Репозитарій

УДК 616.716-008.82-053.2:616.314.13

Ротова рідина, як природнє біологічне середовище, відіграє важливу роль у життєдіяльності тканин зуба, зокрема емалі, за рахунок підтримання гомеостазу порожнини рота. Мінералізувальна функція ротової рідини є основною для забезпечення вторинної мінералізації емалі після прорізування зубів. В основі регуляції обмінних процесів в емалі зуба в нормі лежать механізми, які забезпечують стан постійної динамічної рівноваги складу емалі та ротової рідини, який підтримується на необхідному рівні завдяки рівновазі двох процесів – розчиненню кристалів гідроксиапатиту емалі та їх утворення. Ротова рідина може кристалізуватися з утворенням рисунків, які відрізняються у залежності від ступеню активності каріозного процесу. Мікрокристалізація ротової рідини має індивідуальні особливості і може змінюватись під впливом різних факторів та віку. Особливої уваги заслуговують дослідження мікрокристалізації ротової рідини у залежності від рівня резистентності емалі.

Метою нашого дослідження – вивчення особливостей мікрокристалізації та мінералізувального потенціалу ротової рідини у залежності від рівня резистентності емалі.

Методи дослідження. Дослідження кристалоутворення та мінералізувального потенціалу ротової рідини проводилось у 581 дитини 5-16-річного віку м. Львова (279 хлопців та 302 дівчат). Морфологічні властивості ротової рідини оцінювали за типами кристалів. Оцінку мінералізувального потенціалу ротової рідини виражали середнім балом у залежності від типів виявлених кристалів. Діти поділялись на групи із карієсрезистентною, умовнорезистентною та карієссприйнятливою емаллю, у залежності від рівня резистентності емалі. Результати опрацьовані статистично із використанням критерію Стьюдента.

Наукова новизна. У результаті проведених досліджень виявлено, що серед дітей з І типом кристалоутворення 72,41±8,30 % осіб мали карієсрезистентну емаль, тоді як у 6,91±4,71 % дітей емаль виявилась сприйнятливою до карієсу, тобто при цьому типі кристалоутворення є найбільш сприятливі умови для формування карієсрезистентної емалі. Натомість серед дітей з кристалами ІІІ типу лише 10,71±5,84 % мали карієсрезистентну емаль, 14,28±6,61 % – умовнорезистентну, а для більшої частини характерна каріссприйнятлива емаль. Встановлено, що мінералізувальний потенціал ротової рідини у дітей з карієсрезистентною емаллю становить, в середньому, 4,30±0,28 бала (дуже високий), а у дітей з умовнорезистентною емаллю – високий (3,59±0,37 бала), що свідчить про високу мінералізувальну здатність ротової рідини у дітей цих вікових груп. Натомість у дітей, у яких емаль є сприйнятливою до карієсу середнє значення мінералізувального потенціалу ротової рідини складає 1,91±0,52 бала, що відповідає низькому рівню. Значення мінералізувального потенціалу у дітей із карієсрезистентною емаллю в 2,25 раза вище порівняно із дітьми з карієссприйнятливою емаллю. У дітей із карієсрезистентною та умовнорезистентною емаллю середнє значення мінералізувального потенціалу ротової рідини у всіх вікових групах відповідає високому рівню.

Висновки. Мікрокристалізуюча функція ротової рідини має індивідуальні особливості і залежить від віку та рівня резистентності емалі. Найбільш сприятливе кристалоутворення установлено у дітей 9-16 років, яке проявляється значним збільшенням кристалів ІІ та І типів. У активний період прорізування постійних зубів, тобто в 5-8 років, виявлена перевага кристалів III та ІІ типів та найнижчі значення мінералізувального потенціалу, що свідчить про знижену мінералізувальну функцію ротової рідини у дітей у цей віковий період. Виявлено, що серед дітей з І типом кристалоутворення 72,41±8,30 % осіб мали карієсрезистентну емаль, тоді як у 6,91±4,71 % дітей емаль виявилась сприйнятливою до карієсу, що обумовлює формування карієсрезистентної емалі при цьому типі кристалоутворення. Встановлено, що значення мінералізувального потенціалу у дітей із карієсрезистентною емаллю в 2,25 раза перевищує значення мінералізувального потенціалу ротової рідини у осіб, у яких емаль є карієссприйнятливою. Отримані результати дослідження обґрунтовують необхідність проведення профілактичних заходів, направлених на формування резистентності емалі до карієсогенних факторів. 
Ключові слова: діти, ротова рідина, мікрокристалізація, мінералізувальний потенціал, резистентність емалі.

УДК:  618.179:616.718.1/.3-009.7-036.12-036-092

Соломко Олег Богданович. Диференційований підхід до лікування жінок репродуктивного віку з синдромом хронічного тазового болю : дис. ... д-ра філософії [спец.] 22, 222 / О. Б. Соломко. - Львів, 2023. - 229 с. - Бібліогр.: с. 182-214 (285 назв). 

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання сучасної гінекології щодо зниження частоти порушень репродуктивної функції та поліпшення якості життя жінок репродуктивного віку з хронічним тазовим болем шляхом розробки і впровадження диференційованих діагностично-лікувальних заходів на основі комплексу клініко-параклінічних досліджень.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: на підставі ретроспективного аналізу медичної документації проаналізувати характер порушень репродуктивної функції та особливості менеджменту пацієнток із хронічним тазовим болем (ХТБ) в умовах реальної клінічної практики; вивчити клінічні прояви ХТБ та якість життя жінок при різних етіологічних варіантах захворювання; вивчити особливості гормонального балансу, стану мікробіоти піхви, забезпеченості вітаміном D пацієнток із ХТБ; дослідити значимість дослідження рівнів інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), фактору некрозу пухлин-α (TNF-α) та нейротрофічного фактору головного мозку (BDNF) у крові жінок репродуктивного віку з ХТБ; обґрунтувати, розробити, впровадити й оцінити ефективність диференційованих діагностично-лікувальних заходів для зниження частоти репродуктивних порушень і покращення якості життя жінок при хронічному тазовому болі, пов’язаному з гінекологічною патологією та синдромом тазового повнокрів’я. Дослідження виконувалось у три етапи. На першому етапі проводилось ретроспективне дослідження з аналізом медичної документації 400 пацієнток репродуктивного віку з тазовим больовим синдромом; на другому – проспективне дослідження із залученням відповідно до критеріїв включення 150 жінок репродуктивного віку: 64 пацієнтки з генітальним ендометріозом (група А), 42 – з поєднаними доброякісними проліферативними захворюваннями (ПДПЗ) тазових органів (група В) і 44 – з тазовою веноконгестією (група С). Контрольну групу склали 50 здорових жінок; на третьому – обґрунтування, впровадження й оцінка ефективності диференційованого діагностично-лікувального алгоритму, спрямованого напокращення якості життя жінок із ХТБ, для чого 150 жінок з ХТБ були розділені на дві групи – основну (n=75; ведення на основі розробленого діагностично-лікувального алгоритму) і групу порівняння (n=75; ведення в умовах реальної клінічної практики).
Для основної групи комплекс медикаментозної терапії відповідно до визначеної етіології ХТБ включав нестероїдний протизапальний препарат у період обстеження, корекцію гормональних, метаболічних порушень, дефіциту вітаміну D, засоби з антидепресивною, анксіолітичною та міорелаксуючою дією, препарат з протизапальним, протизлуковим, фібринолітичним ефектами у вигляді ректальних супозиторіїв, відновлення стану мікробіоти піхви та підтримки рН піхви на рівні фізіологічного значення, флеботонік/ангіопротектор при тазовій веноконгестії, гормонотерапію при ендометріозі, поєднаних проліферативних захворюваннях.

УДК 616.314.9-002-06:616.716.1/.4-007.1]:613.954

Карієс зубів та зубощелепні аномалії відносяться до основних стоматологічних захворювань та характеризуються достатньо високою поширеністю серед дитячого населення. Відсутність лікування карієсу зубів, зокрема молочних, та його ускладнень у дітей може бути причиною запальних процесів у тканинах періодонта та передчасного видалення зуба. При цьому можливе порушення формування тканин постійних зубів, зміщення їх зачатків з наступним аномалійним прорізуванням та формуванням зубощелепних аномалій. Така ситуація обумовлює вивчення стану стоматологічної захворюваності у дітей інтернатних закладів, частина яких знаходиться у віддалених населених пунктах, де стоматологічна допомога є важкодоступною, або ж навіть, неможливою, а ортодонтичне лікування таких дітей взагалі залишається поза увагою лікаря-ортодонта. Тому визначення стоматологічної захворюваності у дітей є актуальною проблемою сучасної стоматології, вирішення якої буде слугувати основою обґрунтування профілактичних заходів.

Мета дослідження – вивчення поширеності та інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей із інтернатних закладів із зубощелепними аномаліями. Методи дослідження. Для оцінки стану твердих тканин зубів обстежено 528 дітей із ЗЩА, які проживають та навчаються у школах – інтернатах м. Львова та с. Стрілки, м. Самбора, с. Жовтанці Львівської області, та склали основну групу.

Наукова новизна. Визначено, що поширеність карієсу зубів у дітей інтернатних закладів становить 70,30±2,27% при інтенсивності 4,92±0,29 зуба, у групі контролю – 63,79±4,46 % та 4,30±0,17 зуба, відповідно. Виявлено, що поширеність карієсу тимчасових зубів у дітей з інтернатних закладів із зубощелепними аномаліями є достовірно вищою у порівнянні з дітьми без ЗЩА. Встановлені вищі значення інтенсивності карієсу тимчасових зубів у дітей інтернатних закладів із зубощелепними аномаліями у порівнянні із дітьми без ЗЩА, що може свідчити про те, що наявність зубощелепних аномалій у дітей є вагомим фактором ризику розвитку каріозного процесу. При аналізі поширеності карієсу тимчасових зубів по віку в інтернатних закладах різних населених пунктів виявлено абсолютний стовідсотковий показник у семирічних дітей с. Жовтанці та с. Стрілки та дещо нижчу поширеність у дітей м. Самбора (96,55±3,39 %) та м. Львова (94,44±3,82 %), що відповідає високому рівню захворюваності карієсом згідно критеріїв ВООЗ.
Висновки. Отримані результати дослідження свідчать, що у дітей інтернатних закладів із ЗЩА поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів є достовірно вищими порівняно з дітьми без ЗЩА, р˂0,001. У дітей інтернатних закладів із ЗЩА з різних населених пунктів, показник “кпˮ є достовірно вищим у порівнянні з аналогічним показником у дітей без ЗЩА.
Ключові слова: діти, карієс тимчасових зубів, зубощелепні аномалії

УДК 618.3:616-056.3:615.218

Непийвода Оксана Михайлівна.  Програма менеджменту медикаментозної безпеки вагітних:  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 14.01.01, 022 /  О. М. Непийвода - Львів, 2023. - 200 с. - Бібліогр.: с. 161-181 (194 назв).

Дисертація присвячена вирішенню важливої науково-практичної проблеми щодо оптимізації результатів надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним, що можливе при використанні опрацьованої нової Програми менеджменту медикаментозної безпеки вагітних із відповідною вперше розробленою електронною документацією. За результатами проведеного дослідження встановлено, що більшість вагітних жінок, які вживали антигістамінніЛЗ, були невиправдано безпечними до свого здоров’я та здоров’я своїх дітей: фармацевтична неосвіченість; самолікування; неознайомлення із необхідним обсягом добового застосування ЛЗ; недотримання способу застосування ЛЗ; приймання значної кількості різних антигістаміннихзасобів (у середньому кожна жінка приймала 2,53±0,78 антигістаміннихЛЗ); безвідповідальне приймання з іншими ліками (52,90±3,10% жінок); відсутність знань щодо виникнення ПЕпри вживанні антигістамінних ЛЗ (42,08±3,07% жінок). У роботі представлено розробку індивідуального електронного антенатального медикаментозного паспорта, як нового перспективного способу прогнозування, попередження і зменшення ризиків виникнення алергічних реакцій як у вагітних, так і їх дітей. Сформовано Програму менеджменту медикаментозної безпеки вагітних. Її ключовими складовими стали: 1) оцінка раціональності призначень ФТ (ідентифікація та вчасне попередження DRPs); 2) клініко-фармацевтичний супровід вагітних (формування ключових елементів/меседжів ФО); 3) доказовообґрунтований підхід до ФТ (використання сучасних даних доказової медицини щодо ефективності та безпеки ЛЗ); 4) індивідуальний антенатальний медикаментозний паспорт вагітних; 5) налагодження та забезпечення позитивних взаємозв’язків між усіма дотичними до процесу ФТ та координація реалізації всіх складових Програми. Ключові слова: акушерсько-гінекологічна допомога, медикаментозна безпека вагітних, антигістаміннізасоби, алергічні реакції вагітних, документація та програма менеджменту, раціональність лікарських призначень, модель фармацевтичної опіки вагітних.

УДК 61 (061):61631](477.83)(09)

У 2021 році кафедра ортодонтії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького відзначила 5 років. Становлення Університетської школи ортодонтії в рамках науки одонтології розпочалося у Львові ще на початку ХІХ сторіччя. Науку одонтологію, як предмет, викладали на медичному факультеті Львівського університету. Студенти медики пізнавали особливості змінного прикусу в дітей та вплив різних факторів на формування постійного прикусу, із вивченням можливостей тогочасного протезування. Процес відгалуження ортодонтії в стоматології розпочався вже в середині ХХ сторіччя, до чого приклалися науковці, згадані у цій статті. У 2016 році, відповідно до рішення Вченої ради Львівського національного медичного університету, (протокол № 4 – ВР від 25.05.2016) з метою оптимізації освітнього процесу, удосконалення наукової та лікувально-діагностичної роботи створено кафедру “Ортодонтії". Незважаючи на невеликий часовий проміжок роботи молодої кафедри, історичний процес становлення університетської науки цього напрямку стоматології тривав у Львові близько двох сторіч і пройшов усі щаблі розвитку за світовими зразками та сформувався у нову університетську дисципліну медико-стоматологічної науки. Від того часу й до сьогодні, а тепер й на кафедрі ортодонтії ЛНМУ імені Данила Галицького, проводиться навчання студентів дисципліни “Ортодонтія”. На сучасному рівні ведеться наукова робота, яка створює можливість вдосконалювати цю спеціальність. За період функціонування кафедри захищено більш ніж 20 докторських дисертацій. Колектив кафедри підтримує тісну науково-практичну співпрацю з колегами з Польщі, Грузії, Білорусії, Австрії, Китаю, Італії, Іспанії, створюючи спільні міжнародні проекти. Сьогодні працівники кафедри продовжують розвивати на високому рівні започатковані традиції ортодонтії у Львові, які складалися протягом століть. 
Ключові слова: ортодонтія, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, університетська школа ортодонтії у Львові.