УДК: 616.34-009.74-085.33]:616.15-07-036-078-053.36

Моштук Оксана Степанівна. Клініко-мікробіологічні і біохімічні особливості кольок у немовлят, асоційованих з антибіотикотерапією :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 /  О. С. Моштук. - Львів, 2024. - 133 с. - Бібліогр.: с. 116-128 (104 назв).

У дисертаційній роботі подано нове науково-практичне вирішення задачі сучасної педіатрії, а саме: підвищення ефективності прогнозування, ранньої діагностики кольок у немовлят, віком від 2 тиж до 6 міс., в анамнезі яких була антибіотикотерапія, доповнено складові медичного менеджменту кольок шляхом визначення клініко-мікробіологічних та біохімічних особливостей перебігу кольок у немовлят, що отримували антибактеріальну терапію в неонатальному періоді.
1. Встановили, що лікування немовлят антибіотиками в період від народження до 6 місячного віку призводить до важкого перебігу кольок, що визначався у 55,81±7,57% в основній групі і 37,21±7,37, в групі
порівняння відповідно, р<0,001.
2. Встановлено, що відсутність можливостей вигодовування грудним молоком призводить до важких клінічних проявів кольок асоційованих з антибіотикотерапією; важкий клінічний прояв кольок асоціюється з
вірогідно меншим відсотком вигодовування грудним молоком, відповідно 12 (27,91±6,84%) у немовлят основної групи проти 18 (52,94±8,56%), р<0,05.
3. Визначено, що немовлятам з кольками, віком від 2 тиж до 6 міс., в анамнезі яких була антибіотикотерапія властиве порушення процесів травлення у кишечнику, встановлена достовірна різниця між показниками
копрограми у дітей досліджуваних груп, а саме реакція калу у немовлят була кисла, р<0,001, нейтральний жир у 81,40% дітей основної групи, виявлені жирні кислоти 67,44%, р<0,001, присутність йодофільної флори
у немовлят основної групи 88,37% проти 61,76%, (р=0,008) у групі порівняння, наявні мила у 88,37% дітей в основній групі та у 26,47 % немовлят в групі (р<0,001) та слизу 83,72 % в основній та 0 в групі порівняння, р<0,001.
4. У немовлят з важким перебігом кольок, при бактеріологічному дослідженні калу, спостерігалося значне зменшення біфідобактерій, лактобацил, кишкової палички і збільшення кількості умовно-патогенних ь ентеробактерій та ентерококів, р<0,001. Порушення мікробного балансу дає можливість доповнити складові медичного менеджменту кольок у немовлят, шляхом вигодовування виключно грудним молоком до шести місячного віку та використання препаратів штамів корисних бактерій, кількість яких за нашими результатами була вірогідно нижчою.
5. Визначені значні відхилення окремих імунологічних показників як клітинного так і гуморального імунітету в крові немовлят з кольками, віком від 2 тиж до 6 міс., в анамнезі яких була антибіотикотерапія: CD3+
(абсолютне значення 2,20 [1,70; 2,79] г/л (у межах від 0,55 г/л до 10,81 г/л) проти 2,70 [2,44; 3,01] г/л (у межах від 2,25 г/л до 3,53 г/л) відповідно, р=0,001; відносне значення CD3: 55,97 [51,66; 60,53] % (Min-Max
44,62–65,97 %) проти 68,00 [65,00; 72,00] % (Min-Max 62,00–78,00 %) відповідно, р<0,001); CD4+ (абсолютне значення 1,21 [0,91; 1,58] ] г/л (у межах від 0,29 г/л до 5,72 г/л) проти 1,75 [1,56; 2,11] (у межах від 1,43 г/л
до 2,50 г/л) відповідно, р<0,001. Так само, як і відносне значення CD4: 31,40 [28,41; 33,33] % (Min-Max 23,60–41,79 %) проти 44,00 [41,00; 51,00] % (Min-Max 39,00–56,00 %) відповідно, р<0,001); в сторону зменшення значень та в бік збільшення, фракції CD19+ (0,71 [0,61; 0,80] г/л (у межах від 0,44 г/л до 0,92 г/л), ніж у дітей основної групи: 0,92 [0,65; 1,19] г/л (у межах від 0,18 г/л до 3,95 г/л), р=0,007; 22,81 [20,21; 24,62] % (Min-Max 16,67–30,00 %) в основній групі проти значного зменшення 18,50 [15,00;21,00] % (Min-Max 10,00–25,00 %) в групі порівняння, р<0,001); CD20+ (абсолютне значення: 0,64 [0,58; 0,91] г/л (у межах від 0,18 г/л до 3,74 г/л) проти 0,42 [0,35; 0,48] г/л (у межах від 0,26 г/л до 0,71 г/л) відповідно, р<0,001.Так само, як і відносне значення CD 20: 18,94 [15,79; 21,05] % (Min-Max 12,00–27,00 %) проти 10,00 [9,00; 12,00] % (Min-Max 7,00–19,00 %) відповідно, р<0,001; NK-клітини CD56+ (абсолютне значення0,73 [0,59; 1,19] г/л (у межах від 0,18 г/л до 3,02 г/л) проти 0,52 [0,45; 0,56] г/л (у межах від 0,33 г/л до 0,73 г/л) відповідно, р<0,001. Так само, як і відносне значення CD56: 20,00 [18,03; 24,24] % (Min-Max 14,68–34,62 %) проти 13,00 [12,00; 14,00] % (Min-Max 9,00–17,00 %) відповідно, р<0,001. Відносне значення CD8 вірогідно відрізняло немовлят основної групи від контрольної, відповідно, 24,50 [22,62; 27,87] % (Min-Max 18,46–35,08 %) проти 22,50 [22,00; 24,00] % (Min-Max 19,00–27,00 %) відповідно, р=0,003).

УДК: 616.831.22 + 616.1/.8 + 572.512 + 613.22) - 053.4 

Пишник Андрій Ігорович. Особливості фізичного розвитку, нутритивного забезпечення і соматичної патології дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 / А. І. Пишник. - Львів, 2023. - 245 с. - Бібліогр.: с. 192-239 (388 назв).

Висновки

У дисертаційному дослідженні шляхом вивчення харчової поведінки, параметрів фізичного розвитку дітей дошкільного віку з психомоторними розладами та їх практично здорових ровесників, визначення показників якості життя, задоволення їх батьків наданням медичної допомоги дітям, впливу захворюваності дітей на родину за допомогою анкетування, дослідження нутритивного забезпечення дітей з використанням комп’ютерної програми Dietplan7, визначення у сироватці крові дітей з психомоторними порушеннями рівнів загального кальцію, магнію та заліза, уточнення структури соматичної та інфекційної захворюваності, несприятливих пренатальних, інтранатальних та постнатальних факторів в анамнезівсіх обстежених дітей шляхом вивчення їх медичної документації та опитування батьків, надання батькам дітей персоналізованих рекомендацій щодо виявлених нутритивних дефіцитів,вирішено актуальне наукове завдання – розробка відповідних медико-профілактичних та корекційних заходів для підвищення ефективності реабілітації та якості життя дітей дошкільного віку із порушеннями психомоторного розвитку.

1. За критерієм Манна-Уітні, середній показник маси тіла виявився достовірно вищим у практично здорових дітей у порівнянні з дітьми із ЗПМР (p=0.02), середні показники обводу стегна та гомілки були достовірно вищими у дітей з ММД, ніж у практично здорових (p=0.04 та p=0.009 відповідно). Середні показники ІМТ у практично здорових дітей виявилися достовірно вищими, ніж у дітей із ЗПМР та СДУГ/РДУГ (p=0.001 та p=0.04 відповідно). За результатами кластеризації, найнижчі значення майже всіх показників фізичного розвитку виявлено у дітей віком 3 роки із психомоторними порушеннями (42.9% - ЗПМР, 14.2% - СДУГ/РДУГ; 28.6% - РАС).
2. Раціон абсолютної більшості обстежених дітей з неврологічною патологією був незбалансованим за вмістом основних класів нутрієнтів, для нього були характерними численні поєднані дефіцити вітамінно-мінерального забезпечення. Вміст низки нутрієнтів, визначених за критерієм Манна-Уітні, у раціоні дітей з психомоторними порушеннями був достовірно нижчим, ніж у їх практично здорових однолітків (вуглеводів, загального цукру, НЖК, енергетичного забезпечення у дітей із РАС - p=0.04, p=0.02, p=0.002 та p=0.02 відповідно; НЖК, ретинолу, вітаміну С у дітей із ЗПМР - р=0.0004, р=0.00006, р=0.01 відповідно; йоду та ретинолу у дітей з ММД - р=0.02 і р=0.03 відповідно).
3. За результатами кластеризації було виявлено, що соматична та інфекційна захворюваність, обтяжений акушерський анамнез були притаманні як практично здоровим, так і дітям з психомоторними порушеннями. В той же час, у більшості дітей з неврологічними захворюваннями відзначалося переважанняне сприятливих пренатальних, інтранатальних та постнатальних чинників в анамнезі (ЗПМР – слабка та дискоординована пологова діяльність, ꭓ²=10.3, p<0.05; ММД – загроза переривання вагітності (ꭓ²=18.4, p<0.05), слабка та дискоординована пологова діяльність (ꭓ²=8.5, p<0.05) і гіпертонус матки (ꭓ²=5.9, p<0.05) відповідно; РАС - слабка і дискоординована пологова діяльність (ꭓ²= 26, p<0.05) та кровотечі під час вагітності (ꭓ²= 5.5, p<0.05); СДУГ/РДУГ – кровотечі під час вагітності (ꭓ²=4.0, p<0.05), слабка та дискоординована пологова діяльність (ꭓ²=15.2, p<0.05)).
4. Показники задоволення охороною здоров’я (Total score анкети Healthcare satisfaction generic module у групах дітей із ЗПМР, ММД, РАС та СДУГ/РДУГ, р=0.00001, р=0.03, р=0.0001, р=0.0004 відповідно) та впливом захворюваності дітей на їх родину (The Parent HRQL Summary Score анкети Family impact module у дітей із ЗПМР, р=0.02; The total score анкети Family impact module у дітей із ЗПМР, р=0.02). Також, за результатами кластеризації, достовірно вищі показники задоволення наданням медичної допомоги відзначаються у батьків практично здорових дітей, у порівнянні з дітьми, які мали неврологічну патологію.
5. У дітей із психомоторними порушеннями та у їх родинах спостерігаються достовірно нижчі, ніж у практично здорових дітей та їх сім’ях значення якості життя, визначених за критерієм Манна-Уітні (Total score анкети PedsQL у дітей із ЗПМР, p=0.00001). За результатами кластеризації, достовірно вищі показники якості життя відзначаються у практично здорових дітей.
6. В сироватці крові абсолютної більшості обстежених дітей з психомоторними порушеннями спостерігалися поєднані та ізольовані дефіцити досліджуваних макро- та мікроелементів. Найпоширенішим був дефіцит загального кальцію у сироватці крові (93.3% у групі дітей із ЗПМР, у решті груп – тотальний). Від половини до двох третин обстежених дітей мали дефіцит магнію та заліза. Найпоширенішим дефіцитом був поєднаний дефіцит досліджуваних макро- та мікроелементів.

УДК: 616-089.5-032:611.829]:617.55-089-053.2.

Шаронова Валентина Миколаївна. Оптимізація періопераційного знеболювання у дітей з синдромом інтраабдомінальної гіпертензії при хірургічній патології : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / В. М. Перова-Шаронова. - Львів, 2022. - 160 с. - Бібліогр.: с. 120-141 (175 назв).

В роботі вперше проведений порівняльний аналіз трьох методів післяопераційного знеболювання у дітей з інтраабдомінальною гіпертензією на тлі перитоніту, та доведено перевагу епідуральної аналгезії та внутрішньовенної інфузії лідокаїну порівняно з системним введенням опіоїдів. Автором науково обгрунтовано, що підвищений інтраабдомінальний тиск призводить до збільшення інтенсивності больового синдрому у післяопераційному періоді у дітей з перитонітом.
    Доведено, що наявність інтраабдомінальної гіпертензії на тлі абдомінальної хірургічної патології значно погіршує стан спланхнічного кровоплину. Виявлено, що кровоплин у верхній брижовій артерії є більш точним методом діагностики спланхнічної гіпоперфузії, ніж оцінка кровоплину у ворітній вені. Доказово доведено, що епідуральна аналгезія справляє найбільш оптимальний вплив на показники спланхнічного кровоплину у дітей з перитонітом незалежно від рівня інтраабдомінального тиску. Також показано, що вплив внутрішньовенної інфузії лідокаїну на спланхнічний кровоплин у дітей з перитонітом є більш сприятливим порівняно з системною опіоїдною аналгезією, хоч і дещо поступається епідуральній аналгезії.
    Автором вперше доведено, що підвищений інтраабдомінальний тиск призводить до ушкодження ентероцитів та зменшення їх функціональної маси у дітей в післяопераційному періоді. Науково обгрунтовано застосування епідуральної аналгезії у дітей з перитонітом ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією, що має протективний вплив стосовно слизової оболонки стінки тонкої кишки із покращенням спланхнічного кровоплину. Доведено, що внутрішньовенна інфузія лідокаїну є кращою альтернативою епідуральній анестезії ніж аналгезія опіоїдами для пацієнтів з інтраабдомінальною гіпертензією та абдомінальним компартмент синдромом, що теж позитивно впливає на слизову тонкого кишечника. В роботі вперше показано, що епідуральна аналгезія та внутрішньовенна інфузія лідокаїну сприяють швидшому відновленню моторики кишечника.