УДК [616.12:616.61]:616.379-008.61:615.245

Вступ. Вплив інсулінорезистентності (ІР) на клінічні та лабораторні показники за умов кардіоренального метаболічного синдрому (КРМС) описаний недостатньо.

Мета. Оцінити роль ІР на початкових стадіях КРМС.

Матеріал та методи. Обстежено 86 пацієнтів з гострими формами ішемічної хвороби серця з першою (n=43) та другою (n=43) стадіями КРМС, які за індексом HOMA-IR поділені на підгрупи без ІР (G1А, G2А) та з ІР (G1Б, G2Б). Додатково до стандартного обстеження визначали низку індексів ІР: НОМА-IR; QUICKI; McAuley; Gutt; Cederholm; Matsuda; Avignon; Shuster; Drivsholm; Stumvoll late. Результати опрацьовані статистично, величини представлені як (M±m), відмінності оцінені за t-критерієм, за рівень істотності прийнято р<0,05.

Результати. Інсулінорезистентність впливала на вираженість ліпідного дистресу, запалення, структурно-функціональний стан нирок, серця, печінки. Інсулінорезистентність супроводжувалась підвищенням креатині ну крові, а за умов 1 стадії КРМС – розтягненням камер серця з гіпертрофією, а при 2 стадії – тільки гіпертрофією. У пацієнтів з 1 стадією КРМС ІР асоціювалась з вищими значеннями ТГГІ та відношення ТГ/ЛПВЩ, С-реактивного протеїну, АЛТ, білірубіну та ШОЕ. При 2 стадії КРМС ІР характеризувалась істотно вищими значеннями ТГ та ТГГІ, обох трансаміназ, гемоглобіну.

Висновки. Інсулінорезистентність впливала на структурно-функціональний стан нирок, серця, печінки, зміни вуглеводного та ліпідного метаболізму і запалення.

Ключові слова: інсулінорезистентність, індекси інсулінорезистентності, кардіоренальний метаболічний синдром, тригліцеридглюкозний індекс, гіпертрофія серця, трансамінази.

Ключову роль в успішному лікуванні відіграє рання діагностика захворювання. Найбільш інформативними методами дослідження вважаються мамографія, УЗД, а також КТ або МРТ за наявності показів. Вибір оптимального методу діагностики залежить від типу структури залози. Так, при переважанні жирового компоненту, найбільш показовою є мамографія, а для залоз з переважанням залозистої або сполучної тканини, рекомендується УЗД. Оскільки співвідношення фіброзного, жирового та залозистого компонентів з віком змінюється, мамографію традиційно рекомендують особам після 40 років, а УЗД жінкам молодшого віку.
Метою нашої роботи стало з’ясування частоти виявлення різних типів структури грудних залоз у жінок рандомізованої вибірки за даними УЗД.

УДК 611.441:611.711.6:616 - 073.43 

Впровадження у клініку променевих методів досліджень відкрило широкі перспективи прижиттєвого вивчення анатомії людини. В клініці ультразвук має різноманітне діагностичне, терапевтичне і хірургічне використання. Він став розповсюдженим клінічним діагностичним засобом і зараз широко використовується в різних галузях медицини. Технології ультразвукових обстежень мають вагомі переваги у порівнянні з іншими променевими методами досліджень, суть яких полягає у відсутності іонізуючої радіації і здатності отримувати зображення в реальному масштабі часу Завдання дослідження -- встановити можливості використання ультразвукового дослідження у вивченні анатомії людини, зокрема, на прикладі досліджень щитоподібної залози і кісткової тканини осіб Прикарпатського регіону.

УДК 612.015.3.06:616-008.9

Базовий рівень метаболізму (БРМ) вважається ключовим метаболічним компонентом, що зумовлює стан здоров’я, однак його значення за умов метаболічного синдрому точно не визначено, а наявні дані контроверсійні.

Мета. Оцінити базовий рівень метаболізму за умов метаболічного синдрому у пацієнтів без клінічних маніфестацій кардіоваскулярних та інших хвороб.

Матеріал та методи. У 45 осіб без скарг та клінічних проявів серцево-судинних хвороб і цукрового діабету проведена біоімпедансметрія та визначено основні параметрі вуглеводного, ліпідного та пуринового обмінів. Обстежені були поділені на групу без метаболічного синдрому (6 чоловіків, 11 жінок; середній вік 39,82 рр., відношення обводу талії (ОТ) до зросту 0,47) та з метаболічним синдромом (20 чоловіків, 8 жінок; вік 52,75 рр.; ОТ/зріст 0,63; усі р<0,05). Результати опрацьовано статистично з кореляційним та шансовим аналізами, рівень істотності р<0,05.

Результати. В осіб з метаболічним синдромом БРМ був істотно вищим, ніж за його відсутності (17,34 проти 14,47 ккал/добу, р<0,05). Збільшення БРМ виявилось істотним предиктором розвитку метаболічного синдрому: значення >17 збільшувало його ймовірність у 10,0 разів (чутливість 57,1%; специфічність 88,2%), а рівень нижче 14,5 - зменшувало у 3,7 разів (чутливість 21,4% та специфічність 47,1%). БРМ прямо асоціювався з параметрами ліпідно-вуглеводного метаболізму та стеатозу печінки (усі р<0,05).

Висновки. В осіб без клінічних проявів кардіоваскулярних хвороб та цукрового діабету базовий рівень метаболізму збільшувався за умов метаболічного синдрому та може бути предиктором його розвитку за умов перевищення 17 ккал/добу.

Ключові слова: базовий рівень метаболізму, метаболічний синдром, предиктор метаболічного синдрому, стеатоз печінки, ліпідний метаболізм.


УДК 616.36-008-02:[616.12:616.61]

РЕЗЮМЕ. Прояви кардіоренального метаболічного синдрому (КРМс) за умов супутньої метаболічно асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП), яка має важливе значення для постпрандіального вуглеводного метаболізму, описані недостатньо.
Мета роботи – оцінити прояви кардіоренального метаболічного синдрому в кардіологічних пацієнтів з супутньою МАСХП.
Матеріал і методи. У дослідження включено 395 пацієнтів з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією 2 ст., з яких у 299 була супутня МАСХП стадій стеатозу S2-3 фіброзу F0-1, що поділялись на групи зі стеатозом печінки (СП; n=263) та стеатогепатитом (СГ; n=36). У 96 пацієнтів діагностовано інтактний стан печінки. Дослідження проведено з дотриманням Гельсінської декларації прав людини та наказів МОЗ України. Проводили пероральний глюкозотолерантний тест, обчислювали площу під кривою глюкози та індекси інсуліночутливості МкАулей, Матсуда та Де Фронзо. Креатинін визначали ензиматичним методом, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) за MDRD. Результати опрацьовано статистично з логістично-регресивним аналізом.
Результати. Частота КРМс за зниженням ШКФ <90 серед 395 пацієнтів становила 46,67–56,72 %, не залежала від наявності чи відсутності МАСХП та її стадії. Кардіоренальна взаємодія проявлялись тим, що по мірі зростання креатиніну та зменшення ШКФ прогресували артеріальна гіпертензія, гіпертрофія та дилатація шлуночків, систолічна дисфункція. Ренальнометаболічна складова характеризувалась нижчими значеннями глюкози у всіх вимірах перорального глюкозотолерантного тесту по мірі зменшення ШКФ і зміною секреції інсуліну та інсуліночутливості тканин за індексами.
Висновок. Кардіоренальний метаболічний синдром у пацієнтів з супутньою МАСХП характеризувався структурними змінами серця і зміною секреції інсуліну та інсуліночутливості тканин по мірі зменшення швидкості клубочкової фільтрації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кардіоренальний метаболічний синдром; метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки; швидкість клубочкової фільтрації; інсуліночутливість; структура серця.