Особливості фізичного розвитку, нутритивного забезпечення і соматичної патології дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку

АНОТАЦІЯ

Пишник А.І.Особливості фізичного розвитку, нутритивного забезпечення і соматичної патології дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку.- Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 228 - педіатрія (галузь знань 22 - охорона здоров’я). - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2023.

Порушення психомоторного розвитку негативно впливають на фізичний розвиток дітей. Такі діти відзначаються особливою вразливістю до дефіцитів нутритивного забезпечення.

Якість життя, пов’язана зі здоров’ям, включає в себе вплив основного захворювання та його лікування на життя пацієнта, його фізичні, психічні та соціальні аспекти.

Наявність у дітей з психомоторними розладами значної кількості супутніх соматичних хвороб та вроджених вад призводить до зниження імунологічної реактивності та виникнення хронічних запальних недуг.

Питання нутритивного статусу дітей дошкільного віку  (3-7 років) з порушеннями психомоторного розвитку, структури наявної у них соматичної патології, адекватності їх медичного супроводу, якості життя їхніх родин висвітлено недостатньо. Відсутні науково обгрунтовані дієтичні рекомендації, спрямовані на покращення нутритивного статусу та фізичного розвитку цієї категорії дітей, що матиме вплив на їх реабілітацію. Також існує дефіцит інформації щодо адекватної нутритивної підтримки дітей дошкільного віку з неврологічною і соматичною патологією. Недостатньо вивчені конкретні зміни метаболізму макро- і мікронутрієнтів, особливостей харчування дітей при різних типах порушень психомоторного розвитку, що ускладнює процес лікування і реабілітації дітей з такою патологією.

Це обумовило мету дослідження - підвищити ефективність реабілітації та якість життя дітей дошкільного віку ( 3-7 років) із порушеннями психомоторного розвитку шляхом вивчення особливостей їх фізичного розвитку, нутритивного забезпечення, наявної соматичної патології та розробки відповідних медико-профілактичних та корекційних заходів.

Для досягнення мети роботи і вирішення поставлених завдань було проведено 5 етапів дослідження.

На першому етапі нами було проведено опитування батьків 70 дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку, а також батьків їхніх 20 практично здорових однолітків. Діти були поділені на групи залежно від неврологічної нозології, окрему контрольну групу склали практично здорові діти: ЗПМР - 30 дітей (42,9% від загальної кількості хворих), РАС  – 17 дітей (24,3%), СДУГ/ РДУГ– 13 дітей (18,6%), ММД – 10 дітей (14,2%), практично здорові діти – 20 дітей. Серед усіх обстежених дітей з порушеннями психомоторного розвитку було 77.1% хлопчиків та 22.9% дівчаток, контрольна група розділилася навпіл за статтю дітей. Визначалися особливості харчової поведінки дітей, акушерського анамнезу, характер вигодовування в ранньому віці, частота захворювань на рік, параметри фізичного розвитку.

В усіх групах обстежених дітей відзначається переважання середніх значень показників фізичного розвитку, а також виявлено тих (їхня частка складає від кількох відсотків до майже чверті у різних групах), чиї показники фізичного розвитку є вищими та нижчими за середні значення, високими та низькими. Серед показників фізичного розвитку практично здорових дітей звертає на себе увагу наявність як високих, так і дуже високих показників маси тіла та ІМТ, а також низьких значень показника зросту у певної їх частини.

Середній показник маси тіла був достовірно вищим у групі практично здорових дошкільнят у порівнянні з дітьми із ЗПМР (p=0.02, за критерієм Манна-Уітні); середні показники обводу стегна та гомілки були достовірно вищі у дітей з ММД, ніж у їх практично здорових однолітків (p=0.04 та p=0.009, відповідно); середні показники ІМТ у практично здорових дітей були достовірно вищими, ніж у дітей із ЗПМР та СДУГ/РДУГ (p=0.001 та p=0.04, відповідно).

Показники фізичного розвитку всіх обстежених дітей дошкільного віку, за результатами кластеризації, достовірно не відрізнялися.

На другому етапі нами було проведено анкетування батьків 70 дітей дошкільного віку з психомоторними порушеннями та 20 їхніх практично здорових однолітків для визначення показників якості життя, задоволення батьків охороною здоров’я, впливу захворюваності дітей на родину. Достовірно вищими були значення показника Total score анкети PedsQL у практично здорових дітей у порівнянні з дітьми із ЗПМР (p=0.00001). Достовірно нижчими були значення показника Total score анкети Healthcare satisfaction generic module у групах дітей із ЗПМР, ММД, РАС та СДУГ/РДУГ у порівнянні із їх практично здоровими однолітками (р=0.00001, р=0.03, р=0.0001, р=0.0004, відповідно). Показник The Parent HRQL Summary Score анкети Family impact module у дітей із ЗПМР був достовірно нижчим, ніж у практично здорових дітей дошкільного віку (р=0.02). Показник The total score анкети Family impact module був достовірно нижчим у дітей із ЗПМР, ніж у практично здорових дітей дошкільного віку (р=0.02).

За результатами кластеризації, достовірно вищі показники якості життя відзначаються у практично здорових дітей у порівняні з дітьми груп дослідження. Високі значення показників впливу захворюваності дитини на родину для обстежених дітей спостерігалися у батьків з неврологічними розладами (ЗПМР – 44.8%, СДУГ/РДУГ – 10.3%, РАС та ММД - 6.9% відповідно). Також, за результатами кластеризації, достовірно вищі показники задоволення наданням медичної допомоги відзначаються у батьків практично здорових дітей, у порівнянні батьками дітей з психомоторними порушеннями.

На третьому етапі визначалися особливості харчового раціону та добового споживання нутрієнтів шляхом заповнення батьками як дітей з психомоторними порушеннями, так і батьками практично здорових дітей, спеціально розроблених харчових щоденників. Проте раціон більшості дітей з неврологічною патологією був більше незбалансованим за вмістом основних класів нутрієнтів (частки дітей як з нестачею, так і з надміром білків, жирів, вуглеводів калорій, НЖК, МНЖК, дефіцитом харчових волокон). Для раціону дітей з неврологічною патологією характерні численні поєднані дефіцити вітамінно-мінерального споживання (особливо вітамінів групи В, D, A, РР, С та Е, практично тотальний дефіцит йоду в раціоні, значна кількість дітей з низьким вмістом у їжі цинку, селену, міді, магнію, кальцію, фосфору, заліза, марганцю, калію).

Для харчової поведінки всіх обстежених дітей (як з неврологічною патологією, так і без неї) була характерна низка негативних рис, а саме: споживання із продуктами харчування цукру, солі та спецій, продуктів фастфуду, часте вживання солодощів, більшу частину їх добового раціону складали перекуси, які використовувалися батьками, в тому числі, і як винагорода за хорошу поведінку або з метою заспокоєння при вередуванні. Діти з неврологічною патологією частіше віддавали перевагу у їжі певним продуктам харчування (здебільшого солодощам, картоплі, макаронам (паста), піці, хлібобулочним виробам), в той же час відмовляючись вживати інші (овочі, фрукти, рибу, сир, кисломолочні продукти). Батьки значної частини цих дітей відзначали потребу змушувати їх до їжі. Водночас, раціону дітей із порушеннями психомоторного розвитку був притаманний ряд специфічних ознак, зумовлених особливостями їхньої харчової поведінки: великою була частка дітей, які їли на ніч, рідко вживали овочі, фрукти. Для абсолютної більшості дітей із РАС було характерним вживання висококалорійної їжі (м’яса та солодощів). Крім цього, нутритивному забезпеченню абсолютної більшості всіх обстежених дітей був притаманний високий вміст цукру, в раціоні значної кількості дітей відзначався надлишок НЖК, натрію, що являє собою приклад раціону, заснованого на “західній дієті”.

Також нами виявлено достовірну різницю у споживанні деяких нутрієнтів між дітьми з психомоторними порушеннями та практично здоровими дітьми. Вміст вуглеводів, загальних цукрів, НЖК та калорій у раціоні дітей із РАС був достовірно нижчим, ніж у їх здорових однолітків (p=0.04, p=0.02, p=0.002 та p=0.02 відповідно). Вміст НЖК, ретинолу та вітаміну С був достовірно нижчим у їжі, споживаній дітьми із ЗПМР, ніж у раціоні практично здорових дітей (р=0.0004, р=0.00006, р=0.01 відповідно). Вміст йоду та ретинолу у раціоні дітей з ММД був достовірно нижчим, ніж у здорових дошкільнят (р=0.02 і р=0.03 відповідно).

За результатами кластеризації, вищі значення низки нутрієнтів (рідина, вуглеводи, енергія, натрій, калій, кальцій, магній, фосфор, хлориди, ретинол і фолати) спостерігалися у 32.5% практично здорових дітей і частини дітей з психомоторними порушеннями (ЗПМР – 37%, ММД – 15%, РАС – 12.5%, СДУГ/РДУГ – 10%). Нами встановлено, що батьки цих дітей мали вищу обізнаність щодо принципів раціонального харчування і фінансову спроможність його забезпечити.

На четвертому етапі було проведено дослідження рівнів загального кальцію, магнію та заліза у сироватці крові дітей з порушеннями психомоторного розвитку. В сироватці крові абсолютної більшості обстежених дітей з психомоторними порушеннями спостерігалися поєднані та ізольовані дефіцити досліджуваних макро- та мікроелементів. Найпоширенішим дефіцитом у дітей із ЗПМР був дефіцит загального кальцію (93.3%), у решті груп дітей з психомоторними порушеннями звертає на себе увагу тотальний дефіцит цього макроелементу. Від половини до двох третин обстежених дітей мали дефіцит магнію та заліза. Найпоширенішим поєднаним дефіцитом був дефіцит досліджуваних макро- та мікроелементів.

За результатами кластеризації було виявлено, що соматична та інфекційна захворюваність, обтяжений акушерський анамнез були притаманні як практично здоровим, так і дітям з психомоторними порушеннями. В той же час, за допомогою критерію ꭓ²-квадрат Пірсона,у більшості дітей з неврологічними захворюваннями відзначалося переважання несприятливих пренатальних, інтранатальних та постнатальних чинників в анамнезі у порівнянні з практично здоровими дітьми (ЗПМР – слабка та дискоординована пологова діяльність (ꭓ²=10.3, p<0.05); ММД – загроза переривання вагітності (ꭓ²=18.4, p<0.05), слабка та дискоординована пологова діяльність (ꭓ²=8.5, p<0.05) і гіпертонус матки (ꭓ²=5.9, p<0.05) відповідно; РАС - слабка і дискоординована пологова діяльність (ꭓ²= 26, p<0.05) та кровотечі під час вагітності (ꭓ²= 5.5, p<0.05); СДУГ/РДУГ – кровотечі під час вагітності (ꭓ²=4.0, p<0.05), слабка та дискоординована пологова діяльність (ꭓ²=15.2, p<0.05)).

ANNOTATION

Pushnyk A.I. Peculiarities of physical development, nutritional support and somatic pathology of preschool children with psychomotor development disorders.- Qualifying scientific work on manuscript rights.

Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 228 - Pediatrics (field of knowledge 22 – Healthcare). – Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Lviv, 2023.

Psychomotor development disorders negatively affect the physical development of children. Children with psychomotor development disorders are particularly vulnerable to nutritional deficiencies.

Health-related quality of life includes the impact of the underlying disease and its treatment on the patient's life, its physical, mental and social aspects.
The presence of a significant number of concomitant somatic diseases and birth defects in children with psychomotor development disorders leads to a decrease in immunological reactivity and the occurrence of chronic inflammatory diseases.

The issue of the nutritional status of preschool children (3-7 years of age) with psychomotor development disorders, the structure of their somatic pathology, the adequacy of their medical support, and the quality of life of their families are covered to a small extent. There are no scientifically based dietary recommendations aimed at improving the nutritional status and physical development of this category of children, which will have an impact on their rehabilitation. There is also a lack of information on adequate nutritional support for preschoolers with neurological and somatic pathologies. The specific changes in the metabolism of macro- and micronutrients, the peculiarities of children's nutrition with various types of psychomotor development disorders, which complicates the process of treatment and rehabilitation of children with this pathology, are insufficiently studied.

This determined the purpose of the study - to increase the effectiveness of rehabilitation and the quality of life of preschool children (3-7 years of age) with psychomotor development disorders by studying the peculiarities of their physical development, nutritional support, existing somatic pathology and the development of appropriate medical preventive and corrective measures.

To achieve the purpose of the study and solve the assigned tasks, 5 stages of the research were conducted.

At the first stage, we conducted a survey of parents of 70 preschool children with psychomotor development disorders, as well as of parents of their 20 almost completely healthy peers. Children were divided into groups depending on neurological nosology, a separate control group consisted of practically healthy children: 30 children mental retardation (42.9% of the total number of patients), 17 children with ASD (24.3%), 13 children with ADHD (18.6%), 10 children with minimal brain dysfunction (14.2%), 20 almost completely healthy children. Among all examined children with psychomotor development disorders, 77.1% were male and 22.9% were female, the control group was divided in half according to the gender of the children. Peculiarities of children's eating behavior, obstetric anamnesis, nature of feeding at an early age, frequency of diseases per year, parameters of physical development were determined.

In all groups of examined children, there is a predominance of average values of indicators of physical development, as well as those (their share is from several percent to almost a quarter in different groups) whose indicators of physical development are higher and lower than average values, high and low. Among the indicators of physical development of almost completely healthy children, the presence of both high and very high indicators of body weight and BMI, as well as low values of the growth indicator in a certain part of them, takes notice.

The average index of body weight was significantly higher in the group of almost completely healthy preschoolers compared to children mental retardation (p=0.02, according to the Mann-Whitney criterion); the average indicators of hip and shin circumference were significantly higher in children with minimal brain dysfunction, than in their almost completely healthy peers (p=0.04 and p=0.009, respectively); average BMI indicators in almost completely healthy children were significantly higher than in children with mental retardation and ADHD (p=0.001 and p=0.04, respectively).

According to the results of clustering, the indicators of physical development of all examined preschool children did not differ reliably.

At the second stage, we conducted a survey of parents of 70 preschool children with psychomotor development disorders and of 20 of their almost completely healthy peers to determine quality of life indicators, parents' satisfaction with health care, and the impact of children's illness on the family. The values of the Total score indicator of the PedsQL questionnaire were significantly higer in almost completely healthy children, compared to children with mental retardation (p=0.00001). The values of the Total score indicator of the Healthcare satisfaction generic module questionnaire were significantly lower in the groups of children with mental retardation, minimal brain dysfunction, ASD and ADHD in comparison with their almost completely healthy peers (р=0.00001, р=0.03, р=0.0001, р=0.0004). The Parent HRQL Summary Score indicator of the Family impact module questionnaire was significantly lower in children with mental retardation than in almost completely healthy preschool children (p=0.02). The total score indicator of the Family impact module questionnaire was significantly lower in children with mental retardation than in almost completely healthy preschool children (p=0.02).

According to the results of clustering, significantly higher quality of life indicators are observed in almost completely healthy children in comparison with children from the examined groups. High values of the indicators of the impact of the child's illness on the family for all examined children were observed in parents children with neurological disorders (mental retardation - 44.8%, ADHD - 10.3%, ASD and minimal brain dysfunction - 6.9%, respectively). Also, according to the results of clustering, significantly higher rates of satisfaction with the provision of medical care are noted among parents of almost completely healthy children comparing to children with psychomotor development disorders.

At the third stage, the peculiarities of the diet and daily nutrient intake were determined by filling up specially designed food diaries by parents of both children with psychomotor development disorders and parents of almost completely healthy children. The diet of the absolute majority of children with neurological impairments was more unbalanced in terms of content of the main classes of nutrients (the shares of children with both a shortage and an excess of proteins, fats, carbohydrates, calories, SFA, MUFA and dietary fiber deficiency were significant). Their diet is also characterized by numerous combined deficiencies of vitamin and mineral supply (especially vitamins of group B, D, A, PP, C and E, an almost total deficiency of iodine in the diet, a significant number of children with a low content of zinc, selenium, copper, magnesium, calcium, phosphorus, iron, manganese, potassium).

All examined children were characterized by a number of negative features of eating behavior, namely: more or less frequent consumption of sugar, salt and spices, fastfood products, frequent consumption of sweets, most of their daily diet consisted of snacks that were used, as a reward for good behavior or to calm fussiness down. Neurologically impaired children often preferred certain food products (mostly sweets, potatoes, macaroni (pasta), pizza, bakery) while refusing to consume others (vegetables, fruits, fish, cheese, fermented milk products).

Parents of a significant part of children noted the need to force them to eat. At the same time, the diet of children with psychomotor development disorders was characterized by a number of features, determined by the peculiarities of their eating behavior: there was a large share of children who ate at night, rarely consumed vegetables and fruits. For the absolute majority of children with ASD, the consumption of high-calorie food (meat and sweets) was intrinsic. In addition, the nutritional provision of the absolute majority of all examined children was characterized by a high sugar content, the diet of a significant number of children had an excess of saturated fatty acids and sodium, which provides an example of a ration, based on a "Western diet".

We also found a reliable difference in the consumption of some nutrients between children with psychomotor development disorders and almost completely healthy children. The content of carbohydrates, total sugars, saturated fatty acids and calories in the diet of children with ASD was significantly lower than that in their healthy peers (p= 0.04, p=0.02, p=0.002 and p=0.02, respectively). The content of saturated fatty acids, retinol, and vitamin C was significantly lower in the food, consumed by children with mental retardation, than in the diet of almost completely healthy children (p=0.0004, p=0.00006, p=0.01, respectively). The content of iodine and retinol in the diet of children with minimal brain dysfunction was significantly lower than that in almost entirely healthy preschoolers (p=0.02 and p=0.03, respectively).

According to the results of clustering, higher values of a number of nutrients (liquid, carbohydrates, energy, sodium, potassium, calcium, magnesium, phosphorus, chlorides, retinol and folates) were observed in 32.5% of almost completely healthy children and a part of children with psychomotor development disorders (mental retardation – 37%, minimal brain dysfunction – 15%, ASD – 12.5%, ADHD – 10%). It was established that the parents of these children had a higher awareness of the principles of rational nutrition and the financial ability to provide it.

At the fourth stage, a study of the levels of total calcium, magnesium and iron in the blood serum of children with psychomotor development disorders was conducted. In the blood serum of the absolute majority of examined children with psychomotor development disorders, combined and isolated deficiencies of the studied macro- and microelements were observed.The most common deficiency in children with mental retardation was total calcium deficiency (93.3%), in the remaining groups of children with psychomotor disorders, the total deficiency of this macroelement draws attention. Half to two-thirds of the examined children had magnesium and iron deficiency. The most common combined deficiency was the deficiency of studied macro- and microelements.

According to the results of clustering, it was found that somatic and infectious diseases, burdened obstetric anamnesis were characteristic of both almost completely healthy and children with psychomotor development disorders. At the same time, it was found, that the majority of children with neurological diseases had a predominance of adverse prenatal, intranatal, and postnatal factors in their anamnesis, compared to almost completely healthy children (mental retardation - weak and uncoordinated labor activity (ꭓ²=10.3, p<0.05); minimal brain dysfunction- threat of abortion (ꭓ2=18.4, p<0.05), weak and uncoordinated labor activity (ꭓ2=8.5, p<0.05) and uterine hypertonus (ꭓ2=5.9, p<0.05), respectively; ASD - weak and uncoordinated labor activity (ꭓ2= 26, p<0.05) and bleeding during pregnancy (ꭓ2= 5.5, p<0.05); ADHD - bleeding during pregnancy (ꭓ2=4.0, p<0.05), weak and uncoordinated labor activity (ꭓ2=15.2, p <0.05)).

ЕЦП: https://drive.google.com/file/d/1L_DewphI6HU3u4vRg8AZppjQjDdw_XIJ/view?usp=sharing