УДК: 613.84:612.14:616.132.2-008.64]-06

Резюме. Мета дослідження. Вивчити вплив відмови від куріння на особливості регуляції артеріального тиску (АТ) у динаміці кардіореабілітаційного лікування у хворих після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС).
Матеріали та методи. Обстежено 124 пацієнти, які після нещодавно перенесеного ГКС проходили програму кардіореабілітації
у відділенні реабілітації після захворювань серця. Залежно від звички куріння всі пацієнти були розподілені у дві групи. До першої (I) групи увійшли пацієнти з фактором куріння (курці, n=68, середній вік — 56,70±6,1 року), до другої (II) групи — хворі без фактора куріння (некурці, n=56, середній вік — 58,29±5,37 року). Наприкінці санаторно-курортної реабілітації для оцінки динаміки досліджуваних показників група I була розподілена на дві підгрупи: IА — курці (n=38), які відмовились від куріння в процесі КР, та IБ — курці (n=30), які продовжували курити.
У пацієнтів досліджуваних груп визначали основні показники добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Результати. Аналіз динаміки показників регуляції АТ показав, що в підгрупі курців, що кинули палити (IА), реєструвалась найбільш виразна позитивна динаміка таких показників, як середньодобова ЧСС (-14,8% (IА) проти -10,8% (IБ) та -10,3% (II)), варіабельність САТ (-12,8% (IА) проти -6,9% (IБ) та -11,1% (II)) і ДАТ (-19,2% (IА) проти -6,3% (IБ) та -10,2% (II)) та рівні ранкового підйому CАТ (-20,8% (IА) проти -5,7% (IБ) та -16% (II)) і ДАТ (-28,9% (IА) проти -8,2%
(IБ) та -19,5% (II)). Встановлено, що в персистуючих курців не відмічається достовірного зниження та досягнення цільових значень аналогічних показників ДМАТ на тлі проходження програми фізичних тренувань. Висновки. Відмова від куріння приводить до суттєвого покращення добового профілю АТ на етапі кардіореабілітаційного лікування пацієнтів після перенесеного ГКС. Таким чином, припинення паління повинно бути обов’язковою контрольованою складовою програм відновного лікування для зниження ризиків повторних серцево-судинних подій у таких хворих.
Ключові слова: кардіореабілітація, гострий коронарний синдром, відмова від куріння, добовий моніторинг артеріального тиску.

УДК 613.84 – 035 – 058 – 053.81 (477.83)

Козій-Бределєва Світлана Павлівна. Медико-соціальне обгрунтування моделі попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 222, 22 / С. П. Козій-Бределєва. - Львів, 2023. - 199 с. - Бібліогр.: с. 152-173 (196 назв). 

Комплексним медико-соціальним дослідженням вирішено важливе
науково-практичне завдання: розроблена та науково обґрунтована концептуальна модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку, яка базується на нових функціонально-організаційних підходах до її структури, побудована на принципах комплексності та системності і позитивно оцінена експертами.

1. Результати проведеного аналізу вітчизняних та міжнародних наукових джерел показали, що новітні тютюнові вироби так само як і традиційні впливають на здоров’я молоді. Підтверджено недостатній рівень існуючих сучасних організаційних підходів до профілактики тютюнокуріння новітніх тютюнових виробів та доведена необхідність удосконалення системи заходів профілактики та медичної допомоги курцям, особливо серед молоді, з врахуванням умов реалій сьогодення.
2. Встановлено, що традиційні та новітні тютюнові вироби споживають 34,39±2,35% опитаних людей молодого віку Львівської області. Зі всіх респондентів 26,34±2,18% вказали, що курять звичайні сигарети; 24,15±2,11% - кальян; 11,71±1,59% - тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН); 9,02±1,42% - сигарили або сигари; 6,34±1,20% - електронні сигарети з нікотином (ЕСН) (р<0,05).
3. Серед опитаної молоді 6,25±1,20% осіб повністю не усвідомлюють та 20,83±2,01% частково не усвідомлюють небезпеки впливу на здоров’я систем нагрівання тютюну, тоді як серед курців звичайних сигарет лише 1,85±0,67% частково не усвідомлювали шкоди куріння на здоров’я (p<0,05).

Більшість респондентів (76,92±8,26% курців НТВ, 68,69±4,66% курців кальяну та 40,54±8,07% молодих осіб, які курять сигарили або сигари) не змогли дати чітку відповідь про свою причину початку куріння. При тому, більшість курців ТВЕНів (72,92±2,19%) та курців ЕСН (76,92±2,08%) розуміють небезпеку впливу на здоров’я використання цих пристроїв. Мотивацією для початку використання новітніх тютюнових виробів для більшості (72,92±2,19%, р<0,05) респондентів була заміна куріння традиційних сигарет, 6,25±1,20% спробували їх як розвагу і через цікавість, 14,58±1,74% осіб не змогли дати чіткої відповіді на питання.

4. Соціально-психологічний портрет курця ЕСН: серединне значення віку початку вживання ЕСН складає 16,00 (15,75; 18,00) років; кожен другий курець ЕСН (47,92±5,10%) регулярно курить; переважна більшість (79,17±4,14%) курців ЕСН вказують на емоційну складову (поганий настрій, відчуття тривоги, тощо) як на чинник, що спонукає їх до застосування ЕСН; у більшості опитуваних (76,77±4,81%) споживачів ЕСН курять близькі родичі; більшість (66,67±4,81%) приховує споживання ЕСН від сім’ї; 41,67±5,03% мешкають у квартирі та оцінили свій дохід як «низький»; третина (37,50±4,94%) анкетованих користувачів ЕСН навчаються.

Соціально-психологічний портрет курця ТВЕНів: серединне значення віку, в якому він вперше спробував ТВЕН, становить 16,00 (14,00; 18,00) років; у більше, ніж половині випадків (56,99±5,13%) вони курять регулярно; переважна більшість (77,42±4,34%) споживачів ТВЕНів курять для зняття стресу та покращення настрою; більше половини (61,29±5,05%) опитаних працюють на постійній основі; у більше половини споживачів ТВЕНів (54,84±5,16%) курять батьки; практично половина (51,61±5,18%) не приховує куріння та мешкають у квартирі; близько половини (48,39±5,18%) з них мають середній рівень доходів.

5. Дослідження довели, що новітні тютюнові вироби викликають залежність у молоді. Серединний бал нікотинової залежності за тестом Фагерстрема для курців ТВЕН (4,00 (2,00; 6,00) бали), та є вищим (p>0,05), аніж серед курців класичних сигарет (3,00 (1,00; 6,00) бали) та курців ЕСН (3,00 (1,00; 5,00) бали). Причому, близько чверті опитаних курців ТВЕНів (23,66±4,41%) мають високий рівень нікотинової залежності. Для порівняння, серед курців класичних сигарет високий ступінь нікотинової залежності спостерігався у 19,74±2,64% респондентів, а серед курців ЕСН – у 16,67±3,80% даної групи (р>0,05). Серед курців класичних сигарет (p<0,05) та курців ЕСН (p>0,05) серединний бал нікотинової залежності є вищим у чоловіків, натомість у курців ТВЕН він є однаковим як для чоловіків, так і для жінок.

Встановлено, що поміж віком курців ЕСН та сумарною кількістю балів за тестом Фагерстрема існує зворотній середньої сили достовірний кореляційний зв’язок (r=-0,32; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігались у молодших респондентів. Це ще раз підтверджує гіпотезу, що чим молодше курець ЕСН за віком, тим менше часу потрібно для формування сильної нікотинової залежності.

Поміж віком курців ТВЕНів та їх сумарною кількістю балів згідно тесту Фагерстрема існує прямий середньої сили достовірний кореляційний зв'язок (r=0,36; p<0,05). Тобто більші суми балів за тестом Фагерстрема спостерігаються у старших респондентів, що притаманно й для курців звичайних сигарет.

Домінуючим типом поведінки куріння, згідно опитувальника Хорна, як серед курців класичних сигарет, так і серед користувачів новітніх тютюнових виробів (ЕСН та ТВЕН) був тип «Підтримка» (пов’язаний з емоційним напруженням та дискомфортом), на другому місці - «Гра з сигаретою» (куріння у компаніях), на третьому місці - «Спрага» (фізична залежність від тютюну).

6. Переважна більшість (84,4±6,4%) експертів-юристів визнали доцільним встановлення адміністративної відповідальності за куріння в заборонених місцях електронних сигарет, пристроїв для нагрівання, кальянів тощо; 81,3±6,9% – повністю підтримали заборону ароматизованих сигарет та заборону використання смако-ароматичних добавок (фруктові, ягідні тощо) у будь-яких компонентах тютюнових виробів класичних чи новітніх. Більше половини експертів (59,4±8,7%) вказали наступні найбільш дієві антитютюнові вимоги для зниження поширення тютюнокуріння: заборону продажу класичних тютюнових виробів та новітніх тютюнових виробів у визначених місцях, а також заборону їх продажу неповнолітнім.
7. Сформована Модель попередження споживання новітніх тютюнових виробів серед населення молодого віку містить два ключових вектори (державний та індивідуальний), кожний з яких включає дії, направлені на профілактику та заходи щодо зниження залежності споживання новітніх тютюнових виробів у розрізі колективного та індивідуального підходу.

Впровадження пропонованої Моделі дозволить попередити появу нових споживачів новітніх тютюнових виробів та знизити рівень їх споживання серед молоді, і тим самим зміцнити здоров’я нації в майбутньому.