Високий рівень патології молочної залози (МЗ), який фіксується у світі та виражена тенденція до його зростання впродовж останніх десятиліть роблять особливо актуальним пошук ефективних методів її ранньої діагностики [1-3]. Для об'єктивної оцінки стану МЗ сьогодні пріоритетними є променеві методи обстеження, зокрема –мамографія, УЗД та МРТ, що дозволяють діагностувати навіть незначні зміни в структурі МЗ на ранніх етапах їх розвитку та, при необхідності,вчасно і ефективно проводити їх корекцію [4-8]. Численні описані результати обстежень МЗ із
застосуванням різних методів діагностики свідчать про значну варіабельність та виражену вікову динаміку її структури [3, 4]. Верифікація типу будови МЗ є важливою при візуалізації в ході діагностичного чи скринінгового огляду та має суттєве значення для вибору подальших методів обстеження.
Актуальність проблеми ранньої діагностики патологічних змін у молочних залозах (МЗ) жінок різного віку зумовлена, насамперед тим, що світових рейтингах локалізації новоутворів як доброякісних, так і злоякісних, МЗ посідає сьогодні чільні позиції [1, 2]. За даними різних інформаційних джерел, більше ніж у 80% жінок репродуктивного віку діагностовано різні захворювання МЗ [2, 3]. Доброякісними захворюваннями МЗ страждає 25% жінок віком до 30 років, а після 40 років частка захворюваності зростає до 60-70%. При цьому численні автори наголошують, що злоякісні захворювання у 3-5 разів частіше уражають МЗ з діагностованими доброякісними змінами, ніж інтактні [1, 3]. Тому особливо актуальним сьогодні є пошук нових та удосконалення існуючих методів ранньої діагностики, що забезпечує зростання як ефективності лікування, так і виживаності хворих [2, 3, 4, 6]. З метою раннього виявлення патологічних змін, що розвиваються в МЗ, сьогодні широко застосовуються різні методи променевої діагностики – УЗД, мамографія, МРТ, кожен з яких має свої можливості та переваги. До переваг мамографії належить її висока діагностична точність (75-95%) при невисокому рівні опромінення, можливість візуалізації утворів невеликих розмірів (від 1 до 10 мм), які не пальпуються або знаходяться глибоко в тканинах МЗ. Цей метод також дозволяє легко візуалізувати кальцинати МЗ та отримати їх повну характеристику.
Бронхолегенева дисплазія (БЛД) є провідною хронічною патологією передчасно народжених дітей, яка змінює структуру легень та порушує розвиток легеневих судин. Найважливішим серцево-судинним ускладненням БЛД є розвиток легеневої гіпертензії, який діагностують у близько 25 % найтяжче хворих немовлят. Легенева гіпертензія, пов'язана з БЛД, виникає на тлі аномальної будови і зменшення кількості легеневих судин, що призводить до підвищення їх резистентності та розвитку правошлуночкової серцевої недостатності. Виникнення цього ускладнення погіршує прогноз виживання у дітей з БЛД, подовжує тривалість перебування у стаціонарі, негативно впливає на довгостроковий соматичний та неврологічний розвиток і збільшує частоту повторних госпіталізацій. Усе це обґрунтовує необхідність своєчасної діагностики та лікування легеневої гіпертензії у дітей з БЛД. У цьому огляді представлені нові дані щодо визначення, діагностики та лікування легеневої гіпертензії, пов’язаної з БЛД.
Ключові слова: легенева гіпертензія; бронхолегенева дисплазія; передчасно народжені немовлята.
Bronchopulmonary dysplasia (BPD) is a leading chronic pathology of premature infants, which changes the structure of the lungs and disrupts the development of pulmonary vessels. The most important cardiovascular complication of BPD is the development of pulmonary hypertension, which is diagnosed in about 25 % of severely ill infants. Pulmonary hypertension associated with BPD develops due to lung vascular abnormalities and remodeling of the pulmonary vasculature, both of which lead to an increase in vascular resistance and the development of right ventricular heart failure. The occurrence of this complication worsens the prognosis of survival in infants with BPD, prolongs the total duration of hospital stay, adversely affects long-term somatic and neurological development and increases the frequency of re-hospitalizations. All this justifies the need for timely diagnosis and treatment of pulmonary hypertension in children with BPD. This review presents new data, for the definition, diagnosis, and treatment of pulmonary hypertension associated with BPD.
Keywords: Pulmonary Hypertension; Bronchopu-lmonary Dysplasia: Preterm Infants.
Cow's milk protein allergy is a topical issue in pediatrics. The diagnostic algorithm for cow's milk protein allergy includes thorough history taking, examination, physical development assessment, determination of specific cow's milk IgE, and oral food challenge tests.
The study aimed to develop a step-by-step algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in young children, taking into account individual indications and risks.
Materials and methods. The task is to diagnose the cow's milk protein allergy in children in the first year of life. It is solved by allergy history taking, examination, assessment of physical development, detection of specific cow's milk IgE and based on the obtained results, oral food challenge test is performed: in age category before reaching one year when the specific IgE is more than 0.7 kU/L, testing is performed in the intensive care unit, if the specific IgE is less than 0.7 kU/L – in a specialized inpatient department.
Patients. The algorithm for diagnosing cow's milk protein allergy in 96 children under 12 months of age was tested in the City Children's Clinical Hospital.
During the oral food challenge test, the dose is increased logarithmically until the desired amount of product is reached, depending on the predicted risk of the reaction. Children at medium risk (specific IgE less than 0.7 kU/L) are tested in a specialized inpatient department by “five steps”, and at high risk (specific IgE greater than 0.7 kU/L) – in the intensive care unit by “eight steps”.
Results. Among 96 children who underwent an oral food challenge test with milk, cow's milk protein allergy was diagnosed in 42 (43.75%). After the oral food challenge test, patients were given further recommendations, of which 27 (64.29%) were transferred to a formula with total protein hydrolysis, and 15 (35.71%) began to take oral tolerance induction (regular administration of acidified milk formula from lower doses to larger).
Conclusions: The developed algorithm for conducting oral food challenge tests with milk in children of the first year of life gives a possibility to personally select the examination technique taking into account the indications and risks. Appropriate preparation for the oral food challenge test enables to correctly conduct it, interpret the results, and develop a therapeutic approach.
Keywords: cow’s milk allergy, food allergy, oral food challenge test.
Introduction: Patent ductus arteriosus (PDA) is one of the most common cardiovascular problems that occur in preterm infants. This trial aimed to investigate whether acetaminophen is non-inferior to ibuprofen in closing PDA in very preterm infants.
Patients and Methods: A randomized non-inferiority trial was conducted on preterm infants with a gestational age <32 weeks, birth weight <1500 g, postnatal age <72 h, and PDA size >1.5 mm. Infants were randomly assigned to receive either intravenous acetaminophen (n=52) or rectal ibuprofen (n=52). The primary study outcome was the ductus closure within 24 hours after completion of the first and/or second course of pharmacological treatment. Results: The incidence of PDA closure after completion of the first and/or second course of pharmacological treatment was identical 81% (42/52). After the first course of treatment, PDA closed in 37 infants (71%) in the ibuprofen group and 41 patients (79%) in the acetaminophen group (p>0.05). The median age (IQR) at the time of ductus closure was also the same in both groups, 5 (5-6) days. There were no statistically significant differences between the groups in the incidence of severe complications associated with preterm birth and mortality (p>0.05). No side effects related to pharmacological treatment were detected.
Conclusions: Acetaminophen is non-inferior to ibuprofen for the closure of PDA in very preterm infants.
Keywords: patent ductus arteriosus; PDA; acetaminophen; ibuprofen; very preterm infants