УДК:616.127-005.8 : 616.831-018-036].001.36

Актуальність. Гострі порушення мозкового кровообігу захворювання, які вважаються одними з найбільш складних за перебігом та важкістю ураження центральної нервової системи. Тканина мозку при гострій ішемії спочатку зазнає оборотнього, а в подальшому необоротнього пошкодження. Пенумбра при гіпоперфузії мозку може зазнати некрозу, або відновити нормальну життєдіяльність.Мета дослідження вивчення особливостей патоморфологічних змін тканини мозку у перифокальній зоні в різні терміни від початку ішемічного інсульту. Методи.Проаналізували матеріал (аутопсія) 25 пацієнтів з ішемічним інфарктом віком від 45 до 81 років. Опрацювали історії хвороб, клінічні дані, супутні та фо-нові захворювання. Матеріалзгрупували за класифікацією стадій перебігу інфаркту мозку Mena H et al.у три фази: І фазагострого нейронального пошкодження (1-3 день від розвитку інфаркту), ІІ фаза гост-рої організації (4 7 день з початкузахворювання), і ІІІ фаза хронічної організації (через 7 днів від по-чатку захворювання).Для гістологічного дослідження забирали шматочки тканини мозку (1,5 х1,5 см) в зоні прилеглій до ішемічного інфаркту.Виготовляли препарати за стандартною методикою та фарбувализрізи гематоксиліном і еозином. Результати.На летальне завершення хворобивпливали одне, або часті-ше поєднання кількох захворювань у одного пацієнта. У найгострішу фазу захворювання у більшості випадків в перифокальній зоні зустрічались нейрони з коагуляцій ним некрозом. Підсумок.При прогре-суванні захворювання, у ІІІ фазі, в пенумбрі частіше одночасно виявлялись «червоні» і «тіні» нейронів. У І фазі навколо ядра некрозу зʼявлялися нейтрофіли та активована мікроглія, у фазу гострої та хронічної організації виявлялись лімфоцити та макрофаги. Початкова організація з наявністю поодиноких гемісто-цитарних астроцитів та тонкостінних капілярів спочатку виявлялась у зоні найбільш прилеглій до некро-зу у І фазі, а з часом, у ІІ і ІІІ фазі інфаркту мозку поширювалась вглиб пенумбри.

 УДК 616.127-005.8-02-037:314.4(477)

Мета дослідження - науковий аналіз фактичних (2002-2015 роки) та прогнозованих (2030 рік) показників поширеності смертності з причини ГІМ серед населення в Україні.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети виконано епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, де проаналізована статистичні дані МОЗ та Державного комітету статистики України (2002-2015) згідно регресійної моделі прогнозування – методу лінійного тренду, побудованого з використанням пакету Microsoft Office Еxcel та використано низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності. 
Результати. Наслідки посвідчують тенденцію до збільшення на +1,8 рази показника екстрапольованого рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення в Україні (P=32,4±3,4/100000), що підтверджується Апр=+14,5±0,8о/оооо (p<0,05; R2=0,9207) як у прогнозованому 2030 році, так і в розрізі його статі, місця проживання та економічної зайнятості померлих.
Висновок. Отримані результати вказують на значний тягар у стані громадського здоров’я ймовірного зростання показників рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення як у фактичних (2002-2015), так і прогнозованих роках (2030), що потребує опрацювання дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації виникнення / розвитку захворюваності ГІМ.
Ключові слова. Гострий інфаркт міокарда, смертність, прогноз, тенденції, населення, чоловіки, жінки, місто, село, працездатне населення, пенсіонери, ефективність, профілактика.

Aim of the study - a scientific analysis of the actual (2002-2015) and prognosed (2030) indicators of the prevalence of mortality due to AMI among the population in Ukraine.
Materials and methods of research. An epidemiological, one-stage, continuous scientific research is done to achieve the goal, where the statistical data of the Ministry of Health and State Committee of Statistics of Ukraine (2002-2015) are analyzed, according to the regression model of prognosis – linear trend method, it is built using the package of Microsoft Office Еxcel and the number of scientific medical and statistical research methods are used, taking into account the principles of systemicity. 
Result. The consequences confirm the tendency to increase +1.8 of the indicator of extrapolated mortality level due to AMI per 100 thousand of population in Ukraine (P=32.4±3.4/100000), which is confirmed by Аgr=+14.5±0.8о/оооо (p<0.05; R2=0.9207) both in the prognosed 2030, and in the context of gender, place of residence and economic employment.
Conclusion. The obtained results indicate the significant burden in the state of public health of the probable increase of indicators of mortality level due to AMI per 100 thousand of population both in the actual (2002-2015), and prognosed years (2030), which require processing of efficient and effective preventive measures to minimize the event / development of morbidity of AMI.
Key words. Acute myocardial infarction, mortality, prognosis, trends, population, men, women, city, village, working-age population, pensioners, efficiency, prevention.

УДК 616.127-005.8-036.11:314.4(477)

 Мета дослідження- визначити обсяг втрат людино-років потенційного життя серед працездатного населення України з причини смертності від інфаркту міокарда [I.21, I.22, I.23] в контексті показника дочасної смерті YLL (years of life lost due to premature mortality) та оцінити вплив цього демографічного явища на суспільне та економічне життя в Україні.
Матеріали та методи. Повне, одновимірне, суцільне, популяційне епідеміологічне наукове дослідження базувалося на даних, де в якості джерела інформації при ро-зрахунку показника DALY використано бази даних Держаної служби статистики України (2002-2015 роки) про смертність населення працездатного віку з причини інфаркту міокарда [І.21; І.22; І.23], з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016. Використано ретроспективний, потенційної демографії, статистичний, математичний, абстрактний та графічний методи дослідження, стандартну методику обрахунку показника дочасної смерті YLL, а також методи викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності. 
Результати. Доведено, що в 2015 році чисельність населення працездатного віку (16–59 років) в Україні складала n=26679376 осіб (жінки - n=13659004, при P=51,20%; чоловіки - n=13020372, де P=48,80%) і становила P=62,39% загальної кількості населення України (n=42759661), при показника демографічного навантаження - P=607 осіб у віці 0–15 років та 60 років і старше на 1000 населення у віці 16–59 років.
З’ясовано, що з причини дочасних n=1931 смертей (чоловіки - n=1773, при P=91,82% та жінки - n=158, при Р=8,18%) внаслідок ІМ [I.21, I.22, I.23] серед працездатного населення (n=26679376) у 2015 році було недожито n=29315,73 людино-років потенційного життя (чоловіки – n=25364,81, де Р=86,52% та жінки - n=3950,92, при Р=13,48%), тоді як держава Україна недоотримала до загального обсягу ВВП внесок на суму 1637386125 грн 55 коп.
Висновки. Кількісна та економічна оцінка передчасних втрат років потенційного життя серед працездатного населення внаслідок смерті через ІМ [I.21, I.22, I.23], згідно показника дочасної смерті YLL, слугує вагомим аргументом у визначенні на рівні держави стратегічних пріоритетів щодо формування урядової політики в питаннях зміцнення та збереження громадського здоров’я населення працездатного віку в контексті дочасної смерті, котра несе для суспільства фінансове навантаження на ВВП країни.
Ключові слова: населення працездатного віку, показник дочасної смерті YLL, втрачені людино-роки, гострий інфаркт міокарда, економічні втрати. 


Purpose of the study is to determine the volume of losses of man-years of potential life among the working age population of Ukraine due to myocardial infarction mortality [I.21, I.22, I.23] in the context of the YLL premature death indicator (years of life lost due to premature mortality) and evaluate the impact of this demographic phenomenon on social and economic life in Ukraine.
Materials and methods. A complete, one-dimensional, continuous, population-based epi-demiological research was based on data where the State Statistics Service of Ukraine data-bases were used as a source of information in the calculation of the DALY indicator (2002-2015) about mortality of working age population caused by the myocardial infarction [І.21; І.22; І.23], with their summarizing and processing in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016. The retrospective, potential demographic, statistical, mathematical, abstract, graphical research methods, standard methodology for calculating the YLL premature death indicator, as well as methods of copying, deductive awareness, structural and logical analysis, taking into account the principles of systematicity were used.
Results. It was proved that in 2015 the number of working age population (16-59 years) of Ukraine was n=26679376 people (women - n=13659004, with P=51,20%; men - n=13020372, where P=48.80%) and amounted to P=62.39% of the total number of population in Ukraine (n=42759661), with demographic load indicator - P=607 persons aged 0–15 years and 60 years and older per 1000 population aged 16–59 years.
It was found that due to premature n=1931 deaths (men - n=1773, with P=91.82% and women - n=158, with Р=8.18%) due to MI [I.21, I.22, I.23] among working age population (n=26679376) in 2015 n=29315.73 man-years of potential life were under-lived (men – n=25364,81, where Р=86.52% and women - n=3950,92, with Р=13.48%), whereas Ukraine did not receive 1637386125 UAH 55 kop. to the total amount of GDP
Conclusions. The quantitative and economic estimation of premature loss of years of potential life among working age population as a result of death due to MI [I.21, I.22, I.23], according to the YLL premature death indicator, serves as a strong argument for determining at national level strategic priorities for government policy-making on promoting and preserving public health for the working age population in the context of premature death, which carries a financial burden on the GDP of the country.
Keywords: working age population, YLL premature death indicator, lost man-years, acute myocardial infarction, economic losses.

УДК 616.127-07-08(083/13)(4)(477)

У статті проаналізовано основні позиції рекомендацій Європейського товариства кардіологів щодо лікування кардіоміопатій та наведено актуальні питання впровадження деяких пунктів рекомендацій у практику в Україні. Наведено діагностичний шлях пацієнта з підозрою на кардіоміопатію. Представлено п’ять фенотипів кардіоміопатій та визначено основні фенотипи. Описано новий фенотип недилатаційної лівошлуночкової кардіоміопатії. Розглянуто роль різних методів візуалізації в діагностиці фенотипу кардіоміопатії. Визначено роль 
методів генетичного тестування та магнітно-резонансної томографії серця з контрастуванням. Зосереджена увага на потребі диференціації етіології фенотипів і фенокопій кардіоміопатій для патогенетичного лікування. Обговорено методи оцінки ризику раптової смерті в пацієнтів з кардіоміопатією та способи вторинної і первинної профілактики. Наведено калькулятори ризику раптової смерті при кардіоміопатіях та показання до імплантації кардіовертера-дефібрилятора. Визначено тактику ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь при різних кардіоміопатіях. Обговорено питання лікування серцевої недостатності при різних фенотипах та різній етіології кардіоміопатій. Наголошено на ролі «кардіоміопатичних команд» у кардіологічних центрах. Наведено власний досвід ехокардіографічної діагностики кардіоміопатій, генетичного тестування, використання магнітно-резонансної томографії при кардіоміопатіях.

УДК: 616.127-005.8-036.11-089:615.825.4

Резюме. У статті висвітлюються загальні теоретичні й практичні аспекти впливу кардіореабілітації (КР) на відновлення пацієнтів із гострим інфарктом міокарда після перенесеного стентування. Проаналізовано роль фізичної терапії у відновленні пацієнтів із гострим інфарктом міокарда після перенесеного стентування та розроблено методику фізичної терапії й перевірено її ефективність.
Мета: розробити та перевірити ефективність запропонованої методики фізичної терапії для відновлення пацієнтів із гострим інфарктом міокарда після проведеного стентування.
Матеріал і методи. Дослідження тривало 5 тижнів. Протягом цього часу в дослідженні взяли участь 8 пацієнтів.
Заняття за розробленою методикою фізичної терапії проводили з кожним пацієнтом упродовж 12 днів.
Критерії відбору пацієнтів для даного дослідження: вік 50-80 років; діагноз «гострий інфаркт міокарда»; період після проведеного стентування; відсутність протипоказань до фізичної терапії.
Результати та їх обговорення. Перевірено ефективність розробленої методики фізичної терапії для відновлення пацієнтів із гострим інфарктом міокарда після проведеного стентування. Зміни показників у результаті проведених тестів: «Встань та йди», 10-метровий тест ходьби, 6-хвилинний тест ходьби вказують на покращення адаптації і толерантності дихальної та серцево-судинної системи до фізичного навантаження, а також нормалізацію артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і сатурації. Порівняння результатів тестів здійснено за критерієм Вілкоксона.
Висновки. Фізичні вправи як засіб фізичної терапії у відновленні пацієнтів із гострим інфарктом міокарда після
перенесеного стентування покращують загальний фізичний стан пацієнтів, підвищують їх функціональні можливості, поліпшують показники діяльності серцево-судинної та дихальної системи й позитивно впливають на якість життя. Дане дослідження підтвердило важливість ролі фізичної терапії у відновленні пацієнтів із гострим інфарктом міокарда після проведеного стентування.
Ключові слова: інфаркт міокарда, стентування, фізична терапія, кардіореабілітація.