The aim. Research on the peculiarities of the use of modern motivational tools by domestic employers in the pharmaceutical industry (including training and involvement of pharmaceutical specialists in social projects).

Materials and methods. An anonymous online survey in the Google Form was conducted from April 3, 2021 to November 1, 2021 on the social network "Facebook" (including in four pharmaceutical groups of this network). Methods: analysis, synthesis, and generalization.

Results of the research. The main motivating factors of respondents and the main motivational tools used by employers in the pharmaceutical industry have been identified. The state of training and education during professional activities and the evaluation of their effectiveness by respondents have been studied. Professional and motivational-psychological trainings are in the lead in the ranking of educational projects (75.2 % of respondents). The methods of evaluation of pharmaceutical specialists used by employers in the pharmaceutical industry have been generalized. The attitude of respondents to the participation of employers in the pharmaceutical industry in social and charitable projects has been studied. Most respondents (67.5 %) positively perceives the participation of employers in social and charitable projects, for some of them this is a motivational advantage when choosing a place of work.

Conclusions. An online survey of 508 pharmaceutical professionals, conducted in a Google Form has allowed us to establish the features of current motivational approaches used today in pharmaceutical organizations and the attitude of respondents to them. It has been found that such motivational tools as trainings (innovative form of education) (55.1 %), as well as material forms of incentives (73.2 %) are widely used. At the same time, the main topics of the trainings are regarding the professional aspects of activity. An important factor in the life of a pharmaceutical organization is its social and charitable work, which forms a positive attitude towards it on the part of pharmaceutical professionals, and sometimes serves as a motivational advantage in choosing a place of work

Мета роботи. Порівняльний аналіз компонент освітніх програм закладів вищої освіти різного підпорядкування, в яких здійснюється підготовка фахівців для фармацевтичної галузі, а також вивчення досвіду формування та оцінка рівня схожості компонент цих програм.Матеріали і методи. Об’єктами дослідження слугували освітньо-професійні програми «Фармація, промислова фармація» закладів вищої освіти, а саме: Національного університету «Львівська політехніка»та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. У роботі використано методи: контент-аналізу, порівняльного аналізу, декомпозиції та моделювання.Результати й обговорення. Аналіз освітніх програм спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація», за якими здійснюється підготовка фахівців у Національному університеті «Львівська політехніка» (бакалаврів та магістрів з фармації, промислової фармації) та Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького (магістрів фармації) свідчить про значний обсяг спільних освітніх компонент, а саме фармацевтичного спрямування, що є позитивною ознакою для створення в майбутньому Стандартів освіти. Однак слід зазначити, що в освітньо-професійній програмі підготовки бакалавра з фармації, промислової фармації є достатньо великий обсяг дисциплін циклу загальної і професійної підготовки, які необхідні та є базовими елементами для подальших компонентів освітньої програми, що безпосередньо формують фахівця з промислової технології фармацевтичних препаратів, а отримані компетенції дають змогу якісно виконати кваліфікаційну роботу та успішно реалізовувати набуті знання в умовах промислового фармацевтичного виробництва.Висновки. Створення та затвердження на державному рівні Стандарту освіти за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» є надзвичайно важливим та актуальним елементом розвитку вітчизняної фармацевтичної освіти, що дасть змогу гармонізувати та привести до єдиного формату і змісту перелік компонент освітніх програм, уніфікувати форму державної атестації та гарантувати всім здобувачам вищої освіти конкурентну здатність на ринку праці.

The aim of the work. Comparative analysis of the educational programs' components of higher education institutions of different subordination, which train specialists for the pharmaceutical industry, and study the experience of design and assessment of the similarity level of the components of these programs.Materials and Methods. The educational and professional programs "Pharmacy, Industrial Pharmacy" of higher education institutions, namely Lviv Polytechnic National University and Danylo Halytsky Lviv National Medical University, have been used. The research was conducted using content analysis, comparative analysis, decomposition, and modeling methods.Results and Discussion. The analysis of educational programs of specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy," which provides training of specialists at the Lviv Polytechnic National University (bachelors and masters in pharmacy, industrial pharmacy) and Danylo Halytsky Lviv National Medical University (Masters of Pharmacy) testifies to a significant amount of similar educational components, especially the pharmaceutical directions, which is a positive sign for the creation of future Education Standards. However, it should be noted that in the educational-professional bachelor's program in pharmacy, industrial pharmacy provides a large number of disciplines for general and vocational training. These disciplines are necessary and compose a basis for future educational program components that directly affect the specialist's becoming in industrial technology of medicines. The acquired competencies will allow performing qualitative work qualitatively and successfully implementing the acquired knowledge in the conditions of industrial pharmaceutical production.Conclusions. The creation and approval at the state level of the Education Standard for specialty 226 "Pharmacy, Industrial Pharmacy" is an essential and relevant element in the development of pharmaceutical education in Ukraine, which will harmonize and lead to a single format and content list of components of educational programs, unify state certification and guarantee competitiveness in the labor market for all higher education applicants.

615.15:614.25:(614.2+615:061.25):(100):(477):316.422]:001.8

Кремінь, Юлія Ігорівна. Наукове обгрунтування професійної ролі фармацевтичного фахівця на засадах положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації в умовах трансформації українського суспільства : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / Ю. І. Кремінь . - Львів, 2023. - 278 с. - Бібліогр.: с. 64-197 (260 назв) . 

У дисертації узагальнено наявні та представлено нові науково-методичні підходи до розв’язання конкретного наукового завдання імплементації у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України положень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації щодо професійної ролі фармацевтичного фахівця. Отримані науково-теоретичні тапрактичні результати дозволяють сформулювати такі висновки:

1. За результатами аналізу положень Всесвітньої організації охорони здоров’я і Міжнародної фармацевтичної федерації та теоретичних надбань вітчизняних і зарубіжних дослідників установлено особливості реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця та встановлено питання, які потребують подальших розвідок, а саме: доречність з’ясування стану обізнаності фармацевтичних фахівців, студентів-фармацевтів та відвідувачів аптек з концепцією «фармацевт десяти зірок»; вивчення особливостей реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця у фармацевтичній освіті, фармацевтичному законодавстві та аптечних реаліях, а також рівня задоволеності матеріальною та моральною стороною роботи фармацевтичних фахівців як чинника належної реалізації професійних ролей; теоретичне осмислення й деталізація професійних ролей фармацевтичного фахівця та імплементація парадигми «фармацевт десяти зірок» у фармацевтичний сектор України.

2. На підставі опитування 528 фармацевтичних фахівців, 511 студентів- фармацевтів та 1000 відвідувачів аптек з’ясовано низький рівень їхньої обізнаності з основними професійних ролей фармацевтичного фахівця, позаяк лише дещо більше третини фармацевтичних фахівців та студентів-фармацевтів і десята частина відвідувачів аптек зазначила усіх їх вірно. За різницею думок фармацевтичних фахівців у регіональному аспекті встановлено відмінність понад 10% між мінімальним і максимальним значенням згоди для трьох професійних ролей – контактної особи, ініціатора позитивних змін та довічного учня. З боку відвідувачів аптек різниця думок за регіональним аспектом становила більш ніж 25% для професійної ролі лідера й понад 10% для професійних ролей – учителя, менеджера, довічного учня та підприємця.

   Порівняльне ранжування результатів анкетування українських респондентів з даними опитування польських фармацевтичних фахівців, студентів-фармацевтів та відвідувачів аптек вказало на наявність узгодженість обізнаності у студентів стосовно професійних ролей уповноваженого ухвалювати рішення (1 ранг) та менеджера (7 ранг), фармацевтичних фахівців – ініціатора позитивних змін (6 ранг), відвідувачів аптек – контактної особи (3 ранг), лідера (5 ранг). При цьому виявлена розбіжність думок на 5 і більше рангів між двома групами фармацевтичних фахівців щодо реалізації таких професійних ролей як контактна особа, учитель, підприємець і лідер, між студентами – контактна особа, надавач допомоги, підприємець та лідер, між відвідувачами аптек – підприємець й ініціатор позитивних змін.

   3.При вивченні 40 нормативно-правових актів, що регулюють фармацевтичну діяльність України, з’ясовано відсутність регулювання професійних ролей лідера та ініціатора позитивних змін. Своєю чергою при дослідженні ставлення 1623 фармацевтичних фахівців до перспективи регулювання фармацевтичного ринку у порівнянні з 420 польськими респондентами встановлено наявність побоювань українських фармацевтичних фахівців щодо зростання цін на лікарські засоби (76,8% респондентів), зниження середньомісячного товарообігу аптек (61,2%), обмеження доступу до лікарських засобів через запровадження географічних і демографічних змін (59,5%) та зменшення загальної кількості аптек (42,5%) на противагу польським, позаяк в аналогічних питаннях їх більшість зазначила відсутність такої стурбованості (78,6%, 86,2%, 87,4% та 65% відповідно).

   4. Під час дослідження вакансій фармацевтичних фахівців з поміж 10 великих українських АМ, які були розміщенні на сайтах work.ua та robota.ua, з’ясовано проблематику реалізації професійних ролей фармацевтичного фахівця в аптечних реаліях, позаяк вона через клієнтоорієнтованість та комерційну складову зводиться насамперед до продавця ЛЗ та не сприяє належній реалізації основних професійних ролей надавача послуг, лідера, учителя, довічного учня, ініціатора позитивних змін та дослідника, а подальша концентрація аптечних мереж нівелює професійну роль підприємця. Зазначене перешкоджає якісному наданню фармацевтичної допомоги та фармацевтичного забезпечення як беззаперечним чинникам пацієнтоорієнтованого фармацевтичного простору.

   5. Результати проведеного анкетування 348 фармацевтичних фахівців стосовно задоволеності їх матеріальною та моральною стороною роботи показали, що більш ніж 9 з 10 фармацевтичних фахівців вважають недостатньою свою оплату праці за виконаний ними обсяг роботи. Спостережено різницю думок фармацевтичних фахівців за регіональним іпосадовим аспектом та виявлено низький рівень застосування матеріальних і моральних стимулів, а також наявність демотиваційних факторів. Запропоновано сім управлінських рішень задля кращої мотивації фармацевтичних фахівців, належної якості виконання ними своїх основних професійних ролей та протидії професійному вигоранню.

   6. На основі дослідження освітньо-професійних програм 22 закладів вищої фармацевтичної освіти з підготовки магістрів фармації за спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація встановлено, що загалом зустрічається 15 загальних компетенцій і 35 фахових компетенцій та виявлено розбіжність у наповненні освітньо-професійних програм зазначеними компетентностями. Завдяки аналізу взаємозв’язку загальних компетенцій із складовими концепції «фармацевт десяти зірок» з’ясовано, що проаналізовані загальні компетенції недостатньо відображають професійну роль довічного учня, а фахові компетенції – уповноваженого ухвалювати рішення та учителя.

   Шляхом порівняння взаємозв’язку основних професійних ролей фармацевтичного фахівця відповідно до парадигми «фармацевт десяти зірок» та Стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 Фармація, промислова фармація для другого (магістерського) рівня виявлено наявність 9 загальних компетенцій для спеціалізації 226.01 Фармація та 226.02 Промислова фармація, а також 21 фахову компетенцію – для спеціалізації 226.01 й 23 фахових компетенцій – для спеціалізації 226.02, а також з’ясовано, що лише по 1 загальній компетенції характеризують професійні ролі надавача допомоги, довічного учня підприємця, тоді як фахові компетенції спеціалізації 226.01 не відображають професійної ролі довічного учня, а 226.02 – підприємця.

   За результатами аналізу проєкту професійного стандарту «Фармацевт» показано, що трудові функції нерівномірно відображають основні професійні ролі фармацевтичного фахівця, зокрема професійні ролі надавача допомоги іменеджера характеризують по 7 з 18 професійних компетенцій, учителя – 4, уповноваженого ухвалювати рішення, контактної особи та дослідника – по 3 та довічного учня і підприємця – по 1, тоді як жодна з них не окреслює діяльність професійних ролей лідера та ініціатора позитивних змін. В ході публічного громадського обговорення подано пропозиції щодо узгодження загальних компетенцій освітнього стандарту та проєкту професійного стандарту, уточнено одну професійну компетенцію та додано чотири трудових функцій з відповідними професійними компетенціями.

   7.Шляхом декомпозиції ключової професійної ролі з погляду основних професійних ролей фармацевтичного фахівця отримано структурно-вербальну модель у вигляді 50 часткових професійних функцій, а саме: три часткові функції характерні для довічного учня; по п’ять – для надавача допомоги, уповноваженого ухвалювати рішення, учителя, лідера, дослідника, підприємця та ініціатора позитивних змін; по шість – для контактної особи та менеджера, яка уможливлює розуміння сутності поліфункціональної складно організованої професійної діяльності фармацевтичного фахівця.

   8. Опрацьовано та впроваджено в освітній процес Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького навчально-методичний комплекс нової вибіркової дисципліни «Теорія та практика реалізації концепції «фармацевт десяти зірок» для студентів II курсу, що охоплює 5 тем для детального розгляду кожної професійної ролі фармацевтичного фахівця. Студенти, що вивчали дисципліну, високо оцінили параметри якості та забезпечення освітнього процесу (у межах 4,6-4,8 бала за оціночною шкалою від 1 до 5) та результатів викладання дисципліни (у межах 4,3-4,8 бала) за загальної оцінки 4,6 бала, а 93,8% з них порадили б дисципліну за вибором наступним поколінням студентів.

   9.Сформовано концептуальну модель з імплементації концепції «фармацевт десяти зірок» у фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України як сукупність трьох складових – фармацевтичної практики, освіти й науки, а також запропоновано заходи щодо її реалізації, а саме: зазначена парадигма має стати підґрунтям нових нормативно-правових актів з фармацевтичної діяльності, її положення мають входити до тематики освітніх компонент дипломної та післядипломної підготовки фармацевтичних фахівців, галузева та університетська фармацевтична наука має здійснювати вивчення міжнародного і вітчизняного досвіду розвитку ключової та основних професійних ролей фармацевтичного фахівця з метою формування їх професійної ідентичності через професійне самовизначення, персоналізацію та самоорганізацію.

    10. Уперше опрацьовані, уточнені та удосконалені в дисертації теоретичні та методичні підходи знайшли застосування у практичній роботі 12 фармацевтичних організацій та науково-освітньому процесі 8 ЗВФО.