Вирішення питань забезпечення раціональним та повноцінним харчуванням військовослужбовців Збройних Сил України (ЗСУ) є надзвичайно важливим і необхідним в умовах сьогодення. Необхідно враховувати, що однією з найчастіших причин зниження опірності та
підвищення загальної захворюваності особового складу є порушення процесів адаптації до умов військової служби. Саме тому особливої актуальності набуває питання розроблення та наукового обґрунтування дієвих заходів, спрямованих на забезпечення раціону харчування військовослужбовців усіма необхідними нутрієнтами для оптимального функціонування організму.
   Для забезпечення високого рівня фізичного, когнітивного, емоційного стану військовослужбовців, виконання службово-бойових завдань необхідне забезпечення повноцінним харчуванням особового складу, налагодження логістики постачання харчових продуктів у польових умовах з відривом від баз постачання. Харчування військовослужбовців повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, нормам а також стандартам якості та калорійності продуктів харчування. Оптимізація системи харчування військовослужбовців досягається шляхом впровадження різноманітних раціонів, використання широкого асортименту продуктів, розробки сухих пайків, призначених для харчування в умовах бойових дій. Сучасні харчові раціони для військовослужбовців повинні бути побудовані на основі вживання різноманітного асортименту харчових продуктів, відповідати діючим фізіологічним нормам за показниками енергетичної цінності, білкової, ліпідної та вуглеводної збалансованості, вмісту вітамінів і мінеральних речовин. При складанні раціонів необхідно враховувати засвоюваність і взаємодію речовин, що входять до складу харчової продукції, сучасні потреби організму в есенційних вітамінах і мікроелементах. Різноманітність раціонів пайків, їх комплектація, технологічні (реторт-пакети) та тактичні (безполуменеві нагрівачі) інновації є суттєвим кроком у напрямку оптимізації харчування військовослужбовців Збройних Сил України.
   Для вирішенні нагальних питань із харчуванням військовослужбовців ЗСУ можна виділити пріоритетні: проведення наукових досліджень з оцінки фактичного харчування; удосконалення законодавства України у частині контролю безпеки та якості; постійний контроль за виконанням законодавчих актів та відповідальність за їх порушення; проведення аналізу чинних документів щодо вимог та організації харчування військовослужбовців та їх вдосконалення відповідно до сучасного рівня наукових знань.
   Мета дослідження - огляд та узагальнення сучасних даних щодо вимог та організації продовольчого забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

  Із перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну розроблено мобільну систему харчування військ, в якій важливе місце займає реалізація нового підходу до нормування харчування на основі створення раціонів, здатних забезпечити військовослужбовців їжею, максимально підготовленою до вживання.
   Перехід на нову систему харчування згідно Каталогу дозволяє організовувати повноцінне високоякісне харчування особового
складу з використанням різноманітних груп продуктів та можливістю індивідуального коригування з урахуванням умов перебування
та виконання завдань військового підрозділу. За відсутності умов приготування їжі військові харчуються сухими пайками: загальновійськовий пайок (Норма № 10) або більш вдосконалений і збалансований (Норма № 15).
   Різноманітність раціонів пайків, їх комплектація, технологічні (реторт-пакети) та тактичні (безполуменеві нагрівачі) інновації
є суттєвим кроком в напрямку оптимізації харчування військовослужбовців Збройних Сил України.

Introduction: Biological markers of inflammation are among the main tools for predicting the risk of developing postoperative infectious complications at the preclinical stage. One of these biomarkers is the neutrophil-lymphocyte ratio (NLR), but the insufficient number of studies does not allow judging its value as a marker of infectious complications in colorectal surgery.
Aim: Aim of the study to determine the predictive value of the neutrophil-leukocyte ratio as a predictor of infectious
complications after colon surgery.
Methods: From September 2018 to December 2021, 234 patients were enrolled in the study after colon surgery. The frequency of infectious complications, the differences in the levels of NLR in patients with and without infectious complications were determined.
Results: One hundred and thirty-seven patients met the criteria of NLR-low, and 97 patients were categorized as NLR-high. The NLR status was significantly correlated with T-stage, perineural invasion, and increased likelihood of complications. Univariate analysis indicated that both low albumin and meeting the criteria for the NLR-high group correlated with an increased occurrence of complications. Multivariate analysis identified NLR-high and low albumin levels as independent predictors for complications.
Conclusion: The neutrophil-lymphocyte ratio is a reliable predictor in predicting the risk of developing infectious complications in colorectal surgery. In addition, low values of this biomarker are a significant criterion for a safe discharge of patients from hospital. The prevalence and availability of this test makes it easily reproducible in clinical practice

The study aimed to assess the effectiveness of distance learning for Ukrainian medical students during the COVID-19 pandemic. Universal and specific medical specialties problems of distance education isidentified. The research was specifically targeted attracking the dynamics of improving the conditions for implementing the educational process during the adaptation period of quarantine measures. The study involved content analysis, Computer Audio-Recorded Interviewing (CARI), face-to-face interviews, in-depth interviews, and qualitative and quantitative analysis of the results of empirical research. The model of two-stage diagnostics of the state of distance education in vocational medical colleges of Ukraine (2020-2021) is presented. The results of the linear experiment showed a positive trend in: the quality of the Internet and the workplace arrangement of medical students, special training in distance education technologies, the use of unified educational platforms, reduced stress level in students, and increased assessment objectivity. Stereotypes about distance education as forced and ineffective in the development of practical skills (remained steady). Online technologies in medical education require qualified scientific and methodological support for teaching

Особливої актуальності набувають проблеми забезпечення екологічно-чистого довкілля, збереження та зміцнення здоров’я населення. Дослідження проблеми впливу навколишнього середовища великих міст на здоров'я мешканців має виняткове значення тому, що дві третини населення України проживають у містах і мають потребу в ефективній інфраструктурі для охорони довкілля і здоров'я.
Взаємозв'язок, що існує між здоров'ям населення і чинниками ризику їх проживання в умовах забрудненого довкілля є надзвичайно складним. Внаслідок цього досить різним є сприйняття різноманітних чинників ризику населенням і відповідне застосування заходів профілактики.

Профілактичні заходи охорони здоров’я базуються на методологічних і методичних принципах гігієнічної лабораторної діагностики, пріоритетом якої є дослідження стану природного і соціального середовища життєдіяльності, здоров’я людини (популяції) та з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між впливом чинників середовища і можливими змінами стану здоров’я населення. Із цією метою гігієнічна лабораторна діагностика використовує різноманітні (епідеміологічні, демографічні, статистичні, клінічні, експериментальні) методи дослідження, вагоме місце серед яких відводиться лабораторним дослідженням об’єктів довкілля, які базуються на точних та високочутливих методах індикації.