Вступ.
Актуальність багатогранного дослідження МС та ІХС і ЦД 2 типу не викликає жодних сумнівів. Серед пацієнтів з ЦД 2 типу близько 90% мають ожиріння, що пов’язане з наявністю споріднених проявів гормонального статусу та метаболічних змін[1,2]. Незважаючи на незначне зниження поширеності, у країнах Європи налічується близько 34,9 млн осіб з ІХС)[3]. В той же час, поширеність ЦД становить близько 60 млн осіб в країнах Європи та 422 млн – у світі і стрімко зростає[4]. Разом з тим, на даному етапі ще недостатньо досліджено визначення індивідуального ризику виникнення ускладнень ІХС у пацієнтів з МС, існує потреба у персоніфікованому підході до пацієнта з МС.
Мета.
Провести регресійний аналіз чинників ризику виникнення ІХС у пацієнтів з МС.

УДК: 616–057:61:378

Introduction. Occupational diseases are those that result from exposure to unfavorable, harmful, or dangerous factors in the production environment and work process. These factors can directly or indirectly cause health disorders in employees. Professional pathology has long been and continues to be a crucial component of a physician's comprehensive training, culminating in the attainment of a master's degree. The primary objective of the occupational diseases learning curriculum is to instruct students in the techniques of patient examination, diagnosis, and treatment of prevalent occupational ailments, as well as in organizational strategies to prevent their occurrence, and the principles of professional selection and labor examination. It is essential to maintain vigilance in identifying and addressing occupational diseases in patients. Doing so will not only help in addressing medical concerns related to prevention and the escalation of severity among working individuals, but also in mitigating social and economic issues. These include preserving the productivity of the nation's workforce and reducing the need for social benefits due to work incapacity. Given the unpredictable nature and life-threatening potential of certain pathologies, it is imperative that doctors across all specialties possess knowledge about the clinical aspects, specific diagnostic features, and treatment of occupational diseases. Mastering the discipline "Occupational diseases" involves obtaining certain competencies by students.

The aim of the study. To investigate the problem of teaching the discipline "Occupational diseases" at Danylo Halytskyi Lviv National Medical University.

Materials and methods. The analysis of the number of hours allocated to the average statistical group of students during the period since 2005 till 2023 at Danylo Halytsky Lviv National Medical University has been conducted.

Results. During period under investigation, there was a threefold decrease in the total number of hours, as shown in graph 1. The maximum number of academic hours - 48 - was documented in academic year 2009-2010, and the minimum - 16 - was in 2022-2023. The number of academic hours allocated for practical classes has also undergone significant changes, as depicted in graph 2. The number of practical hours is calculated for one academic group. The decline in the number of hours for practical classes corresponds to the decrease in the total number of academic hours in the discipline "Occupational diseases" for the specified period. During this period, the hours for writing and processing the medical history of a patient with symptoms of an occupational disease were reduced. Academic hours for the lecture presentation of the material were also significantly reduced: the maximum hours per student group was 18 – in academic year 2005-2006, and till academic year 2013-2014 it was reduced threefold. The indeces for academic year 2023-2024 are similar to those of the period 2022-2023.

Conclusion. Occupational diseases have been and continue to be a significant issue within the healthcare system, not only in Ukraine, but worldwide, in terms of both morbidity and mortality rates. Given the efficient functioning of industries with unfavorable or harmful working conditions, there is little chance for a rapid decrease in these indeces. Between the academic years 2005-2006 and 2023-2024, there has been a notable reduction in the total number of academic hours and hours allocated for lectures and practical classes in the discipline "Occupational diseases." Furthermore, there has been a complete absence of hours allocated for writing the history of the disease for almost a decade. This concerning trend, despite the acquisition of relevant knowledge and skills, significantly limits the amount of processed information at the master's level of education. We believe that improving the "Occupational diseases" syllabus can be achieved by engaging various didactic mechanisms into the learning curriculum for this discipline. This improvement requires an increase and a fixed number of academic hours to support the professional growth of students in higher education, particularly those in the field of 22 "Healthcare" and the specialty of 222 "Medicine".

УДК: 616.33–089:616.71–007.234]–06–055.1–008.9

Introduction. The problem of osteoporosis (OP) has become an epidemic unprecedented in its scale. Numerous studies of various aspects of OP leave out men with a history of gastric resection (GR) as a result of complicated peptic ulcer disease (PUD). Therefore, a detailed characteristics of clinical parameters and hormonal and metabolic homeostasis in men with postgastric resection disease (PGRD) and comorbid OP will allow the improvement of the treatment and prevention of osteodeficiency conditions in this category of patients.

The aim of the study. To characterize clinical parameters and hormonal and metabolic homeostasis in men with postgastric resection disease and comorbid osteoporosis.

Materials and methods. 164 men with PGRD and comorbid OP were examined with preliminary random stratification by the presence of a history of five or more years of GR surgery as a result of complicated PUD. In addition to routine examinations, hormonal homeostasis was studied by the effect of hormones on protein metabolism: anabolic (growth hormone, parathyroid hormone, gastrin, and testosterone) and catabolic (triiodothyronine, thyroxine, glucagon, and cortisol) hormones and cyclic nucleotides. Plasma electrolytes and protein profile were also analyzed.

Results. It was established that the vast majority of patients who underwent the surgery with PGRD and comorbid OP have clinical signs of calcium metabolism disorders. They had significant abnormalities in hormonal and metabolic homeostasis manifested by dyshormonemia, dyselectrolytemia and dysproteinemia. We believe that these scientific facts will help to improve the treatment and prevention of secondary osteoporosis complications in this category of patients.

Conclusions. Among the clinical parameters in men with PGRD and comorbid OP, bone pain and muscle cramps prevailed. Hormonal homeostasis was characterized by dyshormonemia with a significant decrease in almost all studied anabolic hormones and an increase in almost all studied catabolic hormones. Deviations in metabolic homeostasis were manifested by dyselectrolytemia (hypophosphatemia, hypomagnesemia, decreased ionized calcium) and dysproteinemia (hypoalbuminemia, hyper-a₁-globulinemia, hyper-β-globulinemia, sharply reduced glycoproteins).

Кобак Любов Орестівна. Коморбідні ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак: характер і частота; виявлення та характеристика синтропічних варіантів; діагностична цінність їх маркерів; прогноз ймовірности виникнення :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 221, 22 / Л. О. Кобак -  Львів, 2023. - 226 с. - Бібліогр.: с. 181-199 (174 назви).

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове розв’язання актуального наукового завдання – удосконалення діагностики коморбідних уражень ОСК у хворих на СЧВ на основі: вивчення їхнього характеру і частоти; виявлення та характеристики синтропічних варіантів; з’ясування діагностичної цінности їхніх клінічних і лабораторних маркерів; визначення чинників ризику ймовірности їх виникнення.

1. У половини хворих на СЧВ із коморбідними ураженнями ОСК є синдром А. Г. М. Рейно, атеросклероз й недостатність МК, майже у третини – ущільнення МК, симптоматична АГ, ретикулярне ліведо, ангіопатія сітківки та міокардит, а також зі спадною частотою – ущільнення КА, порушення ритму серця, перикардіальний випіт, варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, пролапс МК, легенева гіпертензія, ГХ, недостатність ТК, дифузний кардіосклероз, недостатність клапана аорти, кардіоміопатія, посттромбофлебітний синдром, тромбоз периферійних вен, порушення провідности серця, капілярит, ендокардит, ІХС: стабільна стенокардія, ІХС: постінфарктний кардіосклероз, мітральний стеноз і стеноз устя аорти.
2. У 94,40 % хворих на СЧВ коморбідні ураження ОСК є синтропічними, серед яких: синдром А. Г. М. Рейно, атеросклероз, недостатність МК, ущільнення стулок МК, симптоматична АГ, ретикулярне ліведо, ангіопатія сітківки, міокардит, перикардіальний випіт, легенева гіпертензія, тромбоз периферійних вен, капілярит, ендокардит.
3. Найчастіше синдром А. Г. М. Рейно фіксували у хворих на СЧВ жінок, міокардит – у чоловіків; синдром А. Г. М. Рейно – у хворих молодого віку, атеросклероз – у хворих похилого віку, капілярит – у хворих із найменшою тривалістю СЧВ, недостатність МК – із тривалістю СЧВ 6–10 років, атеросклероз – із тривалістю СЧВ понад 10 років; синдром А. Г. М. Рейно – у хворих із підгострим перебігом, а тромбоз периферійних вен – із гострим перебігом недуги.
4. Для діагностики синдрому А. Г. М. Рейно найбільшу діагностичну цінність має констеляція клінічних маркерів «біль у суглобах + мерзлякуватість кінцівок»; атеросклерозу – окремий маркер задишка або констеляція «біль у суглобах + задишка»; недостатности МК – «біль у суглобах + нові висипання + акцент другого тону над аортою»; ущільнення МК – «задишка + відчуття перебоїв у роботі серця»; симптоматичної АГ – окремий клінічний маркер акцент другого тону над аортою; ретикулярного ліведо – «біль у суглобах + нові висипання + задишка»; ангіопатії сітківки – «біль у суглобах + підвищення артеріального тиску»; міокардиту – «серцебиття + систолічний шум над верхівкою серця»; перикардіального випоту – «біль у суглобах + ослаблення тонів серця»; легеневої гіпертензії – окремий маркер акцент другого тону над легеневою артерією або констеляція «біль у суглобах + акцент другого тону над легеневою артерією»; тромбозу периферійних вен – «біль у суглобах + фотосенсибілізація + задишка»; капіляриту – «серцебиття + біль голови + підвищення артеріального тиску»; ендокардиту – «гарячка + систолічний шум над верхівкою серця + акцент другого тону над легеневою артерією».
5. Із окремих лабораторних маркерів і їхніх констеляцій найбільшу цінність для діагностики синдрому А. Г. М. Рейно має окремий маркер ↓ С3; атеросклерозу – констеляція зі ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4; недостатности МК – ↑ ШОЕ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ АФЛА Ig М; ущільнення МК – ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA; симптоматичної АГ – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro); ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ anti-dsDNA + ↑ anti-Sm; ангіопатії сітківки – ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA; міокардиту – окремий маркер ↓ С4; перикардіального випоту – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчаковий антикоагулянт; легеневої гіпертензії – гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA; тромбозу периферійних вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA, капіляриту – ↑ β-глобулінів + ↑ ІА + ↑ anti-dsDNA + ↑ АФЛА Ig М + ↑ anti-Sm + ↓ С4; ендокардиту – ↑ ШОЕ + ↑ загального фібриногену + ↑ γ-глобулінів + гіперхолестеролемія + ↑ anti-Sm.
6. Найкраще прогностичне значення серед діагностично цінних окремих клінічних маркерів і їхніх констеляцій у хворих на СЧВ для визначення ймовірности виникнення синдрому А. Г. М. Рейно має зблідніння пальців рук та ніг на холоді (АР 80,00 %); атеросклерозу – окремий клінічний маркер задишка або констеляція «біль у суглобах + задишка» (АР 66,67 %); недостатности МК – «біль у суглобах + нові висипання + акцент другого тону над аортою» (АР 93,75 %); ущільнення МК – «задишка + відчуття перебоїв у роботі серця» (АР 69,23 %); симптоматичної АГ – акцент другого тону над аортою (АР 72,50 %); ретикулярного ліведо – «біль у суглобах + нові висипання + задишка» (АР 51,72 %); ангіопатії сітківки – «біль у суглобах + підвищення артеріального тиску» (АР 56,10 %); міокардиту – «серцебиття + систолічний шум над верхівкою серця» (АР 55,17 %); перикардіального випоту – «біль у суглобах + ослаблення тонів серця» (АР 33,33 %); легеневої гіпертензії – окремий клінічний маркер акцент другого тону над легеневою артерією або констеляція «біль у суглобах + акцент другого тону над легеневою артерією» (АР 83,33 %).
7. Найкраще прогностичне значення серед діагностично цінних окремих лабораторних маркерів та їхніх констеляцій у хворих на СЧВ для визначення ймовірности виникнення синдрому А. Г. М. Рейно має ↓ С3 (АР 76,47 %); атеросклерозу – констеляція із ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4 (АР 90,00%); недостатности МК – ↑ ШОЕ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ АФЛА Ig М (АР 60,78 %); ущільнення МК – ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA (АР 56,00 %); симптоматичної АГ – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro) (АР 53,41 %); ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ anti-dsDNA + ↑ anti-Sm (АР 39,29 %); ангіопатії сітківки – ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA (АР 44,10 %); міокардиту – окремий маркер ↓ С4 (АР 76,92 %); перикардіального випоту – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту (АР 56,52 %); легеневої гіпертензії – гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA (АР 24,20 %).

УДК 616.5-002.525.2-031.81:616.1]-06

Introduction. Systemic lupus erythematosus (SLE) is a disease with numerous clinical manifestations and an unpredictable course. It often lasts for several months or years, with alternating remissions and exacerbations. 

Multiple organs can be affected simultaneously with varying degrees of severity, resulting in treatment- and disease-related comorbidities, including circulatory system diseases, which are one of the leading causes of death of SLE patients.
The aim of the study.To find out the nature and frequency of the circulatory system organs comorbid lesions in patients with systemic lupus erythematosus, to characterizethemdepending on the gender, age and the disease duration.
Materials and methods. Prior to performing the study all patients signedthe voluntary consent to participate in accordance with the requirements of Helsinki Declaration of Human Rights, the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine. The cohort under investigation included 112 patients with diagnosed SLE of dif-ferent severity with preliminary stratification as follows: females 89.29 %, patients of working age (57.14 % – young and 39.29 % – middle aged), unemployed(58.04 %), III disability grouppatients(45.54 %), city residents (62.50 %).According to the results of the diseaseduration assessment, a significant numberof patients with SLE and circulatory system organs comorbid lesions have been ill for 1–5 years (36.61 %) and more than 10 years (38.39 %). All of them were patients of the rheumatology department of the Communal Non-Profit Enterprise of the Lviv Regional Council "Lviv Regional Clinical Hospital" from 2016 to 2021.The research was carried out in several stages, duringwhich the nature and frequency of the circulatory system comorbid lesions with respect to gender, age and disease duration were estimated.
Results. While completingthe study, almost half of patients with SLE were diagnosed with Raynaud’s syndrome, mitral valve insufficiency and atherosclerosis, about 1/3– with myocarditis, retinal angiopathy, symptomatic arterial hypertension and livedo reticularis. Thevaricose veins of the lower extremities, hypertensive disease, diffuse cardiosclerosis, tricuspid valve insufficiency, veinthrombosis, post-thrombophlebitis syndrome, aortic valve insufficiency, capillaritis, pulmonary hypertension, coronary artery disease (CAD) includingstable angina pectoris, cardiomyopathy and post-infarction cardiosclerosiswere found with the decreasing frequency. Raynaud’s syndrome was significantly more often diagnosedin femalesand young people;retinal angiopathy, livedo reticularisand symptomatic arterial hypertension – in femalesand those patients whose SLE lastedfor more than 10 years;myocarditis, varicose veins of the lower extremities – in males;capillaritis – in patients with the shortest duration of SLE;atherosclerosis and mitral valve insufficiency – in elderly patients and patients with SLE lastingfor6–10 years;veinthrombosis and stable angina – in elderly patients and those with SLElasting for more than 10 years; hypertensive disease, diffuse cardiosclerosis, aortic valve insufficiency, post-infarction cardiosclerosis werethe most characteristic for theelderly patients with SLE.
Conclusions. In patients with systemic lupus erythematosus, a number of circulatory system organs comorbid lesions were found. Having studied their nature and frequency, characterizing them depending on gender, age and the disease duration, we found out the certain features that should be taken into considerationduring the screening examination of circulatory systemdisorders inpatients with systemic lupus erythematosus and providing them the
integrated care to improve their lifequality. With this in mind, systemic lupus erythematosus requires further detailed study.