УДК: 614.2:316.61

Мілашовська Вікторія Олегівна. Медико-соціальне обґрунтування моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на рівні новосформованого адміністративного району :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 /  В. О. Мілашовська - Львів, 2024. - 185 с. - Бібліогр.: с. 145-167 (199 назв).

Комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено актуальну науково-прикладну задачу щодо обґрунтування концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району в умовах реформування системи охорони здоров’я, яка базується на нових функціонально-організаційних підходах до її структури і побудована на принципах комплексності та системності з використанням міжсекторального підходу, інформаційного механізму забезпечення та її наукового супроводу, потенційна ефективність якої позитивно оцінена експертами. Дослідженням встановлено, що у Закарпатській області та, власне, у Мукачівському районі існують відмінності у медико-демографічних процесах, ніж в Україні, що зумовило необхідність обґрунтування та розробки концептуальної моделі стратегічного планування організації медичної допомоги населенню новоствореного району з вирішенням проблем, які так чи інакше пов’язані з проблемою демографічного руху, рівня народжуваності, існуючої смертності, особливостями умов проживання населення, а в цілому сприяти підвищенню тривалості життя населення. Показано, ефективний механізм та інструментарій планування організації медичної допомоги для стимулювання підвищення ефективності використання наявних ресурсів спрямованих на охорону здоров’я з використанням PEST- та SWOT-аналізу. При ідентифікації статусу новосформованого адміністративного Мукачівського району Закарпатської області встановлено, що за величиною кількості населення він є третім з 6 районів області, з більшою на 27,3% за обласну густиною населення, з дещо більшою у складі населення кількістю жіночого населення, а за медико-демографічними показниками район є урбанізаційно депопуляційним. Встановлено, що майже половина респондентів (44,3%) не могли оцінити стан свого здоров’я – і зазначили його як середній - «не добрий і не поганий». На хороший рівень свого здоров’я вказало 42,6%, а на «поганий» та «дуже поганий» 13,0%, в т. ч. на це вказало 18% мешканців сільської місцевості. Встановлено значний відсоток респондентів у районі, які курять (26,76±2,01%) та зловживають алкогольними напоями (48,45±2,27%). Серед курців та осіб, які раніше курили переважають особи віком після 40 років (61,10±3,15%) та з середньою спеціальною освітою (45,68±3,22%). У частини опитаних, які курять та які вживають алкоголь (відповідно, 20,41±2,88% та 36,73±3,44%) спостерігається оманливе враження: вони вважають, що ведуть здоровий спосіб життя. Виявлено, що більшість мешканців району задоволені своїми умовами проживання, а погіршення психоемоційного стану респондентів у більшій ступені був пов’язаний з незадовільним матеріальним станом (31,25 ± 2,81%), особливо у осіб з вищою чи середньою спеціальною освітою (75,00 ± 2,63%). З’ясовано, що найчастішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя виступав інтернет, преса та телевізійні програми (56,49±2,43%): достовірні дані отримані у групах осіб віком до 40 років (64,41±3,75%) та міських мешкан-ців (62,37±3,48%). Рівень інформованості про здоров’язбережувальну поведінку, який надавався у лікарській амбулаторії склав лише 24,76±2,12% і вищим він був серед мешканців сільської місцевості (32,88±3,15%) та осіб старших вікових груп (31,13±4,50%). Встановлено, що при появі ознак захворювання половина респондентів (52,38±2,27%) звертались за медичною допомогою у лікарську амбулаторію і більш характерним це було для осіб віком після 60 років (55,75±4,67%) та мешканців сільської місцевості (60,40±3,09%). Виявлено, що на експертну думку досвідчених висококваліфікованих організаторів охорони здоров’я ключовою проблемою галузі є «недостатність фінансових ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я з державних джерел фінансування» (78,56±1,79% респондентів), а першочергового вирішення при реформуванні галузі охорони здоров’я належать приділити підготовці стратегічних планів функціонування системи охорони здоров’я, як на рівні держави так і на місцевому рівні (63,57±2,10%). Обґрунтована та розроблена концептуальна модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на регіональному рівні з врахуванням нових елементів у її побудові, а саме індикативних показників діяльності закладів охорони здоров’я, в т. ч. з використанням даних самооцінки населенням власного здоров’я та способу життя та оцінки керівниками та медичним персоналом закладів охорони здоров’я у діючих та новосформованих адміністративних одиницях результатів удосконалення організації та надання медичної допомоги населенню, ефективність якої підтверджена методом експертних оцінок. Впровадження концептуальної моделі в практичну діяльність при позитивній оцінці експертами (9,37±3,61 бали за 10 бальною шкалою) та високому ступені узгодженості думок експертів (середній рівень коефіцієнту варіації С V = 12,51%) дозволяє рекомендувати її для використання в системі охорони здоров’я України.

УДК: 616-082-058-038-084: 618.39 

Тімченко Наталія Федорівна. Медико-соціальне обгрунтування ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 22, 222 / Н. Ф. Тімченко. - Львів, 2023. - 187 с. - Бібліогр.: с. 140-160 (191 назва).

Комплексним  медико-соціальним  дослідженням  вирішено  важливе науково-практичне завдання: обґрунтовано інноваційну персоналізовану ризик-орієнтовану  модель  профілактики  невиношування  вагітності,  ключовим елементом якої є імплементація мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо  виникнення  патології  невиношування  вагітності» на  рівні  ПМД  при наданні акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним.

1. Проведений аналіз міжнародних  та  вітчизняних  наукових  джерел засвідчив  актуальність  проблеми  невиношування  вагітності.  Частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання. Щороку в світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11% з числа усіх світових пологів. В Україні, за даними МОЗ, втрачаються від 15 до 27 % усіх клінічно встановлених  /  підтверджених  вагітностей.  Причому  85%  невиношування завершуються викиднем, а 15% - передчасними пологами.
2. Епідеміологічний аналіз поширеності невиношування вагітності  в Україні  та  у  Львівській  області за  8  років  (2014-2021  роки)  показав  чітку тенденцію  до  щорічного  зростання  співвідношення  загального  показника невиношування до загального числа вагітностей. В Україні цей показник зріс від 5,50 випадків на 100 вагітностей у 2014 році до 6,22 випадки на 100 вагітностей у 2021 році (на 13,09%); у Львівській області – від 3,57 випадків до 4,72 випадки невиношування на 100 вагітностей (на 32,21%) відповідно. Число самовільних абортів в Україні мало чітку тенденцію до щорічного зниження (в  середньому  на  3,45%  щорічно).  Водночас  у  Львівській  області динаміка самовільних абортів протягом 8 років мала хвилеподібну тенденцію до зниження із зростанням їх числа у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках та спаданням у 2016, 2017 та 2021 роках, при загальному зниженні у 2021 році порівняно з 2014 роком на 33,96% (в Україні – на 17,59%). 
3. Використовуючи модель  прогнозування  за  допомогою експоненціального згладжування  за  двохпараметричним  методом  Холта  для передбачення  показників  співвідношення  кількості  невиношування  до загального  числа  вагітностей  в  Україні  та у  Львівській області у  найближчу перспективу, отримано прогностичні показники, які засвідчують, що за інших незмінних  умов  у  2026  році  в  Україні  показник  співвідношення  кількості невиношування  до  загального  числа  вагітностей  становитиме  6,37  випадків невиношування  на  100  вагітностей,  а  у  Львівській  області –  5,38  випадків невиношування на 100 вагітностей.
4. За результатами дослідження  було  встановлено  найбільш  значущі поведінкові  фактори  ризику  невиношування  вагітності:  перша  вагітність, одинока  вагітна,  зовнішній  стрес  у  соціумі  та  перенавантаження  нервової системи на робочому місці, частота вживання алкогольних напоїв 2-3 рази на місяць  та  надання  переваги  вину,  додаткове  фізичне  навантаження  по  типу спортивної  ходьби,  бігу  та  заняття  професійним  спортом.  Доведено превентивний  вплив  на  невиношування  вагітності  додаткового  вживання мікронутрієнтів,  а  саме  фолієвої  кислоти  та  йоду  у  рекомендованих  дозах  у відповідні терміни вагітності. Найбільш значущими інфекційними факторами ризику були COVID-19, герпес 1 типу, токсоплазмоз та хламідійна інфекція, екстрагенітальними  факторами  ризику –  автоімунний  тиреоїдит,  цукровий діабет, алергічний риніт/синусит.
5. З-поміж 30 досліджуваних чинників ризику невиношування вагітності за допомогою методу логістичної регресії  було  виокремлено  14  чинників,  які впливають та дозволяють прогнозувати виникнення патології невиношування вагітності з точністю 90,3%: емоційна перенапруга/стрес; відсутність першого ультразвукового та біохімічного (ХГЛ і РАРР-білок) скринінгів; герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі; хламідійна інфекція в анамнезі; COVID-19 в анамнезі; ангіна в анамнезі; алергічний риніт/синусит; аутоімунний тиреоїдит; наявність діабету І типу; застосування штучної інсемінації; надання переваги вину серед алкогольних напоїв; вживання додатково препаратів йоду в дозі менше 200 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця вагітності та фолієвої кислоти у дозі менше 400 мкг на добу з моменту коли взнала про вагітність до кінця  16  тижнів  вагітності  або  взагалі  їх  не  вживання;  сімейний  стан (неодружена);  тривала  робота  біля  комп'ютера  за  добу.  Серед  наведених чинників найбільший вплив мали: наявність діабету І типу (коефіцієнт регресії =22,396), хламідійна інфекція в анамнезі (=3,272) та герпес 1 типу (губи, ніс) в анамнезі (=2,813).
6. Опрацьований мобільний  застосунок  «Індивідуальний  прогноз  щодо виникнення патології невиношування вагітності» дозволяє прогнозувати ризик патології передчасного переривання вагітності та є ключовим елементом ризик-орієнтованої  моделі  попередження  невиношування  вагітності.  Застосунок працює  у  двох  режимах:  у  режимі  пацієнта  та  у  режимі  лікаря.  У  режимі «Пацієнта» після прийняття політики конфіденційності надається можливість за допомогою  стандартних  елементів-відміток  вказати  дані  анамнезу  (факторів ризику), які будуть необхідні для прогнозу невиношування вагітності.  Режим «Лікаря»  дозволяє  продовжити роботу  програми  в  розширеному  режимі,  що, окрім основної функції відміток чинників ризиків, має також можливість роботи з  багатьма  записами  на  одному  пристрої,  тобто  реєстрації  великої  кількості пацієнток  та  можливість  зберігати  багато  даних  на  одному  пристрої  і  в подальшому їх аналізувати. 
7. У системі  профілактичної  моделі  попередження  невиношування вагітності  на  первинному  рівні  надання  медичної  допомоги  передбачено  3 ключових  вектори  роботи:  збір  інформації;  аналіз  отриманої  інформації; опрацювання  та  реалізація  управлінських  рішень,  яка  включає  обов’язковий контроль за їх виконанням та отримання зворотного зв’язку щодо ефективності пропонованої Моделі як від лікарів, так і від пацієнток. Експертна  оцінка  довела  важливість  і  прогнозовану  ефективність опрацьованої Моделі  та  показала  її  переваги й необхідність  впровадження  в практичну медицину.  Впровадження розробленої нами ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності приведе, на нашу думку, до покращення та зміцнення здоров’я  жіночого  населення,  і  тим  самим  зможе  поліпшити  демографічну ситуацію в країні, що особливо важливо у складний теперішній час, пов’язаний з  викликами  сьогодення,  які  призвели  до  зниження  чисельності  населення України (пандемія Ковід-19 та воєнний стан), а введення в практику мобільного застосунку «Індивідуальний прогноз щодо виникнення патології невиношування вагітності»  вважаємо  своєчасною  та  важливою  інновацією,  яка  допоможе  в реалізації моделі