Introduction. Infectious diseases have been a threat during all periods of human existence. Primary measures to protect against extremely dangerous pathogens included quarantine, observation and vaccination. Vaccination was crucial in the fight against smallpox — the only disease, which was eradicated on a global scale. The aim of the work was to identify the main stages of development and application of vaccines for the protection against especially dangerous infection (EDI) and the contribution of Ukrainian scientists in the development of vaccines for EDI. Methods. An analysis using the Search Strategy of narrative reviews of literary sources and Internet resource was conducted to systematize data about the application of immunobiological preparations to create an active immunity against several actual EDI. The participation of scientists with Ukrainian roots in the creation of vaccines against this group of diseases is indicated. Results. Smallpox (variolation in China in the 11th century) is known as the first disease against which specifc protection was created. Until the 20s century, the first five vaccines against EDI were developed: smallpox, rabies, anthrax, cholera, and plague. In the 20s century, the list was supplemented by vaccines against typhus, yellow fever, tick-borne encephalitis,тtularemia, brucellosis, coxiellosis (Q-fever), hemorrhagic fever with renal syndrome (HFRS). The introduction of new technologies in the 21st century allowed improving existing preparations and creating new ones against Ebola viral disease (EVD), COVID-19 as EDIs relevant ones for the pandemic potential. Outstanding scientists with Ukrainian roots contributed to the creation of vaccines against EDI: V. Khavkin, D. Samoilovich, V. Zhdanov. Conclusion. Protection of the population against EDIs is limited by the number of available effective vaccines. The development of vaccines against COVID-19 has improved the prognosis for containment of the COVID-19 pandemic. 

The study guide was prepared according to the typical syllabus for Epidemiology with due account of the qualification description and standards of training on the basis of regulatory and binding documents of the Ministry of Health of Ukraine. The book sets out in concise detail the fundamentals of general epidemiology and ­approaches to prevention of epidemiological complications, protection of the population and territory from the spread of infectious diseases.
The fourth edition describes the WHO recommendations on the introduction of immunization programs for children and adults on epidemiological indications.
The study guide is intended for masters and internship doctors of higher education establishments — medical universities, institutes and academies.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до типової навчальної програми “Епідеміологія” з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик і стандартів освіти на основі нормативно-директивних матеріалів МОЗ України. Стисло викладено основи загальної епідеміології та підходи щодо запобігання виникненню епідемічних ускладнень, захисту населення і території від поширення інфекційних хвороб.
Для магістрів і лікарів-інтернів медичних закладів вищої освіти — університетів, інститутів і академій.

Навчальний посібник для проведення практичних занять зі спеціальної епідеміології для студентів V курсу медичного факультету складено відповідно до типової навчальної програми «Епідеміологія» з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик і стандартів освіти на основі нормативно-директивних матеріалів МОЗ України. У посібнику стисло викладено основи спеціальної епідеміології та підходи до організації та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів при різних групах інфекцій.
Видання ілюстровано схемами, таблицями. Кожний тематичний модуль, окрім інформаційного блоку, містить питання для самоконтролю, тестові завдання та ситуаційні задачі, що дає можливість оцінити ступінь засвоєння навчального матеріалу.
Для студентів вищих навчальних закладів — медичних університетів, інститутів й академій.

Arboviruses are an ecological group of viruses that are maintained in nature among susceptible vertebrates through biological transmission by blood-sucking arthropods. More than 500 species of arboviruses are known in the world, and 150 of them can cause human diseases. At present, five

arboviruses belonging to four families of RNA-containing viruses (Flaviviridae, Nairoviridae, Phenuiviridae, and Togaviridae) have the greatest clinical significance in Europe. West Nile (WNV), tick-borne encephalitis (TBEV) and Toscana (TOSV) viruses can cause febrile diseases with injuring the central nervous system, Crimean-Congo hemorrhgic fever virus (CCHFV) – hemorrhagic fever, and Sindbis virus (SINV) – fever with arthralgia. WNV and SINV are

transmitted by mosquitoes, TBEV and CCHFV viruses – by ticks, and Toscana virus – by sandflies. The geographical distribution of arboviruses and the spring-autumn seasonality of diseases caused by them coincide with the range and period of activity of blood-sucking arthropod vectors. Dengue (DENV), Zika (ZIKV), and Chikungunya (CHIKV) viruses are exotic for Europe, but in recent years there has been an increase in cases of them being introduced during travel.