УДК: 355.65:664.87: 613.2/.3(477+1-622 НАТО)

Для забезпечення високого рівня фізичного, когнітивного, емоційного стану військовослужбовців, виконання службово-бойових завдань необхідне забезпечення повноцінним харчуванням особового складу, налагодження логістики постачання харчових продуктів у польових умовах з відривом від баз постачання.

Боєздатність Збройних Сил України (ЗСУ) та ефективність виконання ними поставлених завдань у значній мірі залежить від рівня працездатності, фізичної та психоемоційної витривалості, тривалої концентрації уваги бійців, функціональних резервів їх організму, що визначається, серед іншого, якістю харчування. В умовах агресії, розгорнутої проти нашої держави, виникає гостра необхідність забезпечення військовослужбовців безпечним та якісним харчуванням.

Різноманітність раціонів пайків, їх комплектація, технологічні (реторт-пакети) та тактичні (безполуменеві нагрівачі) інновації є суттєвим кроком в напрямку оптимізації харчування військовослужбовців Збройних Сил України. Відповідне харчування з точки зору якості та кількості, а також адекватна гідратація необхідні для забезпечення фізичної здатності та розумової працездатності військовослужбовців на оптимальному рівні.

В Україні вимоги до раціону харчування військовослужбовців регламентуються постановою Кабінету Міністрів України №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» від 29 березня 2002 р. Впродовж 2018 - 2019 рр. ЗСУ перейшли на нову систему харчування згідно наказу Міністра оборони України №591 «Про затвердження Каталогу продуктів харчування» від 15 листопада 2019 р. Сухпайки як країн НАТО, так і України забезпечують харчові потреби (енергетичних, макро- та мікроелементів) військовослужбовців, які несуть службу у різноманітних кліматичних умовах. Добовий набір продуктів ДПНП-Р для військовослужбовців ЗСУ відповідає вимогам сухпайків країн НАТО, містить достатню різноманітність харчових продуктів (страв), враховує релігійні, етнічні та культурні особливості, біологічно повноцінний за макро- та мікронутрієнтим складом, відповідає вимогам за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками, простий у використанні, придатний до тривалого споживання задля збереження здоров'я, забезпечення високої боєздатності військовослужбовців ЗСУ при виконанні будь-якої складності бойових завдань.

Життя людини неможливе без води. За даними центрів контролю та профілактики хвороб, наявність якісного водозабезпечення, санітарії та гігієни можуть запобігти приблизно 9% глобальних захворювань і 6% глобальних смертей. У цілому світі близько 2,2 млрд. людей позбавлені доступу до безпечної питної води. Більшість із них живе в уразливих регіонах світу, де часто відбуваються як громадянські, так і військові конфлікти.

За цих умов водні ресурси дедалі частіше стають мішенями нападів або самі використовуються як засоби ведення війни. У збройних конфліктах вода та водні об’єкти можуть виступати тригером (вода є ключовою причиною конфлікту, коли виникає суперечка за контроль над водним об’єктом або коли економічний та фізичний доступ до води пов'язаний із насильством); зброєю (водні об’єкти) використовуються як інструмент у насильницькому конфлікті) або жертвою (забруднення водних об’єктів, руйнування або пошкодження водної інфраструктури як навмисно, так і випадково в наслідок збройних конфліктів).

Водна драма торкнулася і України, коли питання водозабезпечення населення та водної безпеки стали вкрай актуальними в умовах збройної агресії російських окупаційних військ.

Дефіцит питної води розглядається як глобальна проблема сучасності. Запаси прісної води на нашій планеті зазнають величезного навантаження через збільшення кількості населення, зростаючий попит на воду та величезні масштаби її забруднення. У різних куточках нашої планети постійно відбуваються воєнні конфлікти, через які значною мірою страждають водні ресурси. За даними ООН 1,1 млрд людей у світі не мають доступу до чистої питної води, забруднена питна вода та відсутність санітарної інфраструктури загрожують життю дітей у світі. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у звіті за 2019 рік зазначив, що під час конфліктів небезпечна вода може бути такою ж смертельною, як і зброя. У середньому діти у віці до 15 років, які живуть в умовах конфлікту, мають майже втричі більші ризики померти від хвороб, пов’язаних із небезпечною водою та санітарією, ніж від прямого насильства; для дітей молодшого віку ці ризики зростають у двадцять разів.

У Конституції України (ст. 50) зазначено: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди», у законі України «Про охорону навколишнього середовища» (ст. 9) вказано, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище у тому числі якісне водопостачання. Держава-агресор порушує всі наші екологічні права.

Зараз нашій нації необхідно демонструвати єдність не лише безпосередньо у бою з ворогом, але й у вирішенні внутрішніх питань, особливо таких важливих, як забезпечення населення чистою водою та водовідведенням. Адже від цього залежить здоров’я нашого народу, отже – і майбутнє.

З кожним роком активна діяльність людини сильніше впливає на стан довкілля і, на жаль, негативні наслідки антропогенної діяльності превалюють над позитивними впливами на навколишнє середовище. Впродовж низки останніх років в наукових напрямках досліджень спостерігається радикальна зміна співвідношення наукових інтересів у бік вивчення захворюваності, поширеності, смертності а також пошуку ефективних методів профілактики та лікування епідемічно небезпечних інфекцій – таких як COVID-19. Це одночасно супроводжується поширенням хронічних неінфекційних, екологозалежних та професійних захворювань. Не піддаючи сумніву значущість питань запобігання інфекційних спалахів, слід приділяти чималу увагу розв’язання екологічних проблем у їх сучасному розумінні, пам'ятаючи про беззастережну пріоритетність завдань запобігання виникнення потенційної хімічної екопатології. В наукових публікаціях останніх років підкреслюють значиму роль та окремо розглядають наступні види антропогенного, у т.ч. техногенного, впливу - сельбищного, аграрного, промислового, транспортного, мілітарного, радіоактивного.Величезні за обсягами зміни довкілля відбуваються внаслідок збройної агресії проти України.

Вплив на здоров’я людей здійснюється через фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів. Вплив шкідливого виробничого середовища на працюючих також залишається актуальним для України. Щороку в Україні встановлюється близько 5 тис. нових випадків профзахворювань. Така тенденція спостерігається упродовж останніх років. Близько 25% осіб працездатного віку виконують трудові обов’язки в шкідливих і небезпечних умовах, які не можуть бути поліпшені через неможливість застосування сучасних технологічних і технічних рішень.

До комплексу впливів антропогенних факторів довкілля та виробничого середовища в багатьох випадках додається дія шкідливих звичок на здоров’я сучасної людини. Проблема збереження здоров’я населення та активного довголіття залишається надзвичайно актуальною для світової спільноти, перш за все, для медичної науки і практики. Тому дослідження впливу на здоров’я людини сукупності шкідливих чинників з розробкою та обґрунтуванням профілактичних заходів є надзвичайно актуальними для України.

Питання досягнення активного довголіття людини по суті залишається недосяжним без впровадження ефективних інструментів профілактичної медицини. В числі заходів, спрямованих на оздоровлення умов життя окрім впливових заходів індивідуальної профілактики (передусім у розумінні здорового способу життя), сьогодні в Україні, на жаль, втрачає пріоритет вся гамма можливих медичних і немедичних напрямків профілактики неінфекційних захворювань.

Серед загальноприйнятих моделей виникнення головних неінфекційннх хвороб сьогодні розрізняють екологічну, генетичну, акумуляційну (метаболічну) та онтогенетичну. Це зводить завдання профілактики до усунення зовнішніх патогенних агентів, запобігання та усунення генетичних дефектів, керованої модифікації метаболічних процесів і сповільнення старіння. У такому разі, зважаючи на взаємопроникнення всіх чотирьох механізмів, потрібно вбачати високий сенс профілактичної мінімізації захворюваності з метою досягнення максимальної сумісної з біологічною природою людини тривалості здорового життя на засадах доклінічної і донозологічної діагностики та усунення преморбідних станів.

УДК: 616-084:001.5:[615.9:615.015.13:577.1]

Пріоритетним напрямом профілактичної медицини є встановлення безпечного рівня вмісту хімічних речовин у різних об’єктах довкілля. Навіть, якщо окремо взята речовина потрапляє в організм нижче допустимого рівня, то вся сукупність ксенобіотиків може суттєво збільшити загальне токсичне навантаження. Тому, особливої актуальності набувають дослідження щодо виявлення механізмів формування хімічної патології при впливі різноманітних сполук на низьких та надзвичайно низьких дозах або адаптації до їх впливу.

В останні роки сформувався новий самостійний напрямок профілактичної токсикології – вивчення токсичних ефектів в умовах дії малих та надмалих доз та концентрацій ксенобіотиків.

Ефекти малих доз токсичних речовин як хімічних чинників малої інтенсивності (низького рівня впливу) найбільш виражені при комбінованій та комплексній дії у поєднанні з іншими хімічними, фізичними (іонізуюче випромінювання, різні види хвильової енергії), клімато-географічними та іншими факторами. При цьому важливе значення мають тимчасові параметри впливу на організм негативних факторів і прояви їх ефектів у часі. Синергізм в дії різних хімічних токсикантів і фізичних факторів несе відповідальність за розвиток екологічних хвороб. Вчені доводять, що наявність сильних синергічних ефектів підтверджує факт сумісної дії фізичних і хімічних факторів, які посилюють чутливість біооб'єктів до дії інших (або тих самих) агентів у високих дозах.

Питання природи ефектів надмалих доз (концентрацій), трактування механізми взаємодії ксенобіотиків з біомішенями, а також питання вибору «оптимальних» альтернативних біологічних моделей для різних типів речовин та перенесення цих даних на людину представляють самостійну, ще до кінця невивчену медико-біологічну проблему

Оцінка ефектів малих та надмалих доз представляє інтерес у зв'язку з можливою роллю низькоінтенсивних факторів хімічної та фізичної природи в індукції таких патологічних проявів, як «множинна хімічна чутливість» (Multiple Chemical Sensitivity) або «хвороба довкілля» (Environmental illness). Це вимагає нового погляду на токсичність, яка залежить не так від величини дози, як від особливостей взаємодії доза-біооб'єкт.

Із практичної точки зору дослідження проблеми малих та надмалих доз є важливим завданням, вирішення якого може призвести до уточнення поглядів на токсичність хімічних сполук, зміни підходів до їх нормування та відкриття нових напрямів їх оцінки.