Обґрунтування вибору технології механічної вентиляції легень у хворих з гострим пошкодженням головного мозку

АНОТАЦІЯ

Мерза Р. О. Обґрунтування вибору технології механічної вентиляції легень у хворих з гострим пошкодженням головного мозку. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2023.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ефективності різних технологій механічної вентиляції легень у хворих з гострим пошкодженням головного мозку, їх впливам на гемодинаміку, запалення, киснево-транспортну систему крові.

Гостре пошкодження головного мозку (ГПГМ) - визначається як гострий церебральний розлад внаслідок травми або цереброваскулярної події (зокрема, субарахноїдальний крововилив, внутрішньочерепний крововилив або гострий ішемічний інсульт). Пацієнти з ГПГМ становлять до 20% осіб, які отримують штучну вентиляцію легень у всьому світі, однак наразі існує мало даних, щоб інформувати про вибір оптимальних цілей і стратегій вентиляції в цій популяції. У той час як цілі МВЛ чітко визначені у пацієнтів із гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС), пацієнти з ГПГМ були значною мірою виключені з знакових досліджень ГРДС. Екстраполяція цих цілей на популяцію хворих з ГПГМ може спричинити конфлікти між пріоритетами вентиляції, характерними для мозку та легенів.

Було проведено відкрите контрольоване рандомізоване дослідження для порівняння методів МВЛ у хворих з ГПГМ.  Оцінено ефективність трьох технологій МВЛ у хворих з ГПГМ: механічна вентиляція легень котрольована по тиску, об’єму та IntelliVent-ASV ( в режимі «пошкодження ЦНС» ).

Метою роботи було підвищити ефективність лікування хворих з ГПМГ шляхом визначення оптимального періоду початку МВЛ, технології її проведення,  критеріїв та терміну відлучення даної категорії хворих від МВЛ.

Основними кінцевими точками дослідження були: термін перебування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії, на МВЛ та рівень 28-денної летальності.

Проміжними критеріями оцінки визначено: динаміку рівня прозапальних цитокінів, гемодинаміки, киснево-транспортної системи крові, виникнення нозокоміальної пневмонії,  загального стану хворих  (за АРАСНЕ ІІ ) та поліорганної дисфункції (за SOFA).

Завданнями даної роботи було:

1. Удосконалити покази до початку механічної вентиляції легень хворих з гострим пошкодженням головного мозку.
2. Вивчити вплив механічної вентиляції легень керованої тиском на гемодинаміку, киснево-транспортну систему крові, рівень цитокінів сироватки крові у хворих з ГПГМ.
3. Вивчити вплив механічної вентиляції легень керованої об’ємом на гемодинаміку, киснево-транспортну систему крові, рівень цитокінів сироватки крові у хворих з ГПГМ.
4. Вивчити вплив механічної вентиляції легень за допомогою технології “IntelliVent - ASV” на гемодинаміку, киснево-транспортну систему крові, рівень цитокінів сироватки крові у хворих з ГПГМ.
5. Дослідити вплив підтримки постійного тиску в інтубаційній/трахеостомічній трубці на виникнення нозокоміальної пневмонії у хворих з ГПГМ.
6. Удосконалити технологію адаптації хворих з ГПМГ до МВЛ.
7. Вивчити доцільність ранніх термінів трахеостомії у хворих з ГПГМ, яким проводиться МВЛ.
8. Удосконалити критерії відлучення хворих з ГПГМ від МВЛ.

Для вирішення цих завдань було обрано наступні методи дослідження:

• Оцінка показників центральної гемодинаміки: АТ, ЧСС, ЧД, ЦВТ, СІ
• Загальноклінічні та біохімічні дослідження
• Аналіз киснево-транспортної системи крові (визначення показників газового складу артеріальної та венозної крові, 2,3 ДФГ та АТФ еритроцитів, пульсоксиметрія)
• Дослідження ознак запалення (кількість лейкоцитів в периферичній крові та наявність незрілих форм, С-реактивний протеїн, фактор некрозу пухлини (TNF) та інтерлейкіни 2 та 6 (IL-2, IL-6), прокальцитонін)
• Інструментальні дослідження (КТ головного мозку та органів грудної клітки, електрокардіографія, рентгенографія, УЗД легень)
• Аналітико-статистичні методи, метою яких є визначення ефективності використання різних технологій респіраторної терапії у хворих із ГПГМ з проявами респіраторної дисфункції.

Критеріями включення  в дослідження  були хворі з ГПГМ віком від 18 до 65 років, яким була показана МВЛ.

Критеріями виключення були: вагітність,  злоякісні новоутвори, ХСН (ІІІ-ІV функціональних клас за Нью-Йоркською класифікацією - NYHA), цироз печінки, хронічна ниркова недостатність, позашпитальна пневмонія на момент поступлення хворого в лікарню та  ХОЗЛ.

Обстежено  226 хворих з ГПГМ з респіраторною дисфункцією, які вимагали МВЛ. Хворі були розділені на три групи: перша група хворих, це хворі в яких МВЛ проводилася на VCV технологією (79 хворих), у другій групі хворих МВЛ проводили за PCV технологією (67 хворих) і в третій групі хворих (80 пацієнтів) МВЛ яких проводилась за IntelliVent-ASV технологією в режимі «пошкодження ЦНС». Хворі у всіх групах не відрізнялися за тяжкістю гострого пошкодження головного мозку, тяжкістю стану та поліорганної дисфункції,  статтю, віком та базисною інтенсивною терапією.

Показами до переводу хворих на МВЛ були: порушення свідомості (менше 9-10 балів за шкалою ком Глазго), порушення ковтального рефлексу, тенденція до тахіпное (ЧД більше 34-35 в 1 хв), участь в акті дихання допоміжних м’язів, аритмію дихальних рухів, тенденція до гіпокапнії (рСО₂ < 32-34 мм рт. ст.).

При необхідності фармакологічної адаптації до МВЛ ми використовували дексмедетомідин в дозі 0,2 – 1 мкг/кг/год.

З ціллю визначення важливості підтримки тиску в манжетці інтубаційної/трахеостомічної трубки на виникнення нозокоміальної пневмонії було обстежено 72 хворих.  В 40 хворих  підтримували постійний тиск в манжетці в межах 28-29 см вод. ст.  апаратом «IntelliCuff» (Hamilton Швейцарія).  У 32 хворих тиск в манжетці визначали ручним дискретним методом ( манометр “ Cuff Pressure Gauge ” фірми VBM Medizin-technik GmbH (Німеччина). В цій групі хворих тиск в манжетці контролювали кожні 6 год і по потребі коригували  його.

З ціллю вивчення впливу терміну накладання трахеостоми у хворих з гострим пошкодженням головного мозку на виникнення нозокоміальної пневмонії проведено обстеження 31 хворого з першої групи, 27 хворих з другої групи та 32 хворих з третьої групи, що складало 40% хворих кожної групи. Всі 90 хворих були розділено на дві групи. У 40 хворих (1А група) операція трахеостомія була виконана на 6-7 добу МВЛ, а у 50 хворих (1Б група) трахеостому наклали на 2 - 3 добу МВЛ .

Проведення даного дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Показами до переводу хворих з ГПГМ на МВЛ крім РаО₂ менше 70 мм рт. ст. чи SpO₂ < 90% при FiO₂ > 0,45 треба вважати: частоту самостійного дихання < 10 або > 35 в 1хв, РаСО₂ < 32 або > 55 мм рт. ст., особливо коли це супроводжується ознаками енцефалопатії (ейфорія, неадекватна реакція на навколишнє середовищие) та/або участю в акті дихання допоміжної мускулатури), оцінка за шкалою ком Глазго менше 10 балів (якщо є можливість оцініти) .
2. Респіраторна терапія за технологією VCV у хворих з ГПГМ, яка проводилась за наступними параметрами вентиляції: Vt – 7-8 мл/кг ідеальної МТ, R_ate (f) – 15-16 / хв,  І : Е = 1:1,5 – 1:1 (Ti = 1,5 – 2,5c), Insp Pause 0,3-0,4 c (або 15-20% від часу вдиху, або 5-10% від дихального циклу), РЕЕР – 8-9 см вод. ст., інспіраторний потік (V_INSP) – 50-55 л/хв_, FiO2 ≤ 60%, дозволяє утримувати нормодинамічний тип центральної гемодинаміки впродовж всього періоду МВЛ, сприяє стабілізації ознак запалення, протягом трьох діб сприяє відновленню постачання та споживання кисню та 2,3-ДФГ і АТФ еритроцитів.
3. Респіраторна терапія у хворих з ГПГМ керована тиском проведена за загальноприйнятими параметрами за винятком того, що вже на початку МВЛ РЕЕР становить 8-9 см вод. ст. та не впливає негативно на неврологічний стан пацієнта, його гемодинаміку, на 5-6 добу знижує рівень інтерлейкінів. МВЛ керована по тиску вже протягом однієї доби сприяє нормалізації постачання кисню (VO₂  197,5 ± 16,1 мл/хв·м²), що прямо корелювало з зростанням АТФ еритроцитів ( R=0,586087, p=0,002616) та 2,3-ДФГ (R=0,646353, р=0,043454).
4. Летальність хворих з ГПГМ, тривалість перебування на МВЛ, частота виникнення нозокоміальної інфекції та частота невдалих спроб відлучення від МВЛ не залежить від того чи МВЛ проводиться за технологією з контролем по тиску чи об’єму.
5. У хворих з ГПГМ МВЛ проведена за IntelliVent-ASV технологією (програма «пошкодження ЦНС») сприяла нормалізації показників гемодинаміки протягом першої доби МВЛ та корелювало зі зменшенням рівня лактату крові та прозапальних цитокінів. В той же термін відновлюється постачання та споживання кисню (відповідно 1080,5 ± 32,6 та 207,5 ± 13,1 мл/хв·м²) та корелює із стабілізацією показників 2,3-ДФГ еритроцитів (4,15 ± 0,12 мкмоль/ 1гНв) і АТФ еритроцитів ( 3,66 ± 0,11 мкмоль/ 1гНв ).
6. Тривалість МВЛ за IntelliVent-ASV технологією у хворих з ГПГМ становила 9 ± 0,5 доби і достовірно відрізнялася від відповідного показника першої та другої груп хворих (відповідно - R=0,724089, p=0,000139 та R=0,672727, р=0,033041).
7. З 80 хворих, яким МВЛ проводилася за IntelliVent-ASV технологією померло 14 хворих, і летальність склала 17,5%, що достовірно відрізнялося від відповідного показника хворих  першої (35,44%) та другої  (31,34%) груп хворих.
8. Підтримка стабільного тиску в манжетці інтубаційної/трахеостомічної трубки в межах 28-29 см вод. ст. з допомогою пристрою «IntelliCuff» (Hamilton, Швейцарія) достовірно зменшує частоту виникнення нозокоміальної пневмонії та летальність.
9. Проведення трахеостомії на 2-3 добу у хворих з ГПГМ, яким показана тривала МВЛ прямо корелює із зменшенням частоти позитивних бактеріальних дослідження виділень з трахеоброхіального дерева (R=0,625071, p=0,001868), а й із зменшенням частоти виявлення вентиляційно-асоційованої пневмонії (R=0,704122, p=0,000255).
10. Адаптація хворих з ГПГМ до МВЛ з допомогою декмедетомідину в дозі 0,2 – 1 мкг/кг/год дозволяє проводити респіраторну терапію за вибраними параметрами, не суттєво впливає на показники гемодинаміки, яку при необхідності доцільно коригувати з допомогою внутрішньовенного введення кристалоїду. Застосування дексмедетомідину дозволяє оцінювати рівень свідомості хворих та можливість відлучення хворих від МВЛ.
11. При вирішенні питання про відлучення хворих від МВЛ доцільно враховувати декілька моментів. По-перше треба оцінити хворих за шкалою VISAGE: VISual pursuit (стеження поглядом), Swallowing (ковтальний рефлекс), AGE (вік), оцінка за шкалою коми Глазго. По-друге необхідно врахувати результати тетради Гейла  (показати язик, стиснути руку в кулак  рук, можливіть підняти голову і зігнути ногу в коліні). По-третє доцільно вирахувати RSBI –індекс (rapid shallowbreathing index ( f  /Vt ).

В дисертації вперше досліджено більш ранні терміни переведу хворих з ГПГМ на МВЛ у порівнянні з загальноприйнятими термінами.

Доказана  однакова ефективність МВЛ керованої тиском та об’ємом на гемодинаміку, киснево-транспортну систему крові, рівень цитокінемії у хворих з ГПГМ, тривалість МВЛ та летальність.

Технологія “IntelliVent - ASV” у хворих з ГПГМ має виражені протективні властивості на легеневу тканину у хворих, крім того забезпечує адекватну роботу киснево-транспортної системи крові не вимагаючи при цьому високих показників FiO₂, зменшує термін МВЛ та летальність.

В роботі доведено, що постійний рівень тиску в манжетці інтубаційної/трахеостомічної трубки зменшує частоту виникнення нозокоміальної пневмонії у хворих з ГПГМ, чим зменшує тривалість проведення ШВЛ.

Удосконалено критерії фармакологічної адаптації хворих з ГПГМ до МВЛ.

Уточнено критерії готовності пацієнтів з ГПГМ до відлучення їх від МВЛ.

            Ключові слова: субарахноїдальний крововилив, внутрішньочерепний крововилив, гострий ішемічний інсульт, респіраторна терапія, механічна вентиляція легень, тиск в манжетці інтубаційної/трахеостомічної трубки, трахеостомія, нозокоміальна пневмонія.

 

ABSTRACT

Merza R.O. Justification of the choice of technology of mechanical lung ventilation in patients with acute brain damage. – Qualifying scientific work on manuscript rights.

Dissertation for the PhD degree (PhD) in specialty 222 – Medicine (22 – Health Care). – Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Lviv, 2023.

The dissertation is devoted to the study of the effectiveness of various technologies of mechanical ventilation (MV) of the lungs in patients with acute brain damage, their effects on hemodynamics, inflammation, and the oxygen transport system of the blood.

Acute brain injury (ABI) is defined as an acute cerebral disorder resulting from a trauma or cerebrovascular event (including subarachnoid hemorrhage, intracranial hemorrhage, or acute ischemic stroke). Patients with ABI account for up to 20% of those receiving mechanical ventilation worldwide, however, there are currently few data to inform the selection of optimal goals and strategies for ventilation in this population. While the targets of MV are well defined in patients with acute respiratory distress syndrome (ARDS), patients with ABI have been largely excluded from landmark ARDS studies. Extrapolation of these goals to the patients population with ABI may cause conflicts between brain- and lung-specific ventilatory priorities.

An open, controlled, randomized study was conducted to compare the methods of MV in patients with ABI. The effectiveness of three technologies of MV in patients with ABI was evaluated: mechanical ventilation of the lungs controlled by pressure, volume and IntelliVent-ASV (in the "CNS damage" mode).

The aim of the work was to increase the effectiveness of treatment of patients with ABI by determining the optimal period for the start of MV, the technology of its implementation, criteria and the term of weaning this category of patients from MV.

The main endpoints of the study were: the length of stay of the patient in the intensive care unit (ICU) and the 28-day mortality rate.

Intermediate assessment criteria are defined as: the dynamics of the level of pro-inflammatory cytokines, hemodynamic parameters, the oxygen transport system of the blood, the occurrence of nosocomial pneumonia, the general condition of patients (according to APACHE II) and multiple organ dysfunction (according to SOFA).

The tasks of this work were:

• To improve indications before the start of mechanical ventilation of the lungs of patients with acute brain damage.
• To study the effect of pressure-controlled mechanical ventilation of the lungs on hemodynamic parameters, the oxygen transport system of the blood and the level of cytokines in the blood serum in patients with ABI.
• To study the influence of volume-controlled mechanical ventilation of the lungs on hemodynamics, the oxygen transport system of the blood, and the level of cytokines in the blood serum in patients with ABI.
• To study the effect of mechanical ventilation of the lungs using the "IntelliVent - ASV" technology on hemodynamics, the oxygen transport system of the blood, and the level of cytokines in the serum of patients with ABI.
• To investigate the effect of maintaining constant pressure in the intubation/tracheostomy tube on the occurrence of nosocomial pneumonia in patients with ABI.
• To improve the technology of adaptation of patients with ABI to MV.
• To study the expediency of early tracheostomy in patients with ABI who are undergoing MV.
• To improve the criteria for weaning patients with ABI from MV.

The following research methods were chosen to solve these problems:

• Assessment of central hemodynamic indicators: blood pressure, heart rate, blood pressure, CVP, СI.
• General clinical and biochemical research.
• Analysis of the oxygen transport system of the blood (determination of indicators of the gas composition of arterial and venous blood, 2,3 DPH and ATP of erythrocytes, pulseoximetry).
• Examination of signs of inflammation (the number of leukocytes in peripheral blood and the presence of immature forms, C-reactive protein, tumor necrosis factor (TNF) and interleukins 2 and 6 (IL-2, IL-6), procalcitonin).
• Instrumental studies (CT of the brain and chest organs, electrocardiography, radiography, ultrasound of the lungs).
• Analytical and statistical methods, the purpose of which is to determine the effectiveness of the use of various technologies of respiratory therapy in patients with ABI with manifestations of respiratory dysfunction.

The criteria for inclusion in the study were: patients with ABI aged 18 to 65 years who were mechanically ventilated;

Exclusion criteria: pregnancy, malignant neoplasms, CHF (III-IV functional class according to the New York classification - NYHA), cirrhosis of the liver, chronic renal failure, community-acquired pneumonia at the time of the patient's admission to the hospital, and COPD.

226 patients with ABI with respiratory dysfunction who required MV were examined. The patients were divided into three groups: the first group of patients, these are patients in whom MV was performed with VCV technology (79 patients), in the second group of patients MV was performed using PCV technology (67 patients) and in the third group of patients (80 patients) MV was performed by IntelliVent-ASV technology in the "CNS damage" mode. Patients in all groups did not differ in severity of acute brain damage, severity of condition and multiple organ dysfunction, gender, age and basic intensive therapy.

Indications for MV were: impaired consciousness (less than 9-10 points on the Glasgow coma scale), impaired swallowing reflex, tendency to tachypnea (RR more than 34-35 in 1 min), participation in the act of breathing of accessory muscles, arrhythmia respiratory movements, tendency to hypocapnia (pCO₂ < 32-34 mm Hg).

If pharmacological adaptation to MV was necessary, we used dexmedetomidine in a dose of 0.2 - 1 μg/kg/h.

In order to determine the importance of maintaining pressure in the cuff of the intubation/tracheostomy tube on the occurrence of nosocomial pneumonia, 72 patients were examined. In 40 patients, constant pressure in the cuff was maintained within 28-29 mbar with the "IntelliCuff" device (Hamilton, Switzerland). In 32 patients, cuff pressure was determined by a manual discrete method ("Cuff Pressure Gauge" manufactured by VBM Medizin-technik GmbH (Germany). In this group of patients, cuff pressure was monitored every 6 hours and adjusted as needed.

In order to study the effect of the timing of tracheostomy placement in patients with acute brain damage on the occurrence of nosocomial pneumonia, 31 patients from the first group, 27 patients from the second group, and 32 patients from the third group were examined, which made up 40% of patients in each group. All 90 patients were divided into two groups. In 40 patients (group 1A), tracheostomy was performed on the 6-7th day of ICU, and in 50 patients (group 1B) tracheostomy was performed on the 2nd-3rd day of ICU.

Conducting this research made it possible to draw the following conclusions:

1. Indications to MV for patients with ABI are, in addition to PaO2, less than 70 mm Hg, whether SpO2 < 90% with FiO2 > 0.45 should be considered: spontaneous breathing rate < 10 or > 35 in 1 min, PaCO2 < 32 or > 55 mm Hg, especially when it is accompanied by signs of encephalopathy (euphoria, inadequate response to the surrounding environment) and/or the participation of accessory muscles in the act of breathing), the score on the Glasgow Com scale is less than 10 points (if it is possible to score).
2. Respiratory therapy using VCV technology in patients with ABI , which was carried out according to the following parameters of ventilation: Vt - 7-8 ml/kg IMT, RR (f) - 15-16 / min, I: E = 1:1.5 - 1 :1 (Ti = 1.5 – 2.5), Insp Pause 0.3-0.4 seconds (or 15-20% of the inhalation time, or 5-10% of the respiratory cycle), PEEP – 8-9 mbar, inspiratory flow (VINSP) – 50-55 l/min, FiO2 ≤ 60%, allows maintaining a normodynamic type of central hemodynamics throughout the entire period of MV, helps to stabilize signs of inflammation, for three days helps to restore oxygen supply and consumption and 2,3 - DFG and ATP of erythrocytes.
3. Pressure-controlled respiratory therapy in patients with ABI was carried out according to generally accepted parameters, with the exception of the fact that already at the beginning of MV, the PEEP is 8-9 mbar and does not negatively affect the patient's neurological condition, hemodynamics, reduces the level of interleukins for 5-6 days. MV controlled by pressure already within one day contributes to the normalization of oxygen supply (VO2 197.5 ± 16.1 ml/min·m2), which was directly correlated with the increase in ATP of erythrocytes (R=0.586087, p=0.002616) and 2 ,3-DFH (R=0.646353, p=0.043454).
4. Mortality of patients with ABI, length of stay in ICU, frequency of nosocomial infection and frequency of unsuccessful attempts to weaning from MV do not depend on whether MV is performed using technology with pressure or volume control.
5. In patients with ABI, whom MV was performed according to the IntelliVent-ASV technology ("CNS damage" program) contributed to the normalization of hemodynamic parameters during the first day of MV and was correlated with a decrease in the level of blood lactate and pro-inflammatory cytokines. In the same period, the supply and consumption of oxygen is restored (1080.5 ± 32.6 and 207.5 ± 13.1 ml/min·m2, respectively) and correlates with the stabilization of erythrocyte 2,3-DFH indicators ( 4.15 ± 0. 12 μmol/ 1 hNv) and ATP of erythrocytes (3.66 ± 0.11 μmol/ 1 hNv).
6. The duration of MV according to the IntelliVent-ASV technology in patients with ABI was 9 ± 0.5 days and was significantly different from the corresponding indicator of the first and second groups of patients (respectively - R=0.724089, p=0.000139 and R=0.672727, p=0.033041).
7. Out of 80 patients who underwent MV using the IntelliVent-ASV technology, 14 patients died, and the mortality rate was 17.5%, which was significantly different from the corresponding rate of patients in the first (35.44%) and second (31.34%) groups of patients.
8. Maintaining a stable pressure in the cuff of the intubation/tracheostomy tube within 28-29 cm of water with the help of the device "IntelliCuff" (Hamilton, Switzerland) significantly reduces the frequency of occurrence of nosocomial pneumonia and mortality (p <0,05).
9. Performing of a tracheostomy on the second or third day in patients with ABI, who are shown a long-term MV, directly correlates with a decrease in the frequency of positive bacterial cultures of secretions from the trachea (R=0.625071, p=0.001868), and with a decrease in the frequency of detection of ventilation-associated pneumonia (R=0.704122, p=0.000255).
10. Adaptation of patients with ABI to MV with the help of dexmedetomidine in a dose of 0.2 - 1 μg/kg/h. allows for respiratory therapy according to the selected parameters, does not significantly affect hemodynamic indicators, which, if necessary, should be corrected with the help of administration of crystalloid. The use of dexmedetomidine makes it possible to assess the level of consciousness of patients and the possibility of weaning patients from MV.
11. When deciding the issue of weaning patients from the MV, it is advisable to take several points into account. First of all, patients should be assessed according to the VISAGE scale: VISual pursuit (eye tracking), Swallowing (swallowing reflex), AGE (age), assessment according to the Glasgow coma scale. Secondly, it is necessary to take into account the results of Gale's tetrad (show the tongue, clench the hand into a fist, be able to raise the head and bend the leg at the knee). Thirdly, it is advisable to calculate the RSBI - index (rapid shallow breathing index ( f /Vt ).

In the dissertation, for the first time, the earlier terms of transfer of patients with ABI to MV were investigated in comparison with the generally accepted terms.

The same effectiveness of pressure- and volume-controlled MV on hemodynamics, the blood oxygen transport system, the level of cytokinemia in patients with ABI, the duration of MV and mortality has been proven.

The "IntelliVent - ASV" technology in patients with ABI has pronounced protective properties for lung tissue in patients, in addition, it ensures adequate operation of the blood oxygen transport system without requiring high FiO₂ values, reduces the duration of MV and mortality.

The work proved that a constant level of pressure in the cuff of the intubation/tracheostomy tube reduces the frequency of nosocomial pneumonia in patients with ABI, which reduces the duration of mechanical ventilation.

The criteria for pharmacological adaptation of patients with ABI to MV have been improved.

The criteria for the readiness of patients with ABI for weaning them from the MV have been clarified.

Key words: subarachnoid hemorrhage, intracranial hemorrhage, acute ischemic stroke, respiratory therapy, mechanical ventilation, pressure in the cuff of the intubation/tracheostomy tube, tracheostomy, nosocomial pneumonia.

https://drive.google.com/file/d/1P-D9Fl5m14q6CQ572Z2dJOhIcvM8ysKW/view?usp=sharing