Репозитарій

УДК 615.211:615.031:616.857

Наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України № 7 в січні 2022 року затверджено Протоколи фармацевта при відпуску лікарських засобів (ЛЗ) без рецепта, зокрема для «Симптоматичного лікування головного болю (ГБ)». Метою дослідження було провести маркетинговий аналіз ЛЗ для симптоматичного лікування ГБ. Об’єктами дослідження була фармацевтична, нормативно-правова й маркетингова інформація про ЛЗ для симптоматичного лікування ГБ, їх асортиментні та цінові характеристики. Як джерела інформації використано Державний реєстр лікарських засобів України (ДРЛЗУ), Протокол фармацевта при відпуску безрецептурних ЛЗ для симптоматичного лікування ГБ (далі – Протокол), дані вебресурсу tabletki.ua. Використано методи інформаційного пошуку, узагальнення, порівняльного та маркетингового аналізу, а також системного аналізу сукупності даних (літературних даних і результатів власних досліджень). Для симптоматичного лікування ГБ використовується широкий спектр лікарських засобів, серед яких у Протоколі наводиться перелік таких засобів, які відпускаються без рецепта: анальгетики і антипіретики; нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Аналіз ДРЛЗУ щодо наявності безрецептурних препаратів від ГБ показав, що лідерами є парацетамол (241 ЛЗ) та ібупрофен (131 ЛЗ). Комбіновані препарати, що містять кілька дієвих речовин, також широко представлені (97 ЛЗ). Маркетинговий аналіз показав, що вартість лікування німесулідом (лідер топ-20 ЛЗ) може значно відрізнятися залежно від виробника, дозування та форми випуску. Таблетки зазвичай дешевші за гранули. Вітчизняні виробники пропонують більш широкий асортимент ЛЗ і нижчі ціни. Висновки. 1) На основі аналізу даних ДРЛЗУ станом на березень 2024 р. встановлено, що найбільше серед препаратів безрецептурного відпуску для симптоматичного лікування головного болю є анальгетиків та антипіретиків – 351 ЛЗ та НПЗЗ – 160 ЛЗ; 2) Серед топ-20 препаратів за обсягами реалізації в Україні (2023) є 5 ЛЗ, які можуть застосовуватися за головного болю (відповідно до інструкцій для медичного застосування): Німесил, Нурофєн, Цитрамон, Но-шпа та Фервекс. Результати маркетингового аналізу цих ЛЗ щодо форм випуску і виробників (за даними ДРЛЗУ), а також представленості на ринку м. Львова (за даними сайту tabletki.ua) станом на 20.11.2023 р.: Німесил має одну форму випуску, тоді як решта ЛЗ – від 4-х (Но‑шпа, Фервекс) до 15 (Нурофєн); 3 із 5-ти ЛЗ виробляє лише один виробник (Німесил, Нурофєн, Фервекс); за представленістю на ринку лідерами є Цитрамон і Но-шпа (412 та 411 аптек відповідно). Високим рівнем конкуренції на локальному ринку характеризується Нурофєн і Фервекс (Cliq – 0,40 та 0,46 відповідно); 3) У результаті вивчення маркетингових характеристик препаратів німесуліду та їх економічної оцінки на підставі вартості добової дози (DDD) встановлено, що у ДРЛЗУ присутні 27 препаратів німесуліду для перорального застосування (станом на 01.04.2024 р.), однак на ринку є лише 21 ЛЗ (за даними сайту tabletki.ua). Найбільш представленим в аптеках Львова є Німід, таблетки (є в 421 аптеці). Мінімальна ціна таблеток коливається від 23,07 грн за блістер до 47,35 грн. Вартість аналогічної кількості саше із гранулами для приготування суспензії варіює між 80,20 грн та 149,00 грн. Вартість DDD для таблеток німесуліду є в межах від 4,34 грн до 14,79 грн, а для саше – від 16,04 грн до 38,37 грн. Загалом, 6 таблетованих ЛЗ німесуліду (28,6% досліджуваних препаратів) має вартість DDD до 10 грн за РЦmin та РЦmax: Німід, Німесулід, Німелган, Німедар, Ремесулід, Німід Форте, а 5 ЛЗ у формі гранул 55 (26,3%) для приготування суспензії мають DDD від 20 до 30 грн: Аффида-форт-Німесулід (№1), Німесулід, Даймісил, Долорсил, Ремісар. Переважають препарати вітчизняного виробництва (17 із 21 ЛЗ, 81,0%). За купівлі упаковки з більшою кількістю доз ЛЗ економія на рівні DDD становить від 15,2% до 35,1%.

Вступ.Фармацевтична етика – це наука про моральні норми поведінки фармацевтів у процесі їхньої професійної діяльності.Робота фармацевтів у сучасних умовах супроводжується новими викликами (розвитком технологій та штучного інтелекту), і навіть небезпекою, враховуючи нещодавню пандемію Covid-19 та поточні військові дії Росії на території нашої країни.Метою нашого дослідження було вивчення сучасного стану та проблем фармацевтичної етики. Матеріали та методи.Матеріалами дослідження були наукові публікації з фармацевтичної етики та етичних проблем у фармації, Кодекси фармацевтичної етики України, Польщі, США, Канади та Іспанії.Використовувалися методи системного підходу, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та метод анкетування. Результати дослідження.Встановлено, що найпоширенішими етичними проблемами у сучасній фармацевтичній галузі є конфлікти між правом пацієнта на автономію та його інтересами щодо здоров'я, а також між правом пацієнта на інформацію та обов'язком дотримуватися рекомендацій лікаря;наявність черг в аптеках, проблеми з відпуском ліків за неправильно виписаними рецептами.Порівняльний аналіз Етичних Кодексів фармацевтів України, США, Польщі, Іспанії та Канади показав, що загалом їхній зміст дуже схожий, зокрема, у питаннях надання фармацевтичної допомоги, орієнтованої на пацієнта.Була розроблена анкета для опитування фармацевтів на тему фармацевтичної етики, її було протестовано та отримано попередні результати, що свідчать про високий ступінь теоретичних знань норм фармацевтичної етики серед фармацевтів.Висновок.Фармацевтична етика є однією з базових складових діяльності фармацевтів, а сучасний світ ставить нові виклики у вигляді штучного інтелекту, пандемій та війн, які впливають на фармацевтичну практику.Професійна етика фармацевтів включає їхню відповідальність за забезпечення інтересів пацієнтів, включаючи їхні права на автономію, приватність, конфіденційність та права на інформацію.

УДК 615.4:339:615.243.6

Мета роботи. Розвідка асортименту і цінових пропозицій на вітчизняному фармацевтичному ринку лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту.
Матеріали та методи. Матеріали: Державний реєстр лікарських засобів України, інформація про величину визначеної добової дози, мінімальні та максимальні роздрібні ціни на лікарські засоби групи А04 в аптеках м. Львова станом на 30.11.2023 р. (період 1) та 28.02.2024 р. (період 2). Методи: інформаційного пошуку, аналізу, узагальнення, маркетингових досліджень.
Результати та обговорення. З’ясовано, що у періоді 1 в Україні було зареєстровано 46, а у періоді 2 – 49 асортиментних позицій лікарських засобів
групи А04. Більшість з них були препаратами ондансетрону (65,2 % і 61,2 % відповідно). Число вітчизняних асортиментних позицій зменшилася з 56,5 % до 53,1 % внаслідок збільшення асортиментних позицій імпортного виробництва. За лікарськими формами в обидвох періодах переважали розчини для інфузій і таблетки. На прикладі асортиментних позицій ондансетрону з’ясовано, що їх пропозиція в аптеках м. Львів за час дослідження зменшилась на 17,7 % (з 3101 до 2552). При цьому були відсутні аптеки, які би пропонувати усі асортиментні позиції ондансетрону. Виявлено невисокий рівень конкуренції та недостатню економічну доступність більшості асортиментних позицій ондансетрону.
Висновки. Досліджено тенденції асортиментної та цінової характеристик лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту на вітчизняному фармацевтичному ринку.

УДК 616.314 - 08:616.89

Вступ. Однією з найактуальніших проблем сучасного громадського здоров'я є психічне здоров'я, яке входить до п'яти найзначніших глобальних викликів сьогодення та майбутнього [1, 2]. За даними ВООЗ, у 2019 році кожна восьма людина, або 970 мільйонів людей у світі, жила з психічним розладом, причому найпоширенішими є тривожні та депресивні розлади [3]. Серед численних проблем організацій медичного обслуговування психіатрична допомога завжди займала особливе місце. Багатогранна, зі значними
морально-етичними та правовими складовими, дуже чутлива для суспільства проблема поширення психічних розладів серед населення, а надання своєчасної та якісної психіатричної допомоги стало актуальнішим, ніж будь-коли, в
Україні у зв'язку з воєнними подіями [1].
   У зв’язку зі значною поширеністю та великим різноманіттям психічних захворювань стоматологічна служба психіатричних лікарень та диспансерів не може справитися зі всім потоком пацієнтів і частина хворих з порушенням психіки попадає в звичайні стоматологічні поліклініки. Досвід роботи лікарів-стоматологів при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим показав, що для роботи з даним контингентом хворих необхідні не тільки компетентність та особисті якості лікаря, а й спеціальне навчання [4, 5, 6]. Також при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим виникають проблеми пов’язані з непередбаченою поведінкою хворих і складністю спілкування.

   Дослідження стоматологічного статусу та надання комплексної стоматологічної допомоги психічно хворим є маловивченим питанням, досліджування проводились лише поодинокими вченими [6, 7, 8, 9]. У практичній стоматології немає даних про централізоване надання стоматологічної допомоги в повному об’ємі хворим із психічними розладами. Стоматологічна допомога даному контингенту хворих практично надається тільки при звертанні з гострою біллю або при ускладненнях, крім того, в силу специфіки психічного захворювання не проводиться санація порожнини рота.

УДК 37:004.614.321.311.37.0

У зв’язку з реформуванням галузі охорони здоров’я в Україні розпочато розроблення ключових процесів та реєстрів, необхідних для існування інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я. Для забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я постає актуальне питання щодо формування цифрової грамотності у майбутніх лікарів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом останніх 15 років спостерігається постійне зростання впровадження національних електронних систем охорони здоров’я (EHR). Тільки у 2011–2016 рр. темпи такого зростання становили 46%. Уперше представив концепцію електронних медичних записів із використанням електронних інструментів американський лікар Лоуренс Від [1]. Згодом у 1972 р. представники Regenstrieff Institute в Іллінойсі розробили першу електронну систему медичних записів. Ураховуючи якість та ефективність комп’ютерної техніки того часу, використання EHR спочатку було обмеженим. Швидкий розвиток напівпровідникових технологій, мікропроцесорів і програмного забезпечення наприкінці ХХ ст. значно покращив нові системи EHR, а країни ЄС почали впроваджувати ефективні системи управління EHR із 2010 р. У США за президентства Б. Обами було витрачено кілька мільярдів доларів на прискорення запровадження електронних медичних записів зі стимулюючими виплатами понад 40 тис доларів на кожного лікаря протягом п’яти років. До 2011 р. 
34% лікарів США перейшли на електронні медичні записи порівняно з 17% трьома роками раніше, згідно 
з опитуванням центрів контролю та профілактики захворювань. Розвиток інформаційних систем охорони здоров’я  паралельно з прогресом інформаційно-комунікаційних технологій [3], потреба в оцінці медичних послуг  у цілому [4] та глобальна пандемія COVID-19, що виявила існуючі бар’єри в доступі до медичних записів [5], прискорили розвиток цифрових лікарняних послуг [6]. Згодом EHR став основним елементом інтеграції між медичними працівниками та різними лікувально-профілактичними закладами, забезпечуючи 
постійне формування інформації під час діагностики та лікування пацієнтів [7; 8] та відповідність стандар
там та клінічним протоколам [9]. Перевагою EHR є не лише створення медичної бази даних, а й підтримка 
таких медичних платформ, як телемедицина та електронна охорона здоров’я [10; 11]. Використання EHR 
суттєво зменшує витрати за рахунок ефективного використання ресурсів лікувально-профілактичного 
закладу та всієї системи охорони здоров’я в країні [12–14], сприяє підвищенню задоволеності пацієнтів 
та медичного персоналу [15].