Nowadays, newborns that required prolonged respiratory maintenance for different reasons are more often surviving. Increase in the number of complications is observed on the back- ground of positive clinical effects of certain component of inten- sive therapy. Search for the factors, which provoke appearance of recurrent bronchial obstruction syndrome, is an important component and basis of prophylaxis.
The aim of our research was to conduct analysis of factors that provoke the development of recurrent bronchial obstruction syndrome. To build mathematical model of bronchial obstruction devel- opment in young children with respiratory disorders in neonatal period, the method of logistic regression was used.
The results of conducted analysis enabled to detect that the presence of respiratory therapy significantly determines the risk of appearance of recurrent bronchial obstruction syndrome and suggest mathematical model of individual calculation of risk factors in this pathology. Data of conduction of mathematical analysis can be used for elaboration of a complex of rehabilita- tion measures concerning the development of recurrent bron- chial obstruction syndrome in children, who suffered respira- tory disorders in neonatal period. The highest risk of recurrent bronchial obstruction syndrome development in children born before 29 gestational week with simultaneous combination of prolonged (over 700 hours) total period of respiratory therapy.
Elaborated method of individual calculation of the risk of re- current bronchial obstruction syndrome development in young children, who experienced respiratory disorders in neonatal pe- riod, has practical significance and can be applied in everyday clinical practice.
УДК: 616.34-007.21-053.32-037-084
Добрик Дмитро Сергійович. Прогнозування та профілактика порушень постнатальної адаптації незрілого травного каналу у передчасно народжених дітей : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 / Д. С. Добрик. - Львів, 2023. - 176 с. - Бібліогр.: с. 140-169 (245 назв).
Захворювання, пов’язані з порушенням постнатальної адаптації незрілого травного каналу, зокрема некротизуючий ентероколіт (НЕК) та пізній неонатальний сепсис (ПНС), залишаються поширеними та діагностуються у близько 5 % та 20 % немовлят з дуже малою масою тіла при народженні відповідно. Імовірність виникнення цих захворювань зростає зі зменшенням гестаційного віку, а незрілість травного каналу (ТК) відіграє важливу роль у їх патогенезі. Обидва захворювання є важливими причинами смертності та довгострокової захворюваності передчасно народжених немовлят. Існуючі методи профілактики є недостатньо ефективними. За підсумками багатофакторного логістичного регресійного аналізу лише три чинники ризику незалежно та достовірно впливали на ризик виникнення НЕК і ПНС: вік початку мінімального ентерального харчування (ЕХ) (КСШ (95% ДІ): 1,042 (0,998-1,089); р<0,05), кількість епізодів зниженої толерантності до ЕХ (КСШ (95% ДІ): 1,766 (1,323-2,356); р<0,001) та потреба у замісних трансфузіях еритроцитарної маси (КСШ (95% ДІ): 3,280 (1,199- 8,974); р<0,05). Визначення рівнів фетального кальпротектину (ФК) на першому тижні життя не дозволяло прогнозувати виникнення НЕК або ПНС, а рівні ФК у постменструальному віці (ПМВ) 36 тиж у немовлят, які захворіли на ПНС, істотно не відрізнялись від рівнів ФК у дітей, які не мали цього захворювання. Показник ФК 373,9 мкг/г в перші 3 доби життя має чутливість 71 % та специфічність 63 % щодо виявлення РНС у передчасно народжених немовлят (площа під кривою – 0,79; 95 % ДІ 0,81-0,97; р<0,05). Позитивна прогностична цінність показника ≥ 373,9 мкг/г становить 41,6 %, а прогностичне значення результату < 373,9 мкг/г – 85,7 %. Ентеральне застосування лактоферину (ЛФ) у дозі 100 мг/добу не знижувало частоту ПНС, НЕК, ПНС, ретинопатії недоношених і тяжких уражень ЦНС у передчасно народжених немовлят з дуже малою масою тіла при народженні. Однак, діти, які отримували ЛФ, скоріше досягали повного об’єму ЕХ (14 (10-17) днів проти 19 (13-32) днів; р<0,05), а найбільш незрілі з них (< 28 тиж) скоріше виписувались з лікарні (74 (68-89) проти 98 (83-109) днів; p<0,05). Ентеральне призначення ЛФ не впливало на рівні ФК у постменструальному віці (ПМВ) 36 тиж. Ентеральне призначення пробіотика Lactobacillus reuteri DSM 17938 у дозі 10 8 КУО/добу передчасно народженим немовлятам з терміном гестації (ТГ) ≤ 32 тиж від моменту сталого мінімального ЕХ до досягнення ПМВ 36 тиж або виписки не знижувало частоту виникнення НЕК ІІ+ стадії, ПНС або загальної смертності, однак поліпшувало толерантність до ЕХ, скорочувало загальну тривалість госпіталізації немовлят з ТГ > 27 тиж (56,0 (46,0-71,0) днів проти 65,0 (60,0-87,9) днів; р<0,05), а також було безпечним. Застосування L. reuteri DSM 17938 не впливало на частоту бактеріологічного виявлення лакто- і біфідобактерій у випорожненнях немовлят у ПМВ 36 тиж. Кишковий дисбіоз зі зменшенням кількості та різноманітності бактерій асоціювався з наступним виникненням захворювань, пов’язаних з порушенням постнатальної адаптації незрілого ТК. Так, менша загальна кількість мікроорганізмів в одному зразку випорожнень на першому тижні життя асоціювалась з виникненням ПНС (rS = -0,25; p<0,05). E. coli достовірно рідше виявлялась на першому тижні життя у дітей, які в подальшому хворіли на ПНС та НЕК. Кількість бактерій Klebsiella pneumoniaе на першому тижні була значно меншою у немовлят, в яких в подальшому виникав НЕК (p<0,05). Отримані дані обґрунтовують можливість оптимізації допомоги передчасно народженим дітям з ТГ ≤ 32 тиж шляхом додаткового ентерального призначення коров’ячого ЛФ та L. reuteri DSM 17938 від моменту толерування сталого мінімального об’єму ЕХ до моменту виписки. Це сприятиме покращенню толерантності до ЕХ, скорішому досягненню його повного об’єму, а також скороченню госпіталізації. Визначення ФК на 2- 3 день життя може покращити діагностику РНС. Значно недоношені діти, яким розпочинають ЕХ після 12 год життя, в яких виявляють щонайменше 2 епізоди зниженої толерантності до ЕХ, а також потребу у замісних трансфузіях еритромаси, потребують додаткових профілактичних заходів щодо НЕК і ПНС.
The purpose of the present research was to prove the assumption that considering students’ personality type and self-determination, including motivation about their profession choice, has a direct positive effect on building their English for professional purposes competence. Considering obtained theoretical and empirical data, we can state that personality type and self-determination are interrelated with developing English for professional purposes competence of students majoring in non-philological specialities, namely in Sciences. To collect the data, we employed theoretical analysis and conducted two questionnaire polls to define the significant personality types of students and their motivation for their occupational choice. English for professional purposes competence is an integral characteristic of occupational and personal qualities of future specialists majoring in non-philological specialities. Acquisition of linguistic, specialised and cultural knowledge and building abilities and skills in speaking, writing, listening, and reading involve many psychophysiological mechanisms. Some conscious acts alter into a series of automatic, unconscious operations in language learning. Thus, building English for professional purposes competence involves focusing on activities consistent in the gradual accomplishment of different tasks, concentrating on structured performance according to the instructions, performing a series of automatic, unconscious operations and building associative links. In this way, constructing cognitive maps will bring fruitful results.