Особливості формування постійних зубів у дітей з визначенням їх зубного віку залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини щелеп і скелету

АНОТАЦІЯ

      Ісакової О.О. Особливості формування постійних зубів у дітей з визначенням їх зубного віку залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини скелету і щелеп. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

      Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров’я за спеціальністю 221 — Стоматологія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України , Львів, 2023.

      У дисертаційній роботі проведено уточнення та адаптація формули визначення зубного віку у дітей за методом Cameriere для українських дітей, зокрема, дітей з Львівського регіону України. Уперше на теренах України проведене дослідження відповідності календарного віку дітей до їх зубного віку як маркера індивідуального розвитку окремо взятої дитини. Подібні дослідження на сьогодення проводяться і обговорюються у науковій спільноті багатьох країн Європи та інших континентів. Зважаючи на опубліковані результати досліджень науковців у фахових наукових джерелах очевидними є відмінності у інтенсивності і віковому діапазоні періодів активного розвитку та формування дитячого організму, його органів та систем, а також індивідуальні особливості цих процесів.

      Стоматологія, як і медицина в цілому, протягом останнього століття крок за кроком втілювала у життя нові методики, технології та протоколи лікування. Сучасна медична наука досягла високого рівня технічних засобів, що дозволяють якомога детальніше обстежити кожного пацієнта та дає змогу  підібрати найоптимальніший індивідуальний план раціонального лікування, зробити його адаптованим до конкретного пацієнта, враховуючи як результати додаткових методів дослідження так і індивідуальних особливостей організму пацієнта.

      Опрацьована та адаптована для українських дітей методика визначення зубного віку за  Cameriere дала змогу оцінити відповідність індивідуального розвитку дитини до її календарного віку. Таким чином отримано ще один додатковий інструмент, який допомагає визначити особливості розвитку тої чи іншої патології, розпрацювати оптимальний план та терміни проведення лікування і спрогнозувати віддалені результати такого лікування.

       Методи лікування та терміни його проведення є узагальненими і прописаними у протоколах лікування кожної країни. Але жоден з цих протоколів не включає в себе оцінку індивідуальних особливостей розвитку організму пацієнтів дитячого віку, за виключенням їх календарного віку, ваги та іноді зросту.

      В ортодонтії та інших напрямках медицини, пов’язаних з патологіями розвитку окремо взятого організму, існує багато додаткових методів обстеження , що дають змогу оцінити його особливості  у кожному окремому випадку і таким чином скласти індивідуальний план лікування. Проте це методи обстеження окремо взятих органів чи систем дитини, а не оцінка інтенсивності чи екстенсивності розвитку дитячого організму вцілому. Саме визначення зубного віку дитини є маркером загального індивідуального розвитку дитини і свідчить про активність процесів формування , перебудови і вікового прогресу організму.  

          Звертаючись за допомогою до лікаря, пацієнт воліє отримати максимально адаптоване до власних особливостей лікування. А побічні явища, ускладення та часто неефективність лікування у дітей власне і є наслідками узагальненого підходу до лікування дитячого організму, який перебуває на різних етапах свого формування та трансформації.

      Метою дослідження були розробка та впровадження додаткових методів дослідження пацієнтів-дітей, які б дали змогу прицільніше оцінити активність процесів розвитку організму і надати  лікарю додаткову інформацію про особливості індивідуальних вікових змін відповідно до біологічного, а не календарного віку .

       У процесі виконання дисертаційної роботи застосовані наступні методи дослідження: клінічні — для визначення стану зубо-щелепної системи соматично здорових дітей та збору анамнезу; додаткові ( ортопантомографія, ультразвукова денситометрія) для візуалізації структур зубо-щелепної системи та стану кісткової тканини дітей; аналітичні — для визначення всіх показників; статистичні — для визначення варіабельності показників та їх кореляції.

      У процесі виконання роботи обстежено  ортопантомограми (ОПГ) 108 дітей ( 65 хлопчиків та 43 дівчаток) віком 6-13 років м. Львова та Львівської області, які були відібрані за такими критеріями як вік, стать, відсутність агенезу або екстракцій постійних зубів у лівому нижньому квадранті. Критеріями виключення були:  неповний стоматологічний анамнез, попереднє ортодонтичне лікування, виражені системні захворювання та вроджені аномалії, первинна адентія постійних зубів за винятком 3-іх молярів.

      Клінічне обстеження пацієнтів проводилось на базі Львівського національного університету імені Данила Галицького, кафедрі стоматології дитячого віку . Дослідження виконані з дотриманням основних положень “Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини”, затверджених Гельсінською декларацією (1964-2013 рр.), ІСН GCP (1996р.), Директиви ЄЕС №609 (від 24.11.1996р.),наказів МОЗ України №690 від 23.09.2009р.,№944 від 14.12.2009р.,№616 від 03.08.2012р.

      Розроблено анкету для внесення індивідуальних даних дітей та                                                                                                                       стандартизований формат внесення їх показників, отриманих з ортопантомограм (ОПГ).

      Для проведення першої частини дослідження обстежено ортопантомограми 108 дітей віком 6-13 років м. Львова та Львівської області, які були відібрані за такими критеріями як вік, стать, відсутність агенезу або екстракцій постійних зубів у лівому нижньому квадранті. Це  діти у період змінного прикусу, рентгенологічне обстеження яких проводилося з тих чи інших причин (ортодонтичних, парадонтологічних та ін.) .

      Усі діти були розподілені на вікові групи 6-7, 8-9, 10-11 та 12-13 років із збереженням пропорційного та гармонійного розподілу як за статевою, так і віковою ознаками.

      Завданням першої частини дослідження була оцінка  зубного віку , визначеного за методом Cameriere R, використовуючи для цього модифіковану в процесі роботи формулу лінійної регресії даного автора та порівняння його із календарним віком дітей.

      Результати досліджень виявили певний відсоток дітей у кожній віковій групі, зубний вік яких значно відрізнявся від їх календарного віку, що свідчить  про особливості і відмінність  індивідуального розвитку цих дітей.

      Аналізуючи отримані дані, виявлено, що найбільша кількість відхилення показників зубного віку від хронологічного припадає  саме на той час , коли починається найактивніший процес зміни зубів , перебудови та формування кісткової тканини. Саме у цей період найчастіше здійснюються перші візити до ортодонта та оцінка зубо-щелепного апарату відповідно до віку. Саме в цей час є надважливо оцінити індивідуальний фізіологічний розвиток організму дитини відповідно до його хронологічного віку та визначити  оптимальний період для проведення того чи іншого лікування.

      Інші частини дослідження, проведеного в межах виконання дисертаційної роботи, дали змогу оцінити зміни кісткових структур у дітей в період 6-13 років та виявити їх взаємозв’язок  у процесі активних змін.

      Проводилося дослідження ОПГ дітей з визначенням показників рентгеноморфометричних індексів кісткових структур нижньої щелепи , а також ультразвукова денситометрія п’яткової кістки для виявлення змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у даному віковому діапазоні.

      Оцінка отриманих даних виявила відмінність значень показників рентгенологічних індексів та тенденції їх мінливості в процесі розвитку дитини. Мінеральна щільність кісткової тканини також змінювалась у різних вікових групах і її показники по-різному змінювалися у представників різних статей.

      На підставі статистичних обрахунків встановлено, що отримані дані зубного віку  на основі адаптованої в процесі роботи формули лінійної регресії  Cameriere, показники рентгенологічних індексів нижньої щелепи та показники мінеральної щільності кісткової тканини, визначені методом ультразвукової денситометрії, характеризують однакові періоди інтенсивних змін організму дітей. Доступність таких даних дає змогу лікарю багатогранно оцінити активність процесів формування зубо-щелепних структур та опираючись на них обрати оптимальний період для лікування тих чи інших аномалій, розладів чи патологій.

      Особливо потребує індивідуального підходу лікування дітей, враховуючи вищеперелічені фактори і впровадження  в практичну медицину більш ширшого протоколу обстеження  дитини у період її активного формування. Визначення зубного віку дитини як маркера біологічного віку за адаптованою методикою   Cameriere є нескладним і доступним на сьогодення, так як і визначення рентгенологічних індексів кісткового формування щелеп. А визначення МЩКТ методом ультразвукової денситометрії як абсолютно безболісний і нешкідливий метод обстеження дасть змогу доповнити оцінку стану кісткової тканини дитини.

Ключові слова: діти, зубний вік, формула  Cameriere, прорізування постійних зубів,  ортопантомографія, біометричний аналіз, денситометрія, зубощелепні аномалії, ортодонтичне лікування.

ЕЦП: https://drive.google.com/file/d/1zI5ahrqSRoAnngkgSKSXuLfMmdadZDYQ/view?usp=sharing