Пацієнтка має супутнє захворювання - гіпертонічну хворобу. Лабораторні показники в межах норми. Рі-вень гормонів щитоподібної залози – в межах норми. Щитоподібна залоза побільшена до ІІ ст за рахунок правої частки, в якій пальпується еластичний, рухомий вузол розміром 150 мм. Дані УЗД: щитоподібна залоза розміщена типово, ліва частка містить дрібні колоїдні вузли, праву частку, з переходом на переши-йок та наліво, виповнює гетерогенний вузол розміром 200х150 мм. Побільшених, патологічно змінених лімфатичних вузлів не виявлено. Дані КТ: по правій поверхні шиї - масивне патологічне формування з чіткими та рівними контурами, гетерогенної щільності, яке зміщує та компресує трахею. Верхній полюс розміщується на рівні кута нижньої щелепи, а нижній – на рівні правої ключиці. Візуалізується зв’язок утвору з правою часткою щитоподібної залози. Діагноз: гігантський багатовузловий зоб. В плановому по-рядку шляхом тонкоголкової пункцію вузла евакуйовано біля 1500мл вмісту (лізована кров), після чого проведено операцію тиреоїдектомії. Видалену залозу скеровано для патогістологічного дослідження та отримано заключення: вузловий колоїдний зоб. Даний клінічний випадок співпадає з даними наукової ме-дичної літератури як щодо більш частого зустрічання ГБВЗ у жінок старшої вікової групи, так і щодо ви-сокого рівня інформативності променевих методів обстеження пацієнтів з даною патологією. Гігантський багатовузловий зоб (ГБВЗ) є складним клінічним викликом, який потребує раннього розпізнавання, точної візуалізації та кваліфікованого хірургічного лікування для запобігання ускладнень, що загрожують життю пацієнта. Тотальна тиреоїдектомія, виконана відповідно до чинних рекомендацій AAES та з урахуванням анатомічних викривлень, забезпечує низький рівень рецидивів і прийнятну захворюваність. Майбутні до-слідження повинні бути спрямовані на покращення доступу до сучасних візуалізаційних та хірургічних ресурсів у недостатньо забезпечених регіонах, а також на довгострокові функціональні результати, вклю-чаючи якість життя та наслідки, пов’язані з гормонами щитоподібної залози.

Малорухомий спосіб життя належить сьогодні до групи медико-соціальних проблем планетарного рівня, які, поряд з глобальними екологічними змінами, зумовленими численними техно-генними катастрофами, військовими діями, а також побутовим забрудненням навколишнього се-редовища та інфекційними епідеміями стають основними причинами стрімкого росту захворюваності населення, незалежно від території проживання, віку, статі, соціального статусу тощо. Недостатність фізичної активності веде до порушення обміну речовин, зниження синтезу білка, є причиною зростання ризику розвитку серцево-судинних захворювань, хвороб опорно-рухового апарату, внутрішніх органів та систем.
Відомо, що надлишкова маса тіла та гіподинамія, сповільнюючи як загальний, так і кістковий метаболізм, є ключовими чинниками зниження мінеральної маси кісткової тканини, що веде до виникнення і прогресування остеопенії та розвитку остеопорозу, збільшення ризику зламів кісток навіть при незначній травмі. При цьому посттравматична іммобілізація стає додатковим чинником, який приводить до обмеження чи пов-ного виключення функції іммобілізованих суглобів, функціональні порушення яких, на думку низки дослідників можуть перейти у незворотні структурні.

Встановлено, що вміст кальцію і фосфору в КТ НЩ на 84-у добу в обох експериментальних групах були більшою мірою наближеними до норми, ніж у контролі Показники вмісту магнію та натрію в КТ після заповнення кісткового дефекту матеріалом ОКФ-Н на кінець експерименту істотно не відрізнялися від контролю, а при заповненні матеріалом ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін – поверталися до норми. Показники вмісту натрію були вищими, ніж у контролі, за винятком 84-ї доби при заповненні дефекту матеріалом ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін. Показники магнію при використанні ОКФ-Н були вищими за норму і значення у контролі упродовж усього експерименту. Вміст калію упродовж усього експерименту був нижчим, ніж у інтактних тварин у контролі. При цьому, у разі використання матеріалу ОКФ-Н на 84-у добу досліджуваний параметр залишався істотно нижчим, ніж у інтактних тварин; при використанні матеріалу ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін – повертався до нормального значення.

У травні 2025 року свій 75-річний ювілей відзначив видатний український науковець, талановитий педагог, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, дійсний член та член Президії Наукового товариства імені Шевченка, професор Ростислав Степанович Стойка. Його глибинний вклад у клітинну біологію, експериментальну медицину та навчання майбутніх поколінь науковців, створена ним наукова школа клітинної біології збагатили здобутки української та міжнародної наукової спільноти. Істотно поповнилися наукові надбання і дослідженнями та численними друкованими працями професора Р.С. Стойки стосовно вивчення молекулярних і клітинних механізмів регуляції проліферації та апоптозу нормальних і пухлинних клітин, виникнення резистентності пухлинних клітин до хіміопрепаратів і шляхів її подолання, а також ролі цитокінів у цьому процесі. Ефективні випробування in vitro та in vivo нових нанорозмірних систем є дуже важливими для потреб медицини і біотехнології.
Ключові слова: Ростислав Стойка, клітинна біологія, Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ), ювілей.

УДК: 547.789’39;792:615.279.015.11

Зручним та ефективним методом формування 4-тіазолідинонового циклу є реакція [2+3]-циклоконденсації S,N-бі-нуклеофілів із різними еквівалентами діелектрофільного синтону [C2]2+. Дотримуючись наведеної концепції, одержали ряд цільових5-алкілзаміщених 2-метиліденгідразино-4-тіазолідинону з 6-арилімідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазольним фрагментом у молекулах 6a–e і 7a–b шляхом взаємодії N1-(6-арилімідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазол-5-ілметиліден)тіосемікарбазонів 5a–c з α-галогенкарбоновими (мо-нохлорацетатною, 2-бромопропіонатною, 2-бромобутаноатною) кислотами або α-бромо-γ-бутиролактоном у середовищі ацетатноїкислоти та за наявності ацетату натрію. Структуру синтезованих сполук підтверджено елементним аналізом і спектроскопією ПМР. Результати скринінгу антитрипаносомної активності in vitro синтезованих сполук на штамі Trypanosoma brucei gambiense(TBG) дали змогу ідентифікувати дві високоактивні сполуки – 6c і 7b, які зі значеннями IC50 = 3,7 та 3,2 мкМ відповідно мали сут-тєвий трипаноцидний ефект