616.529.1:616.31]-036-084-053.2

Профілактика захворювань порожнини рота у дітей, хворих на бульозний епідермоліз: опис випадку та огляд літератури.

На сьогодні понад 300 млн людей у ​​світі страждають на одне або кілька рідкісних (орфанних) захворювань. Бульозний епідермоліз (БЕ) - гетерогенна група спадкових захворювань, що характеризується генетичною схильністю до надчутливої ​​реакції організму на незначне пошкодження шкіри утворенням пухирів та ерозій на шкірних та слизових покривах з подальшим утворенням рубців. Є одним із найважчих спадкових дерматозів. При БЕ патологічні стани виникають і в порожнині рота. Отже, пацієнти з БЕ вимагають особливого «атравматичного» підходу до виконання медичних маніпуляцій, проведення гігієнічного догляду, санації ротової порожнини тощо.

Мета - на прикладі клінічного випадку систематизувати клінічні рекомендації щодо догляду за порожниною рота у пацієнтів з БЕ.
Клінічний випадок. Подано клінічний випадок пацієнта з дистрофічною формою БЕ та діагнозом «Загострення хронічного гранулюючого періодонтиту». При огляді ротової порожнини виявлено мікростомію, множинний карієс, ерозії та виразки на слизовій оболонці порожнини рота, ознаки хронічного катарального гінгівіту, а також зубощелепні аномалії. Після досягнення задовільного ступеня відкривання рота шляхом міогімнастики проведено лікування загострення хронічного гранулюючого періодонтиту зуба 23. У результаті клінічного спостереження та аналізу літературних джерел систематизовано практичні рекомендації, які мають на меті полегшення лікування захворювань порожнини рота у пацієнтів з БЕ.
Висновки. Лікування захворювань порожнини рота у пацієнтів з БЕ полягає насамперед у запобіганні болю та запобіганні вторинному інфікуванню елементів ураження. Лікування карієсу зубів сприяє правильному положенню язика, удосконаленому ковтанню та фонетиці. Поліпшується харчовий статус та естетичний вигляд. Санована ротова порожнина зменшує ризик травмування слизової оболонки ротової порожнини та глотки. У лікуванні хворих на БЕ важливе значення має мультидисциплінарний підхід із залученням фахівців різних спеціальностей. Виконання простих, але дієвих рекомендацій дитячих стоматологів дозволяє підвищити ефективність профілактики захворювань ротової порожнини у цих дітей.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків та дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, бульозний епідермоліз, ротова порожнина, профілактика.

Abstract
 At present, not a single case of endometriosis of the temporal bone has been described in
medical science, as well as the association of endometriosis with dysfunction of the
temporomandibular joint and the development of degenerative joint disease, as well as the
treatment of these diseases with gestagens.
 This study presents a patient with primary complaints of constant acute pain in the left TMJ
(temporomandibular joint) aggravated by any movements of the lower jaw, inability to open the
mouth wide, and persistent headaches. The first-listed diagnosis was TMJ dysfunction and
degenerative joint disease, and the final diagnosis was temporal bone endometriosis and
secondary joint dysfunction. An articular splint helped alleviate initial symptoms, and the final relief
came after placing on progestogen therapy. Joint dysfunction has a polyetiological nature and
requires an integrated approach in diagnosis and treatment to achieve a clinical result.
 Case Report (J Int Dent Med Res 2022; 15(3): 1305-1310)
 Keywords: Invasive endometriosis, endometrial implants, TMJ, TMD.
 Received date: 17 May 2022 Accept date: 03 July 2022 

UDC616.31:615.015+664.34

Iu. Z. Labush

Lviv National Medical University named after Danylo Galytskij
Abstract
Background.To determine the possibility of prevention of dental complications in the consumption of fried sunflower oil (FSO) with the antidisbiotic agent Kvertulin.
Methods.Patients underwent oral FSO applications for 10 days. The antidisbiotic agent was taken sublingually. The condition of the oral cavity was assessed by such indicatorsas salivation rate, hygienic indices, level in saliva of biochemical markers of inflammatory-dystrophic (elastase, MDA, urease), dysbiotic processes (urease, lysozyme, degree of dysbiosis) and antioxidant protection (catalase, index API).
Results.It was found that the consumption of FSO increases the level of elastase, urease, MDA and the degree of dysbiosis in saliva, but reduces the level of lysozyme, catalase and API index. Previous use of Kvertulin significantly reduced the level of elastase, urease, MDA and the degree of dysbiosis and increased the level of lysozyme, catalase and API index. The therapeutic and prophylactic efficacy of quertulin in the patients who consumption of FSO was 64.4 %.
Conclusion:Consumption of FSO causes the development of inflammatory-dystrophic and dysbiotic complications in the oral cavity, which can be largely prevented with the antidisbiotic agent Kvertulin.
УДК 616.311-091.10.02-616.314-07+616.33/340-001
Лабуш Ю.З., Марков А.В.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ТА ПАТОЛОГІЄЮ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
 Захворюванням слизової оболонки порожнини рота присвячена численна кількість наукових публікацій. Це пов’язано з їх значною різноманітністю, розповсюдженістю, складністю діагностики і лікування, та медико-соціальним значенням, як детермінант передракових захворювань з подальшим злоякісним переродженням. Дані фахових досліджень свідчать, що більшість уражень слизової оболонки рота є мультифакторними та виникають на тлі патології різних органів і систем, зокрема,імунної, серцево-судинної, нервової, ендокринної, і дуже часто, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Метою дослідження став ретроспективний аналіз фахових літературних джерел, присвячених медично-та соціально значущій темі–захворюванням слизової оболонки порожнини рота на тлі соматичної патології, зокрема, шлунково-кишкового тракту. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Аналіз даних фахової літератури свідчить про розмаїття захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх тісний взаємозв’язок із загальносоматичною патологією. Клінічні спостереження свідчать, що при таких хронічних захворюваннях, як гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний коліт та ентероколіт вин
икають численні ураження слизової оболонки ротової порожнини, ступінь тяжкості яких залежить від форми та тривалості перебігу основного захворювання. Науковці вважають, що це зумовлене подібністю їх морфологічної будови, єдністю функцій, спільністю кровопостачання та
іннервації. У фахових джерелах доведено роль Helicobacter pylori та дисбіозу у виникненні та розвитку уражень слизової оболонки порожнини рота. При лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота важливе місце займає етіотропна терапія,у разі неможливості її призначення застосовують патогенетичне чи симптоматичне лікування.
Summary
RELATIONSH
IP BETWEEN DISEASES OF ORAL MUCOSA AND GASTROINTESTINAL TRACT
Labush Yu.Z., Markov A.V.
Key words: oral mucosa, general somatic pathology, gastrointestinal diseases, Helicobacter pylori, stomatitis,dysbiosis.
A large number of scientific publications are devoted to diseases of the oral mucosa. This is due to their significant variety, prevalence, complexity of diagnosis and treatment, and medical and social signi ficance as a determinant of precancerous diseases with subsequent malignant transformation. The data of professional studies show that most lesions of the oral mucosa are multifactorial and arise along with pathologies of various organs and systems, in particular, immune, cardiovascular, nervous, endocrine, and quite often, with diseases of the gastrointestinal tract. The purpose of this study was a retrospective analysis of professional literary sources devoted to a medically and socially relevant issue, the relationship between diseas es of the oral mucosa and pathologies of the gastrointestinal tract. Bibliosemantic and analytical methods were used in the study. The analysis of data from the specialized literature shows the variety of diseases of the mucous membrane of the oral cavity and their close relationship with general somatic pathology. Clinical observations have revealed a significant correlation between chronic diseases such as gastritis, peptic ulcer disease (in the stomach and duodenum), chronic colitis, and enterocolitis, and various lesions of the oral mucous membrane. The severity of these lesions is dependent on the specific form and duration of the underlying gastrointestinal condition. Scientists attribute this relationship to the similarities in morphological structure, shared functions, common blood supply, and innervation. Professional sources substantiate the role of Helicobacter pylori infection and dysbiosis in the development and progression of oral mucosal lesions. The treatment of oral mucous membrane diseases places a significant emphasis on etiotropic
therapy. However, when this approach is not feasible, pathogenetic or symptomatic treatment options are utilized.

УДК: 616.311.2+616.314.17/.19)-002-06:(616.1/.3+616.8)

Шевчук Мар'яна Миколаївна

Особливості надання пародонтологічної допомоги хворим із загальносоматичною патологією : дис. ... д-ра філософії : [ спец.] 221, 22 / М. М. Шевчук. - Львів, 2022 - 236 с. - Бібліогр.: с. 189-219 (309 назв).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної стоматології клініко-лабораторне обґрунтування ефективності патогенетичного лікування хворих із запальними, дистрофічно-запальними та дистрофічними захворюваннми породонтаз урахуванням їх загальносоматичної патології, біохімічних, імунологічних властивостей крові та ротової рідини.

1. Поширеність захворювань пародонта у хворих на різну соматичну патологію (серцево-судинну, гастроентерологічну, неврологічну та ревматологічну) становить у середньому – 75,59±1,89%.У хворих на ревматологічні хвороби вона найвища (83,58±3,20%), із значним превалюванням запальних захворювань пародонта, а також генералізованого пародонтиту початкового та I ступеня важкості у порівнянні з даними показниками у решти груп спостереження (р<0,05). Важкі ступені генералізованого пародонтиту (ІІ і ІІІ) з однаковою частотою виявляли у групах обстежених із серцево-судинними, неврологічними, гастроентерологічними захворюваннями (р>0,05) та значно рідше у хворих на ревматологічну патологію (р<0,05).

2. Встановлено, що у хворих із захворюваннями пародонта при соматичних патологіях визначалось вірогідне підвищення рівня прозапального цитокіну IL-1β та С-реактивного білка на тлі зниження протизапального цитокіну IL-10 у крові та ротовій рідині стосовно значень у осіб групи контролю. Найбільш суттєвий дисбаланс у системі імунозапальної відповіді визначали у хворих із дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта за даними проаналізованих параметрів у крові та ротовій рідині. Водночас, у хворих різних груп обстежуваних із запальними і дистрофічними захворюваннями пародонта динаміка значень проаналізованих показників у крові була більш негативною у хворих із дистрофічними ураженнями, а у ротовій рідині – із запальними захворюваннями пародонта.

3. Дослідження маркерів ендотеліальної функції за вмістом метаболітів азоту у крові та ротовій рідині у осіб із захворюваннями пародонта на тлі різних соматичних патологій показало вірогідне зниження ендотеліальної функції, яка характеризувалась зниженням вмісту метаболітів NO у біологічних рідинах (NO2, NO3,NO2+NO3). При цьому, у хворих із дистрофічно-запальними та дистрофічними захворюваннями пародонта дисбаланс значень маркерів ендотеліальної функції був більш значним, ніж у хворих із запальними ураженнями пародонта.

4. Встановлено активацію імунозапальної і стресогенної відповіді на тлі зниження ендотеліальної функції організму, у хворих із захворюваннями пародонта при різних загальносоматичних патологіях. Спостерігалось превалювання вищезгаданих реакцій організму у хворих на дистрофічно-запальні ураження тканин пародонта у порівнянні з даними у осіб із запальними і дистрофічними захворюваннями пародонта у різних групах. Найбільший дисбаланс значень вивчених параметрів був присутній у хворих на серцево-судинну і ревматологічну патологію з різними захворюваннями пародонта.

5. Впровадження розпрацьованих схем лікувально-профілактичних заходів для лікування пацієнтів із захворюваннями пародонта при значеннях CPITN ≤ 2 та > 2 балів на тлі загальносоматичної патології, сприяло ліквідації запалення, покращенню гігієни порожнини рота і нормалізації гемодинаміки в тканинах пародонта, що також, підтверджувалось позитивною динамікою низки параметрів маркерів імунозахисної відповіді, стресорної реакції та ендотеліальної функції ротової рідини, у найближчі та віддалені терміни спостереження. Після 12 місяців спостережень відмічали “стабілізацію” патологічного процесу у тканинах пародонта, при значеннях індексу CPITN ≤ 2 у 82,76% пролікованих осіб, а при значеннях індексу CPITN > 2 у 68,18% осіб, що достовірно перевищувало дані показники при застосуванні традиційних методів лікування захворювань пародонта (р<0,01).