Galectin-3 in Blood Serum and Lymphocytes as a Marker of Myocardial Damage in Patients with Arterial Hypertension and COVID-19

Background: The constant increase of arterial hypertension and the development of pathology at an earlier age are global healthcare problems that cause damage to vital organs and worsen patient prognosis. In recent years, studies have shown that galectin-3 plays a role in the development and progression of arterial hypertension and coronavirus disease (COVID-19).

Objective: The explanatory research study aimed to analyze the prognostic value of galectin-3 determination in the serum blood and lymphocytes of patients with arterial hypertension and coronavirus disease (COVID-19).

Methods: The patients were divided into two groups: Group 1 consisted of 36 individuals with AH, Group 2 included 35 patients with arterial hypertension and polysegmental COVID-19 pneumonia, and 16 practically healthy individuals were included in the control group. All patients underwent anthropometry, biochemical blood analysis, determination of galectin-3, level in serum and lymphocytes, IL-1β, IL-6, and echocardiography.

Results: The highest level of galectin-3 was found in patients of Group 1, while in patients of Group 2, the concentration of galectin-3 was significantly decreased, mostly due to the treatment of COVID-19, in addition to prolonged antihypertensive therapy.

Conclusion: The level of galectin-3 in serum and lymphocytes was significantly higher in patients of both groups compared to the control group (p<0.05). Arterial hypertension causes structural changes in the cardiovascular system that are associated with elevated levels of galectin-3 in serum and lymphocytes. It can be used as a marker of myocardial damage in the context of arterial hypertension and COVID-19.


Докладніше

Клініко-патогенетичні механізми ендотеліальної дисфункції та роль адропіну і фактора фон Віллебранда при артеріальній гіпертензії у поєднанні з ожирінням

УДК: 616.13/.16–018.74–008.64–02:616.12–008.331.1–056.5] –07:616.153–07

Покровська Наталія Констянтинівна. Клініко-патогенетичні механізми ендотеліальної дисфункції та роль адропіну і фактора фон Віллебранда при артеріальній  гіпертензії у поєднанні з ожирінням :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / Н. К. Покровська - Львів, 2023. - 198 с. - Бібліогр.: с. 163-184 (210 назв).

ВИСНОВКИ

 У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та роз’яснення науково-практичної проблеми щодо клініко-патогенетичних механізмів виникнення ендотеліальної дисфункції при АГ у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням з врахуванням результатів електрокардіографічного та ехокардіографічного обстеження серця, компонентів біохімічного аналізу крові, даних ліпідограми, вмісту газотрансмітерів (L-аргініну, аргінази, NOx та H2S), а також рівня адропіну та фактора фон Віллебранда у сироватці крові. Додатково розглянуто вплив тютюнопаління на метаболічний профіль пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, та перебіг основної патології. Встановлено доцільність призначення статинів з метою корекції ліпідного обміну щодо позитивного впливу адропіну, як регулятора функцій серцево-судинної системи.

  1. У пацієнтів з АГ та ожирінням спостерігали тяжчий перебіг АГ, зумовлений вищими показниками систолічного та пульсового АТ (p<0,01), збільшенням товщини задньої стінки ЛШ (p<0,01), маси міокарда ЛШ та відносної товщини стінки ЛШ (p<0.05). Достовірно частіше діагностували збільшення розмірів ЛП (p<0.05) та блокаду лівої ніжки пучка Гіса (p<0.05). При тестуванні за шкалою MMSE у модифікації С.М. Коваля з метою визначення когнітивних функцій, пацієнти з АГ та ожирінням отримували достовірно меншу кількість балів (p<0,01), у порівнянні з особами з АГ та надмірною масою тіла.
  2. Перебіг АГ у поєднанні з ожирінням призводить до порушення вазодилатуючої складової газотрансмітерів, що супроводжується достовірним зниженням рівня NOx (p<0.05) та H2S (p<0,01), у поєднанні з тенденцією до зростання активності аргінази. Рівень NOx залежав від вмісту L-аргініну (r=0.785; p<0.01), а також був пов’язаний з другим газотрансмітером H2S (r=0.758; p<0.01). Негативний вплив на концентрацію NOx був асоційований з ОТ (r=-0.283; p<0.05), ОТ/ОС (r=-0.236; p<0.01) у пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, а також додатково з ВЖМ в осіб жіночої статі (r=-0.496; p<0.05).
  3. Встановлена негативна кореляція між рівнем NOx та кількістю викурених цигарок за добу (r=-0,580, p<0.05) у пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, що вказує на порушення газотрансміттерних механізмів на тлі тютюнопаління. Одночасно у курців спостерігали достовірне зниження не тільки рівня NOx (p<0.05), але й вмісту L-аргініну (p<0.05) на тлі одночасного зростання активності аргінази (p<0.05).
  4. У пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням АГ перебігає на тлі зростання рівнів фактора фон Віллебранда (p<0.01). Наявні кореляційні зв’язки між рівнем vWF та розмірами ЛП (r=0,667; p<0.01), ПШ (r=0,487; p<0.05), ФВ ЛШ (r=-0,461; p<0.05), ММЛШ (r=0,795; p<0.01) та ІММЛШ (r=0,731; p<0.01) свідчать про те, що vWF може виступати не лише додатковим маркером ендотеліальної дисфункції, але і предиктором СН.
  5. Рівень адропіну був достовірно нижчим у пацієнтів з АГ у поєднанні з ожирінням (p<0.01), при збільшенні ІМТ (p<0.01), на тлі тютюнопаління (p<0.01), зростання рівня глюкози венозної крові (p<0.05), а також негативно корелював з показниками систолічного (r=-0,246; p<0.05) та діастолічного АТ (r=-0,261; p<0.05). Вірогідне збільшення його рівня спостерігали при призначенні статинів (p<0,01).

 

Докладніше