616.34-018-002-003.235:577.112]-078.73-079.4-053.32

Захворюваність, пов’язана з незрілістю травного каналу, є однією з найважливіших причин смертності передчасно народжених дітей з дуже малою масою тіла при народженні (< 1500 г). Надмірна запальна відповідь у поєднанні з недостатнім місцевим захистом, підвищеною проникністю слизової оболонки травного каналу, зниженою моторною функцією, недостатнім кровопостачанням кишок, а також ентеральним харчуванням  передчасно народжених немовлят у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) пов’язана з виникненням некротизуючого ентероколіту (НЕК) [1,2]. Ці чинники також можуть відігравати певну роль в патогенезі інших захворювань, насамперед, сепсису внаслідок ураження слизової оболонки кишок і потрапляння мікроорганізмів у кров’яне русло [3].

Фекальний кальпротектин (ФК) – це білок, який складає до 60% розчинного білка в нейтрофілах людини. Його також знаходять в моноцитах, макрофагах й епітеліальних клітинах [10]. ФК вивільняється під час запального процесу в травному каналі і в результаті трансепітеліальної міграції мієлоїдних клітин легко виявляється в калі. Завдяки наявності кальцію структура кальпротектину є дуже стабільною. Стабільна форма білка може зберігатись в калі до 7 діб [11]. Концентрація кальпротектину в калі відображає інтенсивність міграції нейтрофілів у стінку кишки, та, відповідно, безпосередньо корелює з тяжкістю запального процесу в тонкому кишечнику. Враховуючи патогенез НЕК та ПНС, ФК може бути потенційним маркером цих захворювань, оскільки може вказувати на наявність субклінічного запального процесу [12].

Лактоферин (ЛФ) – це поліфункціональний залізозв’язувальний глікопротеїн, який в найбільшій кількості міститься у грудному молоці та відіграє ключову роль у природженому імунітеті [13]. Окрім противірусних та бактерицидних властивостей ЛФ здатний запобігати виникненню надмірної запальної відповіді [14], а також стимулювати процеси проліферації та диференціації епітелію тонкої кишки, що у свою чергу впливає на її масу і довжину, а також продукцію у ній травних ферментів [15,16]. Ентеральне застосування ЛФ є одним з потенційних засобів модуляції постнатальної адаптації травного каналу та профілактики захворювань, пов’язаних з незрілістю травного каналу у передчасно народжених немовлят. 

Метою даного дослідження було оцінити зв’язок між рівнями ФК, ентеральним застосуванням ЛФ і виникненням НЕК і сепсису у передчасно народжених немовлят. 

Morbidity associated with an immature digestive tract is one of the most important causes of mortality in very low birth weight (BW) <1500 g infants. Excessive inflammation in combination with insufficient local immunity, increased permeability of the intestinal mucous membrane, reduced motor function
 as well as enteral nutrition of preterm infants in neonatal intensive care units (NICU) are associated with the occurrence of necrotizing enterocolitis (NEC). These factors can also play a critical role in the pathogenesis of other diseases, primarily sepsis, due to damage to the mucous membrane of the intestines and the subsequent entry of microorganisms into the bloodstream [17].
Fecal calprotectin (FC) is a protein that makes up to 60% of the soluble protein in human neutrophils, it is also found in monocytes, macrophages
and epithelial cells [28]. FC is released during the inflammatory process in the digestive tract and is easily detected in feces. Due to the presence of calcium, the structure of calprotectin can remain stable in feces for up to 7 days.  The FC concentration  in feces directly correlates with the severity of the inflammation in the intestine.  Considering the pathogenesis of NEC and neonatal sepsis, FC can be a potential marker of these diseases, as it can indicate the presence of a subclinical inflammatory process. 
   Lactoferrin (LF) is a multifunctional iron-binding glycoprotein, which is found in the largest amount in breast milk and plays a key role in innate immunity [26]. In addition to antiviral and bactericidal properties, LF can prevent the occurrence  of an excessive inflammatory response, stimulate the proliferation and differentiation processes of the epithelium of the small intestine, which affects its weight and length, as well as the production of digestive enzymes [12,13]. Enteral use of LF is one of the potential means of modulating postnatal adaptation of the digestive tract and
prevention of diseases associated with its immaturity in preterm infants.
Purpose of this study — to evaluate the associations between FC levels, enteral LF administration, and the occurrence of NEC and sepsis
in preterm infants.

УДК: 616.718.19-009.7-036.12-06-036.864

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає якість життя як сприйняття людиною своєї життєвої позиції у контексті культури та систем цінностей, у яких вона живе, а також у зв’язку з її цілями, очікуваннями, стандартами та проблемами. На сьогодні хронічний тазовий біль розглядається як стан, який може суттєво впливати на якість життя. Разом з тим існують суттєві перспективи щодо використання даного методу для оцінювання ефективності лікування.

Мета дослідження: оцінювання змін у якості життя пацієнток із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ) залежно від супутніх патологій. Матеріали та методи. В обстежену когорту увійшли 150 пацієнток з СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на комбіновані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Для оцінювання якості життя використовували опитувальник SF-36, що передбачає застосування восьми блоків запитань для з’ясування рівня якості життя.

Результати. У пацієнток із СХТБ виявлено зниження якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36. Виявлено статистично достовірну різницю у всіх шкалах поміж групами А та В порівняно з контрольною групою (р<0,001). Окрім цього, виявлена достовірна різниця у всіх шкалах опитувальника між групою з СХТБ та комбінованими доброякісними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів та групою з СХТБ та ендометріозом (р<0,05). При цьому найбільш суттєві зміни відзначали у шкалі рольових обмежень через фізичне здоров’я та шкалі соціального функціонування.

Висновки. Зниження показників за всіма шкалами опитувальника SF-36 у пацієнток досліджуваної когорти підтверджує, що СХТБ суттєво впливає на всі сфери якості життя. Спостерігаються достовірно низькі показники у групі з СХТБ та комбінованою гіперпроліферативною патологією порівняно з групою з СХТБ та ендометріозом (р<0,05).

The World Health Organization defines quality of life as a person’s perception of his position in life in the context of the culture and value systems in which he lives, as well as in relation to his goals, expectations, standards and problems. Today, chronic pelvic pain is considered a condition that can significantly affect the quality of life. At the same time, there are significant prospects for using this method to evaluate the effectiveness of treatment.

The objective: to evaluate of changes in the quality of life of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS) depending on accompanying pathologies.

Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) – patients with CPPS and suspicion for endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for combined benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). SF-36 questionnaire which involves the use of eight scales of questions to determine the level of quality of life was used to assess the quality of life.

Results. A decrease in quality of life was found in all the scales of the SF-36 questionnaire in patients with CPPS. A statistically significant difference was found in all scales between A and B groups compared to the control group (p<0.001). In addition, a significant difference was found in all scales of the questionnaire between the group with CPPS and combined benign proliferative diseases of the reproductive organs compared to the group with CPPS and endometriosis (p<0.05). At the same time, the most significant changes were found in the scale of physical role functioning and the scale of social role functioning.

Conclusions. The decrease in indicators on all scales of the SF-36 questionnaire in patients of the studied cohort confirms that CPPS significantly affects all areas of their quality of life. Significantly lower indicators were observed in the group with CPPS and combined hyperproliferative pathology compared to the group with CPPS and endometriosis (p<0.05).

УДК: 616.718.19:618.179]-009.7-036.12-07

Мета дослідження: вивчення значущості рівнів фактора некрозу пухлин α (tumor necrosis factor, TNF-α) та нейтрофічного фактора мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF) у крові хворих із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ).

Матеріали та методи. В обстежувану когорту увійшли 150 пацієнток із СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Рівні TNF-α у сироватці крові та BDNF у плазмі крові досліджували за допомогою імуноферментного аналізу. Для вивчення інтенсивності болю використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ).

Результати. Середня концентрація TNF-α у сироватці крові була достовірно більшою у жінок групи A (10,76±0,55 пг/мл) та групи В (14,65±0,95 пг/мл), ніж у контрольній групі (5,02±0,31 пг/мл). Середня концентрація BDNF у плазмі крові була вищою у жінок у групі A (1473,88±53,02 пг/мл; р<0,001) та у групі В (1711,65±66,79 пг/ мл; p<0,01) порівняно з контрольною групою (1082,91±56,24 пг/мл). Рівні TNF-α (р<0,001) та BDNF (р<0,01) достовірно є вищими у крові пацієнток із СХТБ та підозрою на поєднані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів (група В), ніж у пацієнток із СХТБ та підозрою на ендометріоз (група А). Між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем TNF-α у крові виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок (r=0,56) у пацієнток групи А та групи В (r=0,62). Сильний прямий кореляційний зв’язок між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем BDNF у крові встановлено у жінок групи А (r=0,74) та групи В (r=0,83). Виявлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,65) між тривалістю захворювання та рівнем TNF-α у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,72) – групи В. Також встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,67) між тривалістю захворювання та рівнем BDNF у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,78) – групи В.

Висновки. У жінок із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання органів репродуктивної системи виявляються вірогідно вищі концентрації TNF-α та BDNF у крові порівняно зі здоровими жінками (р<0,001). Наявність прямого кореляційного зв’язку між інтенсивністю болю, тривалістю захворювання та рівнями TNF-α та BDNF дозволяють припустити можливість їхнього використання у якості об’єктивних маркерів ефективності діагностичних і терапевтичних заходів.

The objective: to study the significance of the levels of tumor necrosis factor α (TNF-α) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in the blood of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS).

Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) included the patients with CPPS and suspicion of endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). Serum TNF-α and plasma BDNF levels were investigated by enzyme-linked immunosorbent assay. A visual analog scale (VAS) was used to study pain intensity.

Results. The mean concentration of TNF-α in blood serum was significantly higher in women of group A (10.76±0.55 pg/ml) and group B (14.65±0.95 pg/ml) than in the control one (5.02±0.31 pg/ml). The mean concentration of BDNF in blood plasma was higher in women in group A (1473.88±53.02 pg/ml; p<0.001) and in group B (1711.65±66.79 pg/ml; p<0.01) compared to the control group (1082.91±56.24 pg/ml). The levels of TNF-α (p<0.001) and BDNF (p<0.01) are significantly higher in the blood of patients with CPPS and suspected combined benign proliferative diseases of the reproductive organs (group B) than in patients with CPPS and suspected endometriosis (group A). Between the intensity of pain according to VAS and the level of TNF-α in the blood a direct correlation of medium strength was found (r=0.56) in patients of group A and group B (r=0.62). A strong direct correlation between the intensity of pain according to VAS and the level of BDNF in the blood was established in women of group A (r=0.74) and group B (r=0.83). Between the disease duration and the level of TNF-α in the blood of patients a direct correlation of medium strength (r=0.65) in group A and a direct strong correlation (r=0.72) in group B were determined. Between the duration of the disease and the level of BDNF in the blood of patients a direct correlation of average strength was also establishe, a strong correlation (r=0.67) was determined in group A and a direct strong correlation (r=0.78) – group B.

Conclusions. Women with CPPS and suspicion of benign proliferative diseases of the organs of the reproductive system have significantly higher concentrations of TNF-α and BDNF in the blood compared to healthy women (p<0.001). The existence of a direct correlation between the intensity of pain, the duration of the disease, and the levels of TNF-α and BDNF suggest the possibility of their use as objective markers of the effectiveness of diagnostic and therapeutic measures.

Синдром хронічного тазового болю є комплексним процесом і переважно охоплює декілька систем органів. Гінекологічні аспекти синдрому хронічного тазового болю можна розділити на чотири різні складові: інтраабдомінальний біль, вагінальний біль, біль, пов’язаний із м’язами тазового дна, та біль сексуального характеру. Поширеними гінекологічними причинами хронічного тазового болю є ендометріоз, аденоміоз, вульвовагінальний больовий синдром, дисфункція м’язів тазового дна та біль, пов’язаний із сексуальною сферою у жінок. У цій статті наведено опис гінекологічного обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем і розглянуто найпоширеніші гінекологічні захворювання та методи їхнього лікування. Проведено огляд літератури, який включав рекомендації Міжнародного товариства з питань нетримання сечі, Європейської асоціації урологів та Міжнародної асоціації з вивчення болю. Гінекологічне обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем починається з ретельного збору анамнезу та фізикального огляду. Лабораторні тести, візуалізаційні дослідження та діагностичні процедури можуть використовуватись як допоміжні методи для більш точного встановлення діагнозу. Методи лікування включають фізіотерапевтичні, медикаментозні, ін’єкції у тригерні точки та хірургічні втручання.

Оскільки діагностика та лікування хронічного тазового болю можуть бути складними, важливо, щоб лікарі були знайомі з різними аспектами даного синдрому для забезпечення належної допомоги пацієнткам. Ретельний збір анамнезу і фізикальне обстеження, спрямовані на виявлення причин болю, можуть допомогти визначити наступний крок в обстеженні та лікуванні. Однак гінекологічна патологія є однією з багатьох, але не єдиною, що може бути пов’язана з хронічним тазовим болем. Це своєю чергою зумовлює необхідність мультимодального та мультидисциплінарного підходу під час ведення пацієнток із хронічним тазовим болем.

Chronic pelvic pain syndrome is a complex process and mostly includes several organ systems. The gynecologic aspects of chronic pelvic pain syndrome can be divided into four distinct components: intra-abdominal pain, vaginal pain, pelvic floor pain, and sexual pain. The сommon gynecological causes of chronic pelvic pain are endometriosis, adenomyosis, vulvovaginal pain syndrome, pelvic floor muscle dysfunction, and sexual pain in women.

This article describes the gynecological examination of patients with chronic pelvic pain and discusses the most common gynecological diseases and methods of their treatment. A review of the literature was conducted, which included the recommendations of the International Society for Urinary Incontinence, the European Association of Urology, and the International Association for the Study of Pain.

Gynecological examination of patients with chronic pelvic pain begins with a history taking and physical examination. Laboratory tests, imaging examinations, and diagnostic procedures can be used additional methods to make a more accurate diagnosis. Treatment methods include physical therapy, medication, trigger point injections, and surgery.

Because the diagnosis and treatment of chronic pelvic pain can be complex, it is important that physicians know the various aspects of this syndrome to be able to provide appropriate care for patients. Detailed history taking and physical examination for identifying the cause of the pain can help to determine the next step in evaluation and treatment. However, gynecological pathology is one of many, but not the only, that can be associated with chronic pelvic pain. This, it is necessary to perform a multimodal and multidisciplinary approach in the management of patients with chronic pelvic pain.

УДК: 616.89-008.441.33-036.82:614.2

Реабілітація узалежнених пацієнтів – процес довготривалий, який потребує реформування з використанням наявних ресурсів, активного залучення інноваційних технологій в реабілітаційний процес, розширення державних програм, поновлення стандартів і протоколів надання комплексної допомоги з мультидисциплінарним підходом до оцінки ризиків формування залежності та створення на основі цих вимог сучасних реабілітаційних центрів.