Клінічні, епідеміологічні та імунологічні особливості Лайм-бореліозу у дітей

АНОТАЦІЯ

Баса Н.Р. Клінічні, епідеміологічні та імунологічні особливості Лайм-бореліозу у дітей. – Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 228 «Педіатрія» (22 «Охорона здоров’я»). – Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2024. Дисертаційна робота присвячена вивченню клінічних особливостей Лайм-
бореліозу та його стадій у дітей залежно від виду борелій, що спричинили захворювання, особливостей імунної відповіді організму на збудник та
запального потенціалу борелій. Обстежено 115 дітей з Лайм-бореліозом (ЛБ). Відповідно до критерій включення у дослідження увійшло 102 дитини з клінічними ознаками Лайм-бореліозу (ізольована мігруюча еритема (ІМЕ), множинна мігруюча еритема (ММЕ)) та безеритемні форми (БЕФ) ЛБ (Лайм-кардит, нейробореліоз, бореліозна лімфоцитома, Лайм-артрит, параліч лицевого нерва) з позитивними результатами ІФА та імуноблотаналізу. З когорти досліджуваних дітей сформовано групи пацієнтів: основну склали 80 дітей з еритемною формою (ЕФ) ЛБ, у 64 дітей діагностовано ІМЕ, у 16 – ММЕ; у групу пацієнтів з БЕФ ЛБ увійшли 22 дитини. Контрольну групу сформовано з 27 практично здорових дітей (17 хлопців, 10 дівчат), в яких в анамнезі не було факту укусу кліща та які не мали клінічних проявів ЛБ. Досліджено етіологічні чинники еритемних та безеритемних форм Лайм-бореліозу у дітей за допомогою імуноблотаналізу IgM, IgG до B.burgdorferi. Встановлено, що у 38 пацієнтів (59,38%) з ІМЕ, захворювання було спричинене поєднанням одразу трьох видів борелій (B.burgdorferi, B.afzelii, B.garinii). Найчастіше поєднання B.afzelii та B.burgdorferi виявлено у 17,19% дітей з ІМЕ. У 6,25% випадків ІМЕ була спричинена лише одним видом - B.garinii. Серед 16 дітей з ММЕ, у 14 осіб хвороба була спричинена поєднанням трьох борелій (87,5%). Одна борелія не була причиною ММЕ у жодного пацієнта. У дітей з БЕФ ЛБ, поєднання трьох борелій стало причиною захворювання у 10 осіб (45,45%), поєднання B.afzelii та B.burgdorferi зустрічалося у чотирьох, у жодного пацієнта з БЕФ ЛБ захворювання не було спричинене одним видом борелії. Причиною Лайм-артриту у дітей було поєднання декількох видів борелій. У трьох пацієнтів (42,86%) ЛА розвинувся внаслідок інфікування одночасно B.burgdorferi, B.afzelii, B.garinii, ще у трьох – через поєднання двох B.afzelii і B.burgdorferi та B.afzelii та B.garinii, лише в одного пацієнта ЛА спричинений одним видом борелії (B.burgdorferi). Проаналізовано епідеміологічні аспекти еритемних та безеритемних форм ЛБ у дітей. Виявлено, що діти з ІМЕ (28.3%) та ММЕ (44,45%) найчастіше зазнавали укусу кліща в червні. Не пам’ятали про епізод присмоктування кліща - 43,75% пацієнтів з ММЕ, та 17,19% дітей з ІМЕ. Пацієнти з БЕФ ЛБ найчастіше піддавались укусам кліщів, як в червні так і в липні (27,27 %), проте 50% пацієнтів не пам’ятали про укус. У дітей з ІМЕ найчастішим місцем укусу кліща були нижні кінцівки (18%), у пацієнтів з ММЕ – тулуб та нижні кінцівки (19%). У дітей з БЕФ ЛБ найчастішим місцем присмоктування кліща була голова (23%). Клінічні прояви та лабораторні показники ЕФ та БЕФ ЛБ вивчено та проаналізовано у 102 дітей. Встановлено, що у 62,75% дітей було діагностовано ІМЕ, ММЕ виявлялась в 4 рази рідше, а БЕФ ЛБ підтверджено у 21,57% пацієнтів. Середній вік дітей з ІМЕ та БЕФ ЛБ був однаковим – 8 років, тоді як середній вік пацієнтів з ММЕ – 5,5 років. У групі пацієнтів з ІМЕ та ММЕ хлопці склали 64.1% та 43.8%; дівчата – 35,9% та 56,3%, відповідно. У структурі пацієнтів з БЕФ ЛБ хлопці та дівчатка склали 50.0%. За статевою ознакою групи з ЕФ ЛБ та БЕФ ЛБ між собою достовірно не відрізнялись (p>0.05). Серед 64 дітей з ІМЕ, МЕ найчастіше спостерігалася на нижніх кінцівках (36%) та тулубі (25%) і лише у 5% пацієнтів в ділянці шиї. У дітей з ММЕ найчастіше спостерігалося поєднання еритем на тулубі та верхніх кінцівках (25%), на голові, верхніх та нижніх кінцівках (19%). Досліджено показники загального аналізу крові, маркери запальних захворювань (СРП, ШОЕ, IL-6), рівні КФК-МВ у пацієнтів з ЕФ та БЕФ ЛБ до та після лікування. При дослідженні загального аналізу крові, виявлено, що серединні значення усіх показників периферичної крові знаходились у межах норми у всіх пацієнтів та у групі контролю. Маркери запального процесу виявились достовірно вищими у дітей з БЕФ
ЛБ. Серединні рівні СРП виявилися найвищими у пацієнтів з БЕФ ЛБ, достовірно відрізняючись від такого у пацієнтів з ІМЕ (р=0.02) та ММЕ.
Найвищі серединні рівні ІЛ-6 виявлялися у пацієнтів з БЕФ ЛБ (4.2 [3.0; 4.4] пг/мл). Серединні рівні КФК-МВ у пацієнтів з ММЕ були достовірно
вищими, ніж у пацієнтів з ІМЕ (р=0.03) та з БЕФ ЛБ (р=0.03). До лікування, серед досліджуваних пацієнтів, IgM>200 Од/мл виявлялися лише у дітей з ЕФ ЛБ, (р=0.001), проте не були виявлені у жодного із пацієнтів з БЕФ ЛБ (р=0.001 у порівнянні із групою з ЕФ ЛБ). Серединні рівні IgG у
пацієнтів з БЕФ ЛБ були у вісім та шість разів вищими, ніж в дітей з ІМЕ та ММЕ, (р<0.001). Проведений статистичний аналіз показав, що IgM до OspC усіх борелій та до антигену p 41 були достовірно вищими у пацієнтів з ЕФ ЛБ. Частка позитивних IgM до p41 у пацієнтів з ІМЕ та ММЕ виявилась достовірно вищою (р=0.048 та р=0.001), аніж така у дітей з БЕФ ЛБ. IgM до OspC Ba, OspC Bb, OspC Bg найчастіше виявлялися у дітей з ММЕ і становили 87.5%, 81,3% та 87.5% відповідно. Найнижчою в дітей з ІМЕ та ММЕ виявилась частка IgM до VlsE. У пацієнтів з БЕФ ЛБ IgM до OspC Ba, OspC Bb, OspC Bg визначалися достовірно рідше в порівнянні з дітьми з ІМЕ та ММЕ. Частка виявлених IgG до VlsE Ba у пацієнтів БЕФ ЛБ виявилася істотно вищою (р=0.01) ніж у дітей з ІМЕ. У пацієнтів з БЕФ ЛБ IgG до р39 виявлялися достовірно вищими (р=0.04) ніж у пацієнтів з ММЕ. У групу пацієнтів з БЕФ ЛБ увійшло 7 пацієнтів з Лайм-артритом. Також було обстежено та виключено діагноз ЛА у 9 дітей, які первинно звернулися із підозрою на Лайм-артрит. У пацієнтів з ЛА найчастіше діагностовано ураження колінних суглобів (85,71%), яке було єдиною клінічною ознакою ЛБ. При порівнянні серединних рівнів СРП та ІЛ-6 у дітей зі суглобовим синдромом, нами встановлено, що СРП був у чотири рази вищим у пацієнтів з ЛА, ніж у дітей з артритами іншої етіології (р>0,05). У дітей з ЛА серединні рівні IgM були достовірно (р=0,02) вищими у порівнянні з пацієнтами з підозрою на ЛА. Серединні рівні IgG у пацієнтів із підтвердженим ЛА (174,0 [115,9;196,7] Од/мл) виявились майже у 30 разів (р<0,001) вищими, аніж такі у пацієнтів з артритами іншої етіології (5,9 [3,6;8,8] Од/мл). При формуванні прогностичної моделі для визначення вірогідності розвитку Лайм-артриту та паралічу лицевого нерва у дітей з ЛБ, нами застосовано метод логістичної регресії. За допомогою цього методу, нами було виокремлено 9 факторних ознак, які при поєднаній дії мають достовірний вплив на розвиток паралічу лицевого нерва (лейкоцити, ІФА IgG, КФК-МВ, ІЛ-6, Bb IgM (блотаналіз): p41, OspC Bg, OspC Ba, OspC Bb, місце укусу: рука) та Лайм-артриту (ІФА IgG,Bb IgM (блотаналіз): p41, p39, Bb IgG(блотаналіз): VlsE Ba,VlsE Bb, p39, місце укусу: рука, нога, не було укусу) у дітей з ЛБ. Подальший аналіз отриманих даних через 6 місяців після проведеноголікування показав, що серединний рівень IgM у пацієнтів з БЕФ ЛБ набув негативного значення (10.9 [7.6; 15.3] Од/мл). Серединні значення IgM у дітей як з ІМЕ (4.1 [9.8; 21.7] Од/мл) так і з ММЕ (15.9 [11.1; 26.1] Од/мл) після лікування теж стали негативними. Натомість найвищий (26.8 [19.8; 58.5] Од/мл) серединний рівень IgG після лікування було зафіксовано у пацієнтів з БЕФ ЛБ, що було достовірно (р=0.002) вище, аніж у пацієнтів з ІМЕ. У жодного з пацієнтів після лікування рівні IgM та IgG до B.burgdorferi >200 Од/мл не були зареєстрованими. Наукова новизна одержаних результатів. Одні з перших в Україні дослідили епідеміологічні, клінічні та лабораторні особливості ранньої локалізованої, ранньої та пізньої дисемінованих стадій Лайм-бореліозу у дітей. Доповнені дані про етіологічну структуру Лайм-бореліозу у дітей, за допомогою лінійного імуноблотаналізу. Оцінено запальні маркери (СРП, ІЛ-6, ШОЕ) залежно від форми Лайм-бореліозу. Вперше оцінено біопотенціал борелій, базуючись на повторних результатах лінійного імуноблотаналізу IgM, IgG до B.burgdorferi. На підставі логістичної регресійної моделі вперше передбачено можливість розвитку Лайм-артриту та паралічу лицевого нерва, асоційованого з Лайм-бореліозом. Аналіз результатів досліджень сироватки крові на рівень КФК-МВ вказав на можливість його використання для передбачення ранніх уражень серця –Лайм-кардиту у дітей з множинною мігруючою еритемою. Було розроблено таблицю диференційної діагностика Лайм-артриту з ювенільним ідіопатичним артритом та септичним артритом у педіатричній практиці, яка була висвітлена в інформаційному листі про нововведення в системі охорони здоров`я. Практичне значення отриманих результатів. Було удосконалено діагностичний алгоритм еритемних та безеритемних форм Лайм-бореліозу у дітей. На підставі отриманих результатів досліджень, за допомогою математично-статистичних розрахунків, розроблено модель логістичної
регресії, що дасть можливість передбачити розвиток Лайм-артриту та паралічу лицевого нерва у дітей з Лайм-бореліозом. Розроблена таблиця диференційної діагностика Лайм-артриту з ювенільним ідіопатичним артритом та септичним артритом у педіатричній практиці, слугуватиме важливим додатковим джерелом інформації для лікарів різних спеціальностей. Для вчасного виявлення порушень серцевої провідності, пацієнтам з множинною мігруючою еритемою, в обов’язкові обстеження слід включати дослідження сироватки крові на рівень КФК-МВ та проведення
електрокардіографії. Дітям з АВ-блокадами різного ступеню слід проводити діагностику IgM, IgG до борелій методом ІФА для виявлення ЛБ.
Ключові слова: Лайм-бореліоз, інфекція, діти, імуноблот, імуноферментний аналіз, Лайм-артрит, Лайм-кардит, борелії, інтерлейкіни, антитіла, регресійна модель, цитокіни, хвороба Лайма.

https://drive.google.com/file/d/1iIYclSFqfk7Z6kIEflxpg12OFTzWu8G-/view?usp=sharing