УДК 615.9:616.3:576:546.3

Анотація. Наночастинки, зокрема діоксиду титану, широко застосовуються в різних галузях, таких як медицина, електроніка, будівництво, косметична та інша промисловість. За  результатами  просвітлюючої  електронної  мікроскопії  встановлено,  що  нанопорошок TiO₂  містить агрегати, наночастинки переважно розміром від 20 нм до 30 нм. Встановлено для нанокомпозиту TiO₂-Ag, що срібло локалізується на поверхні діоксиду титану, середні розміри  наночастинок  TiO₂ становлять  від  13  нм  до  20  нм  і  Ag  – від  35  нм  до  40  нм. Виявлено  залежність  летальності  лабораторних  тварин  від  дози  введених  нанопорошків TiO₂ і TiO₂-Ag внутрішньоочеревинним шляхом. Летальність виявилась вищою при введенні композиту  нано-TiO₂-Ag  у  порівнянні  з  нано-TiO₂.  LD50 для  нанопорошку  TiO₂ дорівнює 4783,30 мг/кг, LD50 для нанопорошку TiO₂-Ag рівна 724,44 мг/кг, що дозволяє їх віднести до 3 класу (помірно небезпечні) небезпечності хімічних речовин за класифікацією ГОСТ 12.1.007-76. Нанопорошки TiO₂ і  TiO₂-Ag  у  нативному  вигляді  викликають  тимчасове  слабковиражене запалення слизової оболонки ока. При одноразовому і повторному нанесенні мазі нано-TiO₂ і нано-TiO₂-Ag на шкіру, подразнення не спостерігалось. Нанопорошки TiO₂ і TiO₂-Ag накопичуються у печінці лабораторних тварин при внутрішньоочеревинному введенні. Встановлено,  що  зі  збільшенням  введеної  дози  (від  4000  мг/кг  до  10000  мг/кг)  в  тканині печінки лабораторних мишей зростає накопичення титану (при дії нано-TiO₂) та титану і срібла  (при  дії нано-TiO₂-Ag).  Характерними  мікроскопічними  ознаками  токсичної  дії нанопорошків  TiO₂ та  TiO₂-Ag  після  внутрішньоочеревинного  введення  лабораторним мишам є дистрофічні зміни гепатоцитів, некроз паренхіми печінки, тоді як запальні реакції зустрічаються  рідше.  В  умовах in  vitro показано,  що  наноматеріали    у  концентраціях 30 мкг/мл  нано-ТіО₂-Ag здатні  підвищувати  функціональну  активність  мононуклеарних клітин  периферичної  крові за  продукцією  прозапальних  цитокінів  IL-1,  IL-6,  TNF-α  та продукцію  IL-4  у  донорів (p<0,05),  що  свідчить  про  можливий  потенційний  вплив  на формування хронічного запалення та алергічних реакцій у відповідній категорії працівників нановиробництва. При вивченні впливу наноматеріалів на статеві клітини кнурів, показано, що  найбільш  чутливим маркером  виявився  показник  виживання  сперміїв,  значення  якого достовірно знизилось за дії наночастинок ТіО₂ в дозі 1/10 LD50, що є наслідком порушенням активності мітохондріальних ензимів і, відповідно, ресинтезом АТФ. Розраховані ОБРВ р.з. математичними рівнями із врахуванням коефіцієнтів нанобезпеки і запасу на рівні для нано-TiO₂ – 0,3 мг/м³, а для нано-TiO₂-Ag – 0,2 мг/м³.

Ключові слова: нанотоксикологія, гігієна праці, наночастинки діоксиду титану

УДК 615:061]:614.2(477):346.1:37.011

Панькевич Остап Богданович. Наукове проєктування ефективного механізму регулювання і саморегулювання фармацевтичної діяльності в Україні :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / О. Б. Панькевич. - Львів, 2020. - 182 с. - Бібліогр.: с. 124-144 (189 назв).

Панькевич О. Б. Наукове проєктування ефективного механізму регулювання і саморегулювання фармацевтичної діяльності в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» (22 «Охорона здоров‟я»). – Львівський
національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2020.
Дисертаційна робота присвячена проєктуванню ефективного механізму поєднання державного регулювання та саморегулювання фармацевтичної
діяльності в Україні.
Фармацевтичний ринок є соціально хворобливою сферою цивільних відносин, пов'язаною з необхідністю забезпечення не тільки якості, але й
доступності лікарських засобів та фармацевтичних послуг для населення, тому у формуванні систем регулювання цього ринку слід виходити з принципу пропорційного поєднання регулювання та саморегулювання фармацевтичної діяльності.
Аналіз сучасного стану законодавчої та нормативно-правової бази щодо саморегулювання показав, що на сьогодні немає комплексного Закону
України, який би слугував цілісною правовою основою для ефективного функціонування саморегулівних організацій. Законодавцем спорадично
здійснюються спроби врегулювання даного питання, що підтверджують два проєкти Закону України «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності» зареєстровані за № 2613 від 17.12.2019 р. та № 4221 від 15.10.2020 р., жоден з яких не прийнятий Верховною Радою України, що як наслідок, призводить до розрізнення підходів до здійснення саморегулювання у різних сферах. З‟ясовано, що попри відсутність уніфікованих норм щодо саморегулювання господарської та/або професійної діяльності, воно здійснюється на ринку фінансових послуг та його сегментів, у сфері землеустрою, архітектурної 3  діяльності оцінювачів, адвокатів, нотаріусів, аудиторів та ін., окрім цього окремими нормативно-правовими актами передбачено доцільність впровадження саморегулювання в інформаційній та в аграрній сфері, а також у сфері туризму та курортів. 

УДК 613.2:612.3:614.3

Анотація. Використання нетрадиційної рослинної сировини у технології виробництва харчових продуктів набуває сьогодні актуальності з огляду на вміст у цих рослинах комплексу речовин, які мають харчову та біологічну цінність. До таких перспективних культур відноситься осот жовтий, листя та стебла якого здавна використовувалось у складі різноманітних страв. Рослина містить значну кількість вітаміну С, каротиноїдів, поліненасичених жирних кислот. Однак не вивченим є питання безпечності такої сировини. Зокрема, численні дані вказують, що дикорослі рослини здатні до акумуляції токсичних елементів.

Метою роботи є вивчення особливостей поживної цінності осоту жовтого та проведення експериментальних досліджень умісту есенціальних і токсичних елементів у рослинах, зібраних на територіях Львівської області України, достатньо віддалених від джерел техногенних та антропогенних забруднювачів.

Матеріали та методи. Особливості поживної цінності осоту жовтого вивчалися за даними літературних джерел. Уміст есенціальних та токсичних елементів у рослинах визначали фізико[1]хімічними методами, а саме: уміст арсену – фотометрично; уміст цинку, міді, мангану, кобальту, нікелю, свинцю та кадмію – методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Висновки. Осот жовтий містить велику кількість поживних речовин (білків, незамінних амінокислот, жирів, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінералів), що вказує на можливість його використання у харчуванні населення. Водночас уперше підтверджено здатність осоту жовтого до акумулювання токсичних елементів, а саме свинцю та меншою мірою кадмію, із ґрунтів екологічно безпечних територій, та порушено питання запровадження запобіжних заходів безпеки під час використання осоту жовтого в харчуванні населення, одним з яких є посилений контроль за вмістом свинцю та кадмію у наземних частинах рослини. Перспектива дослідження полягає у проведенні експерименту протягом кількох вегетаційних сезонів з аналізом усіх стадій росту рослини, включаючи стадію цвітіння, що є необхідним для визначення накопичення та переміщення забруднюючих речовин у тканинах рослин протягом їхнього життєвого циклу.

Ключові слова: осот жовтий, харчова та біологічна цінність, токсикологічні ризики, есенціальні та токсичні мікроелементи.

Abstract. The use of non-traditional plant raw materials in the technology of food production is gaining relevance today due to the content in these plants of a complex of substances that have nutritional and biological value. Such promising crops include yellow thistle, the leaves and stems of which have long been used in various dishes. The plant contains a significant amount of vitamin C, carotenoids, and polyunsaturated fatty acids. However, the issue of safety of such raw materials is not studied. In particular, numerous data indicate that wild plants are capable of accumulating toxic elements.

The purpose of the work was to study the features of the nutritional value of yellow thistle and to conduct experimental studies of the content of essential and toxic elements in plants collected in the territories of the Lviv region of Ukraine, sufficiently distant from the sources of technogenic and anthropogenic pollutants.

Materials and methods. Features of the nutritional value of yellow thistle were studied according to literature sources. The content of essential and toxic elements in the plants was determined by physicochemical methods, namely, the content of arsenic - photometrically; the content of zinc, copper, manganese, cobalt, nickel, lead and cadmium − by the method of atomic absorption spectrophotometry.

Conclusions. Yellow thistle contains a large amount of nutrients (proteins, essential amino acids, fats, polyunsaturated fatty acids, vitamins, minerals), which indicates the possibility of its use in population nutrition. At the same time, the ability of yellow thistle to accumulate toxic elements, namely lead and, to a lesser extent, cadmium, from the soils of ecologically safe territories was confirmed for the first time, and the issue of introducing safety precautions when using yellow thistle in food was raised, one of which is increased control over content of lead and cadmium in the above-ground parts of the plant. The prospects of the research are to conduct an experiment during several growing seasons with the analysis of all stages of plant growth, including the flowering stage, which is necessary to determine the accumulation and movement of pollutants in plant tissues during their life cycle.

Key words: yellow thistle, nutritional and biological value, toxicological risks, essential and toxic trace elements

УДК: 616.233 –002.2: 616.24 –002.5

Анотація. У крові 65 хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (ВДТБ) з бактеріовиділенням (БК+) і у 53,8 % випадків з коморбідністю ХОЗЛ (дослідна група) вивчали особливості системної запальної відповіді, рівня ендогенної інтоксикації, прооксидантно-антиоксидантних процесів, аденозиндезамінази. Виявлено більшу вираженість гострофазної реакції, рівня ендогенної інтоксикації, активність та інтенсивність прооксидантних і пригнічення антиоксидантних процесів у хворих на туберкульоз легень ускладнений ХОЗЛ, а також середньої сили корелятивний зв’язок між ТБК-активними продуктами і каталазною активністю (r = 0,64), гаптоглобіном і активністю аденозиндезамінази (r = 0,60), паралелізм між рівнем підвищення активності аденозиндезамінази і середньомолекулярних пептидів (коефіцієнт кореляції r1 = 0,77; r1 = 0,82). Виявлені особливості в досліджуваних процесах вимагають індивідуалізованого підходу до проведення лікування.

Abstract. In the blood of 65 patients with newly diagnosed destructive pulmonary tuberculosis (VTTB) with bacterial excretion (BC +) and in 53.8% of cases with comorbidity of COPD (experimental group) studied the features of the systemic inflammatory response, endogenous intoxication, prooxidantsin-antioxidant prooxidant. The severity of the acute phase reaction, the level of endogenous intoxication, activity and intensity of prooxidant and inhibition of antioxidant processes in patients with pulmonary tuberculosis complicated by COPD, as well as moderate correlation between TBA-active products and catalase activity, (r = 0,64), haptoglobin and adenosine deaminase activity (r = 0.60), parallelism between the level of increased adenosine deaminase activity and SMP (correlation coefficient r1 = 0.77; r1 = 0.82). Identified features in the studied processes require an individualized approach to treatment.

УДК:614.71:546.131

Анотація. Cтаття містить результати досліджень впливу натрію пероксокарбонату на організм щурів-самок при одноразовому інгаляційному надходженні. За результатами досліджень встановлено поріг гострої інгаляційної дії за гемотологічними показниками, а також показниками «відсоткова частка макрофагів» у бронхоальвеолярному лаважу (БАЛ). Натрію пероксокарбонат при однократному інгаляціному впливі викликає порушення функціонального стану дихальної системи у концентрації, яка знаходиться нижче порогу інгаляційної дії за загальнотоксичним ефектом і відповідно відноситься до речовин зі специфічною подразнювальною дією.

Annotation. The article contains the results of studies on the effects of sodiumperoxocarbonate on the body of female rats with a single inhalation intake. According to the results of research, the threshold of acute inhalation action was established according to hematological indicators, as well as indicators of "percentage of macrophages" in bronchoalveolar lavage fluid (BALF) In case of a single inhalation impact sodium peroxocarbonate causes a disruption of the functional state of the respiratory system at a concentration below the threshold of acute inhalation action according to general toxic effect and, accordingly, refers to substances with specific irritant effect