ДК 616.724-008.6 - 073.756.8

Стандартом візуалізації м’якотканинних структур скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) вважається магнітно-резонансна томографія (МРТ). З розвитком технічного та програмного забезпечення
МРТ значно зросла якість візуалізації структур СНЩС, що призвело до значного покращення діагностики скронево-нижньощелепних розладів (СНР). Новітні методи, такі як ZTE, накладання МРТ-образів
на КПКТ-зображення, динамічна МРТ та використання штучного інтелекту (ШІ), виводять технологію
МРТ на новий рівень діагностичних можливостей. Мета дослідження – оцінити можливості сучасної
МРТ у комплексній діагностиці СНР. Матеріал і методи дослідження. Проведено огляд літератури шляхом опрацювання науково-метричних баз, у результаті чого для аналізу повного тексту було відібрано
34 статті. Результати дослідження. У стандартному протоколі МРТ-обстеження СНЩС використовують апарати із силою магнітного поля 1,5 Tл або 3 Тл та, як правило, імпульсні послідовності T1, T2,
PD та Fsat при відкритому та закритому роті, описуючи структури СНЩС у косій фронтальній та косій
сагітальній площинах. За допомогою динамічного МРТ (real-time MRI) можна оцінити рухи суглобової головки та диску в СНЩС, що дозволяє коректно визначити тип зміщення внутрішньосуглобового
диска. Для одночасної оцінки кісткових та м’якотканинних структур використовують імпульсну послідовність ZTE або поєднання МРТ- та КПКТ-образів. Використання ШІ для діагностики СНР є доволі
перспективним, проте воно вимагає залучення великої кількості даних для машинного навчання, нових
критеріїв та методів аналізу. Висновки. На сьогодні покращення якості діагностики СНР за допомогою
МРТ відбувається як через вдосконалення технічних характеристик апаратів, так і за рахунок розвитку
програмного забезпечення, програмного об’єднання МРТ з іншими променевими методами обстеження
СНЩС та використання ШІ.
Ключові слова: Скронево-нижньощелепний суглоб, скронево-нижньощелепні розлади,
магнітно-резонансна томографія, штучний інтелект.

УДК 616.724-036-02-055

Актуальність. Скронево-нижньощелепні розлади (СНР) натепер залишаються актуальною проблемою у діагностиці й лікуванні для лікарів-стоматологів різних спеціальностей, тому сучасні дані про частоту та можливі етіологічні чинники СНР є важливими для їх первинної діагностики.

Мета. Систематизувати та оглянути сучасні погляди на частоту, гендерні особливості та етіологічні чинники скронево-нижньо-щелепних розладів.

Матеріали та методи. Здійснено пошук науково-медичної інформації та їх систематизацією за період 2017–2024 рр. закордонних англомовних та україномовних дослідників. У процесі аналізу літератури додано три публікації пізнішого часу, інформацію яких вважали актуальною і на теперішній час.

Результати дослідження. Визначено, що скронево-нижньощелепні розлади залишаються актуальною проблемою щодо особливостей визначення їхніх етіологічних чинників. Частота СНР залишається високою і натепер зі значними гендерними особливостями в бік збільшення СНР у жінок.

Висновки. У зв’язку із достатньо високим поширенням скронево-нижньощелепних розладів необхідно наголошувати лікарям-стоматологам на своєчасну діагностику цієї патології.

УДК 616.724-039-036-079.4

Складна анатомо-функціональна організація щелепно-лицевої ділянки та її нервової системи визначає різноманітність патогенетичних механізмів появи лицевого болю (прозопалгії) та місцевих сенсорних розладів. У хворих із дисфункцією СНЩС часто виникає міофасціальний больовий синдром, також можуть виникнути порушення чутливості на обличчі й ротовій порожнині. Для виявлення осередку больового синдрому на обличчі, топічної діагностики – установлення рівня ушкодження гілок трійчастого нерва та причин сенсорних розладів ефективним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій).
Мета дослідження – оцінити ефективність застосування селективних блокад гілок нижньощелепного нерва в алгоритмі діагностики місцевих сенсорних розладів і прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. В умовах стоматологічної клініки обстежено та проліковано 12 пацієнтів віком від 35 до 70 років (5 жінок та 7 чоловіків), які скаржились на сенсорні розлади й появу больових пароксизмів у нижній третині обличчя чи в передній частині язика, дисфункцію скронево-нижньощелепних суглобів. Для топічної діагностики ушкодження гілок нижньощелепного нерва, що спричинили місцеві сенсорні розлади у хворих, застосовано селективні блокади (провідникові анестезії) щічного, підборідного й язикового нервів за стандартними методиками. Щоб установити, чи є причиною сенсорних розладів та прозопалгії міогенні чинники, проводились селективні блокади рухових гілок нижньощелепного нерва за методикою Берше й щелепнопід’язикового нерва за розпрацьованою нами методикою.
Результати. Після проведення діагностичної блокади чутливих гілок нижньощелепного нерва у 7 пацієнтів частково купірувався больовий синдром, зникла парестезія. Однак у 5 хворих із сенсорними розладами на обличчі не вдалось отримати лікувального ефекту. Після анестезії за Берше редукувала прозопалгія, відбулась релаксація жувальних м’язів, зникли тригерні точки. У 9 хворих, які мали сенсорні розлади на щоці чи язиці, зникли проблеми в цих анатомічних ділянках. Не виявлено статистично вірогідних відмінностей в ефективності застосованих методик селективних анестезій – χ2 – 1,8, р˃0,05. Однак у 3 пацієнтів після цих анестезій ще зберігались больові відчуття й сенсорні розлади на підборідді. Лише
після блокади щелепно-під’язикового нерва в цих хворих виникла релаксація м’язів дна рота, в них зникли тригерні точки та неприємні відчуття на підборідді.
Висновки. В алгоритмі діагностики місцевих сенсорних розладів та прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів є ефективним двоетапне застосування селективних анестезій – блокад чутливих та рухових гілок нижньощелепного нерва. Це дозволяє на першому етапі провести топічну діагностику ушкоджень чутливих гілок цього нерва, на другому етапі виявити міогенні чинники больового синдрому (прозопалгії) й сенсорних розладів на обличчі та язиці.

УДК 616.724-009.7-07-085.211-036.8

 Актуальність. У значної кількості амбулаторних стоматологічних пацієнтів (до 67% випадків) діагностують порушення функції скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). У хворих із дисфункцією СНЩС часто виникає міофасціальний больовий синдром, а також сенсорні розлади у щелепно-лицевій ділянці. Для виявлення осередку больового синдрому на обличчі, встановлення рівня ушкодження трійчастого нерва та причин сенсорних розладів доцільним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій). Мета роботи – оцінити ефективність застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та в ротовій порожнині у стоматологічних хворих із міофасціальним больовим синдромом. Матеріали та методи. В умовах амбулаторної стоматологічної клініки обстежено та проліковано 12 пацієнтів віком 35–70 років (5 жінок та 7 чоловіків), у яких були скарги на сенсорні розлади й періодичну появу больових пароксизмів у ділянці нижньої третини обличчя або в передній третині язика, порушення функції СНЩС. Для топічної діагностики місцевих сенсорних розладів у хворих застосовано селективні блокади периферійних гілок трійчастого нерва шляхом проведення торусальної анестезії та анестезії за Берше. При необхідності додатково проводили блокаду щелепно-підʼязикового нерва, який іннервує мʼязи-опускачі нижньої щелепи. Результати та їх обговорення. Після проведення лікувально-діагностичної блокади чутливих гілок нижньощелепного нерва за допомогою торусальної анестезії було виявлено, що у п’яти пацієнтів купірувався больовий синдром на обличчі, зникла парестезія, у двох – припинився біль у язиці. Однак, у двох хворих із сенсорними розладами в щічній ділянці і у трьох – із порушеннями чутливої функції на підборідді не вдалось отримати очікуваного лікувального ефекту – повного знеболення. Під час дії місцевої анестезії за Берше значно зменшувалось напруження у жувальних мʼязах, вони ставали еластичнішими. Спостерігали зниження інтенсивності спровокованого болю до 3,2 ± 0,7 бала (р ˂ 0,05) за шкалою NRS. У дев’яти хворих, які мали сенсорні розлади у щічній ділянці та язиці, покращилась тактильна чутливість у відповідних органах. При зіставленні отриманих клінічних результатів обох методик селективних анестезій не виявлено статистично вірогідних відмінностей їх ефективності – χ2 – 1,8, р ˃ 0,05. Проте, у трьох хворих зберігались больові відчуття й дизестезія на підборідді. Лише після блокади щелепно-підʼязикового нерва у цих пацієнтів, на тлі релаксації мʼязів дна рота, щезли болючість у передньому черевці двочеревцевого мʼяза і неприємні відчуття на підборідді. Висновки. Для виявлення причин сенсорних розладів на обличчі та язиці у хворих із міофасціальним больовим синдромом на тлі дисфункції СНЩС є доцільним поетапне застосування селективних анестезій, що дає змогу провести топічну  діагностику ушкоджених гілок трійчастого нерва, встановити міогенні чинники виникнення цих захворювань, а також осередок виникнення больового синдрому 

УДК 616.724-039-036-079.4

У значного числа пацієнтів амбулаторного стоматологічного прийому (до 76% випадків) діагностуються порушення функції скронево-нижньощелепних суглобів. У хворих із м’язово-суглобовою дисфункцією СНЩС можуть також з’явитись сенсорні розлади на обличчі, міогенний хронічний біль (прозопалгія). У клінічній практиці ефективним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій) для
виявлення осередку больового синдрому на обличчі чи встановлення рівня ушкодження гілок трійчастого нерва. Мета дослідження – визначити ефективність застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі й прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Об’єкт і методи дослідження. Для топічної діагностики місцевих сенсорних розладів у бічній ділянці обличчя й прозопалгії у 11 хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів застосовано внутрішньоротові селективні анестезії щічного нерва в місцях його розташування біля латерального крилоподібного та скроневого м’язів за методиками С.М. Шувалова та Iwanaga J. й співавторів. Результати. Після проведення селективної анестезії в ділянці латерального крилоподібного м’яза на оці ураження всі хворі вказували на купірування болю в ділянці СНЩС й у 8 випадках також у бічній ділянці обличчя. Водночас зникала парестезія шкірних покривів щічної чи виличної ділянок, у ділянці кута рота. Однак у 3 клінічних випадках сенсорні розлади зберігались у щічній ділянці, внутрішньоротова пальпація скроневого м’яза викликала у таких хворих неприємні больові відчуття. Після застосування їм місцевої анестезії за методикою Iwanaga J. та співавторів відбулась редукція місцевих клінічних проявів невропатії щічного нерва. Блокада рухових та чутливих гілок нижньощелепного нерва у ділянці розташування латерального крилоподібного м’яза за методикою С.М. Шувалова виявилась ефективнішою і статистично значущою (критерій Пірсона – χ2 – 4,545, р=0,034) для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії.
Висновки. Застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії у хворих із больовою дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів дозволяє встановити міогенні причини виникнення місцевих клінічних симптомів невропатії щічного нерва.