УДК: 616.314-089.843:616.716.85018.43]-071/.072

Стабільність розташування імплантатів в тканинному оточенні щелеп є важливим фактором, який впливає на планування методики встановлення та навантаження дентальних імплантатів(ДІ).Згідно літературних джерел та практичних рекомендацій вважається,що початкова механічна стабільність і відсутність будь-яких небажаних мікрорухів при досягненні біологічної стабільності є важливими морфологічними умовами необхідними для адекватної підготовки ДІ до функціонального навантаження при протезуванні.Оцінка наявних на даний момент методів вимірювання стабільності  ДІ чітко демонструє потребу в неінвазивному, кількісному, повторюваному та надійному способі її вимірювання.Ще у 1996 році Meredith N. та співавтори вперше повідомили про можливості використання аналізатора резонансної частоти (RFA)для оцінки стабільності ДІ шляхом визначення частоти вібраційних сигналів багаторазово скерованих на поверхню датчика уведеного у ДІ.Чим міцніше об'єднання ДІ з кістковою поверхнею,тим резонанс виникає на вищій частоті.Застосовуючи цю інноваційну цифрову методику,ми протягом трирічного періоду провели дослідження та аналіз даних RFA стабільності ДІ у хворих з дефектами зубних рядів.Вимірювання інструментальних показників RFA здійснювали за допомогою цифрового пристрою Osstell в одиницях ISQ під час встановлення та перед перед функціональним навантаженням протезних конструкцій на ДІ у ранньому періоді загоєння впродовж 2-4 місяців та відтерміновано - через 4-6 місяців.Для визначення успішності ДІ використовувався статистичний аналіз показника міжквартильного оптимуму отриманих цифрових значень RFA на етапах раннього та відтермінованого протезування у порівнянні з висхідними даними після уведення ДІ.На основі аналізу отриманих даних RFA при імплантації виявлено,що чим меньший міжквартильний діапазон показників ISQ стабільності ДІ на хірургічному та ортопедичних етапах імплантаційного лікування хворих,тим сприятливішим буде поєднання первинної та вторинної стабільності ДІ,що приведе  до кращої остеоінтеграції.

Ключові слова: дентальні імплантати,біомеханічна  та біологічна стабільність імплантатів у кістковій тканині,функціональне навантаження імплантатів,резонансно-частотний аналіз стійкості дентальних імплантатів.


The stability of implant positioning in the tissue surrounding the jaws is an important factor influencing the planning of the methodology for placement and loading of dental implants (DI). According to literature sources and practical recommendations, it is considered that initial mechanical stability and the absence of any undesirable micro-movements upon achieving biological stability are important morphological conditions necessary for adequate preparation of DI for functional loading during prosthetic rehabilitation.The assessment of current methods for measuring DI stability clearly demonstrates the need for a non-invasive, quantitative, repeatable, and reliable method of measurement. As early as 1996, Meredith N. and co-authors first reported the possibilities of using a Resonance Frequency Analyzer (RFA) to assess DI stability by determining the frequency of vibration signals repeatedly directed at the sensor surface inserted into the DI. The stronger the union of the DI with the bone surfaces, the resonance occurs at a higher frequency. By employing this innovative digital method, we conducted a three-year study and analysis of RFA data on DI stability in patients with tooth arch defects. Instrumental RFA measurements were performed using the Osstell digital device in ISQ units during placement and prior to functional loading of prosthetic constructions on DI in the early healing period within 2-4 months and delayed loading - after 4-6 months. Statistical analysis of the interquartile optimum indicator of obtained digital RFA values ​​was used to determine the success of DI at the stages of early and delayed prosthetic rehabilitation compared to baseline data after DI insertion. Based on the analysis of the obtained RFA data during implantation, it was found that the smaller the interquartile range of ISQ stability indicators of DI at surgical and orthopedic stages of implant treatment in patients, the more favorable the combination of primary and secondary DI stability, which will lead to better osseointegration."

Key wods:dental implants, biomechanical and biological stability of implants in bone tissue, functional load of implants, resonance-frequency analysis of dental implants.


У зв’язку з погіршенням екологічної обстановки, збільшенням числа алергічних захворювань серед населення, залишається актуальним пошук методів лікування, що дозволяють знизити кількість лікарських препаратів. Метою дослідження стало підсилення лікувального ефекту та скорочення термінів лікування хворих гострими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями (гострі одонтогенні періостити, остеомієліти, в тому числі ускладнені флегмонами) шляхом застосування для антисептичної обробки запальних м’яких тканин розчину діоксиду титану в озонованій дистильованій воді.

 УДК: 616.314:615.242-071

Метою цієї роботи було на прикладі об’ємного післяекстракційного дефекту нижньої щелепи оцінити збереження вертикальних параметрів альвеолярного відростка за умов використання композиції автологічного дентин-графту та збагаченого тромбоцитами фібрину у найближчі (3 міс.) та віддалені (12 міс.) терміни спостереження. Об’єкт та методи. Представлено клінічний випадок пацієнтки Ж., 45 р., яка звернулась у відділення щелепно-лицевої хірургії Львівської ОКЛ. Виконано конусно-променеву комп'ютерну томографію, ортопантомографію, проведено хірургічне лікування за рекомендованим протоколом. Результати. Часткова або повна втрата зубів, незалежно від причин її виникнення супроводжується фізіологічною редукцією (атрофією) альвеолярних відростків щелеп у вертикальній та горизонтальній площинах, яка є показанням до кістково-пластичного заміщення післяекстракційних дефектів. Технологія виготовлення та застосування подрібненого зубного дентину для заміщення різноманітних дефектів альвеолярних відростків дозволила розглядати автологічний дентин-графт як “золотий стандарт” регенеративної кісткової хірургії завдяки його унікальним остеогенним, остеоіндуктивним та остеокондуктивним властивостям, а його поєднання зі збагаченим тромбоцитами фібрином, що містить фактори росту, має додатковий
позитивний вплив на загоєння м’яко- та кістково-тканинних ран та регенеративні процеси. Продемонстровано клінічний приклад заміщення об’ємного післяекстракційного дефекту нижньої щелепи з використанням композиції автологічного дентину та збагаченого тромбоцитами фібрину з одномоментною імплантацією. Контрольні променеві обстеження, проведені через 3 та 12 міс. після операції засвідчили, що новоутворена кісткова тканина у ділянці колишніх дефектів не відрізняється за структурою та щільністю від навколишніх ділянок, а що найважливіше – не констатовано жодної вертикальної втрати висоти реконструйованого альвеолярного відростка. Висновок. Усе наведене вище свідчить, що композиція автологічного дентину та збагаченого тромбоцитами фібрину може бути перспективною терапевтичною опцією для заміщення післяекстракційних дефектів, проведення горизонтальної або вертикальної аугментації альвеолярних відростків.
 

УДК 616.314-089.843-036.864-053.5

Основним застереженням щодо встановлення дентальних імплантатів у педіатричних пацієнтів є їх вплив на ріст і розвиток щелеп, інтеграція імплантата з кісткою, що перебуває в процесі перебудови. Незважаючи на використання дентальної імплантації для ортопедичної реабілітації підлітків, у літературі представлена незначна кількість досліджень, щодо остеоінтеграції дентальних імплантатів у таких пацієнтів та її вплив на ріст щелеп. Метою дослідження було оцінити вплив дентальної імплантації на ріст щелеп та якість життя у підлітків. Для з’ясування динаміки морфо-метричних змін зубних рядів після встановлення імплантатів було проведено вимірювання довжину зубного ряду та симетричність розміщення окремих зубів на діагностичних моделях 7 пацієнтів з дентальною імплантацією на верхній щелепі та у 10 – на нижній щелепі. Оцінку успішності дентальної імплантації та показники якості життя проаналізовано шляхом анкетування 19 пацієнтів до проведення ортопедичного лікування та через три роки. Встановлено, що через 3 роки після дентальної імплантації в усіх обстежених підлітків не спостерігається порушень симетрії щелеп. Аналіз результатів анкетування засвідчив, що переважна більшість пацієнтів через три роки залишилися задоволеними проведеним лікуванням: 85,71±7,64% оцінили його як «відмінне» та 14,29±7,64% – як «добре». Дані анкетування згідно опитувальника OHIP-14 через 3 роки після фіксації одиночних коронок показали, що значні покращення відбулися у психосоціальних аспектах (психологічний дискомфорт, психологічні та соціальні порушення). Окрім цього, суттєво покращувалась функції жування. Таким чином, можна зробити висновок, що дентальна імплантація є прийнятним методом заміщення відсутніх зубів у підлітковому віці.

Kлючові слова: дентальна імплантація, ріст щелеп, якість життя, підлітки.

The main cautionary note regarding the placement of dental implants in paediatric patients is their impact on the growth and development of the jaws and the integration of the implant with the bone that is in the process of remodelling. Despite the use of dental implants for the orthopaedic rehabilitation of adolescents, there are few studies in the literature on the osseointegration of dental implants in such patients and its impact on jaw growth. The aim of the study was to assess the impact of dental implants on jaw growth and quality of life in adolescents. To determine the dynamics of morphometric changes in the dentition after implant placement, the length of the dentition and the symmetry of the placement of individual teeth were measured on diagnostic models of 7 patients with dental implants in the maxilla and 10 patients with dental implants in the mandible. The assessment of the success of dental implantation and quality of life indicators were analysed by questioning 19 patients before orthopaedic treatment and three years later. It was found that three years after dental implantation, all the examined adolescents had no jaw symmetry disorders. The analysis of the questionnaire results showed that the vast majority of patients were sat- isfied with the treatment after three years: 85.71±7.64% rated it as "excellent" and 14.29±7.64% as "good". The data of the OHIP-14 questionnaire three years after the fixation of single crowns showed that significant improvements occurred in psychosocial aspects (psychological discomfort, psychological and social disturbances). In addition, the chewing function was significantly improved. Thus, it can be concluded that dental implantation is an acceptable method of replacing missing teeth in adolescence.

Key words: dental implantation, jaw growth, quality of life, adolescents.

УДК 616.314-007.285-085.859-053.2/.6

Актуальність. Втрата постійних зубів продовжує вважатися важливим соціальним маркером стоматологічного статусу суспільства, а особливо це стосується дітей і підлітків, коли втрата навіть одного зуба може призвести до незворотніх змін у всьому зубо-щелепному комплексі.

Мета. Вивчити причини видалення постійних зубів у дітей і підлітків, які звертаються за стоматологічною допомогою у стаціонар щелепно-лицевої хірургії.

Матеріали і методи. Аналіз архіву історій хвороб дітей і підлітків, які перебували на стаціонарному лікуванні комунального неприбуткового підприємства ”Львівська обласна клінічна лікарня” впродовж 2019–2022 р.р.

Результати. Визначено, що основною причиною видалення постійних зубів у означених дітей і підлітків є запальні процеси щелепно-лицевої ділянки, що склало 81,68±5,46%. Травматичні ушкодження щелепно-лицевої ділянки склали 13,84±3,27%, а пухлини та пухлиноподібні процеси щелепно-лицевої ділянки, які потребували видалення зубів склали 5,00±2,78%.

Висновок. Основною патологією щелепно-лицевої ділянки, яка призводить до видалення постійних зубів у дітей і підлітків при перебуванні у стаціонарі залишаються різні форми одонтогенних запальних процесів з їх ускладненнями, що свідчить про недосконалий процес санації порожнини рота, а також недбале відношення, як самих дітей, так і їх батьків до здоров’я ротової порожнини.

Ключовіслова: діти, підлітки, постійні зуби, видалення, стаціонарне лікування.