ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ТЕЙПУВАННЯ В СУЧАСНІЙ МЕДИЦИНІ

Актуальність. Застосування такої методики як «тейпування», отримує все більше популярності, у випадках необхідності фіксації пошкоджених та укріпленні ослаблених ділянок тіла, особливо серед спортсменів. Дана методика відома ще з попереднього століття; подальшому її розвитку сприяла та надалі сприяє удосконалення технологій виготовлення нових матеріалів з необхідними властивостями . Класичний тейп складається з бавовняної тканини, на одну сторону якої нанесено спеціальний медичний клей. Окрім цього застосовують кінезіотейпування, метод, що грунтується на застосуванні еластичних бавовняних стрічок, покритих гіпоалергенним клеєм на акриловій основі. За даними Власової Е.В., велика частина населення планети страждає від проблем опорно-рухового апарату, що характеризується м‘язевими болями в наслідок надлишкового напруження м‘язів, обмеженої рухомості суглобів. Наведена вище інформація зумовлює необхідність проведення більш глибокого вивчення застосування даної методики, в доповненні до основної фармакотерапії.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало вивчення теми впливу методів тейпування на функціональний стан опорно-рухової системи.

Матеріали та методи дослідження. Проблема впливу тейпування, кінезіотейпування на функціональний стан опорно-рухової системи, вивчалась шляхом аналізу літературних джерел.

Результати дослідження. Достатньо велика кількість робіт присвячена питанню вивчення нових механізмів боротьби з наслідками травм, болем. Дослідження показують ефективність в перші ж дні накладання тейпів і впродовж мінімум одного тижня. Вони забезпечують постійну підтримку сухожиль та м‘язів, сприяючи зменшенню болю та запального процесу. В основі дії кінезіотейпа лежить ефект ліфтингу, який полягає в утворенні складки в припіднятій ділянці шкіри. В результаті чого знижується тиск на судини, розташовані в даній ділянці, і покращується місцевий відтік лімфи та кровообіг, нормалізується тонус м‘язів. На основі досліджень проведених Клюйковою О.Д. , відомо, що нормалізація мікроциркуляції повязана з впливом аплікації тейпу. Зменшення больового синдрому виникає через подразнення тактильних та барорецепторів, від яких сигнал поступає в задні роги спинного мозку і блокує імпульси, механічний вплив тейпу збільшує простір в сполучній тканині, що сприяє виведенню медіаторів запалення з вогнища патологічного процесу. Якщо виникає певний дисбаланс у мязах, застосовують різні методики накладання тейпів на уражені ділянки.

Висновки. Таким чином, в результаті аналізу літературних джерел підтверджено, що використання методу тейпування може стати одною зі складових комплексного лікування патології опорно-рухового апарату. Наукові дослідження, що постійно проводяться, дають змогу ширше вводити тейпи у практику клініциста. Таким чином, спостерігається зниження больового та набрякового синдрому, покращення загального стану пацієнта після комплексного застосування фармакотерапії та методу тейпування. Позитивні результати використання даної методики вказують на необхідність подальшого та глибшого дослідження і вивчення цього питання.