УДК: 616.61-06 :[616.127:577.175.5+616.24-002]-092.9

Шклярський Назарій Володимирович. Патогенетичні механізми пошкодження нирок за умов розвитку адреналінового пошкодження міокарда та експериментальної пневмонії та їх фармакокорекція : [спец.] 222, 22 / Н. В. Шклярський. - Львів, 2025. - 210 с. - Бібліогр.: с. 180-202. (189 назв).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у встановленні
особливостей порушень протеолітичних процесів, ліпопероксидації, антиоксидантного захисту, антипротеазного потенціалу, системи оксиду азоту,
гуморального і клітинного імунітету, цитокінового статусу в крові і нирках в механізмах пошкодження нирок за умов розвитку експериментальної пневмонії і адреналінового пошкодження міокарда. Патогенетично обґрунтовано застосування корвітину з метою корекції порушених метаболічних і імунних процесів при експериментальній пневмонії асоційованою з адреналіновим пошкодженням міокарда.
1. Адреналінове пошкодження міокарда поєднане з експериментальною пневмонією на усіх етапах свого розвитку (1-а, 3-я, 6-а доби) з особливою
перевагою на 14-у добу експерименту викликає виражений дисбаланс протеїназно-інгібіторної системи, що проявляється поступовою активізацією
протеолітичних процесів – зростанням вмісту азоальбуміну, азоколагену, азоказеїну відповідно на 87,8% (p<0,05), 115,7% (p<0,05), 94,5% (p<0,05) на тлі пригнічення антипротеазного потенціалу – зниженням рівня альфа1-інгібітора протеаз і альфа2 – макроглобуліну в нирках відповідно на 47,2% (p<0,05), 46,8% (p<0,05) проти контрольної групи тварин та вказує на його важливу роль в механізмах пошкодження нирок.
2. Маніфестація адреналінового пошкодженням міокарда асоційованого з експериментальною пневмонією супроводжується розвитком оксидантного стресу на усіх періодах їх формування з домінуванням на 14-у добу експерименту, що виражається послідовним зростанням процесів
ліпопероксидації (підвищенням вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду в нирках відповідно на 82,9% (p<0,05), 85,7% (p<0,05) в умовах
пригнічення антиоксидантного захисту (зниженням активності супероксиддисмутази і каталази відповідно на 37,7% (p<0,05), 45,5% (p<0,05) в
порівнянні з інтактною групою тварин, що свідчить про його провідну роль в механізмах пошкодження нирок.

3. На усіх етапах формування коморбідної патології (експериментальної пневмонії і адреналінового пошкодження міокарда) з найвищим ступенем
вираження (на 6-у і 14-у доби експерименту) відбувається суттєве порушення показників системи оксиду азоту – зростанням вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту та сумарної активності синтаз оксиду азоту відповідно на 85,7% (p<0,05), 90,4% (p<0,05) та 41,6% (p<0,05), 58,3% (p<0,05) на тлі зниження рівня L-аргініну в нирках на 32,5% (p<0,05) і 35,0% (p<0,05) відносно першої групи тварин, що має важливе значення для розвитку механізмів пошкодження нирок.
4. У патогенезі пошкодження нирок важливу роль відіграє порушений імунний гомеостаз, який проявляється вираженим пригніченням клітинного
(зниженням вмісту Т-лімфоцитів на 47,9% (p<0,05) та стимуляцією гуморального імунітету (підвищенням рівня В-лімфоцитів і циркулюючих
імунних комплексів у крові відповідно на 73,7% (p<0,05), 51,6% (p<0,05) на усіх етапах розвитку експериментальної пневмонії і адреналінового пошкодження міокарда з особливою перевагою на 14-у добу проти контрольної групи тварин.
5. У динаміці (1-а, 3-я, 6-а і 14-а доби) формування експериментальної пневмонії і адреналінового пошкодження міокарда виявлено помітний дисбаланс співвідношення прозапальних цитокінів, а саме зростає вміст в крові інтерлейкіну – 6 і фактора некрозу пухлин – альфа відповідно на 80,3% (p<0,05), 63,0% (p<0,05) в умовах пригнічення активності протизапального цитокіну (зниження рівня інтерлейкіну-10 в крові на 52,6% (p<0,05), з перевагою на 14-у добу експерименту проти контролю. Це вказує на цитокіноопосередковане ушкодження тканинних структур організму, а саме нирок і суттєві зміни між специфічним імунітетом та неспецифічними захисними реакціями.
6. Застосування препарату корвітину призводило до зниження вмісту азоказеїну, азоальбуміну, азоколагену, дієнових кон’югатів, малонового
діальдегіду, стабільних метаболітів оксиду азоту, сумарної активності синтаз оксиду азоту, циркулюючих імунних комплексів, В-лімфоцитів, інтерлейкіну-6 і фактора некрозу пухлин-альфа та підвищення рівня альфа1-інгібітора протеаз, альфа2- макроглобулінів, інтерлейкіну – 10, Т-лімфоцитів, L-аргініну, активності супероксиддисмутази, каталази в нирках і крові, що свідчило про його антиоксидантний, імуномодулюючий, нефропротекторний вплив на порушені показники імунних та метаболічних процесів за умов розвитку експериментальної пневмонії поєднаної з адреналіновим пошкодженням міокарда.

УДК: 616.832-004.2-06: 616-009.7 ]-036-073.756.8-06:616.89-008.19

Боженко Мирослав Ігорович. Больові синдроми у хворих на розсіяний склероз: клініко-неврологічні, нейропсихологічні та нейровізуалізаційні особливості  : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / М. І. Боженко. - Львів, 2022. - 272 с. - Бібліогр.: с. 245-265 (202 назви).

Сучасні методи терапії розсіяного склерозу (РС) дозволяють більш ефективно запобігати загостренням РС, проте, зниження працездатності та якості життя у хворих на РС, все ще, залишаються не вирішеними проблемами. Значна частина хворих на РС, вже на початкових етапах захворювання не в змозі зберегти або віднови­ти звичну роботу, навіть коли нема істотної фізичної втрати працездатності. Тому одним із ключових напрямків сучасних наукових досліджень у клінічній неврології є визначення і корекція факторів, які призводять до зниження якості життя та працездатності у хворих на РС. Больові синдроми є одним з найпоширеніших синдромів у хворих на РС і часто саме больовим синдромам хворі на РС приділяють особливу увагу. Попри це, больові синдроми у структурі РС часто недооцінюються лікарями, оскільки обмежені можливості їх оцінки, об’єктивізації, а також розуміння особливостей формування.

У дисертаційній роботі представлено аналіз і узагальнення основних результатів проведених комплексних клініко-неврологічних та нейровізуалізаційних досліджень у хворих на РС. За результатами дисертації отримали нові дані про поширеність, структуру та характеристики больових синдромів у хворих на РС та їх вплив на формування структури якості життя. Представили новий підхід щодо покращення діагностики та прогнозування структури больових синдромів у хворих на РС із урахуванням психо-емоційних і соціальних факторів та визначили нові діагностичні нейровізуалізаційні маркери цього захворювання, шляхом проведення аналізу об’ємів структур головного мозку на основі даних МРТ діагностики.

На першому етапі власних досліджень вивчали поширеність і структуру больових синдромів у хворих на РС. Обстежили 120 хворих на РС різного віку і статі, які проходили комплексне стаціонарне або амбулаторне лікування на клінічній базі кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (неврологічне відділення КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна лікарня”) у період з 2018 по 2022 роки. Серед обстежених 120 хворих на РС, 104 особи, які скаржилися на біль протягом останнього місяця, були залучені для подальшого детального аналізу структури та характеристик больових синдромів. Середній вік у вибірці становив 38,7±9,6 року, медіана тривалості РС — 6 років [3; 12,25]. В досліджуваній групі пацієнтів було 73,1% жінок та 26,9% чоловіків. Інтенсивність болю вивчали за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Для оцінки видових характеристик болю використали опитувальник Pain Detect. Для оцінки структури болю і рівня вияву таких його компонентів як тривалий біль, різкий біль, афективний біль, нейропатичний біль у хворих на РС використали коротку форму опитувальника болю МакГілла-2 (SF-MPQ-2).

На другому етапі наукової роботи досліджували вплив больових синдромів на формування характеристик структури якості життя у 104-ох хворих на РС з больовими синдромами з попередньої вибірки. Для оцінки структури та характеристик якості життя використали опитувальник 36-Item Short Form Survey (SF-36).

На третьому етапі наукової роботи вивчали взаємозв’язок психо-емоційних та соціальних факторів із характеристиками больових синдромів у 104-ох хворих на РС з больовими синдромами, які описані на першому та другому етапах. Дослідження рівня тривоги та депресії у хворих на РС проведено за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Серед соціальних факторів врахували вплив рівня освіти і релігійності.

На четвертому етапі роботи вивчали діагностичне та прогностичне значення характеристик об’ємів структур головного мозку як маркерів перебігу РС, характеристик больових синдромів, психо-емоційного статусу та якості життя. Рандомізаційним методом сформували групу хворих на РС у 17 осіб, та контрольну групу з 20 практично здорових осіб відповідних до досліджуваної вибірки за віком і статтю. Провели сканування голови пацієнтів за допомогою високопольного магнітно-резонансного томографа Siemens Avanto 1,5 Tл у режимах Т1 MPERAGE та FLAIR, з вокселем 1x1x1, з подальшим аналізом об’ємів структур головного мозку з використанням алгоритму Vol2Brain.

На п’ятому етапі дисертаційної роботи розробили прогностичну модель ймовірності виникнення нейропатичного виду болю в хворих на РС та опитувальник оцінки нейропатичного виду болю у хворих на РС. Для побудови прогностичної моделі ймовірності виникнення нейропатичного компоненту у пацієнтів з болем при РС застосували метод логістичної регресії.