УДК 616.831-005.1-085].001.2

Мета роботи. Здійснити моделювання системи управління якістю медичної допомоги (МД) хворим із гострими порушеннями мозкового кровообігу
(ГПМК), пов’язаною з використанням лікарських засобів (ЛЗ).
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були теоретичні питання управління якістю МД хворим із ГПМК у частині фармакотерапії. Використано концепцію управління якістю А. Фейгенбаума, методи системного підходу, інформаційного пошуку, узагальнення, моделювання.
Результати й обговорення. Опрацьовано модель управління якістю МДихворим із ГПМК, реалізація якої через інтеграцію 5 управлінських рівнів та
17 вертикальних функцій за концепцією управління якістю А. Фейгенбаумаита скеровування основних зусиль на комплексний контроль якості МД
уможливить доступ хворого з ГПМК до раціональної фармакотерапії (ФТ).
Висновки. На засадах концепції управління якістю А. Фейгенбаумаи опрацьована модель управління якістю МД хворим із ГПМК, реалізація якої
закладами охорони здоров’я гіпотетично забезпечить отримання пацієнтами раціональної ФТ за комплексного контролю якості цього процесу, що в
кінцевому результаті уможливить позитивний вплив на якість життя хворих із ГПМК.

УДК 616.831-005-036.11-085.272.4:[614.2.004.68+364.69]

Мета роботи. Дослідження в динаміці торгових назв (ТН) симвастатину, які включені в реєстри урядової програми «Доступні ліки» (далі – Реєстри), з погляду асортименту та частки відшкодування їх вартості пацієнту.
Матеріали і методи. Матеріали дослідження – інформація з восьми Реєстрів за 2017–2020 рр. щодо реімбурсації вартості ТН симвастатину. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу та узагальнення.
Результати й обговорення. Встановлено, що у Реєстри було включено від 4 до 16 ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань. Динаміка
оптово-відпускної ціни та роздрібної ціни (РЦ) за упаковку ТН симвастатину свідчить про їхнє зниження упродовж аналізованого періоду. Індекс зміни цін для 93,8 % аналізованих ТН із урахуванням різних дозувань мав значення менше 1 і знаходився в межах 0,52…0,98. Результати аналізу динаміки частки відшкодування вартості ТН симвастатину та доплати споживачем показав, що у першому та другому Реєстрах для всіх ТН із урахуванням різних дозувань декларувалось 90…100 % відшкодування вартості, у третьому – пʼятому – 60…100 %, в інших Реєстрах – 50…100 % вартості ЛЗ. Порівняльний ситуативний аналіз РЦ на ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань у 176 аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі показав, що її мінімальний показник в аптеках був нижчий, ніж у Реєстрі, а максимальний – для 61,5 % ТН був нижчий або дорівнює ціні у Реєстрі. Лише для 5 ТН РЦ в аптеках була вища, ніж у Реєстрі.
Висновки. Від початку реалізації урядової програми «Доступні ліки» асортимент ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань зріс учетверо.
Кількість ТН симвастатину з повним відшкодуванням збільшилась від 25 % у першому до 56,3 % у восьмому Реєстрі, що свідчить про підвищення цінової доступності симвастатину для хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу. Встановлено низьку флексибільність щодо відповідності РЦ в аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі, що, на наш погляд, можна пояснити значною часовою затримкою між адміністративним ухваленням рішення про величину РЦ симвастатину та ринковою її зміною.

УДК: 616.616.831.9-002-053.2-07-08

 Хомин Олена Мирославівна.  Клініко-лабораторні та імунологічні особливості гострих менінгітів у дітей. :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 14.01.13, 22 / О. М. Хомин. - Львів, 2020. - 187 с. - Бібліогр.: с. 147-178 (284 назв).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2020.

Дисертація присвячена вивченню клініко-лабораторних та імунологічних особливостей гострих менінгітів у дітей. Основою для дисертаційного дослідження були результати клінічного спостереження за 93 пацієнтами віком від 1-міс до 18-ти років: 47 дітей з серозними менінгітами та 26 хворих з гнійними менінгітами. До групи порівняння було включено 20 дітей, які були госпіталізовані з діагнозом «ГРВІ, нейротоксикоз». Встановлено, що для менінгітів характерна активація місцевих інтратекальних імунних реакцій з інтенсивною продукцією інтерлейкінів в ЦНС, а відтак достовірно вищі концентрації цитокінів TNF, IL1-ß, IL-10 у спинномозковій рідині, порівняно з вмістом їх у крові. Виявлено домінування Th1 типу імунної відповіді у дітей з гнійними менінгітами і значну активацію Th2 з активною продукцією тканинами нервової системи протизапальних цитокінів у дітей з серозними менінгітами. Доведено, що для ранньої діагностики гнійних менінгітів і їх диференціальної діагностики високу діагностичну цінність мають результати додаткових лабораторних досліджень ліквору і крові, а саме: збільшення вмісту у лікворі TNF-α (KCШ=2,25), низькі концентрації IL-10 в лікворі (KCШ=2,80), прискорена ШОЕ (KCШ=1,1). Модель логістичної регресії, яка включає ці показники дає змогу з високою чутливістю і специфічністю розрахувати індивідуальні показники ризику гнійного менінгіту. 

УДК: 616.831-005.1:614.271-036-085].001.57

Левицька Оксана Романівна. Клініко-фармацевтичне обґрунтування концептуальної моделі медикаментозного забезпечення хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу : дис. ... д-ра фарм. наук. : [спец.] 15.00.01, 22 / О. Р. Левицька. - Львів, 2021. - 399 с. - Бібліогр.: с. 335-399 (562 назви).

Досліджено клініко-епідеміологічні особливості та споживання лікарських засобів (ЛЗ) при гострих порушеннях мозкового кровообігу (ГПМК); ринок антиагрегантів і статинів; асортимент та відшкодування цін клопідогрелю і
симвастатину в рамках урядової програми «Доступні ліки»; економічну доступність ЛЗ для фармакотерапії ішемічного інсульту (İİ) та проведено їх експертну оцінку; фармакоекономічну оцінку подвійної антитромбоцитарної терапії при гострому малому İİ. Систематизовано дані доказової медицини стосовно тромболітичної, антитромбоцитарної та статинотерапії при İİ. Визначено конкурентоспроможність тенектеплази стосовно альтеплази. Проведено кількісну оцінку клінічних індикаторів якості медичної допомоги при İİ, пов`язаних з використанням ЛЗ та оцінку якості життя осіб, які перенесли ГПМК. Створено модель оптимізації медикаментозного забезпечення та модель управління якістю медичної допомоги хворим з ГПМК в частинвармакотерапії.

УДК 616.831.9-002:616.98-092.19-008.64]-036-06-07

Установлено, що в усіх країнах світу туберкульоз (ТБ) є найчастішою опортуністичною інфекцією у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Поширення епідемії ТБ/інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), є загрозою національного масштабу та негативно впливає на працездатний і репродуктивний потенціал населення багатьох країн.
Мета роботи — проаналізувати клініко-діагностичні вияви туберкульозного менінгоенцефаліту у пацієнтів на тлі ВІЛ-інфекції.
Матеріали та методи. Проаналізували медичні дані пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу специфічного процесу в Львівському регіональному фтизіопульмонологічному центрі з 2020 до 2023 р. Відібрали 31 медичну карту пацієнтів із туберкульозним ураженням центральної нервової системи на тлі ВІЛ-інфекції. Проводили загальноклінічне, мікроскопічне, молекулярногенетичне, культуральне, морфологічне дослідження, лінійний зонд-аналіз і рентгенологічно-інструментальні обстеження згідно з чинними стандартами. 
Результати та обговорення. Аналіз структури специфічного ураження центральної нервової системи виявив, що у 97 % випадків клінічною формою у ВІЛ-позитивних осіб був ТБ-менінгоенцефаліт, який у 86 % випадків поєднувався з ураженнями інших органів (легень, різних груп лімфатичних вузлів (ЛВ)). Найчастіше діагностували ураження аксилярних та мезентеріальних ЛВ, у 57,1 % випадків — різне поєднання кількох груп периферичних ЛВ. ТБ-ураження головного мозку частіше діагностували у ВІЛ-позитивних чоловіків, мешканців міста, працездатного віку. У більшості пацієнтів (80,6 %) специфічний процес виявили вперше. У 13 % випадків діагностували хіміорезистентні форми. Двоє пацієнтів, госпіталізованих у стані середньої тяжкості, відзначали погіршення загального стану протягом 
останніх 6 міс, однак по медичну допомогу не зверталися, а в 29 % випадків специфічний процес тривав від 2 до 3 міс, що призвело до генералізації ТБ-інфекції в різні органи, розвитку ускладнень у 16,7 % випадків, тривалого стаціонарного лікування та зниження/втрати працездатності у кожного другого ВІЛ-інфікованого пацієнта. У 45,2 % випадків збудника ТБ виявили у спинномозковій рідині і/або харкотинні за допомогою методу GeneXpert MTB/Rif. Супутня патологія була наявна в 80,7 % випадків, майже у кожного другого спостерігали захворювання органа зору, шлунково-кишкового тракту і кровотворної системи. Найчастішими рентгенологічними ознаками ураження органів дихання у ВІЛ-позитивних осіб із ТБ-менінгоенцефалітом були вогнищеві тіні м’якої та середньої інтенсивності, іноді — зливного характеру, підсилення легеневого малюнка або його деформація за рахунок інтерстиційних, перибронхіальних змін, елементів фіброзу, або поєднання зазначених змін. У половини пацієнтів корені були неструктурні.
Висновки. Слід вжити активних цілеспрямованих діагностично-лікувально-профілактичних заходів щодо ко-інфекції ТБ/ВІЛ-інфекції, для цього необхідні оновлення інформації і глибокі знання спеціалістів різних рівнів надання медичної допомоги.
Ключові слова. Ко-інфекція, туберкульоз, ВІЛ-інфекція, специфічний менінгоенцефаліт.