У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове розв’язання актуального наукового завдання – удосконалення діагностики коморбідних уражень ОСК у хворих на СЧВ на основі: вивчення їхнього характеру і частоти; виявлення та характеристики синтропічних варіантів; з’ясування діагностичної цінности їхніх клінічних і лабораторних маркерів; визначення чинників ризику ймовірности їх виникнення.

1. У половини хворих на СЧВ із коморбідними ураженнями ОСК є синдром А. Г. М. Рейно, атеросклероз й недостатність МК, майже у третини – ущільнення МК, симптоматична АГ, ретикулярне ліведо, ангіопатія сітківки та міокардит, а також зі спадною частотою – ущільнення КА, порушення ритму серця, перикардіальний випіт, варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, пролапс МК, легенева гіпертензія, ГХ, недостатність ТК, дифузний кардіосклероз, недостатність клапана аорти, кардіоміопатія, посттромбофлебітний синдром, тромбоз периферійних вен, порушення провідности серця, капілярит, ендокардит, ІХС: стабільна стенокардія, ІХС: постінфарктний кардіосклероз, мітральний стеноз і стеноз устя аорти.
2. У 94,40 % хворих на СЧВ коморбідні ураження ОСК є синтропічними, серед яких: синдром А. Г. М. Рейно, атеросклероз, недостатність МК, ущільнення стулок МК, симптоматична АГ, ретикулярне ліведо, ангіопатія сітківки, міокардит, перикардіальний випіт, легенева гіпертензія, тромбоз периферійних вен, капілярит, ендокардит.
3. Найчастіше синдром А. Г. М. Рейно фіксували у хворих на СЧВ жінок, міокардит – у чоловіків; синдром А. Г. М. Рейно – у хворих молодого віку, атеросклероз – у хворих похилого віку, капілярит – у хворих із найменшою тривалістю СЧВ, недостатність МК – із тривалістю СЧВ 6–10 років, атеросклероз – із тривалістю СЧВ понад 10 років; синдром А. Г. М. Рейно – у хворих із підгострим перебігом, а тромбоз периферійних вен – із гострим перебігом недуги.
4. Для діагностики синдрому А. Г. М. Рейно найбільшу діагностичну цінність має констеляція клінічних маркерів «біль у суглобах + мерзлякуватість кінцівок»; атеросклерозу – окремий маркер задишка або констеляція «біль у суглобах + задишка»; недостатности МК – «біль у суглобах + нові висипання + акцент другого тону над аортою»; ущільнення МК – «задишка + відчуття перебоїв у роботі серця»; симптоматичної АГ – окремий клінічний маркер акцент другого тону над аортою; ретикулярного ліведо – «біль у суглобах + нові висипання + задишка»; ангіопатії сітківки – «біль у суглобах + підвищення артеріального тиску»; міокардиту – «серцебиття + систолічний шум над верхівкою серця»; перикардіального випоту – «біль у суглобах + ослаблення тонів серця»; легеневої гіпертензії – окремий маркер акцент другого тону над легеневою артерією або констеляція «біль у суглобах + акцент другого тону над легеневою артерією»; тромбозу периферійних вен – «біль у суглобах + фотосенсибілізація + задишка»; капіляриту – «серцебиття + біль голови + підвищення артеріального тиску»; ендокардиту – «гарячка + систолічний шум над верхівкою серця + акцент другого тону над легеневою артерією».
5. Із окремих лабораторних маркерів і їхніх констеляцій найбільшу цінність для діагностики синдрому А. Г. М. Рейно має окремий маркер ↓ С3; атеросклерозу – констеляція зі ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4; недостатности МК – ↑ ШОЕ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ АФЛА Ig М; ущільнення МК – ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA; симптоматичної АГ – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro); ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ anti-dsDNA + ↑ anti-Sm; ангіопатії сітківки – ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA; міокардиту – окремий маркер ↓ С4; перикардіального випоту – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчаковий антикоагулянт; легеневої гіпертензії – гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA; тромбозу периферійних вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA, капіляриту – ↑ β-глобулінів + ↑ ІА + ↑ anti-dsDNA + ↑ АФЛА Ig М + ↑ anti-Sm + ↓ С4; ендокардиту – ↑ ШОЕ + ↑ загального фібриногену + ↑ γ-глобулінів + гіперхолестеролемія + ↑ anti-Sm.
6. Найкраще прогностичне значення серед діагностично цінних окремих клінічних маркерів і їхніх констеляцій у хворих на СЧВ для визначення ймовірности виникнення синдрому А. Г. М. Рейно має зблідніння пальців рук та ніг на холоді (АР 80,00 %); атеросклерозу – окремий клінічний маркер задишка або констеляція «біль у суглобах + задишка» (АР 66,67 %); недостатности МК – «біль у суглобах + нові висипання + акцент другого тону над аортою» (АР 93,75 %); ущільнення МК – «задишка + відчуття перебоїв у роботі серця» (АР 69,23 %); симптоматичної АГ – акцент другого тону над аортою (АР 72,50 %); ретикулярного ліведо – «біль у суглобах + нові висипання + задишка» (АР 51,72 %); ангіопатії сітківки – «біль у суглобах + підвищення артеріального тиску» (АР 56,10 %); міокардиту – «серцебиття + систолічний шум над верхівкою серця» (АР 55,17 %); перикардіального випоту – «біль у суглобах + ослаблення тонів серця» (АР 33,33 %); легеневої гіпертензії – окремий клінічний маркер акцент другого тону над легеневою артерією або констеляція «біль у суглобах + акцент другого тону над легеневою артерією» (АР 83,33 %).
7. Найкраще прогностичне значення серед діагностично цінних окремих лабораторних маркерів та їхніх констеляцій у хворих на СЧВ для визначення ймовірности виникнення синдрому А. Г. М. Рейно має ↓ С3 (АР 76,47 %); атеросклерозу – констеляція із ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4 (АР 90,00%); недостатности МК – ↑ ШОЕ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ АФЛА Ig М (АР 60,78 %); ущільнення МК – ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA (АР 56,00 %); симптоматичної АГ – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro) (АР 53,41 %); ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ anti-dsDNA + ↑ anti-Sm (АР 39,29 %); ангіопатії сітківки – ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA (АР 44,10 %); міокардиту – окремий маркер ↓ С4 (АР 76,92 %); перикардіального випоту – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту (АР 56,52 %); легеневої гіпертензії – гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-dsDNA + ↑ ANA (АР 24,20 %).

УДК 616.5-002.525.2-031.81:616.1]-06

Introduction. Systemic lupus erythematosus (SLE) is a disease with numerous clinical manifestations and an unpredictable course. It often lasts for several months or years, with alternating remissions and exacerbations. 

Multiple organs can be affected simultaneously with varying degrees of severity, resulting in treatment- and disease-related comorbidities, including circulatory system diseases, which are one of the leading causes of death of SLE patients.
The aim of the study.To find out the nature and frequency of the circulatory system organs comorbid lesions in patients with systemic lupus erythematosus, to characterizethemdepending on the gender, age and the disease duration.
Materials and methods. Prior to performing the study all patients signedthe voluntary consent to participate in accordance with the requirements of Helsinki Declaration of Human Rights, the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine. The cohort under investigation included 112 patients with diagnosed SLE of dif-ferent severity with preliminary stratification as follows: females 89.29 %, patients of working age (57.14 % – young and 39.29 % – middle aged), unemployed(58.04 %), III disability grouppatients(45.54 %), city residents (62.50 %).According to the results of the diseaseduration assessment, a significant numberof patients with SLE and circulatory system organs comorbid lesions have been ill for 1–5 years (36.61 %) and more than 10 years (38.39 %). All of them were patients of the rheumatology department of the Communal Non-Profit Enterprise of the Lviv Regional Council "Lviv Regional Clinical Hospital" from 2016 to 2021.The research was carried out in several stages, duringwhich the nature and frequency of the circulatory system comorbid lesions with respect to gender, age and disease duration were estimated.
Results. While completingthe study, almost half of patients with SLE were diagnosed with Raynaud’s syndrome, mitral valve insufficiency and atherosclerosis, about 1/3– with myocarditis, retinal angiopathy, symptomatic arterial hypertension and livedo reticularis. Thevaricose veins of the lower extremities, hypertensive disease, diffuse cardiosclerosis, tricuspid valve insufficiency, veinthrombosis, post-thrombophlebitis syndrome, aortic valve insufficiency, capillaritis, pulmonary hypertension, coronary artery disease (CAD) includingstable angina pectoris, cardiomyopathy and post-infarction cardiosclerosiswere found with the decreasing frequency. Raynaud’s syndrome was significantly more often diagnosedin femalesand young people;retinal angiopathy, livedo reticularisand symptomatic arterial hypertension – in femalesand those patients whose SLE lastedfor more than 10 years;myocarditis, varicose veins of the lower extremities – in males;capillaritis – in patients with the shortest duration of SLE;atherosclerosis and mitral valve insufficiency – in elderly patients and patients with SLE lastingfor6–10 years;veinthrombosis and stable angina – in elderly patients and those with SLElasting for more than 10 years; hypertensive disease, diffuse cardiosclerosis, aortic valve insufficiency, post-infarction cardiosclerosis werethe most characteristic for theelderly patients with SLE.
Conclusions. In patients with systemic lupus erythematosus, a number of circulatory system organs comorbid lesions were found. Having studied their nature and frequency, characterizing them depending on gender, age and the disease duration, we found out the certain features that should be taken into considerationduring the screening examination of circulatory systemdisorders inpatients with systemic lupus erythematosus and providing them the
integrated care to improve their lifequality. With this in mind, systemic lupus erythematosus requires further detailed study.

УДК 616.71-007.234+616.72-002.77)-092:612.015.31

Вступ. До основних чинників ризику виникнення остеопорозу (ОП) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) належать: сімейна схильність, вік, жіноча стать, менопауза, хронічний запальний процес та його лікування. 
Актуальним завданням є оцінювання чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА, а також чинників ризику виникнення ОП у хворих на РА за результатами лабораторних досліджень кальцієво-фосфорного обміну та маркерів кісткового ремоделювання, що уможливить поліпшення діагностики порушень мінеральної щільности кісткової тканини (МЩКТ). 
Мета дослідження. Визначити показники кальцієво-фосфорного обміну та ремоделювання кісток як чинники ризику виникнення порушень мінеральної щільности кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит.
Матеріяли й методи дослідження. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю РА залучено 76 хворих (64 жінки (84,21 %) у пременопаузальному періоді та 12 чоловіків (15,78 %) віком від 38 до 60 років (середній вік на час обстеження жінок 48,67 ± 2,34 року, чоловіків – 45,42 ± 2,78 року)), які вживали метилпреднізолон за схемою дозою від 4,0 мг/добу та коротким курсом під час загострення до 24,0 мг/добу та не отримували лікарські засоби для лікування порушень МЩКТ. Усім хворим оцінювали МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п’яткової кістки, визначали показники кальцієво-фосфорного обміну та маркерів ремоделювання кісток. 
Результати дослідження. У хворих на РА з остеопенією зниження показника фосфору в сечі вказує на те, що ризик виникнення остеопенії у хворих на РА достовірно вищий, ніж у хворих на РА, у яких ці показ-ники в межах референтних значень, p< 0.000. Для ОП у хворих на РА підвищення показника йонізованого кальцію або зниження показника фосфору в сечі свідчить про те, що ризик мати ОП достовірно вищий (p< 0,050), ніж у хворих на РА, у яких ці показники в нормі. Згідно з отриманими результатами, підвищення показника β-CrossLaps у хворих на РА є чинником ризику виникнення остеопенії та ОП, p< 0,050. Також проаналізовано усі можливі варіанти констеляцій показників кальцієво-фосфорного обміну та маркерів 
ремоделювання кісток. Виявлено, що констеляція зниженого показника остеокальцину та підвищеного показника йонізованого кальцію має сильний кореляційний зв’язок і є чинником ризику виникнення остеопорозу у хворих на РА (р< 0,023).

Висновки. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопенією достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне зниження показника фосфору в сечі або підвищення в сироватці крови показника С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині. Ризик належати до групи хворих на ревматоїдний артрит із остеопорозом достовірно вищий, якщо є: статистично достовірне підвищення лише показника йонізованого кальцію в сироватці крови або лише зменшення вмісту фосфору у сечі, або лише підвищення показника у сироватці крови С-кінцевого телопептиду, специфічного для деградації колагену І типу в кicтковій ткaнині, або одночасне підвищення показника йонізованого кальцію у сироватці крови та зниження показника остеокальцину.
Ключові слова: кальцієво-фосфорний обмін, ремоделювання кісток, остеопороз, остеокальцин, ревма-тоїдний артрит, мінеральна щільність кісткової тканини.