УДК: 616.988:578.834:616.61]-071

Магійович Соломія Робертівна. Клініко-патогенетичні особливості ураження нирок у хворих з коронавірусною хворобою та їх корекція :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / С. Р. Магійович - Львів, 2025. - 183 с. - Бібліогр.: с. 141-170 (238 назв).

У дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення та пропонується нове вирішення наукового завдання, яке полягає в оптимізації діагностики функціонального стану нирок у госпіталізованих пацієнтів із коронавірусною хворобою на підставі клініко-анамнестичних та лабораторно-інструментальних досліджень.
1. У госпіталізованих пацієнтів з коронавірусною хворобою та нирковою дисфункцією достовірно частіше спостерігали кровохаркання,
тахіпное, неконтрольовану АГ, гематурію, протеїнурію та набряки, тоді як поява вперше діагностованої АГ частіше зустрічалась у пацієнтів з нормальною ШКФ. У хворих з нирковою дисфункцією достовірно частіше відмічали такі прозапальні фактори, як лейкоцитоз (41,4 % проти 27,3 %, р=0,02), гіперпрокальцитонінемія (34,2 % проти 9,1 %, р<0,001), підвищення рівня СРП (36,0 (21,0;72,0) мг/л проти 48,0 (33,0;76,0) мг/л, р=0,04) та інтерлейкіну-6 ( 7,8 (6,0;11,3) ) нг/мл проти 8,3 (4,6;14,9) нг/мл, р=0,01). Встановлено, що поєднання трьох супутніх захворювань, а це комбінація АГ, ІХС та ЦД2, зустрічалося практично удвічі частіше серед пацієнтів з нирковою дисфункцією 32 (28,8 %) проти 21 (15,9 %) випадків, р=0,02.
2. У групі хворих з нирковою дисфункцією спостерігали достовірно вищий рівень смертності 19,8 % проти 5,3 %, p=0,0005. Вагомими факторами,
які мали прогностичне значення щодо летального кінця були концентрація Д- димеру, САК, ШОЕ, СРП, феритин. Меншою мірою, проте з однаковою відносною важливістю, відігравали роль вміст інтерлейкіну-6, цистатину С, ШКФ та АЛТ.
3. Частота виникнення ГПН у госпіталізованих пацієнтів з коронавірусною хворобою та гіпертензивною нефропатією достовірно вища,
ніж у групі хворих з ДН та становить 27,7 % проти 9,3 %, p=0,03, при цьому частка пацієнтів з підвищеним рівнем цистатину С на момент госпіталізації достовірно вища у хворих, в яких виникало ГПН під час стаціонарного лікування 92,9 % проти 53,0 %, p= 0,00007.
4. Були виявлені такі особливості функціонального стану системи газотрансмітерів: у групі пацієнтів з ДН активність аргінази була достовірно нижчою, ніж у хворих без ДН (6,2 (5,6;6,9) мкмоль сечовини/хв*мг протеїну проти10,3 (9,5;11,2) мкмоль сечовини/хв*мг протеїну, з<0,01), проте
концентрація пероксінітриту була вищою (580,4 (507,6;708,9) мкмоль/л проти 468,3 (381,4;555,2) мкмоль/л, р=0,04).
5. Гістопатологічні прояви, пов’язані з гострим ушкодженням канальців, є основними результатами аутопсії нирок пацієнтів з COVID-19, тоді як
гломерулосклероз, артеріосклероз та дистрофії канальців свідчать про наявність захворювань. Серед померлих пацієнтів з діабетичною нефропатією достовірно частіше спостерігали субтотальний некроз канальців (51,6 % проти 25,6 %, p=0,03), нейтрофільну (16,1% проти 2,6 %, p=0,04) та мононуклеарну (35,3% проти 2,8%, р=0,03) інфільтрацію інтерстицію.

УДК: 616.12-005.4-009.7-056.83-06:616.61]-008.1

Яджин Оксана Володимирівна. Особливості функціонального стану серця, нирок та кардіоренальних взаємозв’язків у хворих з гострим коронарним синдромом : роль фактора куріння.: дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / О. В. Яджин. - Львів, 2025. - 290 с. - Бібліогр.: с. 242-271 (190 назв).

У дисертаційному дослідженні запропоноване нове вирішення актуального наукового завдання сучасної кардіології - вдосконаленні
прогнозування перебігу ГКС в госпітальний період у хворих із ХХН на підставі з’ясування особливостей факторів ризику, ліпідного обміну, добової регуляції артеріального тиску, структурно-функціонального стану міокарда, змін біомаркерів sST2, NT-proBNP, CysC та їх взаємозв’язків в залежності від фактора куріння.

1. Серед пацієнтів з ГКС та зниженою рШКФ (˂ 60 мл/хв/1,73 м2), порівняно з хворими з рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2, а також у хворих з
найвищим рівнем альбумінурії (САК > 30 мг/ммоль), порівняно з нижчими (САК 3-30 мг/ммоль), відмічається достовірно більша частка
хворих з фактором куріння (відповідно в 1,4 та 1,5 разів); ЦД 2 типу (відповідно в 1,9 та 1,7 разів), ДЛП (в 1,3 та 1,2 разів) та ожирінням (в
1,9 та 1,5 разів). Достовірно більша поширеність цих факторів ризику реєструвалась серед курців, порівняно з некурцями, незалежно від
типу і ДЛП зафіксована серед пацієнтів-курців з рШКФ ˂ 60 мл/хв/1,73 м2 та САК > 30 мг/ммоль і становила, відповідно: 100,0%  АГ; 40,63% та 39,39% щодо ЦД 2 типу; 93,55% та 93,94% щодо ДЛП. Фактор куріння асоціюється також з достовірно важчим перебігом і виразністю перелічених чинників ризику.
2. Ухворих з ГКС при зниженні рШКФ ˂60 мл/хв/1,73 м2 та/або підвищенні САК > 30 мг/ммоль реєструються достовірно найбільш виражені проатерогенні порушення ліпідного обміну, зокрема, - на 45- 60% вищі середні рівні ХС ЛПНЩ, на 27-42% - ХС не-ЛПВЩ, на 12- 22% - ТГ, а також достовірне на 20-24% збільшення питомої ваги осіб з перевищенням їх цільових рівнів, що підтверджується сильними
кореляційними зв’язками рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ із рівнями рШКФ. Найбільш виразні проатерогенні зміни ліпідного обміну та найбільша частка осіб з перевищенням цільових значень ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ і ТГ спостерігались у підгрупах пацієнтів-курців, особливо –  хворих зі зниженою рШКФ та найвищою категорією альбумінурії.
3. Найбільш виразні порушення добової регуляції АТ у пацієнтів з ГКС асоціюються зі зниженням рШКФ, найвищою категорією альбумінурії
та фактором куріння. Зокрема, серед хворих зі рШКФ ˂ 60 мл/хв/1,73 м2 та/або підвищенням САК > 30 мг/ммоль реєструються переважно
достовірно вищі середні рівні добового, денного та нічного САТ, ДАТ,
 САТ та ІЧ ДАТ, нижчий за норму ДІ САТ і ДІ ДАТ, а також в 1,3- 1,4 рази частіше формування патологічних добових профілів
 /ДАТ (у понад 80,0% випадків) з домінуванням у 42,1-48,2% профілю «non-dipper». Фактор куріння достовірно посилює виявлені порушення добової регуляції АТ, особливо у хворих на ГКС з виразними ознаками ниркової дисфункції (рШКФ ˂ 60 мл/хв/1,73 м2 і/або САК > 30 мг/ммоль), серед яких патологічні добові профілі САТ і ДАТ реєструються у понад 90,0% випадків.
4. У хворих на ГКС при зниженні рШКФ ˂60 мл/хв/1,73 м2 та/або підвищенням САК > 30 мг/ммоль реєструються істотні зміни сруктурно-функціонального стану серця, а саме: достовірно більш знаки гіпертрофії міокарда (вищі середні значення розмірів ЛШ (КДР, КСР) та ЛП, товщини стінок (ТМШП і ТЗС ЛШ), ММЛШ, ІММЛШ), у 2,6 разів частіше (31,5-33,3%) формування ексцентричної гіпертрофії з домінуванням майже у половини пацієнтів (45,6-48,2%) псевдонормального типу діастолічної дисфункції. Незалежно від стану фукції нирок, фактор куріння сприяє істотному поглибленню патологічного ремоделювання серця у хворих з ГКС та ХХН. Перелічені вище зміни виявились достовірно більш вираженими у підгрупі пацієнтів-курців зі рШКФ ˂60 мл/хв/1,73 м2 та/або підвищенням САК > 30 мг/ммоль.

5. Серед пацієнтів з ГКС та зниженою рШКФ (˂ 60 мл/хв/1,73 м2), порівняно з хворими з рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2, а також у осіб з
найвищим рівнем альбумінурії (САК > 30 мг/ммоль), порівняно з нижчими (САК 3-30 мг/ммоль), реєструються достовірно вищі середні
рівні біомаркерів sST2, NТ-proBNР та CysC (відповідно, в 1,37-1,38; 2,79-3,27 та 1,35-1,46 разів), а також більші частки пацієнтів з рівнями
sST2˃70 нг/мл, NТ-proBNР˃600 нг/мл та CysC>1,0 мг/л (відповідно, в 2,24-2,28; 2,22-3,83 та 1,15-1,49 разів). Найвищі середні рівні
біомаркерів і частка осіб з найвищими їх значеннями виявлені у  на ГКС з рШКФ ˂ 60 мл/хв/1,73 м2, підвищенням САК > 30 мг/ммоль і фактором куріння.
6. У пацієнтів із ГКС, зниженою рШКФ (< 60 мл/хв/1,73 м2) та підвищеним САК (> 30 мг/ммоль), рівень CysC демонструє сильніші
кореляції з біомаркерами sST2 (r=0,542; r=0,419), NT-proBNP (r=0,534; =0,591) та структурно-функціональними показниками серця (ТМШП
ЛШ (r=0,484; r=0,546), ІММЛШ (r=0,376; r=0,366), КДР ЛШ (r=0,350; r=0,335) у курців, порівняно з некурцями. У курців із нормальною
рШКФ (≥ 60 мл/хв/1,73 м2) або помірно підвищеним САК (3-30 /ммоль) ці зв’язки також помітні, але менш виражені, тоді як у
некурців кореляції слабкі або відсутні.
7. Порівняно з хворими на ГКС з рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2 та/або рівнями САК ≤ 30 мг/ммоль, серед пацієнтів з рШКФ ˂ 60 мл/хв/1,73
м2 та/або САК > 30 мг/ммоль реєструється достовірно більша частка осіб з ускладненим перебігом ГКС: рецидивами больового синдрому (в
1,7-2,0 разів), гіпертензивними кризами (1,4-2,3 разів), порушеннями ритму (в 2,2-2,5 разів), ГСН (в 2,1-2,2 разів), що збільшувало тривалість госпіталізації приблизно на 20,0% (1,5-1,6 доби). Найбільш несприятливий перебіг ГКС спостерігався у пацієнтів з дисфункцією
нирок та фактором куріння, серед яких частота перелічених ускладнень виявилась вищою у 2,5-3,8 разів, порівняно з пацієнтами без фактора куріння. У цих хворих ризики виникнення перелічених ускладнень у 1,5-2 рази достовірно вищі, що зумовлює збільшення тривалості госпіталізації понад 12 діб у вдвічі більшої частки хворих (37% проти 19%).
8. Найбільшу прогностичну вагу серед предикторів госпітальних ускладнень ГКС, незалежно від функції нирок, мають рівні sST2˃45,2
нг/мл, NТ-proBNР ˃ 349,6 нг/мл, CysC ˃ 1,3 мг/л , ІЧ САТдоб ˃ 44,2% та ІММЛШ ˃103,2 г/м2, з вираженою достовірною перевагою їх впливу у хворих-курців зі зниженням рШКФ ˂ 60 мл/хв/1,73 м2 та/або САК > 30 мг/ммоль. Зокрема, серед цих хворих рівень sST2˃45,2 нг/мл
достовірно збільшував ризик основних ускладнень ГКС у 3,13-9,99 разів, NТ-proBNР ˃ 349,6 нг/мл – у 2,89-8,32 разів, CysC ˃ 1,3 мг/л – у
3,61-8,74 разів, що в середньому у 1,5-4,0 рази вище, ніж у пацієнтів без фактора куріння при тих же параметрах функціональної здатності
нирок.

УДК 614.2+614.271+615.1)-058-053.81(477)

Заремба Наталія Ігорівна. Соціально-фармацевтичне обґрунтування моделі лікової політики для молоді : дис. ... канд. фарм. наук. : [спец.] 15.00.01, 22 / Н. І. Заремба. - Львів, 2020. - 213 с. - Бібліогр.: с. 173-193 (189 назв).

Заремба Н. І. Соціально-фармацевтичне обґрунтування моделі лікової політики для молоді. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 «Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація» (022 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2020. Дисертаційна робота захищається в спеціалізованій вченій раді Д 35.600.02 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2020.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі щодо обґрунтування й покращення якості здоров’я і медичної допомоги та фармацевтичної опіки шляхом розробки соціально-фармацевтичної моделі «Програма лікової політики для молоді в охороні здоров’я України».

Метою дослідження було розробити та науково обґрунтувати модель лікової політики для молоді в ОЗ України.

Для досягнення мети дослідження проведено аналіз вітчизняних та міжнародних джерел релевантної наукової інформації щодо стану здоров’я студентів медиків і фармацевтів та процесу спостереження за ним через моніторингові технології; медичних програм, пов’язаних із ліками; досліджено захворюваність та інвалідизацію здобувачів вищої медичної й фармацевтичної освіти на до- та післядипломному рівні в ЛНМУ; вивчено думку студентів медичних та фармацевтичних факультетів, слухачів післядипломної підготовки щодо медикаментозного самолікування (С) та оцінки власного стану здоров’я; проведено аналіз нозологій та ліків, що при них застосовуються здобувачами вищої медичної / фармацевтичної освіти на до- та післядипломному етапі; здійснено аналіз чинних міжнародних та вітчизняних програм, пов’язаних із використанням лікарських засобів (ЛЗ); опрацьовано інноваційно-фармацевтичну складову моделі лікової політики для молоді в охороні здоров’я (ОЗ) України; розроблено соціально-фармацевтичну модель лікової політики для молоді в ОЗ України із визначенням ролі клінічного провізора (КП) в її реалізації.

Для вирішення поставлених завдань була сформована програмно-цільова структура дослідження, згідно якої робота виконувалась у 7 етапів. Для кожного етапу були окреслені завдання та методи: системного підходу та аналізу, бібліосемантичний, контент-аналізу, соціологічний, клініко-фармацевтичний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання, експертних оцінок.

Результати проведеного дослідження підтвердили нашу наукову гіпотезу, засвідчивши вагомість нового вирішення важливої науково-практичної задачі щодо зниження рівня безвідповідального самолікування серед молоді України, що можливе при використанні опрацьованої нової моделі оптимізації лікової політики для молоді у форматі галузевої програми.

Результати комплексного вивчення показників захворюваності, інвалідизації та стану динамічного спостереження здобувачів вищої медичної освіти засвідчили: 11,30±0,62 % від загального числа усіх студентів медичних факультетів ЛНМУ ім. Данила Галицького зараховано до 3-ї групи динамічного спостереження (хворих на хронічну патологію, які потребують лікування); 5,40±0,44 % від всіх досліджуваних мають встановлену групу інвалідності. З-поміж усіх хронічних нозологій, що потребують фармакотерапії (ФТ), у студентів-медиків найчастіше діагностуються хвороби нервової системи (23,9±2,9 випадків на 1000 студентів), органів травлення (20,0±2,8 випадків на 1000 студентів) та ендокринної системи, розлади харчування і порушення обміну речовин (15,4±2,4 випадків на 1000 студентів).

Вивчення думки респондентів щодо власного стану здоров’я, ризиків погіршення здоров’я та можливості отримання кваліфікованої допомоги встановило, що найбільшу шкоду здоров’ю наносить тютюнокуріння (вважають 98,14±0,60 % опитаних), вживання наркотиків (94,97±0,9 %) та алкоголю (94,00±1,06 %), тоді як зловживання ліками серед усіх чинників негативного впливу на здоров’я було винесено на останнє місце (80,42±1,77 %), що свідчить про низьку фармацевтичну освіченість молоді.

Серед негативних чинників, які найбільше впливали на здоров’я студентів, на їх думку, були порушення режиму харчування, стресові ситуації та психоемоційна напруга, тоді як чинник «Зловживання ліками» за сумою середніх балів був лише на 13 місці серед усіх чинників, що свідчить про повне неусвідомлення та недооцінку небезпеки зловживання ліками опитуваної молоді.

Результати оцінки поведінки студентської молоді щодо ліків та медикаментозного самолікування показали, що у всіх здобувачів аналізованих закладів освіти встановлено в середньому як мінімум одноразове в рік неконтрольоване приймання лікарських засобів, що підтверджує наявність проблеми безвідповідального самолікування у середовищі майбутніх лікарів.

З’ясовано перелік ліків, які респонденти приймали впродовж останнього місяця у форматі самолікування, з яких найчастіше застосовувались ненаркотичні анальгетики, вітаміни та спазмолітичні засоби. Доведено (р<0,05) наявність прямого кореляційного зв’язку між частотою самолікування у студентів-медиків та вживанням наступних ЛЗ: еутирокс (r=+0,17), налгезін (r=+0,14), панкреатин (r=+0,14), фестал (r=+0,14), аскорутин (r=+0,13), мезим (r=+0,11), копацил (r=+0,10).

Створений клініко-фармацевтичний додаток «Тест сумісності лікарських засобів» на базі операційної системи Android для мобільних пристроїв призначений для перевірки знань щодо сумісності ЛЗ та окремих аспектів дієти і поведінкових звичок. Дизайн додатку визначається як «Quiz» (вікторина), суть якої полягає в опитуванні користувача у вигляді текстових і/або графічних завдань та вибором відповіді з кількох можливих варіантів. Далі, на основі кількості правильних відповідей, обчислюється загальний результат тестування. Клініко-фармацевтичний додаток може бути завантажений за допомогою Play Market безпосередньо будь-яким користувачем мобільних пристроїв під керуванням операційної системи Android версії 4.1.0 (API level 16) або новішої, окрім "розумних" годинників, телевізорів та автомобілів, і він є безоплатним та вільним для розповсюдження. Такий вибір дозволяє охопити приблизно 84 % усіх мобільних пристроїв. Тестування проводиться шляхом показу екранів із назвою та коротким описом ЛЗ, а також пропозицією обрати з 4-х ЛЗ один сумісний або несумісний медикамент. Коли користувач натискає кнопку «Далі», додаток вказує на правильність або хибність вибору користувача з коротким поясненням, після чого переходить до наступного запитання. Якщо ж користувач обере кнопку «Закінчити», додаток відобразить, чи правильно користувач відповів на запитання, після чого припинить тестування та покаже його підсумки. Підсумковий результат тестування вважається позитивним, якщо користувач обрав правильні варіанти відповіді на ½ чи більше запитань. Даний додаток схвалений експертами з користувачів. Гнучкий для доповнення і змін цей додаток як симулятор фармацевтичної опіки, є важливим інноваційним методом впливу на поведінку студентів щодо ліків, який дозволяє оперативно попередити ускладнення медикаментозного самолікування.

Розроблена та впроваджена модель оптимізації лікової політики молоді має передбачене функціонально-організаційне удосконалення та міждисциплінарний підхід із комплаєнсом медиків, фармацевтів та викладачів, її впровадження має привести до зниження рівня безвідповідального самолікування, чим попередити ризик ускладнень фармакотерапії.

Опрацьована соціально-фармацевтична модель «Програма лікової політики для молоді в охороні здоров’я України» базується на 4-х основних напрямках. І. Нормативно-організаційний напрямок, що включає створення незалежної клініко-фармацевтичної служби, яка буде проводити постійний моніторинг роботи моделі з правом клопотання перед уповноваженими на це органами про адміністративну відповідальність за невиконання чи порушення вимог програми на місцевому, регіональному і національному рівнях; впровадження на рівні держави комплексу необхідних нормативно-правових документів для створення, функціонування, проведення клініко-фармацевтичної служби аналітики лікової політики в ОЗ; розробка правил, стандартів, рекомендацій відповідального С та подальшої фармацевтичної опіки (ФО) й нагляду; створення єдиного державного офіційного веб-сайту з наданням йому правового статусу з метою постійного відстеження та аналізу випадків неконтрольованого С, особливо з негативними наслідками. ІІ. Навчально-методичний – передбачає організацію підготовки спеціалістів усіх рівнів щодо впровадження та реалізації моделі; введення в плани підготовки медичних / фармацевтичних фахівців тем із лікової політики та продовження розвитку ФО; започаткування щорічних науково-практичних конференцій з актуальних проблем та обміну досвідом щодо лікової політики в ОЗ. ІІІ. Фінансовий напрямок, основою якого є визначення джерел та раціонального розподілу фінансування для впровадження та реалізації моделі на всіх її рівнях і етапах. ІV. Інформаційний – можливий при реалізації 2-х його складових: соціально-інформаційної та інноваційно-фармацевтичної. Соціально-інформаційна складова включає організацію єдиної інформаційної мережі державної бази даних із реєстрації випадків безвідповідального С із негативними наслідками та їх детальним описом і аналізом; запровадження випуску періодичного інформаційного бюлетеня щодо аналізу випадків безвідповідального С та ознайомлення з новітніми технологіями з питань лікової політики, в першу чергу, в електронному форматі. До інноваційно-фармацевтичної складової входить розробка рекомендацій щодо дій медичного / фармацевтичного працівника з метою попередження неконтрольованого безвідповідального С; впровадження та пропагування на всіх рівнях надання медичної допомоги та ФО мобільного додатку «Тест сумісності ЛЗ», при чому, не лише для молоді, але й із залученням населення інших вікових груп.

Критеріями якості нашої програми передусім мають бути зниження частоти звернень за медичною допомогою після С та зменшення числа безвідповідальних С, що можна проконтролювати, зокрема, за допомогою періодичного соціологічного опитування молоді та інформації на державному веб-сайті для постійного моніторингу та аналізу випадків неконтрольованого та безвідповідального С і його наслідків. Ключовим показником ефективності цієї моделі на рівні надання первинної медичної допомоги може стати зростання числа звернень до лікаря загальної практики / сімейної медицини на ранніх стадіях. На нашу думку, найбільш інформативним критерієм ефективності програми є можливе зменшення реалізації безрецептурних ЛЗ в аптечних закладах та консультацій у фармацевтичних працівників щодо їх придбання. Останнє можна проконтролювати через добросовісне внесення кожним фармацевтичним працівником цих даних у спеціально створену електронну базу даних.

Запропонована модель відповідає 3-м основним вимогам сьогодення: конкретності, визначеності в часі та реальності, й може, на нашу думку, бути використаною для покращення якості й безпеки медикаментозного лікування та підвищення відповідальності при самолікуванні молоддю України.

Таким чином, впровадження розробленої нами моделі актуалізує проблему інформатизації системи та оцінки якості постійно зростаючих медичних та фармацевтичних інформаційних потоків, а введення в практику мобільного додатку «Тест сумісності лікарських засобів» вважаємо своєчасною та важливою інновацією, яка допоможе в реалізації моделі.

УДК 611.018.54:611.018.4-043.96:616.31

Лисоконь Юлія Юріївна. Оптимізація консервативного лікування деструктивних форм апікальних періодонтитів із використанням кістково-пластичного матеріалу :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / Ю. Ю.-В. Лисконь- Тернопіль, 2021. - 180 с. - Бібліогр.: с. 130-163 (288 назв).

Дисертаційна робота присвячена клінічно-експериментальному обгрунтуванню вибору методу та засобу для лікування хворих з деструктивними формами апікального періодонтиту, на основі експериментального обгрунтування підбору препаратів з остеотропними властивостями для корекції запально-деструктивного процесу в періапікальних тканинах. В експерименті досліджено остеотропний ефект різних препаратів і їх комбінацій. Розпрацьовано засіб і спосіб обтурації лікувальною композицією апікальної ділянки і трансканального її виведення за межі верхівки кореня зуба. За результатами клінічних, рентгенологічних, гістологічних, денситометричних досліджень проведено порівняльну оцінку інтенсивності регенераційних процесів у кістковій тканині експериментальних тварин при дії запропонованих остеотропних препаратів. Проведено комплексну клінічну, рентгенологічну, денситометричну оцінку найближчих та віддалених результатів застосування розпрацьованої композиції для лікування хворих із деструктивними формами апікального періодонтиту. Використано комп’ютерну програму остеометрії, що дозволила об’єктивізувати результати лікування. Доведено, що застосування препарату «mp3 OsteoBiol» у поєднанні з аутологічною багатою тромбоцитами плазмою викликає швидку і повну редукцію періапікального вогнища деструкції за рахунок оптимізації репаративних процесів. Скорочення термінів лікування при застосуванні запропонованої композиції досягається за рахунок одночасного заміщення кісткового дефекту періапікальної ділянки, у тому числі і при значних розмірах деструктивного вогнища. Розпрацьовано 3-D наконечник для апікальної обтурації і додаткового трансканального виведення запропонованої композиції у періапікальну зону, що суттєво зменшило зону запально-деструктивних змін у навколоверхівкових тканинах.

УДК: 615.012.1:(547.789.1+547.77):542.913

Федусевич Ольга-Марія Володимирівна. Синтез та біологічна активність похідних тіазолу та 4-тіазолідинону з азольними фрагментами у молекулах :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / О. М.-В. Федусевич - Львів, 2025. - 182 с. - Бібліогр.: с. 159-172 (111 назв).

Федусевич О.-М.В. Синтез та біологічна активність похідних тіазолу та 4-тіазолідинону з азольними фрагментами у молекулах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 226 – Фармація, промислова фармація (22 – Охорона здоров’я). – Львівський̆
національний̆ медичний̆ університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2025. Дисертаційна робота присвячена синтезу нових похідних тіазолу та 4-тіазолідинону з азольними фрагментами у молекулах, вивченню їх фізико-хімічних параметрів та біологічних властивостей.
На основі аналізу літературних джерел визначено підходи та методи синтезу цільових сполук, з використанням реакцій [2+3]-циклоконденсації, Кньовенагеля, Кляйзена-Шмідта та гетеро-Дільса-Альдера. Встановлено, що поєднання тіазолідинонового або тіазольного фрагментів з індольним ядром в одній молекулі є перспективним підходом до молекулярного дизайну біологічно активних сполук. Встановлено, що 2-((5-ацетил-4-метилтіазол-2-іл)аміно)ізоіндолін-1,3-діон, 3-(2-(5-ацетил- 4-метилтіазол-2-іл)гідразиніліден)індолін-2-он та 1-(4-метил-2-(2-((2-феніл-1Н-індол-3-
іл)метилен)гідразиніл)-тіазол-5-іл)етан-1-он є ефективними реагентами у реакції конденсації Кляйзена-Шмідта з альдегідами в умовах абсолютного етанолу та за каталітичної дії трет-бутилату калію, що дозволяє отримати серії 5-(3-арилакрилоїл)-4- метилтіазолів з ізоіндольними та індольними фрагментами у молекулах. Взаємодія 5-(3- арилакрилоїл)-4-метилтіазолів з гідразин-гідратом у середовищі оцтової приводить до утворення до піразол-тіазольних гібридних молекул, що підтверджено синтезом 3-(2-(5-(1- ацетил-5-(4-метоксифеніл)-4,5-дигідро-1H-піразол-3-іл)-4-метилтіазол-2- іл)гідразиніліден)індолін-2-ону. Показано, що реакцією Кньовенагеля ізороданіну та його 3-заміщених похідних з серією індол-3-карбальдегідів при використанні етилендіаміндіацетату як каталізатора в середовищі етанолу синтезовано ряд 5-індоліден- 4-тіоксо-2-тіазолідинонів, як вихідних гетеродієнів для молекулярного конструювання нових тіопірано[2,3-d]тіазолів в реакціях [4+2]-циклоприєднання. Показано, що 2-(5-((1H- індол-3-іл)метилен)-4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)-3-фенілпропанові кислоти є перспективними похідними для конструювання структури потенційних протимікробних агентів, що продемонстровано ідентифікацією двох сполук-хітів з селективним ефектом
щодо референтного біоплівкоутворюючого штаму Staphylococcus aureus, а також суттєвою активністю щодо нереферентного небіоплівкоутворюючого штаму Staphylococcus epidermidis, клінічного біоплівкоутворюючого штаму Staphylococcus aureus, Streptococcus
agalactiae та Pseudomonas aeruginosa. Показано, що дослідження з використанням методу молекулярної динаміки свідчить про високу структурну стабільність комплексу тубуліну з rel-(4aR,7aR,8S)-8-(1H-індол-3-іл)-3,4a,7a,8-тетрагідропіроло[3&#39;,4&#39;:5,6]тіопірано[2,3- d]тіазол-2,5,7(6H)-тріоном, яка забезпечується, в основному, за допомогою водневих зв’язків, які утворює сполука-хіт з біомішенню. У результаті скринінгових досліджень на протимікробну активність вперше встановлено, що 5-індоліденроданін-3-алканкарбонові кислоти проявляють суттєвий ефект щодо грам-позитивних мікроорганізмів (стафілококів та стрептококів), включаючи біоплівкоутворюючі та небіоплівкоутворюючі штами, а
також ефект щодо Klebsiella variicola та XDR Klebsiella і пробіотичного штаму Lactobacillus fermentum.