УДК: 616.314-089.843:616.716.85018.43]-071/.072
Стабільність розташування імплантатів в тканинному оточенні щелеп є важливим фактором, який впливає на планування методики встановлення та навантаження дентальних імплантатів(ДІ).Згідно літературних джерел та практичних рекомендацій вважається,що початкова механічна стабільність і відсутність будь-яких небажаних мікрорухів при досягненні біологічної стабільності є важливими морфологічними умовами необхідними для адекватної підготовки ДІ до функціонального навантаження при протезуванні.Оцінка наявних на даний момент методів вимірювання стабільності ДІ чітко демонструє потребу в неінвазивному, кількісному, повторюваному та надійному способі її вимірювання.Ще у 1996 році Meredith N. та співавтори вперше повідомили про можливості використання аналізатора резонансної частоти (RFA)для оцінки стабільності ДІ шляхом визначення частоти вібраційних сигналів багаторазово скерованих на поверхню датчика уведеного у ДІ.Чим міцніше об'єднання ДІ з кістковою поверхнею,тим резонанс виникає на вищій частоті.Застосовуючи цю інноваційну цифрову методику,ми протягом трирічного періоду провели дослідження та аналіз даних RFA стабільності ДІ у хворих з дефектами зубних рядів.Вимірювання інструментальних показників RFA здійснювали за допомогою цифрового пристрою Osstell в одиницях ISQ під час встановлення та перед перед функціональним навантаженням протезних конструкцій на ДІ у ранньому періоді загоєння впродовж 2-4 місяців та відтерміновано - через 4-6 місяців.Для визначення успішності ДІ використовувався статистичний аналіз показника міжквартильного оптимуму отриманих цифрових значень RFA на етапах раннього та відтермінованого протезування у порівнянні з висхідними даними після уведення ДІ.На основі аналізу отриманих даних RFA при імплантації виявлено,що чим меньший міжквартильний діапазон показників ISQ стабільності ДІ на хірургічному та ортопедичних етапах імплантаційного лікування хворих,тим сприятливішим буде поєднання первинної та вторинної стабільності ДІ,що приведе до кращої остеоінтеграції.
Ключові слова: дентальні імплантати,біомеханічна та біологічна стабільність імплантатів у кістковій тканині,функціональне навантаження імплантатів,резонансно-частотний аналіз стійкості дентальних імплантатів.
The stability of implant positioning in the tissue surrounding the jaws is an important factor influencing the planning of the methodology for placement and loading of dental implants (DI). According to literature sources and practical recommendations, it is considered that initial mechanical stability and the absence of any undesirable micro-movements upon achieving biological stability are important morphological conditions necessary for adequate preparation of DI for functional loading during prosthetic rehabilitation.The assessment of current methods for measuring DI stability clearly demonstrates the need for a non-invasive, quantitative, repeatable, and reliable method of measurement. As early as 1996, Meredith N. and co-authors first reported the possibilities of using a Resonance Frequency Analyzer (RFA) to assess DI stability by determining the frequency of vibration signals repeatedly directed at the sensor surface inserted into the DI. The stronger the union of the DI with the bone surfaces, the resonance occurs at a higher frequency. By employing this innovative digital method, we conducted a three-year study and analysis of RFA data on DI stability in patients with tooth arch defects. Instrumental RFA measurements were performed using the Osstell digital device in ISQ units during placement and prior to functional loading of prosthetic constructions on DI in the early healing period within 2-4 months and delayed loading - after 4-6 months. Statistical analysis of the interquartile optimum indicator of obtained digital RFA values was used to determine the success of DI at the stages of early and delayed prosthetic rehabilitation compared to baseline data after DI insertion. Based on the analysis of the obtained RFA data during implantation, it was found that the smaller the interquartile range of ISQ stability indicators of DI at surgical and orthopedic stages of implant treatment in patients, the more favorable the combination of primary and secondary DI stability, which will lead to better osseointegration."
Key wods:dental implants, biomechanical and biological stability of implants in bone tissue, functional load of implants, resonance-frequency analysis of dental implants.