гігієнічного навчання з дітьми та їх батьками. Це підтверджено показниками гігієнічного індексу Федорова-Володкіної. Оскільки місцевий імунітет є чутливим індикатором на дію факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, нами було визначено концентрацію лейкоцитів у ротовій рідині на 5-6 добу після лікування хронічного катарального гінгівіту. Звертає увагу, що після лікування на 5-6 добу кількість лейкоцитів у ротовій рідині дітей з хронічним катаральним гінгівітом груп дослідження значно зменшилась. Отже, у дітей основної групи кількість лейкоцитів становила – 205,14±4,28 × 10⁶/л та 220,40±4,21 × 10⁶/л у контрольній групі, що було значно нижче стосовно відповідних значень до лікування (р<0,01). У результаті застосування розробленого нами лікувального комплексу, у дітей основної групи з хронічним катаральним гінгівітом вдалося значно нормалізувати і покращити стан тканин пародонта та гігієну ротової порожнини. Це підтверджено даними індексної оцінки та результатами лабораторного дослідження.

Ключові слова: діти, лікувальний комплекс, екологічна ситуація, хронічний катаральний гінгівіт, лікувальні заходи.

On May 2, 2024, Professor Alexander Lutsyk – histologist, long-term head of the Histology and Embryology Department (1989–2020), Vice-Rector for International Relations (1997–2000), Vice-Rector for Research (2000–2014) of Danylo Halytsky Lviv National Medical University (LNMU) – celebrates his 70th anniversary.

УДК 616-008.9+616.314-002.4+616.31-085

The article highlights the correlation between the indicators of the immunological status of the oral fluid and the intensity of the periodontal inflammatory process in children with chronic catarrhal gingivitis who live under the conditions of complex effects of environmental pollution and fluorine and iodine deficiency. We evaluated the condition of the periodontal tissues of children aged 7, 12, 15 years based on clinical data and indicators of the papillary-marginal alveolar index (PMA), which was used to determine the intensity of the periodontal inflammatory process (G. Parma, 1960; Masler, 1967). The level of leukocytes and the content of immunoglobulins lg A, M, and G were determined in the children's oral fluid, which reflected the immunological status of the examined children. To study and analyze the relationship between the indicators of the immunological status of children's oral fluid and the PMA index, a correlation analysis of these parameters was conducted. It was established that with the in- crease in the age of children, the number of leukocytes (τ=0.81) and PMA index levels (τ=0.83) increase statistically significantly (p<0.001). The study revealed the presence of negative, statistically significant (p<0.001), correlations between children's age and concentrations of immunoglobulins – IgA (τ=-0.83), IgM (τ=-0.83), IgG (τ=- 0.83). There are statistically significant correlations (strong and medium strength) between the PMA indices' values and all chil- dren's immunological indicators. A direct correlation has been established between PMA indices and the number of leukocytes; and there is a negative correlation between PMA indices and immunoglobulins (IgA, IgM, IgG).

Key words: chronic catarrhal gingivitis, children, environmental situation.

У статті висвітлені кореляційні залежності між показниками імунологічного статусу ротової рідини та інтенсивністю запального процесу пародонту у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення та фтор-, йод дефіциту. Нами проведено оцінку стану тканин пародонта дітей 7,12,15 років на основі клінічних даних та показників папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА), який використовували для визначення інтенсивності запального процесу пародонту (G. Parma, 1960; Masler, 1967). У ротовій рідині дітей з′ясовували рівень лейкоцитів, вміст імуноглобулінів lg А, М, G, які відображали імунологічний статус у обстежених дітей.  З метою вивчення і аналізу взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини дітей та індексом РМА було проведено кореляційний аналіз цих параметрів. Встановлено, що зі збільшенням віку дітей статистично значуще (p<0,001) зростають: кількість лейкоцитів (τ=0,81), а також рівні індексів PMA (τ=0,83). Дослідження виявило, наявність негативних, статистично достовірних (p<0,001), кореляційних зв’язків між віком дітей та концентраціями імуноглобулінів – ІgА (τ=-0,83), ІgM (τ=-0,83), ІgG (τ=-0,83). Між величинами індексів PMA і між імунологічними показниками усіх дітей існують статистично достовірні кореляційні зв’язки (сильні та середньої сили). Пряма кореляційна залежність встановлена між індексами PMA та кількістю лейкоцитів; а негативна кореляційна залежність – між індексами PMA та імуноглобулінами (ІgА, ІgM, ІgG).

Ключові слова: лейкоцити, імуноглобуліни, хронічний катаральний гінгівіт, діти, екологічна ситуація.

УДК 616.12-008.318+616.89-08.44]:616.34-008.6]]-053.2

Мета роботи – вивчення часових і спектральних параметрів варіабельності ритму серця, кореляційних зв’язків між її показниками та рівнем особистісної тривожності як одним з основних психоемоційних чинників у розвитку синдрому подразненого кишківника в дітей.
Матеріали та методи. Обстежили 22 дітей віком 6–12 років із діагнозом синдром подразненого кишківника, що встановлений за Римськими критеріями ІV, а також 10 волонтерів відповідного віку. Рівень особистісної тривожності визначали за методикою CMAS (Children’s Manifest Anxiety Scale). Варіабельність ритму серця як неінвазивна методика є трансдіагностичним біомаркером активності механізмів нейрогуморальної регуляції та потенціалу стресостійкості. Варіабельність ритму серця вивчали методом кардіоінтервалографії (Нейрософт®), короткі 5-хвилинні записи у фоновій пробі. Оцінювали зв’язки між параметрами варіабельності ритму серця та рівнем тривожності за допомогою кореляційного коефіцієнта рангу Спірмена.
Для статистичного аналізу використовували Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.
Результати. Діти з синдромом подразненого кишківника мали підвищений рівень особистісної тривожності (в 1,7 раза) та значно нижчу варіабельність ритму серця (в 2,2 раза) порівняно з показниками пацієнтів контрольної групи. Також у них виявили недостатню активність симпатичної ланки (LF) на тлі підвищеного рівня нейрогуморальних впливів (VLF) і парасимпатичної (HF) активності. Пряму залежність середньої сили між параметрами варіабельності ритму серця та рівнем особистісної тривожності визначили лише в основній групі.
Висновки. Дослідження, що здійснили, дає важливу інформацію для глибшого розуміння патофізіологічних механізмів виникнення синдрому подразненого кишківника в дітей. Встановили суттєво підвищений рівень особистісної тривожності у дітей із синдромом подразненого кишківника. Зниження варіабельності ритму серця та зміни внутрішньої структури спектра вказують на порушення взаємодій на осі «кишківник – ЦНС», а саме на недостатню активність автономної нервової системи, особливо симпатичного відділу, та посилення нейрогуморальних впливів.

Background/Aims. Changes in autonomic regulation and psychological distress play an important role in the pathobiology of irritable bowel syndrome (IBS). The aim of the current study is to evaluate the autonomic function and to link it to the levels of somatization in adolescents with IBS.
Methods. We enrolled 30 adolescents with various types of IBS and 35 healthy controls. Time and frequency domain indexes of heart rate variability (HRV) were measured in supine (baseline) and standing (orthostasis) positions using short-term electrocardiographic recordings. The somatic symptoms index was assessed with the modified Screening for Somatoform Symptoms questionnaire.
Results. Adolescents with IBS showed no differences of HRV parameters in the supine position compared to healthy control. In orthostasis, a decrease in the standard deviation of normal RR intervals as well as main spectral index total power (TP) were observed. The reduction of TP was attributed to the reduced activities of the high- and low frequency components. Increased somatic symptoms index in IBS patients negatively correlated with TP in orthostasis (r = –0.485, P = 0.007). A subgroup analysis revealed that adolescents with IBS with TP values either < 2500 msec2 or > 5500 msec2 in the supine position demonstrated significantly reduced activity of the low frequency component.
Conclusions. Adolescents with IBS showed signs of autonomic dysfunction only during the orthostatic test, which were associated with increased somatization scores. Further research is needed to establish the links between emotional wellbeing and autonomic function in this population.
Key Words: Adolescent; Heart rate; Irritable bowel syndrome; Medically unexplained symptoms primary dysautonomias