10 жовтня 1965 року народилася Оксана Левицька – доктор фармацевтичних наук, професор кафедри організації і економіки фармації ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Оксана Левицька – знана дослідниця, талановитий педагог і мудра наставниця. Вона гармонійно поєднала у собі глибокий інтелект науковця та невичерпну щирість і сердечність справжньої Українки. Життєвий та науковий шлях Оксани Романівни не просто відміряний роками, а наповнений світлом, беззавітною добротою та глибокою любов’ю до фармації.

УДК 61(091)

Стаття спрямована на комплексне дослідження взаємодії польських та українських медичних еліт у міжвоєнному Львові (1918 – 1939 рр.) крізь призму професійної етики та наукової солідарності. Авторка аналізує, як спільна лабораторна та клінічна діяльність ставала інструментом  деескалації міжнаціональної напруги та формою соціальної резистентності в умовах політичної кризи. Дослідження ґрунтується на принципах історизму та об’єктивності. Використано історико-генетичний метод для простеження еволюції наукових шкіл, просопографічний аналіз для реконструкції мереж особистих контактів вчених та метод компаративістики для зіставлення стратегій розвитку українського і польського медичних середовищ. Особливу увагу приділено герменевтичному аналізу фахової періодики. Доведено, що лабораторна наука Львова функціонувала як інтегрована екосистема, де наукові здобутки світового рівня (школи Вайгля, Парнаса, Гіршфельда) ставали спільним надбанням. Встановлено, що неформальний трансфер знань між університетськими кафедрами та українськими установами (Наукове товариство імені Т.Шевченка, шпиталь «Народна лічниця») дозволив впровадити передові методи серології, імунології та біохімії. Виявлено, що професійний етос лікарів забезпечив високу інституційну стійкість медицини регіону. Вперше міжнаціональна співпраця медиків Львова розглянута як цілісна стратегія спільної спадщини. У науковий обіг введено дані про участь українських фахівців у роботі світових лабораторій та проаналізовано роль «Лікарського вісника» як майданчика наукової дипломатії.

УДК 576.8: 616.311.2-002:616.322-002.2]-06

Мета дослідження. Визначення поширеності умовно-патогенних мікроорганізмів (їх видового складу),
асоційованих із рекурентним тонзилітом (РТ), у групі пацієнтів із хронічним катаральним гінгівітом (ХКГ) та
статистичне порівняння частоти виділення окремих представників аеробних, факультативно-анаеробних
та мікроаерофільних умовно-патогенних мікроорганізмів із різних локусів.

Методи дослідження. Для дослідження біотопу задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної
борозенки з обстежених 138 пацієнтів обох статей віком 19–40 років було сформовано три групи: групу
А становили 77 пацієнтів з ХКГ на тлі РТ; групу Б –51 пацієнт з ХКГ без ЛОР-патології. Група В слугувала контролем і включала 10 стоматологічно та соматично здорових пацієнтів. Посів матеріалу із задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки здійснювали на поживні середовища. Ідентифікацію одержаних ізолятів мікроорганізмів проводили за схемами, наведеними у визначнику Берджі. Результати статистично опрацьовували. Наукова новизна. У мікробному пейзажі ясенної борозенки осіб групи А превалювали бета-гемолітичні стрептококи (68,83 ± 5,31 % проти 25,49 ± 6,16 % у групі Б, р < 0,01) за повної
відсутності їх у групі В. Мікроорганізм Str. pyogenes частіше виявляли з мазків слизової зіву, ніж з ясенної
борозенки. Інші представники аеробної мікрофлори S. aureus, S. epidermidis виявлені у 14,28 ± 4,01 % та 27,27 ± 5,11 % обстежених пацієнтів групи А, проте у групі Б ці види простежувалися у суттєво меншої кількості осіб (3,92 ± 2,24 % та 13,72 ± 4,86 %, р1 < 0,01). Разом із тим Str. mutans та S. salivarius виділяли в найменшій кількості від пацієнтів групи А (15,58 ± 4,16%), і в найбільшій – від осіб групи В (50,0 ± 15,81 %).
Висновки. Таким чином, отримані результати дали змогу виявити суттєві порушення біотопів задньої
стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки саме в пацієнтів із ХКГ на тлі РТ.
Ключові слова: мікробіоценоз, задня стінка глотки, піднебінні мигдалики, ясенна борозенка, гінгівіт,
рекурентний тонзиліт.

 УДК : 616.12-009.72:616.988:578.834:613.84]-06

Хамуляк Христина Михайлівна. Прогнозування перебігу нестабільної стенокардії у пацієнтів з постковідним синдромом, залежно від фактору куріння  : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / Х. М. Хамуляк. - Львів, 2026. - 199 с. - Бібліогр.: с. 160 -180. (184 назви).

1. Наявність PACS у пацієнтів з НС асоціюється з більш вираженими порушеннями метаболічного профілю, передусім — з підвищенням рівнів ЗХС і ТГ приблизно на 10-13% (p=0,01), порівняно з пацієнтами без PACS. Фактор куріння в групах хворих на НС з і без PACS є незалежним предиктором поглиблення атерогенних змін ліпідного і вуглеводного обміну. Найбільш несприятливі порушення метаболічного статусу спостерігаються у підгрупі пацієнтів з поєднанням PACS та куріння, а саме — найвищі середні рівні ЗХС, ТГ, Інд.А, HbA1c та СК, найнижчі рівні ХС ЛПВЩ, що свідчить про взаємо посилюючий характер впливу цих двох чинників на кардіометаболічний профіль пацієнтів з НС.
2. У хворих на НС з PACS та фактором куріння реєструється найвищий ступінь активності системного запалення, що виявляється у 2,7 разів більшими медіанними рівнями СРБ (8,2 [7,6-9,1] мг/л), у 1,3-2,4 разів вищими медіанними значеннями лейкоцитарних маркерів запалення NLR, MLR, SII, SIRI, AISI, і достовірно у 2,2-5,8 разів більшими частками осіб із перевищенням оптимально граничних рівнів NLR, MLR, PLR, SII, SIRI (частки 31-61%), порівняно з пацієнтами без PACS та без фактору куріння (частки 6-25%), а також — істотно вищими рівнями перелічених показників, порівняно з хворими на НС, у яких реєструється лише один із цих двох чинників. PACS та куріння чинять незалежний адитивний несприятливий вплив на системний і гематологічний запальний профіль пацієнтів із НС.
3. Порівняно з хворими на НС без PACS, серед пацієнтів з його симптомами спостерігаються вищі середні рівні добового САТ, нічного ДАТ, ІЧ нічного САТ (на 15%), нижчий ДІ САТ і ДАТ (1,5-2,1 разів), достовірно частіше виникнення патологічних циркадних профілів та у 1,7-2,5 разів більші частки осіб з перевищенням цільових значень основних показників АТ. Фактор куріння незалежно погіршує стан регуляції АТ, як у пацієнтів із PACS, так і без PACS. Найбільш несприятливі зміни показників добового профілю АТ з найчастішим формуванням циркадних профілів АТ, зокрема night-peaker — у 41,2-50% випадків, найвищими ІЧ гіпертензії вдень (24,2-38,5%) і вночі (53,1–58,6%), та найбільшими частками осіб із відхиленням від цільових рівнів АТ за даними ДМАТ зареєстровано у пацієнтів із НС, які мають поєднання PACS та куріння.
4. В групі пацієнтів з НС та PACS, порівняно з особами без PACS, спостерігаються статистично значуще зниження ФВ ЛШ, збільшення розмірів ЛП, найнижча частка з нормальним типом геометричної моделі ЛШ (15,9%) та у 2,4 разів вище медіанне значення NT-proBNP (621,8 [370,0-1500,0] проти 254,9 [92,0-394,0] нг/мл, p < 0,005). Куріння істотно посилює несприятливі структурно-функціональні зміни міокарда, але особливо помітно — в підгрупі хворих на НС та PACS, серед яких виявляються достовірно найнижчі середні рівні ФВ ЛШ (47,14±10,54%), найбільші значення ІММЛШ (126,36±25,15%), формування ексцентричного типу гіпертрофії ЛШ у понад третини хворих (36,1%), найнижча частка осіб з нормальним типом геометрії ЛШ (13,9%) та найвищі рівні NT-proBNP (830,0 [544,0-1500,0] нг/мл).
5. У хворих з PACS та фактором куріння спостерігається більш несприятливий перебіг НС та реєструється значна частота її основних госпітальних серцево-судинних ускладнень: у 41,7-50,0% рецидиви больового синдрому, дестабілізація контролю АТ, ГСН та подовження термінів госпіталізації, у кожного четвертого — порушення ритму серця (27,8%), що у 1,3-2,3 разів частіше, ніж у підгрупах пацієнтів з одним чинником (PACS або фактор куріння), та у 2,2-5,2 разів частіше, порівняно з пацієнтами без обох цих чинників.
6. Серед хворих на НС без фактору куріння наявність PACS збільшує ризик основних госпітальних ускладнень в 1,4-3,6 разів, фактор куріння в осіб без PACS — в 1,2-3,7 разів, а поєднання PACS і куріння — в 2,8-8,3 разів, порівняно з пацієнтами з НС без обох цих чинників. Частота будь-якого ускладнення серед хворих на НС з PACS і фактором куріння становить 75%, а відношення шансів їх розвитку у 9,85 разів вище, порівняно з аналогічним показником підгрупи хворих без PACS і куріння (OR = 9,85; 95% ДІ 2,94-37,49; p = 0,0002). PACS і куріння мають незалежний та взаємопосилюючий вплив на ризик ускладненого перебігу НС, а ефект взаємодії між ними щодо ризику розвитку всіх основних госпітальних серцево-судинних ускладнень є надзвичайно високим (OR=41,44; 95% ДІ 1,6-248,98; p=0,03).

УДК 616.31:(377+378)(477.83)(091)
Мета дослідження. Представити історичні аспекти становлення стоматологічного факультету
у Львівському державному медичному інституті, науково-освітнє підґрунтя його формування, інформа-
цію про співробітників, які зробили свій внесок у створення факультету.
Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела
з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості станов-
лення і розвитку медичної освіти в різні історичні періоди.
Наукова новизна. Для підвищення якості освітнього процесу, забезпечення кадрових потреб прак-
тичної медицини була необхідність у створенні власного стоматологічного факультету, який очолив
проф. О.В. Коваль. У статті представлено ґрунтовну інформацію з питань еволюції формування стоматоло-
гічного факультету у Львові на історичному тлі того часу. Висвітлено особливості організації різних кафедр
факультету і забезпеченість навчального процесу, представлено імена патріотів-стоматологів, які відстою-
вали пріоритет української науки, розробляли залишену нам наукову спадщину. Тож пошук історичної істини
є вельми актуальним нині в умовах інтеграції України в ЄС та побудови демократичного суспільства.
Висновки. Основними визначальними критеріями процесу розвитку медичної освіти можна назвати:
поступове зростання мережі закладів медичної освіти, збільшення числа кафедр, збільшення кількості
студентів і викладачів у них, розширення змісту навчання, зміна рівня професійної підготовки медиків.

Purpose of the study. To present the historical aspects of the establishment of the Dentistry Faculty
at the Lviv State Medical Institute, the scientific and educational foundation of its formation, and information
about the staff who contributed to the creation of the faculty.
Research Methods: The bibliographic method was used to study library catalogs; sources on the history
of medicine, pedagogy; the chronological method, which allows to analyze the features of the formation
and development of medical education in different historical periods.
Scientific Novelty. The creation of the Dentistry Faculty, led by Prof. O.V. Koval, was essential to improve
educational quality and meet the personnel needs of practical medicine. Thus, the study provides comprehensive
information on the evolution of the Dentistry Faculty’s development in Lviv against the historical background
of that time. It also highlights the features of the organization of its departments and the provision of the educational process. It is important to identify the names of patriotic dentists who defended the priority of Ukrainian science and developed our scientific heritage. Therefore, the search for historical truth is particularly relevant today as Ukraine integrates into the EU and builds a democratic society.
Conclusions. The main determining criteria for the development of medical education can be identified as
the gradual expansion of medical educational institutions, the increase in departments, the growth in the number
of students and teachers, the broadening of educational content, and the improvement in the level of professional
training for medical professionals.